Category: Література

Аналіз вірша В. Симоненка “Лебеді материнства”: тема, ідея, головна думка, жанр, віршовий розмір, художні засоби.

“Лебеді материнства” аналіз

Автор: В. Симоненко

Рік: 1981 (вийшов друком)

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш (колискова)

Вид лірики: громадянська

Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини.

Віршовий розмір: хорей

Тип римування: суміжне

Форма оповіді: монолог

Тема “Лебеді материнства”: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.

Ідея “Лебеді материнства”: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини.

Основна думка “Лебеді материнства”

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Художні засоби “Лебеді материнства”

Поет визбирав із золотих розсипів рідної мови образні словосполучення (метафори, епітети, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, таку чарівність незвичайну, що й ми, читачі, проймаємося тим дивовижно казковим світом, своєрідним теплом, у якому виростає син.

Повтор:

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Епітети: “білява хата”, “лебеді рожеві”, “тихі зорі”, “золоте сузір’я”, “хмільні смеркання”, “сиві очі”.

Метафори: “мріють криками… лебеді”, “темряву тривожили… півні”, “танцювали лебеді”, “заглядає в шибку казка”, “лебеді… лоскотали марево”, “…будуть мандрувати очі материнська і білява хата”, “прий-
дуть верби і тополі”, “стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть”.

Порівняння: “лебеді, як мрії”.

Інтонації: щирість, відвертість, довірливість, таємничість (досягнуто алітерацією звуків р, л).

На початку вірша перед маленьким героєм постає захоплюючий і чарівний світ казки, який бентежить і манить його. Потім мати каже синові напутнє слово, адже колись він вирушить у життєву дорогу і буде змушений робити важкий вибір.

У вірші багато народнопоетичних порівнянь і епітетів: білява хата; лебеді, як мрії; тихі зорі; диво-наречені.
Музику на пісню “Лебеді материнства” поклав композитор Анатолій Пашкевич.

Жанр “Лебеді материнства”

За формою це, власне, Колискова пісня. Головне в поезії – побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України. Мотив вірша – материнська тривога за долю її сина, перед яким відкривається дійсність, виповнена дива та любові, яку охороняють, “мавки чорноброві”, та водночас постають і суворі реалії,- від них прагне вберегти дитину материнське серце. Та “приспані тривоги”, “чуже поле” – неминучі, і протистояти їм може тільки людина з твердим переконанням, з органічним чуттям родової пам’яті, з великою волею бути самою собою.

Особливості назви поезії

Назва поезії романтична. В. Симоненко знайшов проникливі яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі. Почуття патріотизму – найсвятіше почуття людини. Кожен з нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб виразити свою любов,- важко.

В. Симоненко такі слова знайшов. Він зумів передати у “Лебедях материнства” й інтимність любові до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої – України у простих, щирих словах.

Композиція “Лебеді материнства”

Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів.

Він умовно ділиться на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці); у другій – йдеться мова про клопоти, які буде мати вже дитина дорослою людиною (і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином “завжди будуть мандрувати очі материнські і білява хата”.

Сюжет “Лебеді материнства”

Починається вірш зі своєрідної розмови поета з сином про те, що він, підрісши, вирушить у життєву дорогу – з дорогою часто зв’язані зміни в людськім житті.

Поет говорить про зустрічі, які чекають на сина на життєвих шляхах, про майбутнє кохання, друзів, дружину. Все, все може вибирати людина. І шляхи, якими піде. Та завжди з сином будуть “очі материнські і білява хата”. Звернемо увагу на епітет “білява хата” – він не тільки передає традиційний білий колір хати, а й наче олюднює її, створює таке враження, неначе йдеться про живу істоту, людину.

Шлях, у який виряджає сина поет, сповнений тривог і небезпек. Та сили юнакові, мужності надає рідна земля, любов до неї.

Завершується поезія “Лебеді материнства” крилатою фразою, що здається створеною не Симоненком менш як тридцять років тому, а в сиву давнину і самим народом,- стільки в ній геніальної простоти, мудрості, глибини почуття й думки:

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Образи “Лебеді материнства”

1) Мати – центральний в духовному Космосі українців починаючи з трипільської доби. В народному уявленні мати завжди ототожнювалася з Батьківщиною. Тому зрада їй вважалась непростимим гріхом, а втрата – катастрофою. Вибір іншої Батьківщини постійно осуджувався, оскільки призводив до самознищення нації.

2) Лебеді – зажди асоціювалися з вірністю, тому не випадково В. Симоненко звертається до них, пов’язуючи їх з материнством.

3) Національна символіка постає надійним оберегом українців, хоч би де вони опинилися, навіть якщо на чужину закинула їх недоля:

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі…

· Тополя (у народних легендах) – це перевтілена дівчина (про це йдеться і в поемі Т. Шевченка “Тополя”)

· Верба – це дерево життя.

Римо-ритмічні особливості поезії

Вірш нагадує коломійки. Симоненко звертається до двовіршового чотирнадцятискладового рядка, поступово переходячи до дванадцяти – та тринадцятискладового розміру.

Матеріал для написання “Лебеді материнства” (1981)

Мати – найдорожча у світі людина. Їй несе людина болі й радощі, сумніви й успіхи, помилки й гріхи. З нею хочеться порадитись, поділитись турботами, покаятись їй у гріхах. І хіба може бути присутній при цій сповіді хтось третій? Бодай навіть брат, сестра, чи й батько? Ні – з матір’ю на самоті. Такою була для Василя мама, Ганна Федорівна Симоненко-Щербань, людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все це синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки. Природа наділила літературними здібностями і саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит “Перлини поміж людей”, куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях. Багато серед них придуманих матір’ю поета. І багаті вони на гумор і глибину думок, що тривожили її свідомість. Саме образ мами є основним у творі.

За збірку “Лебеді материнства” В. Симоненку присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка. Мелодійна основа вірша та мотив материнської любові настільки полонили композитора Андрій Пашкевича, що він поклав цей твір на музику.

Герман Вейль біографія Українською мовою коротко викладена в цій статті.

Герман Вейль біографія скорочено

Герман Вейль – німецький математик, який вніс великий внесок у розвиток цієї науки.

Герман Вейль народився 9 листопада 1885 в Ельмсхорні, маленькому містечку поблизу Гамбурга.

У 1904 році, відразу після закінчення школи він вступив до Мюнхенського університету, в якому вивчав математику і фізику. Ці предмети були його спеціалізацією і в Мюнхенському університеті, і в університеті Геттінгена аж до 1908 року. У Геттінгському університеті Вейль познайомився з Девідом Гильбертом і захопився його роботами. Пізніше він говорив, що вирішив займатися всім, про що писав Гільберт. Він також говорив, що в кінці свого першого курсу поїхав додому з книгою “Теорія алгебраїчних чисел” Гільберта під пахвою, і протягом літа розбирався з нею, не володіючи жодними попередніми знаннями ні в теорії чисел, ні в теорії Галуа.

Він захистив докторську дисертацію в Геттінгенському університеті, де його науковим керівником був сам Гільберт. Докторська ступінь була присуджена йому після подачі роботи з назвою “Singul? Re Integralgleichungen mit besonder Ber? Cksichtigung des Fourierschen Integraltheorems”.

До 1913 року Вейль викладав в Геттінгенському університеті, після чого став головою математики в Швейцарській вищій технічній школі. Там він познайомився з Альбертом Ейнштейном, який в той час проводив всебічні дослідження своєї загальної теорії відносності. Ейнштейн сильно вплинув на Вейля, і незабаром Вейль сильно зацікавився фізикою. У 1930 році, після відставки Гільберта, Вейль претендував на його місце, але через прихід до влади нацистів, він був змушений покинути Німеччину в 1933 році і приєднатися до тільки заснованого інституту перспективних досліджень в Прінстоні. Він пропрацював в ньому до своєї відставки в 1951 році. Більшу частину свого життя він провів у Прінстоні та Цюріху.

Герман Вейль одружився на Хелен Джозеф з Цюріха, у пари народилося двоє синів. Після смерті Хелен, Вейль одружився на Еллен Беар в 1950 році.

Помер Герман Вейль в 1955 році в Цюріху. Його смерть була несподіваною – він втратив свідомість і помер на шляху додому, після того як відправив листи з подяками тим, хто привітав його з сімдесятиріччям.

Роботи

Одна з перших робіт Вейля називалася “Про асимптотичний розподіл власних чисел”.

У 1913 він опублікував працю під назвою “Ідея ріманової поверхні”. Перебуваючи під впливом Ейнштейна, Вейль займався відносною фізикою, успіхи в якій опублікував в першому виданні книги “Простір, час і матерія” в 1918 році. До 1922 року вийшло ще чотири видання книги.

Вейль ввів поняття вірбеіна в загальну теорію відносності в 1929 році.

Між 1923 роком і 1938 роком Вейль розробляв теорію компактних груп за допомогою матричного виразу.
Його теорія представлення напівпростих груп, яку він розробив в 1924-1926 роках, була так ретельно опрацьована, що Вейль вважав її своїм найкращим досягненням.

Запропонована Вейлем в 1927 році дискретизація, загальновизнано є кращою сполучною між класичною і квантовою фізикою.

У своїй книзі “Класичні групи, їх інваріанти і уявлення”, яка вийшла в 1939 році, Вейль переглянув теорію інваріантів.
Він також опублікував книги:
– “Алгебраїчна теорія чисел”, 1940 рік;
– “Філософія математики і природничих наук”, 1949 рік;
– “Симетрія”, 1952 рік;
– “Ідея ріманової поверхні”, 1955 рік.

Вірші про червень для дітей та дошкільнят на українській мові зібрані в цій статті.

Вірші про червень місяць

Червень, місяць –трудівник,
Працювать багато звик
Косить в лузі зрілі трави,
Пташенят в гніздечках бавить,
Шепче казку зелен-житу.
Червень гарно служить літу.

ЧЕРВЕНЬ
Червень – це черешні,
Стиглі, соковиті,
Це – червоні вишні,
Солодом налиті.
Л. Голота

ЧЕРВЕНЬ
Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора,
А за літом –
Червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні –
Куштувать дає шпакам.
– Ну, які вони? – питає.-
Чи сподобались, чи ні?
І збирає-вибирає
Найспіліші та смачні
У найбільший козубок
Для малят, для пташок,
Запашні та соковиті –
Щедрим сонечком налиті.
Т. Коломієць

ХОДИТЬ ЧЕРВЕНЬ
Ходить червень і гладить колосся,
Чи в ньому зерно налилося?
І дзвенять колосочки до нього:
– Дай нам сонця й дощу золотого.
М. Пригара

ЧЕРВЕНЬ
В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс,
Ягоди-суниці
В лісі у травиці
Розсипає скрізь.
І чомусь здається –
Все навкруг сміється:
Луки, гай, ріка.
Ловимо в долоні
Промінці червоні –
Ой, теплінь яка!
М. Познанська

*

Червень
Червоні барви і зелені,
Де червень з фарбами ходив.
І літо проситься у жмені –
Рясною стиглістю садів.

І ластовиння на обличчя,
Немов метелики, сіда.
А літо далі, далі кличе,
Де навіть стежка – золота…
Володимир Верховень

Червень в літо поверта
Відбуяв квітучий травень,
червень в літо поверта.
Пташеняток у гніздечку
ще лякає висота.

Але скоро вже крилята
підростуть в них – і тоді
закружляють у повітрі,
як листочки по воді.

На грядках, немов рубіни,
виграють суниць ряди.
Соком повняться під сонцем,
наливаючись, плоди.
Лідія Кир? яненко

ЧЕРВЕНЬ

Той, хто бачив, як розкішні
маки вогняно цвітуть,
як в садках дозрілі вишні
аж гілки додолу гнуть,
той, хто в пору косовиці
на узліссі поміж трав
соковиті полуниці
в повні кошики збирав,
той розкаже сам, напевно,
чом це здавна між людей
на Вкраїні зветься Червнем
перший літній місяць цей.

Волт Вітмен цікаві факти з життя поета Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Цікаві факти про Волта Вітмена

Волт Вітмен народився 31 травня 1819 року в Лонг-Айленді в родині фермера. Коли вони всією родиною переїжджають до Брукліна, хлопець спочатку навчається у місцевій школі, але кидає її, щоб стати учнем лікаря.

До 22 років поет ким тільки не працював – учителем, секретарем, редактором і репортером, політиком, лектором і оратором. В усіх професіях він намагався знайти себе.

Волт Вітмен постійно самовдосконалювався. Він самостійно вивчив історію, етнографію, астрономію. Прагнення до наук сформувало в нього власну поетичну філософію.

Вірш, який відкрив світу Вітмена як видатного поета – “Європа”, а збірка “Листя трави” зробила його відомим на весь світ.

Під час громадянської війни у США працював санітаром у тилових шпиталях.

Він підтримував Умову Вілмота – проект поправки до Конституції, яка забороняла рабство, і загалом був проти розповсюдження рабства. В своїй поезії Вітмен сповідує рівноправність усіх рас, і в певний період часу вимагає скасування рабства, проте пізніше вбачає в русі аболіціоністів погрозу демократії.

З кінця 30-х років в журналах з’являються статті Уїтмена, в яких він виступав проти культу долара, підкреслював, що гроші призводять до духовного спустошення.

Урбанізм – важиливий елемент творчості Вітмена. Це було новим явищем у літературі – реалістична поезія стала потужним джерелом її розвитку.

Післявоєнний період був найважчим у житті поета – його постійно переслідували злидні, не вдавалося знайти роботу, а наприкінці життя його вразив параліч.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися щось цікаве про Волта Вітмена.

“Пригоди Цибуліно” короткий зміст Нагадає лише про головні події в казці Дж. Родарі, тому варто прочитати твір повністю, або ознайомитися з детальним переказом “Пригоди Цибуліно” .

“Пригоди Цибуліно” короткий зміст

Здавалося б, що страшного в тому, щоб наступити комусь на ногу? Виявляється, це страшний державний злочин. Саме так відбувається зі старим Циболлоне, батьком Цибуліно, який мав нещастя відтоптати царську кінцівку принца Лимона. При цьому важливо те, що старий і зробив це не по своїй волі, а тільки тому, що його штовхнули. Але для кого це має значення? Циболлоне швиденько “нагороджують” статусом державного злочинця. А в натовпі йдуть чутки про те, що він тримав у кишені не то кулемет, не то пістолет. І, звичайно, тільки і мріяв про те, щоб порішити принца.

Під час побачення з батьком Цибуліно отримав вельми корисну пораду – відправитися мандрувати, щоб під час подорожей набратися корисного життєвого досвіду.

Цибуліно мандрує країною, бачить несправедливість, його подальші пригоди будуть присвячені тому, щоб змінити хоч щось в сформованому порядку.

Вже у другому розділі ми знайомимося з ще одним знаковим персонажем – кавалером Помідором, який незмінно викликає сміх своєю пихатістю і місцями досить дивною поведінкою.

Цибуліно знайомиться з кумом Гарбузом, який мав такий будиночок, в якому можна було жити тільки… сидячи. Правда, щоб цей будинок звести, куму Гарбузу довелося відмовляти собі багато в чому і жити впроголодь. Тим більше прикро йому було, коли в селі з’явився кавалер Помідор, з лимончиками, які були виряджені в усі зелене. Це і був керуючий багатих і знатних графинь Вишеньок. Він вважав, що кум Гарбуз побудував зовсім не скромний і навіть убогий будиночок, а справжнісінький палац. Тим самим, на думку кавалера, майновим правам графинь було завдано шкоди. Так що було вирішено, що будинок слід відібрати у власника. Але не тут то було! З’явився всюдисущий Цибуліно, який повідомив Помідору, що вивчає шахраїв. І один з них – перед ним. Як би не гнівався кавалер, зустріч з пустуном Цибуліно завершилася тим, що він… розплакався. А все через те, що спробував відтаскати хлопчиська за волосся. Що буває, коли чистиш цибулю, знають всі. Не уникнув гірких сліз і Помідор! Таким чином, Цибуліно нажив собі непримиренного ворога. Зате будинок кума Гарбуза залишився на місці. А хлопчик-цибулинка влаштувався на роботу до майстра Виноградинки, шевця.

Цибуліно продовжував подорожі і познайомився з майстром гри на скрипці, кумом Грушею, і сімейством стоніжок, які також зіграють свої ролі в подальших подіях. Далі було ще одне знайомство, значно менш приємне. Новим знайомим став пес, який відгукувався на кличку Мастино. Його привіз кавалер Помідор, щоб забезпечити охорону будинку кума Гарбуза. Звичайно, Цибуліно не міг ніяк на це не відреагувати. Так що він напоїв пса водою, в якій розчинив снодійне. Протистояння набирає нової сили. Природно, фокус зі снодійним приніс масу позитивних емоцій жителям села, але вони прекрасно зрозуміли, що справа цим не закінчиться. Тому було вирішено заховати багатостраждальний будинок. Оптимальним місцем для цього визнали ліс, в якому жив кум Чорниця. Правда, для нього скромний будиночок виявився чи не палацом (до цього він жив в шкаралупі від каштана). А ще кум Чорниця побоювався, що його пограбують. Тому написав для злодіїв оголошення. У підсумку всі злодії, у яких виникала думка поживитися чимось в цьому будиночку, йшли без особливо цінного видобутку, але з масою позитивних емоцій.

Тим часом до графинь Вишень з’явилися їхні родичі. Деякий барон Апельсин і герцог Мандарин. Перший з них вражав небаченою обжерливістю, а другий – нечувано поганим характером і схильністю до шантажу. Від цього страждали всі: і самі графині, і їх прислуга, і всі їхні піддані. Чимало діставалося і племіннику знатних дам – ??юному Вишеньці, який не надто любив своїх родичів, але, будучи культурним і вихованим, намагався нікому не набридати, всім догоджати. Єдиною його подругою була Суничка, яка прислуговувала кавалеру Помідору. Ще одним фактором, який постійно засмучував Вишеньку, був його вихователь, Петрушка. Цей індивідуум відрізнявся тим, що писав дивні оголошення, якими забороняв своєму учневі робити абсолютно звичайні речі.

Коли кавалер Помідор дізнався, що будинок кума Гарбуза зник, він не став особливо довго роздумувати. Замість цього попросив у принца Лимона загін поліцейських, які швидко заарештували всіх жителів села. І тут Цибуліно і Редиска, дівчинка з села, познайомилися з Вишенькою. Дружба, яка тільки зародилася, була перервана кавалером Помідором. В результаті Вишенька захворів, бо так сумував за новими і єдиними друзями. Тим часом у в’язниці розгорталися дуже важливі події. Арештанти, серед яких були захисники будинку кума Гарбуза, а також батько Цибуліно і багато інших, перезнайомилися між собою і між іншим відбили напад армії мишей. У в’язниці опинився і Цибуліно. Правда, і тут йому посміхнулася удача. Він познайомився з Кротом, який допоміг йому перебратися зі своєї камери в іншу, а потім і втекти. У боротьбу включився і Вишенька, який дуже хотів допомогти Цибуліно. Він роздобув ключі від підземелля у кавалера Помідора. В результаті сталася масова втеча ув’язнених. А далі було ще багато цікавих подій на зразок пригод з тюленем, пригод сищика містера Моркоу і його пса Тримай-Хапай, поїздки в дивовижному поїзді, співпраці з павуком-листоношею. Крім того, сеньйору Помідору знову довелося поплакати!

Результатом всіх пригод стало те, що юний Цибуліно не тільки звільнив з ув’язнення батька, але і зміг повалити владу ганебного принца Лимона і його прихильників. Після цього все змінилося! В державі з’явилися Палац дітей, ляльковий театр і нова школа, в якій міг вчитися і знатний Вишенька і простий хлопчисько Цибуліно.

Джон Локк біографія на українській мові скорочено викладена в цій статті.

Джон Локк був видатним філософом і мислителем епохи Просвітництва.

Джон Локк біографія коротко

Народився 29 серпня 1632 року в невеликому містечку Рінгтон на заході Англії, поблизу Брістоля, в сім’ї провінційного адвоката.
У 1646 році за рекомендацією командира його батька (який під час громадянської війни був капітаном в парламентській армії Кромвеля) зарахований до Вестмінстерської школи. У 1652 Локк, один з кращих учнів школи, вступає до Оксфордського університету. У 1656 році отримує ступінь бакалавра, а в 1658-м – магістра цього університету.

1667 року Локк приймає пропозицію лорда Ешлі (згодом графа Шефтсбері) зайняти місце домашнього лікаря і вихователя його сина і потім активно долучається до політичної діяльності. Приступає до створення “Послань про віротерпимість” (опубліковані: 1-е – в 1689 р, 2-е і 3-е – в 1692 р. (ці три – анонімно), 4-е – в 1706 р, вже після смерті Локка).
За дорученням графа Шефтсбері Локк брав участь у складанні конституції для провінції Кароліна в Північній Америці ( “Fundamental Constitutions of Carolina”).

1668 рік – Локка обирають членом Королівського товариства, а в 1669 році – членом його Ради. Головними областями інтересів Локка були природознавство, медицина, політика, економіка, педагогіка, ставлення держави до церкви, проблема віротерпимості і свобода совісті.

1671 рік – Локк вирішує здійснити ретельне дослідження пізнавальних здібностей людського розуму. Це був задум головної праці вченого – “Досвіду про людське розуміння”, над яким він працював 16 років.

1672 та 1679 – Локк отримує різні визначні посади в вищих урядових установах Англії. Але кар’єра Локка безпосередньо залежала від злетів і падінь Шефтсбери. З кінця 1675 року до середини 1679 року через погіршення здоров’я Локк перебував у Франції.

1683 року Локк слідом за Шефтсбері емігрує до Голландії. У 1688-1689 роках наступила розв’язка, що поклала кінець поневірянням Локка. Відбулася Славна революція, Вільгельм III Оранський був проголошений королем Англії. Локк брав участь в підготовці перевороту 1688 р. знаходився в тісному контакті з Вільгельмом Оранським і чинив на нього великий ідейний вплив; на початку 1689 року він повертається на батьківщину.

У 1690-х поряд з урядовою службою Локк знову веде широку наукову і літературну діяльність. У 1690 р. видаються “Досвід про людське розуміння”, “Два трактати про правління”, 1693 р – “Думки про виховання”, в 1695 р – “Розумність християнства”.

28 жовтня 1704 помер від астми в заміському будинку своєї подруги леді Демеріс Мешем. За все своє життя він жодного разу не був одружений.

Гумореска Павла Глазового “Щаслива Настя”

Ой морока превелика дядькові Якиму!
Жінка Настя кожне літо проситься до Криму.
А вона ж така у нього гарна та тендітна,
Ще й фігурку гарну має, бо живе бездітна.
Про дітей не хоче й слухать клята молодиця.
– Я,- говорить,- хочу жизню вдоволь насладиться.-
І щоразу, як до Криму виїжджає Настя,
То й купує лотерейку: це, мовляв, на щастя.
А як з Криму прибуває, то й везе обновку –
Як не плаття з оксамиту, то кофтину з шовку.
І показує Якиму дорогу обнову.
– Це, Якиме, в лотерейку виграла я знову.
– Дивна в тебе лотерейка,- чоловік зітхає.-
Чомусь тільки на курортах вона в тебе грає.

Опис ромашки на українській мові в художньому стилі (на 5-7 речень) ви знайдете в цій статті.

Опис ромашки

Ромашка – дуже цікава рослина. Скромна квітка, начебто зовсім простенька. Хоча є різні види ромашок: маленька, польова і з дуже великими пелюстками – садова. Ромашка велика вже не виглядає занадто скромно: навпаки, юна дуже горда, ошатна. Коли я була маленькою, то думала, що дрібна ромашка – це дитина, а велика – доросла. Як курча і курка, кошеня і кішка. І от, думала я, якою красивою стає вона доросла. Тепер мені й дрібна подобається не менше, бо в ній своя краса, тільки не всі її цінують. Із букетиками дрібних ромашок я уявляю собі маленьких дітей, що, наприклад, дарують квіти мамі або виховательці. Малятам нібито більше до вподоби такі букетики. А букет з ошатних, великих ромашок мені подобається в руках дорослої дівчини або хлопця, що дарує ці квіти. Це не так звично, як букет троянд, гладіолусів, тюльпанів або хризантем, а тому набагато цікавіше. Правда, зі мною не всі згодні, але моя краща подруга думає так само, як і я.

Волт Вітмен – американський поет, публіцист. Хронологічна таблиця життя і творчості Волта Вїтмена викладена в цій статті.

Волт Вітмен хронологічна таблиця

31 травня 1819 – Волт Вітмен народився в бідній сім’ї фермерів, в селищі на острові Лонг-Айленд недалеко від Брукліна (штат Нью-Йорк). У багатодітній родині було дев’ятеро дітей, Уолт був старшим.

1825-1830 – навчання в бруклінськой школі, але через брак грошей був змушений залишити навчання. Він поміняв безліч професій: посильний, фасувальник, учитель, журналіст, редактор провінційних газет. Любив подорожувати, пішки пройшов через 17 штатів.

Кінець 30-х р – в журналах з’являються статті Уїтмена, в яких він виступав проти культу долара, підкреслював, що гроші призводять до духовного спустошення.

1850 – надруковані деякі вірші поета, – зокрема “Європа”. У цьому творі автор висловив своє сприйняття історії, подій революції 1848 р, оспівував свободу.

1855 – збірка “Листя трави”. Особливе місце в структурі книги займає “Пісня про себе”, яка є однією з найбільш важливих її елементів. Вона як і весь збірник цілком – вираз поетичного кредо автора.

1861-1865 – під час громадянської війни Вітмен працює санітаром в госпіталях.

1865 – подіям війни присвячені вірші “Барабанний бій” і “Коли останній раз цвів бузок”

1873 – поета розбив параліч, до кінця життя він так і не одужав. Він все ж продовжував писати і його твори були наповнені оптимізмом і впевненістю. Один з останніх віршів Уїтмена, в якому він прощається зі світом – “Прощай, моє Натхнення!”.

26 березня 1892 – Волта Вітмена не стало.

Франсуа Війон “Балада прикмет”

Я знаю – мухи гинуть в молоці,
Я знаю добру і лиху годину,
Я знаю – є співці, сліпці й скопці,
Я знаю по голках сосну й ялину,
Я знаю, як кохають до загину,
Я знаю чорне, біле і рябе,
Я знаю, як господь створив людину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю всі шляхи й всі манівці,
Я знаю небо щастя й сліз долину,
Я знаю, як на смерть ідуть бійці,
Я знаю і чернички спідничину,
Я знаю гріх, але грішить не кину,
Я знаю, хто під течію гребе,
Я знаю, як в бочках скисають вина,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю – коні є і є їздці,
Я знаю, скільки мул бере на спину,
Я знаю, хто працює без упину,
Я знаю сну й пробудження хвилину,
Я знаю Рим і як він всіх скубе,
Я знаю і гуситську всю провину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю палац, знаю і хатину,
Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе,
Я знаю смерть і знаю домовину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.