Category: Література

  • Хто написав перший український роман

    Хто написав перший український роман? Мабуть таке питання може собі поставити кожна людина, адже всі хто добре вчиться в школі, мають знати відповідь.

    Хто написав перший український роман

    Перший український роман – Чорна рада, написаний Пантелеймоном Кулішем 1846 року. У цій “хроніці історичних подій” автор відтворив відомі історичні події – чорну раду у Ніжині, яка відбулася 1663 року. Цей твір був написаний під впливом історичних романів Вальтера Скотта.

    Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками і старшиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.

    Визначальним сюжетним “полігоном” для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.

  • “Хлопчик-Зірка” скорочено

    Оскар Уайльд “Хлопчик-Зірка” скорочено

    “Зоряний хлопчик” короткий зміст Ви можете читати за 5 хвилин.

    Твір О. Уайльда Починається з розповіді про те, як в лютий мороз два бідних лісоруба заблукали в лісі. Раптом з неба впала надзвичайно яскрава зірка.

    Один дроворуб приніс додому немовля, яке знайшов у зимовому лісі, на тому місці де впала зірка. На хлопчику було бурштинове намисто і він був загорнутий у плащ із золотими зірками. Його дружина була спочатку проти нахлібника, але потім погодилася і виховала малюка як свого сина.

    Хлопчик-зірка ріс й виховувалося вкупі з дітьми Лісоруба, їв і пив з ними за одним столом і грався разом з ними. З року в рік хлопчик гарнішав, а жителі села тільки дивувалися його красі, бо всі вони були смуглолиці й чорняві, а цей мав личко біле й ніжне, мов вирізьблене зі слонової кістки, і золоті кучері – як пелюстки нарциса, і губи – як пелюстки червоної троянди, і очі – як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І він стрункий, немов квітка в полі, де не ступала нога косаря.

    Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо виростав він гордий, себелюбний і жорстокий. Дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він – шляхетного роду, адже походить від Зірки. Йому було приємно мучити людей і тварин, старого сільського священика він теж не слухав.

    Одного разу хлопчик закидав камінням жебрачку. Дроворуб дав йому ляпаса, а жінку відвів додому, де вона назвалася матір’ю його прийомного сина. Але той не визнав її – заявив, що йому огидно навіть дивитися на неї, і вигнав. Коли він вийшов з дому до хлопчаків, які підтримували його у всіх жорстоких забавах, вони прогнали його з саду, назвавши огидним, як жаба. Подивившись на своє відображення в ставку, він побачив, що дійсно став виродком.

    Довелося йому відправитися на пошуки своєї матері, щоб попросити у неї вибачення. Важко йому довелося, звірі відмовилися допомагати йому, вони пам’ятали як він їх мучив. А стражники біля воріт міста продали його старому за пляшку вина. Старий тримав його в підвалі напівголодним і три рази відправляв хлопчика на цілий день в ліс, який здавався прекрасним гаєм, а насправді був темним і дрімучим. Щоразу він давав завдання принести злиток золота, вперше білого, другий – жовтого, а третій раз – червоного золота. Три рази йому допомагав Заєць, звільнений ним з капкана, і всякий раз він віддавав знайдений злиток прокаженому, що сидів біля воріт міста. Два рази старий сильно бив провинився юнака, а в третій раз в місті його зустріли з почестями, назвавши прекрасним Принцом. Розгублений юнак впав у ноги жебрачці-матері, яку він побачив в натовпі, але жінка мовчала. Тоді він став просити допомоги у прокаженого, але коли подивився то побачив своїх батьків – Короля і Королеву. А коли прийшов його час, він сам став королем справедливим і добрим.

  • Основні властивості живого

    Живі організми мають ознаки й властивості, які відсутні в більшості неживих систем. Переважна більшість із них окремо зустрічаються й у неживих системах. Однак лише всі разом узяті, вони характеризують особливу форму руху матерії – життя. Перелічимо основні властивості й ознаки живого.

    “Основні властивості живого” таблиця

    Властивість живогоХарактеристика властивості
    Певний хімічний складДля всіх живих систем є характерним певне співвідношення за вмістом різних хімічних елементів, яке відрізняється від співвідношення за вмістом хімічних елементів у неживих системах, і наявність певних груп речовин, що називають органічними речовинами
    Багаторівневість організаціїБіологічні системи мають кілька рівнів організації, кожному з яких притаманні певні риси й особливості
    Наявність обміну речовинУсі живі системи можуть функціонувати лише за умови існування обміну речовин та енергії з навколишнім середовищем. Припинення обміну призводить до припинення життєдіяльності живої системи
    Здатність до саморе­гуляціїНаявність обміну речовин вимагає від живих систем здійснення постійної регуляції своїх внутрішніх процесів і процесів узаємодії з навколишнім середовищем Відсутність або порушення саморегуляції призводить до припинення процесів обміну
    ПодразливістьЦе здатність адекватно реагувати на зовнішні або внутрішні впливи. Подразливість живої системи є основою її ефективної саморегуляції, бо без одержання адекватної інформації щодо впливів будь-яка регуляція неможлива
    Здатність до розмноженняБудь-яка жива система здатна до самовідтворення. Неможливість розмноження призводить до вимирання живої системи
    Здатність до розвиткуУсі живі системи протягом індивідуального існування поступово видозмінюються (процес онтогенезу) . Крім того, вони змінюються і в процесі еволюції

    Основні властивості живого

    1. Єдність хімічного складу. До складу всіх живих організмів входять ті ж хімічні елементи, які містяться й у неживій матерії. Однак їх співвідношення в живому й неживому різне. Так, у живих організмах набагато більша частина хімічного складу (98 %) припадає на чотири елементи: вуглець, водень, кисень та азот. Крім того, усі живі організми побудовані з особливих речовин – макромолекул, які відсутні в неживій матерії. Основними серед них є такі: білки, нуклеїнові кислоти й АТФ (аденозинтрифосфорна кислота), вуглеводи й ліпіди.

    2. Дискретність (латин, discretus – переривчастий, тобто складається з окремих частин) і цілісність – дві фундаментальні загальні властивості організації життя на Землі. Ця властивість полягає в тому, що будь-яка жива система (клітина, організм, популяція, вид, біогеоценоз) складається з окремих, але взаємозалежних і взаємодіючих частин, що утворюють структурно-функціональну єдність, тому вона являє собою єдине ціле.

    3. Складність і високий ступінь організації. Живі системи складаються з величезної кількості складних молекул і структур, що зумовлює їх ускладнену внутрішню будову. При цьому будь-яка частина організму має спеціальне призначення й здатна виконувати певні функції. Усе це забезпечує складність і високий ступінь організації живої системи в цілому.

    4. Обмін речовин і перетворення енергії. Жива система являє собою відкриту систему, оскільки через неї проходять потоки речовин та енергії. Щодо енергії, то живі організми мають здатність видобувати, перетворювати й використовувати енергію навколишнього середовища – або у формі органічних поживних речовин, або у вигляді енергії сонячного випромінювання. Завдяки речовинам та енергії, що надходять з навколишнього середовища, організми та їх складові – органи й структури – здатні здійснювати різні функції. У результаті своєї життєдіяльності вони повертають у зовнішнє середовище продукти розпаду й перетворену енергію у вигляді тепла. Усе це і становить сутність обміну речовин і перетворення енергії в живих організмах.

    5. Саморегулювання. Властивість саморегулювання означає здатність живих організмів підтримувати сталість свого хімічного складу в нескінченно мінливих умовах середовища існування, використовуючи певні системи регулювання як на клітинному рівні, так і на рівні всього організму.

    6. Самовідтворення. Це найбільш універсальна властивість живого, яка забезпечує здатність до розмноження. Саме завдяки цій властивості батьківські особини з покоління в покоління відтворюють подібне собі потомство (аксіома Вейсмана), завдяки чому життя виду не припиняється. В основі самовідтворення лежить процес реплікації, тобто синтезу ДНК-молекули, яка зберігає спадкову інформацію, на основі матричного принципу (аксіома Кольцова). Цей принцип виявляється в точності копіювання порівняно стабільної молекули ДНК, що забезпечує можливість ідентичного самовідтворення (явище спадковості).

    7. Конваріантна редуплікація. Самовідтворення в живих організмах відбувається не як механічне повторення, а як відтворення з внесенням змін (аксіома Ч. Дарвіна). Неминучість таких змін випливає з фізико-хімічних властивостей молекули ДНК. Будь-якій молекулі, особливо досить складній, а такою і є молекула ДНК, властивий лише відносний, тобто обмежений ступінь стабільності. Час від часу вона зазнає структурних змін унаслідок руху атомів і молекул. Якщо ці зміни не призводять до летального результату, вони багаторазово підсилюються (аксіома Тимофєєва-Ресовського) і потім передаються спадково в результаті самовідтворення за матричним принципом. Конваріантна редуплікація означає можливість спадкової передачі дискретних відхилень від вихідного стану, тобто генетичних змін (явище мінливості).

    8. Здатність до росту та індивідуального розвитку. Дана властивість притаманна всім живим організмам. Ріст – збільшення маси й розмірів особини. При цьому зберігаються окремі риси будови, властиві даному виду. Ріст супроводжується розвитком. Індивідуальний розвиток (онтогенез) – уся сукупність перетворень особини з моменту зародження до кінця життя, у процесі яких виникає конкретний якісний стан організму.

    9. Подразливість і здатність специфічно реагувати на зміни зовнішнього середовища. Подразливість є істотною властивістю всього живого. Вона пов’язана з передаванням інформації із зовнішнього середовища живим організмам й виявляється в їхніх реакціях на зовнішні впливи. Завдяки властивості подразливості живі організми вибірково реагують на зовнішні впливи відповідно до своїх спадкових особливостей.

    10. Пристосованість до середовища існування. Беручи до уваги те, що живі організми специфічно реагують на зміни зовнішнього середовища, зрозуміло, що вони можуть до нього пристосовуватися. Особливості будови, функцій і поведінки даного організму, які відповідають його способу життя й здатності до відтворення в даних умовах середовища, називаються адаптаціями (пристосуваннями).

    11. Здатність до історичного розвитку (філогенезу). Цей процес називається еволюцією. Історичний розвиток супроводжується утворенням нових видів, їх пристосуванням до середовища й прогресивним ускладненням життя. Усе це відбувається шляхом дії природного добору (аксіома Ч. Дарвіна). У процесі еволюції виникла вся різноманітність живих організмів, пристосованих до умов існування.

  • Слова, які читаються однаково зліва направо

    Паліндром, паліндромон (від грец. ????? – “назад, знов” та грец. ??o??? – “біг”) – слово, словосполучення або віршований рядок, що однаково читається в обох напрямках (зліва направо та справа наліво). Слово, вислів, віршовий рядок або цілий вірш, який читається однаково вперед і назад, має назву паліндром.

    Слова, які читаються зліва-направо (вперед назад) однаково – не рідкість, але згадати їх не так просто.

    Слова, які читаються вперед-назад однаково

      зараз, корок, ротатор комок Анна, Алла, Пилип казак біб, піп, дід шалаш кок, тут, око вимив, вилив, вишив, вирив

    Приклади паліндром

    “Козак з казок”

    Кожен рядок вірша є окремим паліндромом (вірш-паліндром):

    Козак з казок.

    Уже лисі ліси… Лежу.

    Уже ребра татар бережу.

    Умру. Суму сум – у сурму,

    А мене нема…

    (Олег Будзей. Зі збірки “З архіву душі”, 1999)

    На ринок дід Кониран

    Сіно ніс,

    Курка – біб, а крук

    Сир і рис.

    Кіт утік.

    (Володимир Лучук)

  • Петро І коротка біографія

    Петро 1 біографія на українській мові коротка викладена в цій статті.

    Петро І коротка біографія скорочено

    Петро І Великий (1672 – 1725) – видатний державний діяч, московський цар з династії Романових, всеросійський імператор з 1721 року, великий реформатор.

    Народився Петро Перший 30 травня (9 червня) 1672 року в Москві. Він був молодшим сином царя Олексія Михайловича від другого шлюбу з царицею Наталією Кирилівною Наришкіною. З одного року виховувався няньками. А після смерті батька, у віці чотирьох років, опікуном Петра став його зведений брат і новий цар Федір Олексійович.

    З 5 років маленького Петра почали навчати абетці. Уроки йому давав дяк Н. М. Зотов. Однак освіту майбутній цар отримав слабку і не відрізнявся грамотністю.

    У 1682 році, після смерті Федора Олексійовича, 10 – річний Петро та його брат Іван були проголошені царями. Але фактично управління взяла на себе їх старша сестра – царівна Софія Олексіївна.

    У цей час Петро 1 і його мати змушені були віддалитися від двору і переїхати в село Преображенське. Тут у Петра 1 виникає інтерес до військової діяльності, він створює “потішні” полки, які стали згодом основою російської армії. Захоплюється вогнепальною справою, суднобудуванням. Багато часу проводить в Німецькій слободі, стає прихильником європейського життя, заводить друзів.

    У 1689 році Софія була відсторонена від престолу, і влада перейшла до Петра І, а управління країною довірено його матері і дядьку Л. К. Наришкіній.

    Петро продовжив війну з Кримом, взяв фортецю Азова. Подальші дії Петра І були спрямовані на створення потужного флоту. Зовнішня політика Петра І того часу була зосереджена на пошуку союзників у війні з Османською імперією. З такою метою Петро відправився в Європу.
    У цей час діяльність Петра І полягала тільки в створенні політичних союзів. Він вивчає кораблебудування, пристрої, культуру інших країн. Повернувся в Росію він після звістки про стрілецькі заколоти. В результаті подорожі захотів змінити Росію, для чого було зроблено кілька нововведень. Наприклад, введено літочислення за юліанським календарем.

    Для розвитку торгівлі був потрібний вихід до Балтійського моря. Так що наступним етапом правління Петра I стала війна зі Швецією. Уклавши мир з Туреччиною, захопив фортецю Нотебург, Нієншанц. У травні 1703 року було розпочато будівництво Санкт – Петербурга. У наступному році – взяті Нарва, Дерпт. У червні 1709 року в Полтавській битві Швеція була розгромлена. Незабаром після смерті Карла ХІІ було укладено мир між Росією і Швецією. До Росії приєдналися нові землі, був отриманий вихід в Балтійське море.
    У жовтні 1721 в біографії Петра Великого був прийнятий титул імператора.

    Також за час його правління була приєднана Камчатка, завойований берег Каспійського моря.
    Військову реформу Петро I проводив кілька разів. В основному вона стосувалася збору грошей для утримання армії, флоту. Проводилась вона, коротко кажучи, насильно.

    Подальші ж реформи Петра 1 прискорили техніко-економічний розвиток Росії. Він провів церковну реформу, фінансову, перетворення в промисловості, культурі, торгівлі. В освіті також ним були проведені ряд реформ, спрямовані на масове просвітництво: відкриті безліч шкіл для дітей і перша в Росії гімназія (1705).

    Перед смертю Петро 1 сильно хворів, але продовжував керувати державою. Помер Петро Великий 28 січня ( 8 лютого) 1725 року від запалення сечового міхура. Престол перейшов до його дружини – імператриці Катерині 1.

    Сильна особистість Петра І, який прагнув змінити не тільки державу, а й людей, відіграла важливу роль в історії.

  • “Гей, видно село” аналіз

    Аналіз поезії Л. Лепкого ” Гей, видно село ” – тема, ідея, художні засоби.

    “Гей, видно село” аналіз

    Тема “Гей, видно село”: зображення походу війська січових стрільців, які “йдуть за Вкраїну воювати”, та звернення січовиків із запрошенням до селянських хлопців залучитися до них, щоб “славу мати..”.

    Ідея “Гей, видно село”: возвеличення мужності, завзятості, віри січових стрільців у своїй справі – захистити рідний край від ворогів.

    Основна думка: вірність благородній справі, прагнення боротися за Вкраїну, залучаючи до цього все більше народних мас, за її щасливе майбутнє, – ось головна мета січовиків – оборонців рідної землі.

    Художні засоби “Гей, видно село”

    – повторення:

    “Гей, видно село, широке село під горою…”;
    “Хлопці ж бо то хлопці, як соколи!”;
    “Ха-ха, ха-ха, ха, ха, ха, ха, ха, ха, гей!”;
    “Дівчино, рибчино, чорнобривко моя”;
    “Вийди, вийди, вийди, вийди, вийди чим скоріш до вікна”;

    – звертання: “Дівчино, рибчино,…”;

    – порівняння: “Хлопці…, як соколи”;

    – риторичні оклики:

    “Хлопці ж бо то, хлопці…!”;
    “Ха-ха…, гей!”;
    “Хто має охоту, хай іде за нами!”;
    “Ми йдем за Вкраїну воювати!”.

    Левко Лепкий був одним з організаторів та командир кавалерії Українських січових стрільців. Пiдтримка Сiчових стрiльцiв була всенародною. Тому в пiснi Гей, видно село вони названi соколами, ïх iде вiтати все село, виглядають дiвчата. Боротьба за волю батькiвщини – священна справа, тому поезiя й закликає: Хто охоту має, най iде iз нами! Це маршова пiсня з приспiвом, яка покликана бадьорити бiйцiв пiд час походу, уславити мужнiх захисникiв вiтчизни.

  • “Гаррі Поттер і напівкровний Принц” скорочено

    “Гаррі Поттер і напівкровний Принц” скорочено

    Тим часом як Лорд Волдеморт і його поплічники смертежери влаштовують відкритий терор по всій Великій Британії, міністра магії Корнеліуса Фаджа змушують піти у відставку через нездатність опанувати ситуацію в магічному світі. Його наступником стає Руфус Скрімджер. У своєму домі Северус Снейп зустрічається з Нарцисою Мелфой, матір’ю Драко. Незважаючи на недовіру з боку сестри Нарциси Белатриси Лестранж, Снейп присягається “незламною обітницею” забезпечувати захист Драко під час виконання ним секретного завдання від самого Темного Лорда, у випадку ж невдачі, – виконати його самостійно.

    Незадовго до початку занять у Гогвортсі Албус Дамблдор персонально прибуває до будинку Дурслів, щоби забрати Гаррі до школи. Дорогою вони відвідують старого приятеля Дамблдора, колишнього гогвортського викладача, нині професора у відставці Горація Слизорога, якого директорові вдається, за сприяння Гаррі, переконати повернутися до роботи. Решту канікул Гаррі проводить у “Барлозі”, будинку родини Візлі, де також перебуває й Герміона. Батьки дещо невдоволені тим, що Білл Візлі заручився з Флер Делякур, випускницею школи Бобатон, яка брала участь у Тричаклунському турнірі. Натомість в Гаррі з’являється романтичне почуття до Джіні. Незабаром прибувають результати проміжних екзаменів, які учні складали навесні (СОВи). Щоби стати аврорами, Гаррі з Роном повинні скласти випускні іспити (НОЧІ) з настійок, проте їхні СОВи не дозволяють їм продовжувати курс, згідно з вимогами професора Снейпа, отже хлопці змушені покинути цю мрію. Напередодні від’їзду до Гогвортса, купуючи необхідне начиння на Алеї Діагон, Гаррі, Рон і Герміона помічають Драко Мелфоя і непомічені йдуть за ним. Їм вдається підслухати загадкову розмову між Драко і власником крамниці “Борджин і Беркс” на алеї Ноктерн: хлопець погрожуючи вимагає від пана Борджина полагодити певну неназвану річ і зберегти іншу. Підозрюючи Драко в тому, що він став смертежером, Гаррі вирішує пильніше стежити за ним у школі.

    У Гогвортсі

    Шкільний рік починається з нових кадрових перестановок: професор Снейп несподівано стає викладачем захисту від темних мистецтв (посада, якої він давно домагався), а зілля і настійки починає викладати новоприбулий професор Слизоріг. Оскільки в Слизорога інша система вимог, Гаррі та Рон отримують можливість відвідувати його заняття. Слизоріг позичає хлопцям старі примірники підручника “Прогресивна методика зіллєваріння”, оскільки вони не купили собі нових. Примірник Гаррі (колишній власник якого підписався як “Напівкровний Принц”) наповнений рукописними позначками, завдяки яким Гаррі вдається досягти великих успіхів у предметі. Слизоріг нагороджує його пляшечкою настійки “фелікс феліціс”, яка приносить талан.

    Протягом року напади смертежерів на чарівників і маглів тривають. Окрім того, у Гогвортсі стається кілька подій, імовірно пов’язаних із цими атаками. Під час відвідування Гогсміда Грифіндорська учениця Кеті Белл зазнає серйозних ушкоджень, торкнувшись заклятого намиста (ймовірно під дією “Імперіусу”). Під час другого випадку Рон випиває отруєний мед (що призначався Дамблдору). Гаррі рятує друга, давши йому безоар (камінь-протиотруту), про який також довідався з підручника Напівкровного Принца. Хвилювання пов’язані з цим випадком призводять до примирення між Роном (який певний час зустрічався з грифіндоркою Лавандою Браун) і Герміоною (чиї стосунки з Віктором Крумом стали причиною ревнощів Рона). Тим часом Гаррі розуміє, що його почуття до Джіні є справжніми, хоча вона й зустрічається у цей час із Діном Томасом.

    Горокракси

    Протягом цілого року Дамблдор проводить із Гаррі індивідуальні заняття, під час яких вони, користуючись ситом спогадів збирають інформацію про минуле Волдеморта. Дамблдор доходить висновку, що Волдеморт розділив свою душу на шість фрагментів і сховав у шістьох магічних предметах, знаних як “горокракси ” (сьомий фрагмент залишився в його тілі), що дало йому змогу стати безсмертним. Два горокракси вже було знищено раніше: щоденник Тома Редла – це зробив Гаррі на другий рік навчання в Гогвортсі (див. “Гаррі Поттер і таємна кімната”) і перстень Ярволода Гонта (діда Волдеморта) – його знищив сам Дамблдор.

    Одного дня Гаррі застає Драко Мелфоя плачучим у туалеті. Між хлопцями зав’язується магічна бійка, в результаті якої Гаррі використовує вичитане в підручнику Напівкровного Принца закляття “Сектусемпра” (що завдає опонентові важких тілесних пошкоджень). Професор Снейп рятує Мелфоя. Він вимагає у Гаррі підручник, але той дає професорові примірник Рона. Відбуваючи покарання, Гаррі пропускає фінальний матч із квідичу (цього року його обрали капітаном команди), проте Грифіндор завойовує кубок. Під час святкування Гаррі виказує своє почуття до Джині, несподівано поцілувавши її. Вони починають зустрічатися.

    Гаррі повідомляє Дамблдору про підозрілу поведінку Мелфоя, проте директор заспокоює його, переконуючи в тому, що цілковито довіряє Снейпові. Пізніше Гаррі дізнається від професорки Трелоні, що саме Снейп передав Волдемортові пророцтво про народження Гаррі, і це, зрештою, призвело до загибелі його батьків. Попри це, упевненість Дамблдора у вірності Снейпа лишається непорушною. За той час Дамблдорові вдалося з’ясувати, де знаходиться ще один горокракс. Він просить Гарі допомогти здобути його. Доручивши Ронові, Герміоні, Луні, Невілу та Джині патрулювати у коридорах, доки він і Дамблдор будуть відсутні, й залишає їм настійку “фелікс феліціс”. Гаррі з Дамблдором з’являються у таємній печері, де ціною важких випробувань їм удається знайти горокракс – медальйон Салазара Слизерина. Щоби витягнути медальйон із зачарованої чаші, Дамблдорові доводиться випити загадкову рідину, в яку занурений горокракс, і це завдає нищівного удару життєвим силам професора.

    Битва на Астрономічній вежі

    Повернувшись у Гогсмід Гаррі з Дамблдором бачать ЧорнаМітку Волдеморта (знак, що в тому місці скоєно вбивство) в повітрі над Гогвортсом. Позичивши мітли у шинку, вони приземляються на Астрономічну вежу, де стикаються з Драко. Дамблдор паралізує Гаррі, який ховається під плащем-невидимкою, за мить до того, як Драко роззброює директора. Хлопець повідомляє, що напади, які сталися в школі, були організовані ним. Також він установив у Гогвортсі щезальну шафу, через яку смертежери пробралися всередину. Втім Дамблдор з’ясовує, що Волдеморт змусив Драко до всіх цих учинків, погрожуючи вбити його рідних.

    У той час як члени Ордену фенікса і Дамблдорової Армії б’ються зі смертежерами у замку, декілька з них піднімаються на вежу і наказують Драко завершити свою місію, вбивши Дамблдора. Хлопець вагається. З’являється Снейп, і ослаблий Дамблдор звертається до нього з незрозумілим благанням. Снейп вражає директора смертельним закляттям. Підкинуте в повітря тіло Дамблдора зникає за муром. Гаррі звільняється від паралізчуючого закляття і кидається в погоню за Снейпом і Драко, яким удається вчасно вибігти за межі території школи і роз’явитися. Взявши з рук професора медальйон Слизерина, Гаррі розуміє, що він несправжній. Усередині лежить записка, залишена тим, хто викрав справжній горокракс (цей маг підписався ініціалами “Р. А. Б.”).

    Навчальний рік переривається через смерть і похорон директора. Тимчасово школу очолює Мінерва Макгонегел, а професор Слизоріг заступає Снейпа на посаді вихователя Слизерину. Розходяться чутки, що, у зв’язку з убивством Дамблдора, школу буде закрито. Гаррі вирішує покинути навчання і присвятитися пошукові решти горокраксів. Рон і Герміона зголошуються допомогти йому. Стосунки з Джині здаються Гаррі небезпечними для неї, тому він припиняє їх. Книга завершується запрошенням на весілля Білла і Флер і приємним очікуванням Гаррі “останніх світлих днів разом із друзями”.

  • Слова пісні “Одна калина”

    Слова пісні “Одна калина” Софії Ротару знають майже всі, адже це гарна, весела, патріотична пісня.

    Текст пісні “Одна калина”

    Сумно, сумно аж за край,
    Не дивись на мене –
    Грай музико, грай.
    Зимно, зимно на душі,
    Забирай що хочеш,
    Тільки залиши.

    Приспiв:
    Одну калину за вікном,
    Одну родину за столом,
    Одну стежину, щоб до дому йшла сама.
    Одну любов на все життя,
    Одну журбу до забуття
    І Україну, бо в нас іншої нема.

    Сумно, сумно аж за край,
    Та чого ж ти плачеш –
    Грай музико, грай.
    Крапля горя не зал’є,
    Наливай, козаче, бо у нас ще є.

    Приспiв:
    Одна калина за вікном,
    Одна родина за столом,
    Одна стежина, щоб додому йшла сама.
    Одна любов на все життя,
    Одна журба до забуття
    І Україна, бо в нас іншої нема.

    Сумно, так і не засну,
    Краще буду думать про свою весну,
    Тай піду за небокрай,
    Вперше, як востаннє –
    Грай музико, грай:

    Про ту калину за вікном
    Одну родину за столом,
    Одну стежину, що б додому йшла сама.
    Одну любов на все життя,
    Одну журбу до забуття
    І Україну, бо в нас іншої нема.

    Приспiв:
    Одна калина за вікном,
    Одна родина за столом,
    Одна стежина, що б додому йшла сама.
    Одна любов на все життя,
    Одна журба до забуття
    І Україна, бо в нас іншої нема.

  • Роберт Шеклі цікаві факти

    Роберт Шеклі цікаві факти з життя та біографії американського письменника Ви дізнаєтеся в цій статті.

    Роберт Шеклі цікаві факти

    Народився Роберт Шеклі 16 липня 1928 року в одному з найзнаменитіших районів Нью-Йорка – в Брукліні. Після закінчення школи він довгий час працював, де доведеться – був і розсильним, і садівником, і продавцем.

    В середині 40-х Роберт Шеклі виявляється в армії США і працює редактором полкової газети.

    На початку своєї кар’єри писав під псевдонімами Finn O’Donnevan і Ned Lang.

    У 1953 році він написав оповідання “Сьома жертва”, за яким пізніше був знятий італійський фільм “Десята жертва” з Марчелло Мастрояні в головній ролі.

    Молодий талановитий автор не залишається непоміченим редакцією самого популярного в ті роки в США нового щомісячного науково-фантастичного журналу ” Galaxy “. Шеклі починає постійно друкуватися в ньому, отримуючи вже не один, а 3-4 центи за слово; і з кожним новим випуском набуваючи все більшої популярності. Таким чином, гонорари письменника за одне оповідання в 5000 слів становили до 200 $.

    Шеклі написав сценарії 15 епізодів для телесеріалу “Капітан Відео” ( “Captain Video”) і 60 п’ятихвилинних новел циклу “По ту сторону зеленої двері” ( “Behind the Green Door”).

    Цікаво, що Шеклі в своїй творчості передбачив багато речей, що трапилися насправді – так, в його оповіданнях існував Певний прообраз інтернету. Після його появи і широкого розповсюдження, письменник, незважаючи на вже солідний вік, почав активно користуватися новою технологією.

    Всього за своє життя Роберт Шеклі написав 20 романів і більше 400 оповідань і повістей, що склали 13 авторських збірок. Його твори були перекладені багатьма мовами світу, що склало більше 65 книг.

    Письменник все життя Багато подорожував, ходив під вітрилом, був редактором журналу “Omni”.

    Шеклі був одружений п’ять разів. У нього є сестра Джоан Клейн; син Джейсон від першого шлюбу; дочка Аліса Квітней від другого; дочка Анна і син Джед від третього; а також три онуки. В останній період життя Роберт Шеклі був одружений із письменницею Гейл Дані і жив в Портленді. Іноді приїжджав до Росії, оскільки там знаходилися основні його шанувальники і шанувальники.

    Роберт Шеклі завжди був пристрасним курцем, а в останні роки життя – ще й гурманом. На виступах йому, як виняток, дозволяли курити скрізь і всюди, в тому числі навіть в пожежонебезпечних місцях – бібліотеках, друкарнях і т. д.: письменник не міг провести без сигарети і десяти хвилин.

    В середині квітня 2005 року Шеклі прибув до Києва на форум фантастів і опинився в лікарні з діагнозом “прогресуюча дихальна недостатність”. Незабаром з’ясувалося, що він втратив медичну страховку і взагалі ні має грошей на лікування. Зусиллями меценатів – шанувальників творчості Шеклі, всі рахунки клініки були оплачені, а сам він благополучно відправлений на батьківщину в спеціально обладнаному літаку і там поміщений в клініку.

    Але в грудні того ж року Роберт Шеклі все ж помер у віці 77 років…

  • Георгій Жуков коротка біографія

    Георгій Жуков коротка біографія на українській мові для дітей і дорослих може бути використана для підготовки доповіді про Жукова.

    Біографія Георгія Жукова

    Георгій Костянтинович Жуков – радянський полководець.

    Жуков народився 1 грудня 1896 р. в селі Стрелковщина Калузької губернії в селянській родині. Закінчив школу з похвальним листом. В армію потрапив в розпал першої світової війни. Відібрали його в кавалерію. Після успіхів на службі його відправили вчитися на унтер-офіцера. У 1918 р. вступив добровольцем у Червону Армію. У 1921 р. він отримав орден Червоного Прапора. Взявши на себе командування в Монголії в 1939 р., він і його загін придушили осередки опору Японської армії. За це його нагородили першою Зіркою Героя Радянського Союзу.

    Початок Великої Вітчизняної війни Жуков зустрів на посаді начальника Генерального штабу. В 1941 р. за наказом Верховного головнокомандуючого Жуков очолив Ельнинську операцію. 26 серпня 1942 р. Жуков був призначений заступником Верховного Головнокомандувача. У 1942 р. брав участь в операції “Іскра” у прориві блокади Ленінграда. В 1943 р. після визволення Ленінграда, Жукову було присвоєно звання маршала Радянського Союзу.

    З 1943 р. керував великими радянськими сполуками. У квітні 1945 р. Червона Армія зайняла вигідні позиції від Балтійського моря до Герліц. Після розгрому берлінських угруповань, Червона армія вирішила 16 квітня штурмувати Берлін. Штурм закінчився 8 травня 1945 року. В цей же день Кейтель підписав акт про капітуляцію.

    Жуков став Верховним Головнокомандувачем. 24 червня 1945 р. приймав Парад Перемоги на Червоній площі в Москві. Після війни потрапив в опалу і був засланий до Одеси командувати Одеським військовим округом. У 1955 р. став першим заступником міністра оборони СРСР. Пізніше Хрущов звільнив його з цієї посади. У 1958 р. він був звільнений зі Збройних Сил.

    Після звільнення Жуков написав книгу “Спогади і роздуми”.

    Георгій Костянтинович Жуков помер 18 червня 1974 року. В пам’ять про Жукова в Москві на Червоній площі, недалеко від могили Невідомого солдата, легендарному маршалу поставлений пам’ятник.

    Жуков Георгій Костянтинович коротка біографія показує чому він у повоєнні роки отримав народне прізвисько “Маршал Перемоги”