Category: Література

Твір “Свята в США” англійською допоможе дізнатися про головні свята, які святкують в США.

“Свята в США” на англійській мові

Each state has its national holidays which are dedicated to the important dates in the establishment and history of the country, interesting customs and traditions all its own.

Americans share some holidays such as Easter, Christmas and New Year’s Day with other countries of the world. Here are public holidays which are celebrated by the Americans.

New Year’s Day

January, 1
Most Americans spend the final hours of the old year and the first hours of the New Year celebrating with their families or friends. Champagne – the drink that traditionally symbolizes an important event is often served for the midnight toast on New Year’s Eve. One of the noisiest celebrations takes place on the Times Square in New York City. The crowd, joined by millions of Americans across the country at their TV sets, watches the traditional Huge Apple (emblem of New York) strike midnight.

Lincoln’s Birthday

February, 12

Americans consider birthdays of their outstanding citizens George Washington and Abraham Lincoln public holidays.

Abraham Lincoln is considered by many the greatest of all American heroes. During his term as President the Civil War broke out. The most outstanding achievements of the Lincoln presidency were the preservation of the union and the abolition os slavery.

Washington’s Birthday

February, 15

Washington is called “the father of the nation” for he was the first president of the United States of America. the capital of the country, Washington D. C., was named in his honour and was moved from Philadelphia.

Independence Day

July, 4
This is the most important holiday of the nation, which celebrates its birthday. On this day in 1776 the Continental Congress adopted the famous Declaration of Independence declaring the former British colonies free, thus founding the United States of America.

Columbus Day

October, 10
Christopher Columbus, an Italian, discovered the American continents in 1493 by accident, while seeking a short route to Asia. Thus, he called the natives the Indians and the islands he explored, the West Indies which bear these names to this day. this event is widely celebrated in most Latin American countries as well. the district of Columbia was named in his honour as well as many cities, squares and streets.

Memorial Day

November, 5
This day was first established to honour the dead in the war between the North and the South, a mournful remembrance of the fallen.

Veteran’s Day

November, 11
This day, like Memorial Day, is a solemn occasion in honour of all American veterans of all wars. in many communities veterans march in parades, national flags are displayed, special ceremonies, observing two minute’s silence, are held at the tomb of the Unknown soldier in Arlington National Ceremony.

Thanksgiving Day

November, 24
It is the oldest national holiday. The pilgrims, the first English settlers searching for religious freedom, came on Mayflower to Plymouth bay, Massachusetts, in 1620. They suffered a very hard year. By the autumn of the next year assisted by the Indians they had a good harvest. And a feast was given of turkey corn and pumpkin pie to celebrate the harvest and give thanks to God for their survival. The old traditions of their feast are observed throughout the country today.

Christmas

December, 25
Christmas is a great American and British festivity, very rich in custom and tradition – with Santa Claus, the decorating of the Christmas tree, of card sending and gift giving. It is celebrated as the birthday of Christ. Now it is becoming more and more a folk holiday. It has always been observed as a family affair.

Словник :

Which are dedicated – які призначені
Customs – звичаї
Celebrate – 1. святкувати 2. прославляти
Eve – 1. Напередодні 2. (вуст.) вечір
Share – 1. частина, частка, акція 2. ділити, розділяти, ділитися
Such as – такі як
Noisy – галасливий
Consider – вважати, гадати
Outstanding citizens – видатні громадяни
Was named in his honour – був найменовано на честь
Abolition of slavery – скасування рабства
Remembrance – 1. спогад 2. пам’ять 3. сувенір, подарунок на пам’ять
Mournful – траурний
Adopt – прийняти; всиновити
By accident – випадково
Seek (sought, sought) – шукати
Short route – короткий маршрут
Bay – затока, бухта
Affair – справа, заняття; любовний зв’язок

Вовк (Canis lupus) – вид хижих ссавців із сімейства псових (Canidae). Поряд з койотом (Canis latrans) ішакалом (Canis aureus) становить невеликий рід вовків. Опис тварини вовк на українській мові часто потрібен для написання твору, статті про цього хижака, чи про лісних жителів.

Опис вовка

Вовк – це хижак із сімейства собачих. Він сильно схожий на велику собаку. Але собаки, як відомо, друзі людини, а вовка людина завжди вважала своїм ворогом. І для цього були підстави. Вовки часто нападали на домашню худобу, а в голодні зими, траплялося, і на людину. Люди довго і наполегливо боролися з вовками. Вони оголосили їм справжню війну. За вбитого вовка давали великі премії. Звичайно ж, в цій битві перемогу отримала людина.
Так, в Англії вовки були винищені повністю. На честь цієї події було навіть встановлено пам’ятник. У Північній Америці, де не так давно вовки жили від Аляски до півдня Мексики, вони залишилися тільки в Канаді і в полярних областях. Ще кілька сотень вовків вціліло в штаті Мінесота. У глухих місцях штатів Луїзіана і Техас живе ще кілька сотень дрібніших вовків – це рудий вовк. До речі, вони мешкають ще й в Індії.

До середини нашого століття людина практично знищила вовків. І, напевно, зовсім би винищив цього хижака, але почалися ставатися дивні речі. Поля стали піддаватися навалам зайців, оленів і лосів. Посадки неможливо було врятувати. І тоді людина зрозуміла, навіщо природа придумала вовка.
Саме він підтримував рівновагу, не даючи травоїдним сильно розмножитися. Людині довелося сильно знизити, а подекуди і повністю припинити винищення вовків. Деякі країни навіть були змушені закуповувати цих хижаків. Адже в першу чергу вовки завжди нападають на хворих і ослаблених тварин. За це їх по праву називають санітарами лісу.

Взагалі, розповіді про те, що вовки самотні, небезпечні та люті звірі, дуже сильно перебільшені. Одинаки серед цих хижаків зустрічаються дуже рідко. Навпаки, вовки пристосовані до групового способу життя. Деякі вчені стверджують, що вовча зграя дуже схожа за своїм устроєм на людське суспільство. Один спеціаліст, що довго спостерігав за вовками, назвав головну рису вовчого характеру “дружелюбністю”. Вовки гаряче прив’язуються до інших членів зграї. Постійно висловлюють свою любов, по – собачому виляючи хвостами і облизуючи один одному носи. Вовча зграя – це дуже згуртований і дисциплінований колектив.

Вовки виглядають по – різному. Бувають вони зовсім чорними, як канадські вовки, сірими, як наші, а ті, що водяться в тундрі, майже білі. Довжина дорослого вовка від кінчика носа до кінчика хвоста дорівнює двом метрам. Важать вони 43-45 кг. Зазвичай північні вовки завжди крупніше південних. Деякі екземпляри на Алясці важили 79 кілограмів.
У всіх вовків дуже чуйні носи. Вони відчувають запах за 1,5 км. Ці звірі дуже витривалі і здатні пробігти за день 65-80 км. У випадках необхідності він може бігти зі швидкістю 55-60 км / год.
Вовча зграя може складатися і з двох, і з 36 вовків, але найчастіше число вовків у зграї не перевищує 6-8 тварин. Зграя дуже схожа на згуртовану сім’ю. Та зазвичай це і є сім’я – батьківська пара і кілька вовченят з колишніх виводків. Дисципліна у вовків сувора, кожен член зграї знає своє місце. Всі спори вирішуються за допомогою загрозливих поз і гарчання, але якщо раптом зав’язалася справжня бійка, то кілька вовків можуть кинутися на одного з супротивників, щоб відновити порядок до того, як буде завдано серйозне каліцтво. Влітку зграя полює ночами, а вдень у спеку відпочиває. Взимку, коли мало їжі, зграя полює і вдень.

Як було написано вище, частіше вовки нападають на хворих, старих і слабких тварин. Після успішного полювання дорослий вовк з’їдає в один присід до 6 кг м’яса. Правда, більшу частину вовки ховають про запас. Тому від здобичі залишаються, що називається, ” ріжки та ніжки “. Це і породило легенди про ненажерливість вовків. Наївшись, зграя зазвичай укладається на землю і відпочиває, а деякі вовки вирішують, що настав час пісні. Вони задирають морди до неба і пускаються у довге несамовите виття. Решта поступово починають їм підвивати.

Фахівці поки не знають, через що вовки виють. Можливо, вони подають сигнал членам зграї, а може, попереджають сусідів, що тут їх територія. Деякі вважають, що вовки, як і люди, просто співають, коли їм захочеться.

Сподіваємось, дана стаття допомогла вам у написанні твір опис тварини вовка у художньому чи науковому стилі.

“Слово про похід Ігорів” – героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. Головні персонажі “Слово про похід Ігорів” не вигадані образи, а реальні історичні постаті.

“Слово про похід Ігорів” головні герої

Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.

Князь Ігор Святославич. Новгород-сіверський князь Ігор із перших рядків поеми постає перед нами як патріот: він мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога – половців. Своїм найсвятішим обов’язком Ігор вважає захист батьківщини.

Ігор – безстрашний і рішучий воїн. Благородство штовхає Ігоря на допомогу Всеволоду, адже князь розуміє, як потрібні в бою взаємодопомога і взаємовиручка. Потрапивши у полон, він не втрачає надії повернутись на батьківщину, навіть подумки долає перешкоди:

Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем. Самовпевненість і нехтування попередженням природи дорого обійшлися руському війську, про що у творі говориться так: “Ігоря хороброго полку – не воскресити!” Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність, честолюбство, підкреслюючи, що тільки спільними зусиллями русичів можна подолати ворога.

Князь Всеволод Святославич (брат Ігоря). Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він є хоробрим, відважним воїном. У битві з половцями зображений як билинний богатир – “буй-тур”. У вирі бою князь забуває про почесті, багатство, золотий батьківський престол у Чернігові, про ласку та пестощі своєї дружини, прекрасної красуні Глібівни. Отже, Всеволод є уособленням бойової відваги й сили.

Князь Святослав (батько Ігоря та Всеволода) Він замальовується як глава всієї Руської держави, який турбується про загальноруські інтереси. Це не тільки мудрий державний діяч і організатор ефективного захисту Вітчизни, й талановитий воєначальник, який в 1184 році зумів об’єднати руські сили і розгромити половецьке військо. Слава про цю перемогу вийшла далеко за межі Русі

Ярославна – юна дружина Ігоря, яка, вирядивши в небезпечний похід чоловіка, з тривогою чекає звістки від нього. Дізнавшись про поразку Ігорового війська, Ярославна тужить за полеглими, оплакуючи не тільки полонення Ігоря, а й загибель його воїнів. Поразка і полон Ігоря, криваві рани на його тілі – це не лише її особисте горе, це горе всього руського народу, яке пекучим болем відгукується в її душі. Тоді б вона, омочивши рукав у Каялі, витерла б “Кривавії рани на дужому тілі князя”. У відчаї княгиня звертається до сил природи: вітру, Дніпра-Славутича і світлого сонця.

Поетичний образ Ігорової дружини Ярославни є одним з найпривабливіших жіночих образів світової літератури, а в східнослов’янській є першим за часом створення досконалим художнім образом жінки. Образ Ярославни приваблює людяністю, задушевністю і разом з тим патріотизмом, вражає внутрішньою красою, красою вірності.

Аналіз вірша “Молюсь і вірю” – Тема, ідея, художні засоби, рік написання та інші питання розкриті в цій статті. Вірш “Молюсь і вірю” Максима Рильського – переповнений вірою, надією, оптимізмом.

“Молюсь і вірю” аналіз вірша

Рік створення: 1918.

Збірка: “Під осінніми зорями”.

Літературний рід : інтимно-філософська лірика.

Жанр : вірш-рефлексія

Вид лірики : філософська.

Віршовий розмір “Молюсь і вірю” : чотиристопний ямб

Римування: перехресне

Тема “Молюсь і вірю”: людина у вирі життя.

Ідея “Молюсь і вірю”: утвердження віри й краси як стрижнів, які тримають людину в цьому світі; возвеличення краси й гармонійності світу; висловлення бажання жити.

Мотиви : відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ, звеличення любові до життя.

Образи:

людей: ліричний герой – людина, яка любить життя, його красу й натхненно йде в майбуття; міфологічних істот: вид пречистої надії; дух життя; природи: вітер, зграї голубів, води; предметів і явищ: моління й віра, клятва, синя глибина, берег, серце.

Символічні образи:

голуби (символ божественної присутності); пречиста надія (символ чистоти, асоціація з Пречистою Дівою Марією як символом надії, захисту); неба береги (символ досяжної гармонії); блакитний, ясний, золотий (християнські символічні кольори чистоти, божественості);

Композиція (зміст): вірш складається з 4-х катренів: ліричний герой, натхненний молитвою й вірою, знаходячись у бурхливому житті, радіє й виносить спокій із осереддя бурі, пов’язуючи майбутнє з любов’ю до великого щасливого світу.

Художні засоби “Молюсь і вірю”

Епітети – пречиста надія, синя глибина, веселий світ, щасливі води, тремтячі зграї

Метафора – вітер грає, даль ясніє, стоїть у глибині,

Порівняння : серце б’ється як в огні.

Риторичні оклики : мені дозволить дух життя! Ходім!

Інверсія : голубів тремтячі зграї, черкають неба береги.

Анафора : кленусь; і-і-ї.

Повтор (рефрен): черкають неба береги.

“Молюсь і вірю” ідейно-художній аналіз

У творі відтворено красу природи і почуттів. Автор показує радості почуттів героя, який впевнений у собі, він уже вважає світ своїм другом, і готовий жити дуже довго, поки “дозволить дух життя”

У вірші поет майстерно відтворює красу почуттів ліричного героя, його єдність з природою, стан закоханості у світ. Поет здійснює своєрідний психоаналіз внутрішнього світу персонажа. Вірш пройнятий життєрадісністю, спрагою жагучого серця, вишуканістю почуттів. Композиційно твір будується як монолог. Оповідь веде ліричне “я”, звертаючись до “ти”, як до “іншого”, унаслідок чого виникає діалогізм:

І ти смієшся, й даль ясніє,
І серце б’ється, як в огні,
І вид пречистої надії
Стоїть у синій глибині.

У вірші виразно проступає неокласицистична поетика: витонченість образів, захоплення красою світу, гармонія думки і почуттів.

Слова з апострофом в українській мові зустрічаються досить часто.

Слова з апострофом: приклади

Ад’юнкт, ад’ютант

Бур’ян, б’ю, без’ядерний.

Від’їзд, верхів’я, в’язати (в’язання), в’яз, в’язка, від’ємний

Дерев’яний, довір’я, дев’ять, Двох’ярусний, дит’ясла.

З’їсти, з’їзд, здоров’я, зв’язок, з’єднати, з’їхати, з’явитися, з’ясувати, зв’ялити,

М’ята, м’ясо, м’яч, м’який, міжгір’я, Мар’яна, м’язи

Кав’ярня, кур’єр, кам’яний, комп’ютер, кон’юнктура, кров’ю

Інтерв’ю, ін’єкція,

Прем’єр, подвір’я; п ‘ять, під’їхати, пів’яблука. п’ятнадцять, подвір’я, п’єса, п’єдестал, пам’ятний, Підв’ялити, пір’їна, підв’язати, пуп’янок, полум’я, полум’яний

Торф’яний, трьох’ярусний, трав’янистий,

Лук ‘янівка; львів’янин, любов’ю, лев’яча

Роз’яснити, Розв’ючувати, рум’яний, розм’якшити, роз’їхатися, риб’ячий

Об’єднати (об’єднання), об’їжджати, обов’язок, обм’яклий, Об’єкт,

Сором’язливий, слов’яни, сім’я, Солов’їний, сузір’я, сурм’яний

Харків’янин,

Чотирьох’ярусний, черв’як

Ув’язнення

Всеволод Нестайко цікаві факти з життя (біографії) відомого українського письменника Ви дізнаєтеся в цій статті.

Цікаві факти про Всеволода Нестайко

Нестайко народився в Бердичеві. В дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком.

Коли В. Нестайко був маленьким хлопчиком, він Страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. “Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний”. Мене дражнили: “Море горить”, “Пожежна машина”. А ще в класі мене звали “Рудий африканський їжачок”, – згадує письменник. І щоб швидше вирости Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні та нетерплячці Всеволод і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і вже не був рудим.

Батько письменника загинув у концтаборі, коли сину було всього три роки. Чекісти заарештували його за те, що він був Січовим Стрільцем і воював на боці УГА. Мама викладала російську мову і літературу ще до війни, потім стала сестрою милосердя в російській армії. Коли почалась Перша світова, їх з батьком розділила лінія фронту. В часи Другої світової та німецької окупації, жінка відкрила підпільну школу, де її 11-літній син навчався з іншими дітлахами.

Рідною мовою в родині Нестайків була Російська. Однак Всеволода віддали вчитися до української школи, “щоб знав мову свого батька”.

Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Дуже любив читати пригодницькі шедеври Джека Лондона, Жюля Верна, Миколи Трублаїні й частенько Мріяв про море, кар’єру капітана і мандрівки в далекі краї. Однак через проблеми із зором, нездатність розрізняти зелений та червоний кольори, мрії так і залишились мріями.

Юний Всеволод зразковою поведінкою не вирізнявся. увало, що й учителі сміялися з його жартів, а часом виставляли за двері. А в старших класах навіть виганяли зі школи, проте йому вдавалося самому вирішувати свої справи з директором так, що матір нічого й не знала.

Працював у редакціях “Дніпро”, “Барвінок”. У 26 років очолив редакцію видавництва “Веселка”.

Всеволод Зіновійович говорив, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна, тому й став він дитячим письменником, щоб у творах повертатись у дитинство, догратися, досміятися.

Був знайомий з відомими українськими письменниками: Остапом Вишнею, Наталею Забілою, Максимом Рильським, Павлом Тичиною…

За 55 років літературної діяльності письменник подарував світові більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, багато творів автора увійшли до золотого фонду дитячої літератури України.

Людина в основних типах світогляду

Теоретичними засадами формування життєвої позиції людини виступають чотири основні типи світогляду – міфологія, релігія, наука, філософія.

ОСНОВНІ ТИПИ СВІТОГЛЯДУ

ЛЮДИНА В ОСНОВНИХ ТИПАХ СВІТОГЛЯДУ

Складність людини визначається тим, що вона є суперечливою єдністю не тільки біологічного і соціального, а й фізичного і психічного, загальнолюдського й індивідуального. Чим більше людина вміє керувати своїми біологічними потребами, підпорядковувати їх високим прагненням або спрямовувати на досягнення суспільних цілей, тим більше в людині переважає соціальне і тим більш розвиненою вона є.

У романі “П’ятнадцятирічний капітан” кузен Бенедикт – образ дивакуватого вченого-всезнайки.

“П’ятнадцятирічний капітан” характеристика Бенедикта

Зовнішній вигляд Бенедикта незвичний і смішний.

Портрет Бенедикта: Він був високий і худий. Мав велику кудлату голову, підсліпуваті очі прикрашали золоті окуляри. Кузен не міг дати ладу своїм довжелезним ногам і не знав, куди подіти довгі руки. У свої п’ятдесят років він був безпорадний, ніби мала дитина: забував поїсти, не звертав уваги на одяг, завжди був заглиблений у свої думки.

Кузен Бенедикт мав добре серце, завжди був готовий прийти на допомогу. Всі любили його за безпомічний і добрий характер. У житті його цікавила наука, але він займався виключно членистоногими. Більшість людей бояться і гидують жуками, комахами, а для Бенедикта вони були єдиним захопленням і любов’ю. Він носив за манжетами, в комірі, за лацканами піджака шпильки, щоб ловити нові види комах для своєї колекції, яку завжди носив із собою в спеціальній бляшанці.

На борту шхуни “Пілігрим” Бенедикт опинився випадково. Він супроводжував свою кузину місіс Уелдон, дружину господаря шхуни, і їхнього п’ятирічного сина. “Пілігрим” мав доставити їх з Нової Зеландії в Сан-Франциско. І сталося так, що пасажирам шхуни довелося випробувати багато пригод, перш ніж вони дісталися додому. У морі, на борту шхуни, за кузеном Бенедиктом треба було стежити уважніше, ніж за п’ятирічним Джеком. Та й на землі він постійно кудись зникав. З великою лупою в руці і бляшанкою через плече вчений нишпорив у кущах, пірнав у високу траву: він шукав нові види комах. Кузен був такий неуважний до всього, крім пошуків комах, що навіть не помітив очевидного: невеликий загін “Пілігрима” висадився не на берег Америки, а потрапив в Африку. Муха цеце, войовничі терміти цікавили вченого більше, ніж доля близьких йому людей чи власна доля. Тим більше, його не хвилювали жахливі картини работоргівлі в Африці. Кузен Бенедикт був схожий на безплідне сухе дерево, яке не могло б захистити найбільш несчасну людину. Таке ставлення до себе і оточуючих було справедливо покарано. Коли мандрівники повернулися додому, то виявилося, що кузен привіз з Африки не новий вид комахи, якому вже дав назву “Шестинога Бенедикта”, а звичайного павука та ще й без двох передніх ніг.

Образ Ундіни в романі “Герой нашого часу” Є досить романтичним.

“Герой нашого часу” характеристика Ундіни

Образ Ундіни в романі Лермонтова – образ дівчини контрабандистки. Вона нагадує звичками русалку і виглядає дуже незвично. “Далеко не красуня…”, вона, тим не менше, зачаровує Печоріна. Він бачить у ній “породу”. Ундіна красива, як красивий дикий звір, артистична, ексцентрична. Вона поводиться дивно: співає на даху, розмовляє сама з собою, нікого не бентежачись. Своєю природністю, навіть дикістю, вона підкорює Печоріна. Такого він раніше не бачив – новизна захоплює його.

Спочатку Печорін подумує, чи не божевільна дівчина, аж надто оригінальна її поведінка. Але “… на обличчі її не було ніяких ознак божевілля; навпаки, очі її з проникливістю зупинялися на мені, і ці очі, здавалося, були обдаровані якоюсь магнетичною владою… “

“Незвичайна гнучкість її стану, особливий, їй тільки властивий нахил голови, довге русяве волосся, якийсь золотистий відлив її злегка засмаглої шкіри на шиї і плечах і особливо правильний ніс – все це було для мене чарівно.”

Скоро проникливий Печорін починає помічати, що дівчина не так природна, якою хоче здаватися, що вона грає “комедію”. Але своїм спостереженням він не хоче вірити, бо вже створив в розумі привабливий образ:

“Хоча в її непрямих поглядах я читав щось дике і підозріле, хоча в її усмішці було щось невизначене, але… правильний ніс звів мене з розуму”

Нічого насправді цікавого і душевного в Ундіні Печорін в результаті не знаходить. Навпаки, вона підло заманює його на човен, прикидаючись закоханою, після чого намагається втопити, щоб він не доніс комендантові на контрабандистів. Печорін розчарований і злий на себе, що так помилився.

Цитатна характеристика Ундини “Герой нашого часу”

Я підняв очі: на даху хати моєї стояла дівчина у смугастому платті, з розпущеними косами, справжня русалка.

Я на хвилину задумався, і коли знову подивився на дах, дівчини там не було. Раптом вона пробігла повз мене, наспівуючи щось інше, і, клацаючи пальцями, вбігла до старої, і тут почалася між ними суперечка. Стара сердилась, вона голосно реготала. І ось бачу, біжить знову підстрибом моя Ундіна.

В очах у мене потемніло, голова закрутилася, я стиснув її в моїх обіймах зі всією силою юнацької пристрасті, але вона, як змія, ковзнула між моїми руками.

За її пісенними образами сховано реальне життя, суворе і далеке від первинної природності; її ж внутрішній світ – “поза межами досяжності”.

Якщо вам задали твір про опис коня українською мовою, надаємо декілька варіантів з опису свійської тварини коня, який ви зможете частково використати або переробивши при написані власного твору про коня.

Опис коня

Кінь – тварина з сімейства кінських загону непарнокопитних, що широко використовується людиною до теперішнього часу. Існує понад 200 порід і різних породних груп коней.

У коней добре розвинені щелепи, зуби ( 40 зубів у жеребців, і 36 у кобил). У них однокамерний шлунок і короткий кишечник (25 – 39 м), велика сліпа кишка. Коні ретельно і довго пережовують корм, змочуючи його рясно слиною, якої у них за добу може виділятися до 40 л. Особливо в жарку пору року коні п’ють багато води (70 – 80 л), низьку температуру вони здатні переносити досить легко, але для них небезпечні протяги і вогкість. Ноги коней найвразливіше місце, яке найбільш чутливо до поганих умов утримання.

Даючи короткий опис коней, варто відзначити, що коні живуть до 25 років, а іноді й більше. Статева зрілість у коней настає до 1 – 1,5 років, але, як правило, кобил злучати починають з 3-х років. Жеребність триває 11 місяців. Вкрай рідкісні двійні, і навіть якщо таке трапилося, вони найчастіше нежиттєздатні. При народженні вага лошати дорівнює близько 10 % ваги його матері, і збільшується майже в 5 разів до часу відлучення. Коні ростуть до 5-6 років, а в роботу їх беруть з 3 – х років.

У коня тонка і еластична шкіра, вкрита прямим коротким волоссям довжиною 1-4 см. У ній знаходиться багато різних нервових закінчень і залоз, які відіграють важливу роль у життєдіяльності організму, тому вкрай важливо утримувати шкіру коні в чистоті.

Добре розвинені органи дихання і кровообігу. Обсяг крові становить 7-11% від живої маси коня, при цьому маса легких дорівнює близько 4,5 – 6,5 кг, серця 3,5 – 4,5 кг.

Коротко описуючи коня також підкреслити потрібно і те, що у нього прекрасно розвинені дотик і слух, а що стосується зору, то коні бачать добре тільки з близької відстані.

Художній опис коня

Цим літом я їздив до свого діда на канікули, там я вперше на власні очі побачив це дивовижне створіння – коня. Так, звичайно, я раніше багато чув та читав про цю свійську тварину, але відчув дух свободи, сили та норовливості поєднані в цій тварині тільки там. Зі слів місцевого конюха Степана я дізнався, що прізвисько цього коня – Найман, на честь свого видатного пращура коня Чингісхана. Він як і той славетний кінь був світло-рудим з чорними ногами і хвостом, та й норов він мав подібний. Вік його складав 8 років, що для коней означає самий розквіт сил, тому він так спокійно і з легкістю цілими днями носив Степана між різними селами для вирішення місцевих потреб. Одного дня я напросився самостійно проїхатись верхи і відчув всю силу яка поєдналася зі мною в одне ціле, і згадав історію, про те, як довго ці тварини служили нам і допомагали, а зараз ми змінили їх на авто та все більше забуваємо. Сподіваюсь, що цього літа мені вдасться проїхатись верхи і доторкнутися до природи ще раз.

Використовуючи наданий текст опису коня та додавши власні знання ви зможете написати власний твір як з наукового так і художнього опису коня.