Category: Література

  • “Скандал у Богемії” скорочено

    Артур Конан-Дойл “Скандал у Богемії” скорочено

    До Шерлока Холмса звертається дворянин, що приховує своє обличчя. Він назвався графом фон Крамом. Холмса не вводить в оману маскарад – він прямо звертається до візитера “ваша величність” і називає його ім’я: Вільгельм фон Ормштейн, король Богемії. Клієнта шантажує авантюристка Ірен Адлер: колись король мав з нею зв’язок, але згодом вони розлучилися. Тепер король має намір одружитися з жінкою, чиє походження відповідає його статусу, та Ірен погрожує завадити весіллю, передавши родині нареченої компрометуючу фотографію, на якій Ормштейн і вона зняті разом. Король хоче, щоб Холмс будь-що здобув цю фотографію. Раніше він уже наймав злодіїв і грабіжників, які перерили весь будинок Ірен і навіть обшукали її саму, але не знайшли світлину.

    Завдання не дуже подобається Холмсу, але він береться до справу. У процесі розслідування Холмс, який стежив за Ірен в образі звичайного лондонського жебрака, опиняється в церкві у момент, коли Ірен і її коханий, якийсь адвокат, хочуть узяти шлюб, але священик навідріз відмовляється здійснювати обряд без свідків, оскільки пара не виконала якісь формальності. Поява “жебрака”-Холмса вирішує проблему – його запрошують у якості свідка і він отримує від Ірен золотий соверен за послуги.

    Акція, здійснена Холмсом за допомогою Ватсона і найнятих людей, дозволяє йому проникнути в будинок Ірен і дізнатися, де лежить фотографія. Наступного дня, прийшовши разом із королем до будинку Ірен, вони знаходять у схованці лише лист від неї. Ірен пише, що, вийшовши заміж, не збирається більше чинити перешкод для шлюбу короля. Жадана світлина відсутня. Натомість разом із листом вони знаходять іншу фотографію з зображенням Ірен. Цю фотографію Шерлок Холмс залишає собі як плату за невдало проведену справу. Ірен Адлер назавжди залишається для Холмса ідеалом жінки, єдиною, від якої він зазнав поразки, тієї, яку він називає “Та Жінка”.

  • Михайло Ломоносов біографія скорочено

    Михайло Ломоносов біографія коротко на українській мові російського вченого-натураліста, геохіміка, поета викладена в цій статті. Ломоносов перший російський академічно освічений вчений.

    Михайло Ломоносов біографія скорочено

    Михайло Васильович Ломоносов народився 8 (19) листопада 1711 в селі Денисівка (Архангельська губернія) в заможній родині. З ранніх років він любив виходити з батьком в море. Ці плавання вплинули на формування уявлень юного Ломоносова про красу природи, загартували його характер.
    Грамоті і читанню Ломоносову вдалося навчитися ще в дитинстві. У віці 14 – ти років Михайло вже вмів грамотно писати. Дізнавшись, що батько хоче його одружити, в 19 років вирішує тікати в Москву.

    У 1731 вступає в Слов’яно-греко-латинську академію. Життя Ломоносова було дуже важка і бідне. Однак завдяки завзятості йому вдається за 5 років пройти весь 12 – річний курс навчання.

    1734 р. Ломоносов вирушає до Києва, де протягом кількох місяців навчається у Києво-Могилянській академії. Наступного 1735 року його разом з іншими дванадцятьма учнями було відправлено до Петербурга та зараховано до складу студентів університету Академії наук.

    У числі кращих студентів в 1736 році відправився вчитися до Німеччини, де вивчає технічні та природничі науки, а також іноземні мови і літературу.

    Почав збирати свою бібліотеку, до якої увійшли як античні автори, так і сучасники. Він вивчає безліч наук, ставить досліди, виступає з лекціями. Навіть при такій зайнятості у Ломоносова залишається час на написання віршів.
    У 1741 році Михайло Васильович повертається на батьківщину.
    У 1742 році Ломоносов був призначений ад’юнктом фізики в Петербурзькій академії наук, а через 3 роки став професором хімії.

    Внесок Ломоносова в такі науки, як фізика, хімія, географія, астрономія, мінералогія, грунтознавство, геологія, картографія, геодезія, метеорологія дуже великі. Літературна творчість Ломоносова містить твори на різних мовах. Це – “Історія Російська”, трагедії “Тамара і Селім”, ” Демофонт”, і багато віршів.

    1748 року він видав “Риторику” – перший у Росії друкований посібник з теорії літератури й ораторського мистецтва. 1755 р. було надруковано “Російську граматику”, що витримала потім чотирнадцять видань і зберігала практичне значення протягом ста років.

    У 1754 році він розробив проект Московського університету, названий пізніше в його честь університетом Ломоносова. Ломоносов знаменитий відкриттям закону збереження матерії, роботами з теорії кольору, побудовою безлічі оптичних приладів.
    Великий внесок Ломоносов вніс також в історію. Учений створив “Короткий російський літописець з родоводом “, де описав головні події історії Росії з 862 по 1725 рік. Це видання полегшило роботу з історичними документами і стало популярним серед читачів.

    Помер Ломоносов від запалення легень 4 квітня 1765 р. 8 квітня похований на Лазаревському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

  • “Вибір” Б. Олійник аналіз

    ” Вибір ” – вірш Бориса Олійника.

    “Вибір” Б. Олійник аналіз

    Тема “Вибір”: розповідь про різноманітний вибір людини у своєму житті.

    Ідея “Вибір”: возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір.

    Основна думка “Вибір”:

    Я б вибрав найвищу почесть:
    У чистім полі і чеснім бою
    На чорному мармурі ночі
    Зорю записати свою!

    Жанр “Вибір”: громадянська лірика.

    Художні засоби “Вибір”

    Метафори: гойдається… маятником Життя”, “сурмлять журавлі”, “люди відкрили…зіницю нової зорі”.

    Антитеза: “На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!”.

    Епітети: “чистий бій”, “теплий легіт”, “вічна колиска”.

    Риторичне запитання: “Тихенько: чи жив, чи й не жив?”

    Риторичний оклик: “Зорю записати свою!”

  • Розповідь про жайворонка

    Повідомлення про жайворонка для дітей може бути представлене на уроках природознавства чи зоології. Також розповідь можна доповнити Цікавими фактами про жайворонків

    Розповідь про жайворонка

    З безлічі звуків землі – спів птахів, тріск коників, дзюрчання лісового струмка – найвеселіший і радісний звук – спів польових жайворонків. Ще ранньою весною, коли на полях лежить пухкий сніг, прилітають і починають співати наші весняні ранні гості – жайворонки.

    Стрімко злітаючи в небо, тремтячи крильцями, злітаючи все вище, і вище жайворонок зникає в сяючій блакиті. Дивно красива дзвінка пісня жайворонка. Багато великих композиторів в своїх музичних творах намагалися зобразити цю радісну пісню.

    Жайворонок прилітає на місце гніздування дуже рано, вже в лютому-березні. Якщо погода несподівано зміниться і випаде сніг, зграї жайворонків переміщаються на південь і шукають корм на незасніжених просторах. З теплою землею пов’язане життя жайворонків.

    Незабаром після прильоту самці займають гніздові ділянки. На оброблених людиною полях, серед зеленіючих хлібних сходів роблять жайворонки свої приховані гнізда, виводять і вигодовують пташенят. Самці дуже недружелюбні, між ними часто спалахують бійки. Тому гніздо будує одна самка. Ця будова з стебел трави, тонких корінців і невеликої кількості кінського волоса і вовни знаходиться злегка в поглибленні.

    В гнізді звичайно з’являється 4-5 яєць сірувато-жовтого кольору з коричневими плямами. Цікаво, що з наближенням людини до гнізда, в якому лежить кладка яєць, самка не проявляє занепокоєння. Але варто пташенятам з’явитися на світ, як самка починає тривожитися при найменшій ознаці небезпеки. Після співу жайворонок спускається на землю не біля самого гнізда, а на відстані 15-20 метрів. А потім, сховавшись в траві, швидко пробігає цю відстань і підходить до гнізда.

    Пташенята залишають гніздо у віці 8-10 днів, вони ще не здатні до польоту, і обоє батьків продовжують годувати їх. Польовий жайворонок харчується різними комахами і їх личинками, павуками, черв’яками, а також насінням і зеленою частиною рослин.

    Зимує жайворонок в Середземномор’ї, куди летить у вересні-жовтні. Невелика кількість цих птахів залишається на зиму в Центральній Європі.

  • “Фарбований лис” план до казки

    План до казки “Фарбований лис” Ви можете скласти самі, використавши наявну інформацію та прочитавши казку.

    План до казки “Фарбований лис” Іван Франко

    1) Лис Микита на торговищі.
    2) У бочці з фарбою.
    3) Переляк у лісі.
    4) Микита проголошує себе царем.
    5) “Справедливе” царювання Лиса.
    6) Свято в лісі.
    7) Загибель Лиса Микити.

    План до казки “Фарбований лис” Франко

    1.Хитрий та гордий лис.
    2.Хвалькувата поведінка лиса.
    3.Тортури для Микити.
    4.Гарні речі на базарі.
    5.Схованка лиса.
    6.Витривалий Микита.
    7.Він прийшов змучений і голодний.
    8.Переляк лиса.
    9.Переполох звірів.
    10.Хитра витівка лиса.
    11.Концерт лісових тварин.
    12.Заслуга лиса

    “Фарбований лис” план казки

    1. Вправний мисливець.
    2. Лис пробирається на торговицю.
    3. Неприємна зустріч із собаками.
    4. У діжці з фарбою.
    5. Страшний синій звір.
    6. Царювання Лиса.
    7. Помста одурених звірів.

    “Фарбований лис” Франко план

    1 Вихваляння Микити
    2 Лис на торговиці
    3 Микита у діжці з фарбою
    4 Сюрприз “ранку”
    5 поява перед лісовими звірями
    6 Проголошення себе царем
    7 Царювання Лисам
    8 Роковини у Микити
    9 Кінець владарювання

  • “Мандрівний замок Хаула” характеристика героїв

    “Мандрівний замок Хаула” головні героїта їх характеристика

    “Мандрівний замок Хаула” цитатна характеристика героїв

    Софі – найстарша з трьох сестер, вона надзвичайно багато читала, доглядала сестричок і готувала Марту до пошуків щасливої долі. Вона дуже спритно вправлялася з голкою і шила одяг для сестер.

    Летті – середня з сестер, була дуже вродливою і була впевнена, що у неї буде сама щаслива доля з трьох сестер. Мала неабияку популярність серед хлопців. Вона була струнка, моторна, спритна.

    Марта – наймолодша з сестер

    Відьма Пустирищ – огрядна пані, з плечей спадала соболина накидка, а туго обтисле чорне плаття так і виблискувало діамантами. Обличчя дами було продумано прекрасним. Горіховий відтінок волосся дуже молодив її.

    Хаул – високий зеленоокий юнак у напрочуд розкішному блакитному зі сріблястим шиттям костюмі. Мав подовгасте вузьке обличчя з білявим волоссям, яке спадало йому на очі.

    Майкл – учень Хаула, що зостався один и прийшов да Чарівного Замку, так як більше іти було нікуди.

  • “Моя родина та інші звірі” скорочено

    “Моя родина та інші звірі” скорочено читати україською Ви может за 10 хвилин.

    “Моя родина та інші звірі” короткий зміст (переказ)

    Моя родина та інші звірі – автобіографічна повість анімаліста Джералда Даррелла. Є частиною трилогії разом із творами “Птахи, звірі й родичі” та “Сад богів”.

    Головні герої

      Ларрі – 23 роки Леслі – 19 років Марго – 18 років Джеральд – 10 років Мати – вдова Роджер – пес Спіро Хакьяопулос Тео Стефанідес

    Розповідь ведеться від імені десятирічного Даррелла Джеррі.

    З Англії на грецький острів Корфу переїжджає сім’я Даррелл, вдова місіс Даррелл і четверо її дітей: письменник Ларрі двадцяти трьох років, дев’ятнадцятирічний любитель полювання Леслі, вісімнадцятирічна Марго і десятирічний Джеррі, який з народження захоплюється тваринами. Страждаючи від клімату туманного Альбіону, Даррелл з ініціативи Ларрі сподіваються поправити своє здоров’я на сонячному острові.

    На Корфу Даррелли зустрічають шофера Спіро, що користується повагою у місцевого населення, який стає відданим другом сім’ї. Спіро допомагає Дареллам залагодити проблеми з митницею і банком і зняти невеликий будинок землянично-рожевого кольору з садом і ванною.

    Даррелли поступово обживаються на новому місці. Місіс Даррелл займається господарством, Ларрі пише книги, Леслі полює, Марго заграє з місцевими хлопцями, а Джеррі зі своїм псом Роджером вивчає природу острова. Сад стає для Джеррі справжньою чарівною країною. Цілими днями хлопчик спостерігає за різними комахами, з навколишніх гаїв він чує дзвін цикад. Одного разу Джеррі знаходить гніздо щипавки. Він ставить навколо нього захист і спостерігає за ним. Але хлопчикові не щастить: дитинчата з’являються вночі. Щоранку Джеррі, взявши Роджера, відправляється досліджувати острів. Місцеві жителі привітно ставляться до хлопчика, називають його “маленьким лордом”, запрошують до себе в гості і пригощають різними ласощами.

    Одного разу Джеррі купує маленьку черепашку і називає її Ахіллес. Домашні добре ставляться до черепашки, поки вона не починає дряпати любителів позасмагати в саду. Через скарги і загроз родичів Джеррі доводиться тримати свого улюбленця під замком. Незабаром черепаха зникає. Сім’я знаходить вихованця мертвим в старому колодязі. Ахіллеса урочисто ховають під кущиком суниці, яку він дуже любив. Потім Джеррі приносить неймовірно потворного голуба і називає його Квазімодо. Квазімодо виявляється великим любителем музики. Незабаром з’ясовується, що це голубка, і Квазімодо відлітає в ліс з голубом.

    Даррелли вважають, що Джеррі потрібно дати освіту, і Ларрі наймає репетитора, свого друга-письменника. Той намагається навчити Джеррі французької мови, математики, історії, географії, але хлопчика цікавлять тільки тварини. Одного разу репетитор знайомить Джеррі зі знаменитим ученим, доктором Теодором Стефанідес, який захоплений зоологією не менш, ніж хлопчик. Незважаючи на різницю у віці і в знаннях, між Теодором і Джеррі зав’язується міцна дружба. Тепер вони разом досліджують острів. Хлопчик вражений глибиною знань і ерудицією свого нового друга, котрого не проміняє ні за що на світі.

    Настає весна. Шофер Спіро дізнається, що Марго зустрічається з турком, і з обуренням повідомляє про це місіс Даррелл. Мати запрошує молоду людину в гості. Даррелл прихильно ставляться до прихильника Марго, але коли він запрошує її в кіно, місіс Даррелл вирішує йти з ними. Вечір виявляється невдалим, і Марго розлучається з хлопцем.

    Даррелли чекають приїзду друзів Ларрі. Будинок занадто малий для гостей, і сім’я переїжджає в великий блідо-жовтий особняк. Місіс Даррелл, Марго і Джеррі їдуть в місто. У той день виставляють мощі святого Спірідіона, покровителя острова. Натовп прочан забирає їх до гробу, і Марго, яку мати не встигла попередити, пристрасно цілує ноги святого, просячи позбавити її від прищів. На наступний день вона важко хворіє на грип.

    Джеррі з псом Роджером освоюють новий сад. Під карнизом будинку живуть ластівки, і хлопчик спостерігає за тим, як сім’ї цих птахів по-різному поводяться. Репетитор їде, і Джеррі вільний, він знову цілими днями досліджує острів. Одного разу він бачить, як черепахи виходять з під землі після зимової сплячки. Хлопчик спостерігає за їх шлюбними іграми, і його колекція поповнюється черепашачим яйцем. Тим часом в будинок з’їжджаються друзі Ларрі.

    В саду Джеррі знаходить напівзруйновану стіну, в тріщинах якої водиться безліч комах. За ними полюють жаби і гекони. Але найбільше хлопчика привертають скорпіони. Одного разу він знаходить велику самку скорпіона з дитинчатами. Джеррі кладе свою здобич в сірникову коробку, яку відкриває нічого не підозрюючи Ларрі. У будинку піднімається страшний переполох, Роджер кусає служницю за ногу, а у Ларрі з’являється страх перед сірниковими коробками.

    Незабаром Джеррі знаходять вчителя французької мови, бельгійського консула, великого любителя кішок. Консул живе в бідному районі міста і під час уроку часто стріляє в вікно з рушниці, з жалю знищуючи бездомних і хворих кішок, яким нічим не може допомогти. Уроки французького, на яких Джеррі нудьгує, надихають його на нові дослідження з доктором Теодором, і місіс Даррелл запрошує йому ще одного вчителя, студента. Найчастіше репетитор дає Джеррі завдання, а сам вирушає на прогулянку з Марго.

    Джеррі приносить в будинок пташеня сови, якого, на подив хлопчика, прихильно зустрічають домашні. З настанням літа вся сім’я купається вночі в затоці. Джеррі зустрічає в морі зграю дельфінів. Літнє море світиться, а над ним кружляють світлячки, які вилетіли з оливкових гаїв.

    Настає день народження Джері. Сім’я виконує всі його замовлення, особливо хлопчик вдячний Леслі – він зробив для брата човен, на якому можна обстежити розташовані недалеко від Корфу маленькі острови. Гості дарують імениннику двох цуценят.

    Місіс Даррелл зауважує, що відносини між Марго і репетитором Джеррі зайшли занадто далеко, і студента розраховують. Марго вважає, що її життя розбите, а Джеррі радіє, що залишився без учителя.

    З настанням зими починається мисливський сезон. Леслі пишається своїм умінням влучно стріляти, але Ларрі вважає, що великого розуму на це не треба. Ображений Леслі бере брата з собою на полювання, але той промахується і падає в канаву. Простудившись, невдалий мисливець випиває пару пляшок бренді і засинає в кімнаті, де мати розпалила камін. Вночі починається пожежа. Не встаючи з ліжка, Ларрі дає вказівки, а коли пожежа згашена, заявляє, що важливі не дії, а робота мозку, і якби не він, то всі б згоріли в своїх ліжках.

    Даррелли переїжджають в маленький білий будинок. На новому місці Джеррі вивчає богомолів, які живуть в саду. Він спостерігає за війною між ними і гекконами. Один з геконів поселяється в його спальні і приводить собі подругу. З чергової прогулянки Джеррі приносить додому двох величезних жаб, одна з яких випадково з’їдає самку гекона.

    Місіс Даррелл знаходить Джеррі чергового вчителя, немолодого вже чоловіка з горбом, схожого на гнома. Щоб зацікавити хлопчика, йому повідомляють, що репетитор – великий любитель птахів. Учитель приводить хлопчика в величезну кімнату, де всі стіни від підлоги до стелі обвішані клітинами з різними птахами. Джеррі здається, що він потрапив в рай.

    Незважаючи на загальне захоплення, репетитор всерйоз займається з Джеррі, для якого уроки болісні і нецікаві. Хлопчик пожвавлюється тільки коли допомагає вчителю з птахами. Незабаром Джеррі дізнається, що його наставник живе разом зі своєю матір’ю, яка розводить квіти і вважає, що рослини розмовляють, просто не кожен може їх чути.

    З чергової прогулянки Джеррі приносить двох пташенят сороки. Ларрі з Леслі насторожено ставляться до нового придбання брата, вважаючи, що сороки крадуть гроші і коштовності. Незабаром пташенята починають розгулювати по дому. Особливо їх приваблює кімната Ларрі, в яку їх не пускають. Одного разу під час відсутності господаря пташенята туди проникають і перевертають все догори дном. Джеррі вирішує спорудити для пташенят клітку і просить свого вчителя допомогти. Репетитор любить розповідати неймовірні історії, в яких він рятує якусь Леді з різних бід. Розповідаючи одну з історій, він зізнається, що володіє прийомами боротьби, і Джеррі просить його навчити. Намагаючись повторити прийом, Джеррі невдало штовхає вчителя, і той падає, ламаючи ребра.

    Місіс Даррелл необережно приводить до хати тер’єра, неймовірно дурну собаку з хворою задньою ногою. Нога весь час виходить з суглоба, і тер’єр видає несамовиті крики. Собака ходить по п’ятах за місіс Даррелл і виє, коли та йде з дому. Незабаром тер’єр народжує цуценя і розривається між ним і своєю господинею. Тепер місіс Даррелл виходить гуляти в супроводі чотирьох псів і служниці з цуценям на подушці. Цю процесію Ларрі називає “мамин цирк”.

    Якось під час прогулянки Джеррі знаходить двох водяних вужів. Намагаючись їх зловити, він знайомиться з ув’язненим, який вбив свою дружину, але за хорошу поведінку може їздити на вихідні додому. Він дарує хлопчикові свою чайку і запрошує на нічну риболовлю. Ларрі приходить в жах і від нового знайомства Джеррі, і від нової птиці, вважаючи, що це не чайка, а альбатрос, що приносить в будинок нещастя.

    Даррелли готуються до великого прийому гостей. Джеррі мріє про нове придбання для свого звіринця – золотих рибок, і Спіро ловить їх в ставку біля королівської резиденції. Вужам від спеки стає погано, і Джеррі випускає їх в прохолодну ванну. Прибувають гості. Прийшовши з полювання Леслі йде прийняти ванну і незабаром вискакує до гостей з несамовитим криком “Змії!”. Ларрі пояснює, що в їхньому будинку кожна коробка таїть небезпеку, і розповідає, як страждає від тварин брата. У підтвердженні його слів когось із гостей кусає чайка, яка сидить під столом, а собаки влаштовують бійку через тер’єра.

    Учитель повідомляє місіс Дарелл, що передав Джеррі всі свої знання. Незважаючи на те, що Джеррі бажає залишитися напівосвіченим, Даррелли вирішують повернутися в Англію, щоб дати йому освіту. Плаче Спіро, репетитор і Теодор проводжають їх. При вигляді численних кліток з тваринами один з прикордонників пише в анкеті: “Пересувний цирк і штат службовців”.

  • Вірші та загадки про грунт

    Вірші про грунт

    Типовими вкраїнського Полісся дернові
    є підзолисті грунти,
    Торфово-болотні та лучні карбонатні.
    Для розвитку сільського господарства
    Грунти Полісся не зовсім ще придатні.

    Планета Земля

    – Тепер мені Землю цікаво вивчати
    І виникли в мене питання свої.
    Про нашу планету я все хочу знати,
    Відкрийте, будь ласка, секрети її.
    – Земля має форму кулясту – знайому.
    Всередині – жар, наче сонце горить.
    Там всі речовини у стані рідкому,
    І все це в ядрі безперервно кипить.
    Тверда оболонка його огортає
    Або літосфера навколо ядра.
    Частина, що зверху її покриває,
    На нашій планеті – земна є кора.
    В корі є западини дуже глибокі,
    Там води озер, океанів, морів.
    На материках є ще й гори високі.
    Великих багато й малих островів.

    – А де ми живемо? Дозвольте спитати!
    Бо сумніви є до цієї пори.
    – Людина і звірі, жуки і пернаті,
    Живуть на поверхні земної кори.
    Тут люди вирощують різні рослини,
    І плавають в морі, у небо летять.
    Корисні копалини є на глибинах,
    І людям їх треба для себе дістать.
    Та нас на поверхні чека небезпека,
    З земною корою пов’язане все.
    З вулканів розноситься попіл далеко,
    Не раз землетрус нашу землю трясе.
    Розплавлена лава, що магмою зветься,
    Нестримно із жерла вулкана летить.
    По схилах гори аж в долину несеться,
    Спалити все може і знищити вмить.

    – А суші поверхня і дно на глибинах
    Подібні? Скажіть Ви, будь ласка, мені.
    – Подібні рельєфи усюди, дитино,
    Є гори й рівнини на суші, й на дні.

    – Я мрію, щоб Ви мені ще розказали
    Які у земної кори складники?
    – Поглянь! Це породи гірські й мінерали,
    Це глина в яру, та каміння й піски!

    – А що таке грунт? Чи гірська це порода?
    – Ні-ні! На породі ніщо не росте!
    А грунт дуже цінним створила природа
    І це на планеті – руно золоте!

    – А чому це так? І відмінність у чому?
    – В грунтах речовини поживні всі є,
    Волога й повітря у грунті м’якому.
    І кожна рослинка вживає своє.

    – А хто, крім рослин у грунтах проживає?
    – Це гарна домівка тваринкам дрібним!
    Черв’як там і мишка, і кріт хатку має,
    Личинки й жуки також селяться в нім!

    – Я прошу Вас дуже, мені розказати,
    Корисні копалини, що це таке?
    – Це газ і вугілля, граніти і нафта,
    Знайти сіль і срібло – завдання важке.
    Вони залягають на різних глибинах,
    Хоч дещо у нас під ногами лежить.
    Без них обійтися не може людина,
    Без деяких просто не зможе прожить.

    – А що з них уміє людина робити?
    Без чого у світі нам не обійтись?
    – Без солі кухонної нам не прожити.
    Мій любий, до світу цього придивись!
    Людина метали з руди виплавляє,
    З металу будує мости й літаки!
    Вугіллям і торфом – свій дім зігріває,
    А з нафти – горюче й мастила тривкі.
    Усе научилась робити людина,
    Хоч доля людей на Землі непроста.
    Пісок під ногами, граніт є і глина,
    Тому ми будуєм красиві міста.

    – Я щиро вам вдячний і дуже щасливий!
    Про нашу планету все буду я вчить.
    Земля наче казка, замріяне диво
    Круг Сонця у космосі чорнім летить!

    Красоткіна Надія

    Загадки про грунт

    Один ллє, другий п’є, третій росте. (дощ, грунт, рослина)

    Що лицюєм на всі боки,
    А воно нове щороку(грунт)

    Мене ріжуть, мене б’ють,
    я не ображаюся,
    а ще кращим стаю. (грунт)

    Люди пані цю шанують,
    За родючість всі цінують.
    Степи, долини і поля –
    Все це матінка… ! (земля)

  • “Вільгельм Телль” переказ

    “Вільгельм Телль” – глибоко народний твір Шиллера. У ньому на історичному матеріалі показано життя народу і його боротьба за незалежність. Стислий переказ “Вільгельм Телль” ви можете прочитати за 8 хвилин.

    “Вільгельм Телль” Шиллер переказ

    Дія п’єси відбувається в трьох “лісових кантонах” – Швіц, Урі і Унтервальден, які, об’єднавшись в 1291 р., склали основу Швейцарського Союзу в боротьбі проти австрійського панування Габсбургів. Важко доводиться простим людям, страждаючим від самоуправства намісників австрійського імператора – Фохт. У селянина з Унтервальдена, Баумгартена, комендант фортеці мало не збезчестив дружину. Баумгартен убив його, і йому довелося бігти від солдатів ландсфохта. В бурю з ризиком для життя йому допомагає переправитися через озеро сміливець Вільгельм Телль. Тим самим він уникає переслідування.

    У кантоні Швіц горює селянин Вернер Штауффахер. Йому загрожує намісник краю. Він обіцяє позбавити його житла і господарства тільки за те, що йому не сподобалося, в якому достатку той живе. Дружина Вернера радить йому відправитися в Урі, там теж знайдуться люди, незадоволені владою фохта-чужинців. Хоч вона і жінка, але розуміє, що в боротьбі проти спільного ворога треба об’єднуватися.

    У будинку шанованої людини в Урі Вернера Фюрст ховається від фохта Ланденберга Арнольд Мельхталь з Унтервальдена. У нього за наказом намісника хотіли відібрати пару волів, чинячи опір, він перебив автрійскому солдатові палець і змушений був, як злочинець, тікати з рідного дому. Тоді його батькові за провину сина викололи очі, все забрали, дали посох і пустили поневірятися під вікнами людей.

    Але терпіння народу скінчилося. У будинку Вернера Фюрст домовляються Мельхталь, Штауффахер і сам господар про початок спільних дій. Кожен з них вирушить до своїх поселян і обговорить з ними стан справ, а потім по десять надійних мужів від кожного кантону зберуться для вироблення спільного рішення в горах, на галявині Рютлі, де сходяться кордони трьох кантонів.

    Не підтримує влада ландсфохтов і Володарський барон тутешніх місць Аттінгаузен. Він відмовляє свого племінника Руденца надходити на австрійську службу. Старий барон здогадується, що є дійсною причиною, що спонукала племінника прийняти таке ганебне рішення, – це любов до багатої австрійської спадкоємиці Берті фон Брунек, але це не є серйозною причиною для чоловіка, щоб змінити своїй батьківщині. Збентежений прозорливістю дядька Руденц не знаходить відповіді, але все ж залишає замок.

    На галявині Рютлі збираються селяни Швица, Унтервальдена і Урі. Вони укладають союз. Всі розуміють, що мирними засобами їм не домовитися з австрійськими намісниками, тому необхідно розробити точний план військових дій. Спочатку треба захопити замки Росберг та Сарн. У Сарнах легко буде проникнути в Різдво, коли за традицією фохта прийнято від поселян дарувати подарунки. У фортецю Росберг вкаже дорогу Мельхталь. Там у нього знайома служниця. Коли два замки будуть захоплені, вогні з’являться на вершинах гір – це послужить сигналом для виступу народного ополчення. Побачивши, що народ озброєний, фохта змушені будуть покинути Швейцарію. Селяни дають клятву вірності в боротьбі за свободу і розходяться.

    Вільгельм Телль, будинок якого знаходиться в горах, як і раніше в стороні від основних подій, що відбуваються у селах. Він займається домашніми справами. Полагодивши ворота, він збирається разом з одним із синів до тестя, Вальтеру Фюрст, в Альторф. Не подобається це його дружині Гедвіга. Там Геслер, намісник імператора, а він їх не любить. До того ж Телль нещодавно зустрів Геслера випадково одного на полюванні і став свідком того, як той його злякався, “ганьби той повік не забуде”.

    Дорога Телля приводить його на площу в Альторф, де стоїть капелюх на жердині, якій за наказом ландсфохта Геслера хто проходить повинні кланятися. Не помічаючи її, альпійський стрілок з сином проходять повз, але солдати, які стоять на сторожі, затримують його і за те, що він не надав честь капелюсі, хочуть відвести у в’язницю. Селяни заступаються за Телля, але тут з’являється Геслер з почтом. Дізнавшись, в чому справа, він пропонує альпійському стрілку збити стрілою з голови сина яблуко або йому та синові загрожує смерть. Селяни і підійшов Вальтер Фюрст вмовляють Геслера змінити своє рішення – ландсфохт непохитний. Тоді син Телля – Вальтер – сам стає, кладе яблуко собі на голову. Вільгельм Телль стріляє і збиває яблуко. Всі розчулені, але Геслер запитує у стрільця, навіщо він вийняв дві стріли перед тим, як прицілитися. Вільгельм щиросердно зізнається, що якби перший постріл вбив сина, то друга стріла пронизала б Геслера. Ландфохт наказує заарештувати Телля.

    На човні ландфохт разом з солдатами відправляється через озеро, щоб доставити Вільгельма Телля в кантон Кюснахт. Починається буря, солдати фохта кидають весла, тоді Геслер пропонує стрілку керувати човном. Його розв’язують, він же підводить човен ближче до берега і вистрибує на камені. Тепер через гори Телль збирається йти в Кюснахт.

    У своєму замку вмирає барон Аттінгаузен, навколо нього селяни з трьох гірських кантонів. Вони люблять свого пана, він завжди був їм надійною опорою. Старий же говорить, що залишає цей світ із сумом у серці, тому що його селяни залишаються “сиротами” без нього, нікому буде захистити їх від іноземців. Тоді прості люди відкривають йому таємницю, що вони уклали союз трьох кантонів на Рютлі і будуть разом боротися проти імперської тиранії. Барон радіє, що його батьківщина буде вільною, лише байдужість дворян до подій затьмарює його, але він вмирає з надією, що і лицарі дадуть присягу на вірність Швейцарії. Вбігає племінник барона, Руденц, він спізнився до ліжка вмираючого, але над тілом покійного він клянеться у вірності своєму народові. Руденц повідомляє, що йому відомо про рішення, прийняте на Рютлі, але час виступу треба прискорити. Телль став першою жертвою зволікання, а в нього викрали його наречену, Берту фон Брунек. Він звертається з проханням до селян допомогти йому її знайти і звільнити.

    Телль в засідці на гірській стежці, що веде в Кюснахт, чекає Геслера. Крім нього тут ще селяни, які сподіваються отримати у фохта відповідь на свої прохання. З’являється Геслер, жінка кидається до нього, благаючи про звільнення чоловіка з в’язниці, але тут стріла Телля наздоганяє його, ландфохт вмирає зі словами: “Це постріл Телля”. Усі радіють смерті тирана.

    На вершинах гір запалюються вогні сигнальні, народ Урі озброюється і впадає валити фортеця Іго Урі в Альтдорф – символ влади австрійських ландфохтов. На вулиці з’являється Вальтер Фюрст і Мельхталь, який розповідає, що вночі раптової атакою Ульріх Руденц захопив замок сарга. Він же зі своїм загоном, як і було намічено, пробрався в Росберг, захопив його й підпалив. Тут виявилося, що в одній з кімнат замку знаходиться Берта фон Брунек. Підоспілий Руденц кинувся у вогонь, і лише він виніс свою наречену із замку, як крокви рухнули. Сам Мельхталь наздогнав свого кривдника Ланденберга, люди якого засліпили батька, він хотів убити нею, але батько благав відпустити злочинця. Зараз він вже далеко звідси.

    Народ святкує перемогу, капелюх на жердині стає символом свободи. З’являється гонець з грамотою вдови імператора Альбрехта, Єлизавети. Імператор убитий, його вбивцям вдалося сховатися. Єлизавета звертається з проханням видати злочинців, головним з яких є рідний племінник імператора, Швабська герцог Іоанн. Але ніхто не знає, де він.

    У будинку Телля просить притулку мандрівний монах. Довідавшись, у Телле стрілка, який вбив імператорського ландфохта, чернець скидає рясу. Він племінник імператора, це він убив імператора Альбрехта. Але всупереч очікуванням Іоанна, Вільгельм готовий прогнати його з свого будинку, тому що “корисливе вбивство” за престол не може зрівнятися з “самозахист батька”. Однак добрий Телль не в силах відштовхнути безутішного людини, а тому у відповідь на всі прохання Івана про допомогу він вказує йому шлях через гори до Італії, до папи римського, який один може допомогти злочинцю знайти шлях до втіху.

    П’єса закінчується народним святом. Селяни трьох кантонів радіють свободі і дякують Телля за позбавлення від ландфохта. Берта оголошує Руденцу про свою згоду вийти за нього заміж, той ж з нагоди загального свята дає свободу всім своїм кріпаком.

  • “Обряд родини Масгрейвів” скорочено

    ” Обряд родини Масгрейвів ” – твір із серії ” Спогади Шерлока Холмса ” Артура Конана Дойля.

    “Обряд родини Масгрейвів” скорочено

    Колишній знайомий Холмса по коледжу Месгрейвів звертається до нього з приводу загадкових подій, що відбуваються в його замку. Днями його дворецький Брантон, коли він переглядав сімейний документ, названий “Обрядом родини Масгрейвів”. Розсерджений господар хоче негайно звільнити дворецького, але останній просить дати йому місяць для добровільного відходу щоб уникнути великої ганьби. Месгрейвів дозволяє Брантону залишитися на тиждень, але наступного ж дня злочинець пропадає за дуже дивних обставин: і речі, і гроші дворецького залишилися на своїх місцях. Служниця, у якої в минулому був роман зі зниклим, поводиться дуже дивно і, по видимому, починає божеволіти. Холмс, приїхавши в будинок Месгрейвів, дізнається, що і божевільна служниця теж пропала, а її сліди обриваються біля озера. Прочесавши озеро, детектив знаходить мішок із залізякою. Холмс вважає, що документ, яким цікавився дворецький, має важливе відношення до цієї справи, оскільки останній ризикував хорошою роботою, коли йшов на злочин. Дослідивши документ, Холмс побачив у ньому зашифровані вказівки на якесь місце.

    Пройшовши до цього місця, Холмс, Месгрейвів і два полісмени бачать в підвалі будинку важку кам’яну плиту. Відсунувши її, вони виявляють порожню скриню і мертвого дворецького. Після цього Холмс будує ланцюжок міркувань. Брантон був заручений зі служницею, але, зустрівши іншу жінку, він кидає служницю. Дізнавшись про скарби, дворецький захотів їх дістати і йому знадобилася допомога. В якості помічника дворецький вибрав служницю, так як його нинішня жінка була дуже слабка після хвороби. Під час скоєння злочину поліно, що підтримує кам’яну плиту, з якихось причин вискакує, і нещасний дворецький виявляється замурованим у кам’яному мішку. Не в силах поодинці підняти кам’яну плиту, він гине від асфіксії. Холмс припускає, що поліно вибила служниця, тому що затаїла образу за минуле, але, тим не менш, не виключає і факту випадкового захлопування пастки. Намагаючись приховати злочин, служниця поклала вміст скрині в мішок, викинула його в озеро і втекла.

    Холмс просить показати йому мішок, який знайшли в озері. Він дістає звідти розсип старих монет, дорогоцінних каменів і погнутий тьмяний обруч. Це виявляється Велика Діадема, яка належала правій руці короля Карла I в XVII столітті, предку Месгрейвів. Так закінчується історія, яку Конан Дойль назвав “Обрядом будинку Месгрейвов”.