Леся Українка хронологічна таблиця життя і творчості ознайомить вас з найважливішими моментами життя української поетеси.
Леся Українка біографія хронологічна таблиця
| 25 лютого 1871 | Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, – відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. |
| 18 січня 1880 | Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Вірш “Надія”. |
| 1882 | Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання. |
| Влітку 1883 | Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. |
| 1884 | “Конвалія”, “Сафо”, “Літо краснеє минуло”. Саме цього року з’явився псевдонім “Леся Українка”. |
| 1890 | ” Contra spem spero “. Написала для молодшої сестри книжку “Стародавня історія східних народів” (яка у 1918 році була видана, як підручник для школи) |
| 1893 | У Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки – “На крилах пісень” |
| 1899 | Вийшла й друга збірка “Думи і мрії”. |
| Березня 1907 | Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де зокрема побувала у Севастополі, Алупці та Ялті. |
| 7 серпня 1907 | Леся Українка одружилася з Климентом Квіткою. Жили в Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді. |
| 1907 | Завершено драматичну поему “Айша та Мохаммед”, “Кассандра”, “На руїнах”, “За горою блискавиці”, продовжено роботу над творами “У пущі”, “Руфін і Прісцілла” |
| 1910-1913 | Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми “На берегах Александрії”. Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами. |
| 1911 | ” Лісова пісня “ |
| 1912 | Поема “Камінний господар” |
| 1 серпня 1913 | Померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві |