Category: Література

Скласти план до казки Попелюшка можна використовуючи наведені приклади.

План до казки “Попелюшка”

1) Знущання мачухи над пасербицею.
2) Підготовка до балу.
3) Хрещена мати-чарівниця допомагає Попелюшці потрапити на бал.
4) Успіх Попелюшки на королівському святі.
5) Друга поїздка.
6) Загублений черевичок і пошуки прекрасної незнайомки.
7) Примирення із сестрами, весілля Попелюшки.

План до казки “Попелюшка” 5 клас

1. Одруження батька як переломний момент у сім”ї головної героїні.

2. “Диктатура” мачухи щодо членів родини.

3. Принц Мерліфлор організовує бал.

4. Сестри і мачуха залишають Попелюшку вдома, закинувши її роботою.

5. Фея рятує становище і відряджає дівчину на бал.

6. Попелюшка справляє враження на принца і зникає.

7. Пошуки власниці кришталевої туфельки.

8. Принц знаходить Попелюшку.

9. Весілля Попелюшки та принца.

“Як варити і їсти суп із дикої качки” читати повністю ви можете за 5-10 хвилин ( Скорочено За 2-3 хвилини). Твір Остапа Вишні сповнений гумору й іронічних натяків на мисливські звички. Але відчувається велика любов автора до прекрасної нашої природи. Так, він мисливець, але найпривабливіша частина “качачого полювання” для нього – це цікаві розповіді досвідчених то баришів, мисливські побрехеньки та примовки. А суп можна зварити й з курки, купленої на базарі.

“Як варити і їсти суп із дикої качки” читати

М. Т. Рильському

Був такий славнозвiсний орнiтолог Мензбiр, який на пiдставi багатолiтнiх спостережень i наукових дослiджень остаточно визначив, що дикi качки, крiм базару, водяться ще на лугових озерцях та по очеретах i тихих-тихих плесах, по рiчках-колисках смарагдової Батькiвщини нашої радянської…

…Словом, ви поїхали на луговi озера, на очерети й на тихi-тихi плеса.

Само собою розумiється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стрiляє), набої i всiлякий iнший мисливський реманент, без якого не можна правильно нацiлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огiрки, помiдори, десяток укруту яєць i стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…

Їдете ви компанiєю, тобто колективом, так – чоловiка з п’ять, бо дика качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективної працi…

У вагонi (чи на машинi) зразу ж ви почуєте:

– Е, черт! Стопку забув! Ви взяли?

– Взяв!

– Ну, як будемо вкупi, позичите! А залишусь сам, – доведеться з “горлушка”!

“Горлушком”, за мисливською термiнологiєю, зветься та частина мисливського човна, що на морських суднах має назву “право руля”.

Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечiрнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останнiй золотий привiт i пiшло спать… Це ввечерi… А вранцi дика качка зривається шукати вашого пострiлу рано-рано, тiльки-но починає на свiт благословлятись.

Звуться цi часи у мисливцiв “зорьками” – вечiрньою й ранковою…

В цi часи ви чуєте i над собою, i перед собою, i за собою, i праворуч, i лiворуч шум – свист качиних крил!

Ви i сюди – бах? I туди – бах! I отуди – бах!

Ах, незабутнi хвилини!

На вечiрню зорьку ви спiзнились. Це обов’язково… Запiзнення на вечiрню зорьку – це мисливський закон. Виходячи ще з дому, – та що там виходячи! – ви ще напередоднi знаєте, шо на вечiрню зорьку ви обов’язково не встигнете, от через це саме ви, в день виїзду на гюлювання, ще зранку все вкладаєте, ще зранку ви щось забуваєте, i в час од’їзду ви вибiгаєте з хати, летите чи то на вокзал, чи до машини, на запитання знайомих “Куди?” – кидаєте: “Спiшу, щоб на вечiрню зорьку спiзнитись”, i галопом далi…

Словом, спiзнились… До озерця ви пiдходите вже тодi, коли качки “повиключали мотори”, почистили зуби, зробили на нiч фiзкультурну зарядку з холодним обтиранням i, поклавши на водянi лiлеї голови, полягали спать…

Але ви з цього не печалуєтесь, бо поблизу кожного лугового озера є чи ожеред, чи копицi пахучого-пахучого сiна… Ви йдете до ожереду й розташовуєтесь… Ви розгортаєте сiно, простеляєте плаща, лягаєте горiлиць, дивитесь на чорно-синє глибоке зоряне небо i вiдпочиваєте… А вiдпочиваючи, думаєте.

Ну, думайте собi на здоров’я, а ми будемо до ранкової зорьки готуватися…

– Ну, що ж, товаришi, давайте звечора приготуємось, щоб зранку не вовтузитися, а зразу за рушницi й по мiсцях. Де ж це… стопка? Прохав же покласти!

– Що, нема?

– Нема!

– А я взяв! Я поклав собi за правило: приїжджаю додому, а її в рюкзацi прив’язую, щоб не забути. По-моєму, не так нервуєшся, як рушницю забудеш!

– Доведеться й собi прив’язувати! А сьогоднi, прошу вас, позичте вашої… Капризна це, я вам скажу, штука, як з “горлушка”… Повiтря чисте, на широке диханiє вiзьмеш, а воно темно, не встигнеш i зiтхнути, як уже “горлушко” бiля “донушка”.

Тут i починається найцiкавiший момент качачого полювання.

Це коли старi, досвiдченi вашi товаришi по полюванню починають розповiдати рiзнi надзвичайнi випадки з мисливського життя.

Спiльна для всiх мисливських оповiдань риса – це те, що всi вони – факти, що все це насправдi було, що: “розкажу, то не повiрите, але це-факт!”

…Швиргається вгорi якийсь космiчний хлопчик зорями, залишаючи в чорно-синiй безоднi золотi смуги, рипить Вiз, дишель свiй униз спускаючи, блiдне поволi Чумацький Шлях, а пiд ожередом плететься чудесне мереживо з мисливських оповiдань…

I вiльно дихається, i легко дихається…

Поволеньки голос оповiдача тихшає, потiм якось переривається i зовсiм затихає…

Сусiда тяжко якось зiтхає…

– Про що думаєте, Iване Iвановичу?

– Про Америку! Яка все-таки технiка.

– А що таке?

– Кажуть, двоствольну стопку видумали!

I тихо… Поснули…

“Раннiм-рано та ранесенько”, ще ледь-ледь починає сiрiти, штовх вас у бiк:

– Вставайте! Вставайте! Час уже!

– Г-г-г! М-м-м!

– Вставайте!

– М-м-м!

– Б-б-бах!

З криком: “Бомбьожка!” ви зриваєтесь i мчите.

– Куди? Куди?

– В бомбосховище!

– Тю на вас! То я в крижня гахнув!

– I промазав.

– Ну, ясно, що промажеш, коли вас нечиста сила в бомбосховище поперла! Трохи в озеро не шубовснув!

Почалася ранкова зорька…

Тут уже все залежить од вашого умiння, вiд майстерства i практики…

Качка, як вiдомо, птах… Вона – лiтає…

Як її стрiляти?

Дуже просто: цiльтесь обов’язково в око. I бахкайте.

– Бах! – i в торбу. Бах! – i в торбу.

А коли не повезе, тобто, коли бах-бах! – i повз торбу, не сумуйте, старайтесь їхати чи йти з полювання повз базар або, побачивши в якогось iз мисливцiв кiлька качок, киньте:

– Карбованцiв, мабуть, по надцять тепер штука… Бо однаково, коли приїдете додому, несвiдомi члени вашого посемейства спитають вас:

– Дорогi, мабуть, тепер качки?

Ви на це не звертайте уваги й берiться зразу ж готувати янтаревий суп iз дикої качки…

Найперше й найголовнiше – обскубти качку.

Робити це краще в себе в кабiнетi. Щоб не заважало вам уже вискубане пiр’я, одчинiть вiкна й дверi, щоб вiтерець був: ви скубнули, вiтерець пiдхопить, i пiр’я вам не заважає… I качка обскубана, i кабiнет – перина…

Обскубли, тодi вже до мами, чи до дружини, чи до сестри, хто на кого багатший:

– Уже обскуб! Мамо, зварiть супу!

Дуже це смачно у мамiв виходить.

Коли дружина чи мама, охнувши, кине вам:

– Та це ж курка, а не качка! – ви авторитетно заявiть:

– Це – качка. Тепер усi такi качки пiшли. Яровизованi…

– А чому в неї горло перерiзане?

– Чому? Чому? Все вам так ото цiкаво знати. Летiла, побачила, що нацiляюсь, виходу не було, взяла й… зарiзалась. Що ж тут дивного?! Варiть уже, прошу вас!

Залишається, отже, останнє: їсти суп.

– Як його їсти? Ложкою!

Попоївши, лягайте на канапу й читайте “Записки охотника” Iвана Сергiйовича Тургенєва. Прекрасна книжка!

1945

Богдан Хмельницький: оцінка діяльності

Видатне місце в історії України належить Богдану Хмельницькому, який очолив український народ в боротьбі за національне визволення з-під влади Речі Посполитої. Б. Хмельницький заклав основи Української держави – Гетьманщини.

Народився Б. Хмельницький 27 грудня 1595 р. Вчився спочатку вдома, у Суботові, потім в одному з київських монастирів. Батько віддав його в навчання у Львівський єзуїтський колегіум, де Хмельницький дістав гарну освіту, вивчив польську мову та латину. Потім Хмельницький вступив до Чигиринської козацької сотні, брав участь у багатьох походах.

У 1620 р. Хмельницький брав участь у битві між Туреччиною та Польщею біля Цецори (Молдавія), де загинув його батько, а сам Богдан потрапив у полон. Через 2 роки звільнився та в 1629 р. повернувся до Чигирина, ніс службу як реєстровий козак.

Немає достовірних документів про діяльність Хмельницького в 30-ті рр. XVII ст. Але вже в 1638 р. Б. Хмельницького на козацькій раді обирають членом посольства до польського короля, яке спробувало пом’якшити умови “Ординації Війська Запорозького”. Цей факт свідчить про його високий авторитет серед козаків.

У роки “золотого спокою” (десятиріччя після поразки національно-визвольних повстань 20-30-х рр.) а Україні посилюються свавілля шляхти. Навіть король Польщі не завжди мав владу над магнатами. Жертвою свавілля шляхти став і Б. Хмельницький. Скориставшися відсутністю господаря, чигиринський підстароста Чаплинський спалив хутір Хмельницького, Суботів, а молодшого сина вбив. Б. Хмельницький написав скаргу королеві, але той порадиш йому особисто звести рахунки з Чаплинським.

У Хмельницького був королівський привілей на підготовку морського походу козаків. Це дало йому право збирати козаків під свої знамена. Правда, мета була інша: Хмельницький хотів підняти повстання проти Речі Посполитої. Дізнавшись про це королівські власті заарештовують Б. Хмельницького. Але за допомогою друзів він тікає та прямує до Запорозької Січі. На Січі його Обирають гетьманом (1648) .

У першії же битвах з поляками виявився т Алант полководця Б. Хмельницького. Були здобуті перемоги я битвах під Жовтими Водами, Корсунем, ІІілявцями, що мали величезне значення для розгортання Визвольної війни. Під знамена Б. Хмельницького збирається український народ.

Уже влітку 1648 р. велика територія України (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) була звільнена від поляків

У Грудні 1648 р. Хмельницький приїжджає з військом до Києва, де його зустрічають як національного героя та порівнюють з біблійним Мойсеєм. Саме в Києві відбувається зміна поглядів В. Хмельницького на кінцеву мету війни. Спочатку він намагався шляхом повстання примусити Річ Посполиту на поступки, надати права та привілеї козацькій старшині. Тепер гетьман вирішує звільнити Україну від “ляхів” та створити Українську державу.

Б. Хмельницький був Видатним дипломатом та політиком. По-перше, він зумів згладити соціальні протиріччя між реєстровими та нереєстровими козаками, запорожцями, селянами та об’єднати їх всіх у боротьбі за спільну справу – звільнення України від панування Речі Посполитої. По-друге, Хмельницький розумів, що для боротьби з Польщею потрібні союзники. Він підтримував активні дипломатичні відносини з Туреччиною, Кримом, Молдавією, вів переговори з правителями дунайських держав, підтримував дипломатичні зв’язки зі Швецією, прагнучи, щоб вона почала війну проти Польщі.

Великі надії у Хмельницького були пов’язані з Московською державою як союзником через єдину віру, схожі культури, традиції. Між Москвою та Б. Хмельницьким починається обмін посольствами, що продовжувався аж до 1654 р. Але Москва не відразу погодилася прийняти Україну “під свою високу руку”. В. Хмельницький заявив, що Україна вступить під протекторат Туреччини. Москва погодилася допомогти Україні. У 1654 р. Україна була приєднана до Московського царства. Це зміцнило міжнародні позиції Москви, бо вона отримала вивчену, добре озброєну українську армію, а Україна зберегла владу на відвойованих у Польщі територіях.

Отже, в ході Визвольної війни виникла Українська козацька держава, творцем якої був Б. Хмельницький. У 1649 -1650 рр гетьман провадив активну державну діяльність: зміцнив козацьку адміністрацію, зробив адміністративно-територіальний розподіл підвладної території на полки, сотні; запровадив контроль за фінансами, податками; охороняв торгівлю та розвиток ремесла; вів активну міжнародну діяльність. Хмельницький створив державний апарат управління, спираючись на допомогу козацької старшини – своїх наближених, добре освічених людей Івана Богуна, Івана та Данила Виговських, Павла Тетерю, С. Зарудного, М. Крису та ін.

Європейські держави визнавали суверенітет (незалежність) України, направивши до неї своїх посланців та уклавши з нею угоди.

Б Хмельницький назавжди увійшов до історії як творець нової держави, великий державний діяч, геніальний політик, полководець та дипломат.

“Гамлет” характеристика Офелії, героїні трагедії Вільяма Шекспіра “Гамлет”, викладена в цій статті.

“Гамлет” образ Офелії

Образ Офелії – молода дворянка, дочка Полонія, сестра Лаерта і кохана Гамлета. Вона дочка королівського канцлера Полонія і кохана принца Гамлета. Її брат і батько застерігають її від довіри почуттям Гамлета, тому розуміють, що Гамлет, як спадкоємець престолу, може взяти в дружини тільки особу королівської крові, ким Офелія, незважаючи на високе походження, зовсім не є. Офелія вірить у щирість почуттів Гамлета до неї і сама любить його, але висловлює зовнішню покірність рідним. Коли Гамлет дізнається правду про загибель батька, він починає грати роль божевільного перед усіма, в тому числі перед Офелією. Він говорить їй, що ніколи не любив її і закликає її піти в монастир. Офелія довірлива, тому Гамлет саме на ній випробує роль божевільного.

Незабаром Гамлет вбиває батька Офелії, і дівчина позбавляється єдиної опори в житті. Офелія, не в силах винести божевілля коханого і смерті батька, божеволіє, починає співати пісні, в яких виражається біль за втраченим, плете вінки і починає вішати їх на гілках, через що і гине.

Її загибель – сумна закономірність: такій чистій, довірливій суті нічого робити при дворі, де панує злість і віроломство. Її використовували і викинули за межі світу. І живе каяття Гамлета над її могилою не може нічого виправити. Офелію занадто мало любили і ніхто не зміг уберегти – в цьому її трагедія.

“Казка про зиму” твір

Жила-була Зима. У хорошій хатинці, з крижаним підлогою, морозною візерунковою стелею, і розмальованими вікнами. Хата ця стояла в дрімучому лісі. Якось так виходило, що влітку ні хати, ні Зими ніхто не бачив. А в морозний час – все ніби було на місці. І будинок, і господиня його.

І ось одного разу, коли господиня Зима робила з білих сніжків повітряний торт, вона побачила на порозі свого будинку дівчинку. В ліс дівчинка прийшла разом зі своїм дідусем; вони вибирали найкрасивішу ялинку на Новий Рік. Але дідусь десь загубився і дівчинка злякалася.

А за вікном потихеньку сутеніло. Дівчинка було зажурилася, але господиня Зима затіяла з нею гру. Потрібно було назвати якнайбільше зимових слів. Хто слів знає більше, той і виграв. “Метелиця, паморозь, іній, сніг, хуртовина, завірюха, сніжинки…”, – багато слів назвали гравці. Незабаром дівчинка сама не помітила, як заснула. А на ранок господиня Зима привела в дім дідуся. Виявляється, він зустрів в лісі дванадцять братів місяців, та й забалакався з ними.

То-то було радості, коли дідусь з онукою зустрілися. Господиня Зима дала їм свої снігові сани, і вони вирушили додому.

Якщо ви склали скою казку про зиму можете поділитись нею в коментарях.

“Наталка Полтавка” короткий переказ української опери на дві дії.

“Наталка Полтавка” стислий переказ

Дійові особи:

Н а т а л к а – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний.

ДІЯ ПЕРША

Наталка журиться, що вже давно немає її коханого Петра. Вона промовляє, звертаючись до нього. З’являється возний, що натякає на своє кохання до дівчини, а потім і признається. Наталка відповідає, що вони не рівня одне одному.

Наталка йде додому, а замість неї з’являється виборний. Обидва чоловіки розмовляють про дівчину, вихваляючи її. Перебирають і женихів, що сватались до неї.

Виборний розповідає, що Терпили жили в Полтаві, були багаті, але батько пропив усе добро, вигнав свого вихованця Петра та й помер. Терпилиха з дочкою переїхали на село.

Виборний погоджується допомогти возному владнати справи з Наталкою.

Дія переноситься в хату Терпилихи. Мати докоряє дівчині, що та відмовляє гарним женихам. Як же їм жити далі? Наталка ж уже чотири роки чекає Петра. В хату заходить виборний і пропонує в ролі жениха возного. Домовляється про сватання.

Дівчина залишається сама і журиться.

ДІЯ ДРУГА

Микола промовляє сам до себе, розказуючи про своє сирітське безталання, співає пісню. З’являється Петро, який теж співає про свою тугу за дівчиною. Хлопці потоваришували.

В цей час із хати Терпилихи виходять виборний і возний, перев’язані після сватання. Петро дізнається, хто вони такі. Зрозумівши, що Петро – коханий Наталки, Микола зголосився про все дізнатися докладно.

Виявляється, що Петро пішов на заробітки, аби бути гідним багатого батька Наталки. Тепер же знайшов їх самих у бідності. Хлопець розмовляє з виборним і розповідає про те, що бачив і чув у мандрах.

Хлопець страждає за втраченим щастям. З’являється Наталка і відразу впізнає його, тому вирішує не виходити за возного. Виборний наполягає на тому, що вона вже перев’язала їх рушниками. Разом з Терпилихою він вмовляє Наталку.

Петро віддає дівчині зароблені гроші, щоб чоловік не дорікав їй бідністю. Такий його вчинок умилостивив возного, і той відмовляється від Наталки. Мати благословляє дітей.

Вольтер “Простак” аналіз твору – тема, ідея, жанр, головні герої, сюжет та композиція, та інші питання розкриті в цій статті.

Вольтер “Простак” аналіз

Рік написання: 1761

Жанр : філософська повість

Тема : критика соціальних і моральних вад французького суспільства

Ідея “Простак” – згубний вплив суспільства на “природну людину”

Головні герої “Простак”

Простодушний (Гурон або простак) Мадмуазель Сент-Ів абат де Керкабон та його сестра Гордон – увязнений філософ пан де Сент-Пуанж

Головний конфлікт повісті “Простак” – конфлікт між світобаченням природної людини і європейського цивілізованого суспільства.

У повісті “Простак” Вольтер послідовно розвиває головну ідею Просвітництва – ідею “природної” людини, доводячи, що такій людині немає місця в суспільстві, до краю спотвореному “законом умовним”. Найважливішими рисами головного героя повісті є здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які суперечать моралі французького суспільства. Представники цього суспільства вважають юнака досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості і добра, використовують для виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, створення релігійних конфліктів. Чиста душа Простака опирається фальші людських стосунків, проте цивілізовані громадяни не помічають її.

Сюжет і композиція “Простак”

Подієву основу повісті становить розповідь про пригоди “природної” людини – Гурона, або Простака, який мимоволі вступає у конфлікт з “цивілізованим” суспільством абсолютистської Франції кінця XVII ст. В сюжеті повісті поєднуються дві подієві лінії: про прибуття Гурона до Франції, його кохання та його подорож до Парижа і про трагічну долю Сент-Ів.

Композиційно повість ділиться на п’ять частин, кожна з яких розповідає про черговий етап знайомства Гурона з мешканцями, порядками, звичаями та корумпованою бюрократичною державною системою Франції.

1-ша частина (розділи 1-7). Дія повісті розпочинається липневим вечором 1689 р. в Нижній Бретані, де з англійського корабля сходить на берег дивний юнак, який відрекомендувався Простаком і в якому абат де Керкабон невдовзі впізнає сина свого рідного брата, капітана, що багато років тому пропав безвісти десь у Канаді. З’ясовується, що хлопця виховали індіанці (від назви їхнього племені його називають Гуроном), потім він потрапив у полон до англійців, які через простодушність і наївність хлопця прозвали його Простаком. Ще через якийсь час він приїхав до Франції.
Гурон оселяється в будинку свого новознайденого дядька – абата де Керкабона і починає своє знайомство з цивілізацією “французького зразка”. Він знайомиться з місцевими мешканцями, які його радо вітають, закохується в прекрасну мадмуазель де Сент-Ів. Вона відповідає йому взаємністю. Але на перешкоді їхньому шлюбу постає та обставина, що під час церемонії навернення Простака в католицьку віру Сент-Ів стала його хрещеною матір’ю. Дозвіл на шлюб Простак сподівається отримати від короля – як дяку за героїзм та відвагу, виявлені під час збройної сутички з англійцями, що мали намір пограбувати французьке узбережжя.

2-га частина (розділ 8). Дорогою до Парижа Простак зупиняється в провінційному містечку Сомюр, де стає свідком гонінь єзуїтами представників протестантської віри – гугенотів (після відміни Людовіком XIV закону про віротерпимість). Під загрозою насильницького навернення в католицтво вони змушені тікати до Англії. Простак щиро не розуміє, чому, через примхи “якогось ватиканського папи”, Франція повинна втрачати своїх громадян. Дізнавшись, що короля оточують папські радники. Простак обіцяє сомюрцям при зустрічі з монархом відкрити йому очі на сумний стан справ у його країні.

3-тя частина (розділ 9). Прибувши до Парижа, Простак поспішає у Версальський палац, щоб зустрітися з королем, проте з’ясовується, що потрапити до нього на прийом просто неможливо. Тим часом у Версаль надходить лист від папського шпигуна з Со-мюра, в якому Простака охарактеризовано як злочинця і державного зрадника. Простака заарештовують і ув’язнюють у Бастилії.

4-та частина (розділи 10-18). Події четвертої частини розгалужуються на дві сюжетні лінії, перша з яких продовжує розповідь
про історію Простака. В Бастилії він знайомиться з ув’язненим з ним в одній камері філософом Гордоном, представником ще однієї протестантської секти – янсеністів. Під керівництвом Гордона Простак здобуває освіту, знайомиться з іншим – світлим боком цивілізації, з наукою та новітніми філософськими концепціями і, зрештою, переконується у їх корисності. Друга сюжетна лінія розповідає про поневіряння мадмуазель де Сент-Ів, яка марно намагається переконати придворних чиновників у тому, що Простак засуджений безпідставно. Один з них, помічник міністра, пан де Сент-Пуанж штовхає її на шлях безчестя, і лише такою ціною Простак був звільнений з в’язниці.

5-та частина (розділи 19-20). Простак і Гордон, також звільнений з в’язниці, разом із Сент-Ів погортаються додому, але щасливу розв’язку затьмарює смерть Сент-Ів: вона не змогла змиритись з ганьбою, яку змушена була пережити. Простак із часом стає офіцером королівського війська і все своє життя зберігає пам’ять про прекрасну Сент-Ів.

Гален Клавдій (бл. 130 – бл. 200 ) – грецький лікар, хірург і філософ римської доби. Гален вважав, щолюдське тіло складається із щільних і рідких частин, він досліджував організм шляхом спостереження за хворими і розкриттятрупів.

Гален Клавдій біографія скорочено

Народився Гален в Пергамі (Давня Греція) приблизно в 130 році в родині багатого архітектора. Батько Галена, Никон, був всебічно розвиненою людиною, цікавився філософією, літературою, математикою, астрономією і багатьма іншими областями знань. З юнацьких років Никон віддав Галена навчатися філософії. Він мріяв, щоб його син став політичним діячем або філософом. Одного разу Никону приснився сон, в якому той віддав сина вчитися лікуванню. Після цього Гален був відправлений на 4 роки в Асклепион. Таким чином філософія відійшла на другий план, і Гален присвятив себе вивченню медицини.

Після смерті батька, Гален подорожує по різних країнах, а також містам і островам стародавньої Греції. Набравшись знань і нових медичних традицій, він повернувся в Пергам в 157 році. Там він працював лікарем гладіаторів одного впливового первосвященика. Домігся на даному місці певних успіхів: він приділяв велику увагу травмам гладіаторів, внаслідок чого зменшилася кількість їх смертей. Через чотири роки Гален перебрався до Риму, де продовжив лікарську практику. Супроводжував імператорів Марка Аврелія і Луція Вера в період епідемії під час походів до Німеччини.

По поверненню в Рим, Гален був особистим лікарем імператорського спадкоємця Коммода. При дворі він написав багато творів про медицину. Вивчав дані про епідемію, що вразила Римську імперію і забрала більш 3500000 життів за пару років. Він визначив симптоми хвороби, описав способи її лікування. Чума, названа антониновською чумою, а також на ім’я лікаря – чумою Галена, була викликана вірусом віспи. Дана епідемія стала найбільшою в Стародавньому Римі за масштабом і зайняла важливе місце в історії медицини.

Гален є автором численних праць в галузі медицини і філософії. До наших днів дійшли лише близько 100 з них. Він створив теорію кровообігу, описав приблизно триста людських м’язів, визначив роль нервів в організмі людини, був основоположником фармакології. Гален вважався впливовим і авторитетним лікарем античності аж до кінця середньовіччя.

Помер Клавдій Гален близько 200 року в Римі. Серед вчених немає єдиної думки щодо дати смерті великого лікаря. За різними даними, Гален помер у віці 70 або 87 років в Римі.

Осип Мандельштам цікаві факти з життя та творчості російського поета, прозаїка, есеїста, перекладача і літературного критика викладені в цій статті.

Цікаві факти про Мандельштама

Осип Мандельштам народився в 1891 році у Варшаві В родині перчаточника і піаністки. У нього було ще два брата – Олександр і Євген

Поет навчався в Тенишевському комерційному училищі в Петербурзі Разом з Володимиром Набоковим. Їх об’єднувала нелюбов до навчання

Перший поетичний гурток Осип Мандельштам відвідав завдяки бабусі, Софії Вербловській. Інша його бабуся, по татовій лінії, говорила винятково на ідиш. Російською вона знала тільки одне слово – “покушали?”

Вперше він опублікувався в 18 років завдяки матері Флорі Мандельштам. Вона привела його в літературний щомісячник “Аполлон”, скаржачись його редактору на те, що син замість того, щоб займатися торгівлею шкіри пише вірші

Свою першу книгу він назвав “Камінь”. Вона вийшла в світ в 1913 році і включала в себе 23 вірші, надрукованих на 31 сторінці. Тираж становив 300 примірників

Дружив з Анною Ахматовою, Борисом Пастернаком і Миколою Гумільовим

Осип мав пристрасть до солодощів. Навіть живучи досить бідно, в холоді і без чобіт, він завжди примудрявся балувати себе солодким

Його прізвище перекладається з ідишу як “ствол мигдалевого дерева”

Осип Мандельштам Загинув в 1938 в далекосхідному таборі, куди він потрапив за вірш “Ми живемо, під собою не відчуваючи країни”. У ньому він зобразив карикатуру на Сталіна, чого вождь не пробачив поетові

Був одружений на Хазіною Надією Яківною (шлюб зареєстрований в 1922 році). Після його смерті вона видала три книги спогадів про чоловіка. Через кілька років Надія Яківна таємно передала до Франції рукописи чоловіка. Звідти архів Мандельштама був перевезений в США, де і зберігається до цих пір в Пристонському університеті

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися щось цікаве про Осипа Мандельштама.

Аналіз твору Б. Комара “Диваки” – Тема, ідея, головна думка, композиція.

“Диваки” Б. Комар аналіз

Тема: зображення світу пригод, неповторного дитинства юних друзів Сашка та Миколи, їх ставлення до власних вчинків, вчинків оточуючих, намагання самоствердитися та порозумітися з дорослими.

Ідея: засудження розкрадачів державного майна, їх підступності жадібності, пияцтва як негативного соціального явища (Василь Шмор-гун); виховання порядності, чемності, доброти, щирості, поваги, любові до праці, до людини.

Основна думка: намагання письменника довести на прикладі поведінки та вчинків хлопців, що вони – майбутнє суспільства і від них залежить, яким буде господар країни (таким, як В. Шморгун чи дід Антип, Валентина Михайлівна).

Проблематика “Диваки”:

сімейні взаємовідносини: батьки і діти; рівень соціального життя людей; крадій і чесний працівник; дружні стосунки; відповідальність за вчинок, поведінку.

Композиція “Диваки”

У творі зображується період із життя Миколи і Сашка коли вони перебування на літніх канікулах та їх навчання у шостому класі.

Експозиція: знайомство з Митьком і Сашком, їх неординарною поведінкою і вчинками, родинним життям хлопців.

Зав’язка: нова вчителька з ботаніки Валентина Михайлівна – класний керівник класу, де навчаються хлопці; викриття злочину Шморгуна.

Кульмінація: отримання Миколою ляпасу по щоці від вчительки.

Розв’язка: порозуміння Миколи і Валентини Михайлівни.