Category: Література

  • “Гер переможений” образ Фрідріха

    Образ Фрідріха – один з головних в новелі “Гер переможений”.

    “Гер переможений” характеристика Фрідріха

    Зовнішність Фрідріха

    “…Був худий, гнилозубий і брудний…”

    Риси характеру Фрідріха

      Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей, жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу

    Діти любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав їх на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок
    Фрідріх дивував жінок “…Робив тільки прикраси зі шматочків цегли – сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху…”

    Фрідріх виділяється з групи полонених, він хворий на сухоти. Він намагається розважити жорстоких дітей, пестить їх,” співає їм пісні, робить прикраси з цеглин. Так, він переможений, але він – живий, він не втратив снаги до життя, уміння бачити красу в дрібницях. Думаю, що хворий німець жив надією, що колись повернеться додому, обійме та поцілує власних дітей. На жаль, цьому не дано було виповнитися.

    Коли туга за батьківщиною стає нестерпною, а хвороба виснажує, Фрідріх кінчає життя самогубством. Через багато років у стіні будинку, який зводили полонені, знаходять рукавицю з фотокарткою, із якої дивляться дві дівчинки, доньки Фрідріха, і немов запитують: “Ви не знаєте, де наш тато?”

  • “Перебите крило” Євген Гуцало аналіз

    Аналіз твору Є. Гуцала “Перебите крило” – Тема, ідея, жанр, сюжет та композиція наведені в цій статті.

    “Перебите крило” Євген Гуцало аналіз

    Тема: зображення взаємостосунків людей з пташиним світом (лелеки).

    Ідея: уславлення доброти, щирості, співпереживання. Прагнення порозумітися з родиною лелек; засудження жорстокості, байдужості, необдуманих вчинків.

    Основна думка: лелеки мостять гнізда тільки у гарних людей.

    Жанр: оповідання.

    Композиція “Перебите крило”

    Експозиція: бажання Дениски, щоб на хаті, де він живе, поселилися лелеки.

    Зав’язка: радість хлопця – на хаті гніздо з лелеками.

    Кульмінація: Олег Кочемас підбив лелеці крило, через це вона не змогла відлетіти у вирій.

    Розв’язка: після зими лелеки знову залишилися гніздитися на хаті, як і першого разу.

    Сюжет “Перебите крило”

    Серед народу говорять, що лелеки гніздяться тільки у добрих людей. Дениска дуже хотів, щоб на хаті, де він мешкав, звили гніздо лелеки. Так навесні і сталося. Батько і син дуже раділи.

    Одного разу Олег Кочемас, сусід, прийшов до Дениски. Трапилося так, що Олег підкинув дрючок, показуючи, куди не долетить незграбне лелеченя, і тим самим влучив ним у крило лелеки, яка саме пролітала над хатою.

    Внаслідок цього лелечиха не змогла відлетіти у вирій, а разом з нею залишився і лелека, бо, як сказав батько Дениски, він її любив. Цілу зиму Дениска доглядав за лелеками, а навесні пташки залишилися на подвір’ї добрих людей.

  • Вірші та загадки про нарцис

    Вірші про нарцис для дітей та дорослих на українській мові зібрані в цій статті. Загадки про нарцис на українській мові можна використати при проведені тематичних уроків та конкурсів.

    Вірші про нарцис на українській мові

    Нарциси тендітні,
    ласкаві нарциси
    Сьогодні на святі
    в руках у Лариси.
    Вона їх ростила,
    вона попивала
    і нині учителю подарувала.

    НАРЦИСИ
    Ось нарциси стали в ряд.
    Певно, вийшли на парад?
    Напарфумлені, біленькі,
    У листочках зелененьких.

    Вірші про квітку нарцис

    Я нарцис чарівний,
    Мов про сніг на згадку.
    Все квітчаю навесні.
    Білим цвітом грядку.

    Глянь кругом: вгору, вниз –
    Вже весніє, сонце гріє,
    Квітне жовтий нарцис.-
    Квіти жовті, квіти сині –
    Милі барви в Україні.
    М. Щербак

    Загадки про квітку нарцис

    Посадила в квітнику
    Квітку ніжну та струнку.
    Жовті ніжні пелюстки,
    Зеленесенькі листки.
    В квітнику у мене зріс
    Гордий красень… Це –
    (Нарцис)

    Він – квітковий принц – поет
    В капелюх жовту одягнений.
    Про весну сонет на біс,
    Прочитає нам… (Нарцис)

  • “Летючий корабель” аналіз

    “Летючий корабель” аналіз казки

    Тема : зображення дружби та взаємодопомоги як ключових по­нять у взаєминах між людьми та досягнення успіху однієї людини за допомогою колективних зусиль.

    Ідея: уславлення доброти, дружби, взаємодопомоги, покаран­ня зверхності та пихатості.

    Герої казки : дурень, дід, цар, лакей, Слухало, Скороход, Стрілець, Об’їдайло, Обпивайло, Морозко, царівна.

    Ознаки казки:

      У казці ми бачимо чарівні предмети: летючий корабель, солома, що морозить усе навкруги, дрова, з яких виростає військо, живлюща вода. Чудодійні перетворення: з чорного хліба стали білі паляниці, з води – горілка, зрубане дерево перетворилось на корабель, дрова – на військо, лахміття – на багатий одяг.

    Чого навчає казка “Летючий корабель”?

    Казка “Летючий корабель” вчить нас того, що немає безвихідних ситуацій, а справжні друзі завжди прийдуть на допомо­гу. Якщо ти допомагаєш друзям – то й вони колись допоможуть тобі.

    Характеристика дурня “Летючий корабель”

    Позитивні риси дурня: добрий, прислухається до порад, везучий, щасливий.

    Негативні риси дурня: лінивий, плаксивий, любив багато спати на печі, нічим не цікавився.

    Наймолодший син на початку казки нічим не цікавиться, не хоче працювати, чекає на все готове, безпорадний. Тому баба та дідо вважали, що наймолодший син дурний. “всі його лають, сміються з нього, а він, знай, на печі в просі сидить в чорній сорочці”. Добре відносились лише до старших синів, не вірили в успіх молодшого, за його поганими вчинками не могли розгледіти його доброту. Вони наказали дурню, аби нікому не признавався, що він їх син. Це говорить про те, що батьки соромились, що у них такий ледачий наймолодший син.

    Побачивши золотий корабель та бідність хлопця, почав задавав йому складніші та нездійсненні для звичайної людини загадки. Та хлопець мав добре серце, прислухався до порад, тому зустрів таких друзів, що допомогли йому. Цар свого слова не дотримував, радо віддав за нього свою дочку тільки тоді, коли побачив цар хлопця у багатій одежі попереду великого війська.

    Оповідач симпатизує найбільше дурню, бо попри свою погану поведінку хлопець має добре серце та прислухається до порад.

  • “Маруся” Квітка-Основ’яненко жанр

    “Маруся” Квітка-Основ’яненко жанр: сентиментально-реалістична повість.

    Чому “Маруся” сентиментально-реалістична повість?

    Повість – епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

    Ознаки сентименталізму в повісті “Маруся” : письменник наділяє Марусю й Василя надмірною чутливістю й душевною вразливістю, вводить у повість мотиви віщування серця, смерті з туги за коханим; у зображенні Марусиного батька виявилося прагненя Квітки показати життя селянина в прикрашеному вигляді. Василь, як і Маруся, зображений ідеально як зовні, так і внутрішньо; герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного.

    Ознаки реалізму в повісті “Маруся”: змалювання картини народного побуту, обрядів і звичаїв; відтворення тяжкого лиха того часу – солдатчини. Устами Наума Квітка-Основ’яненко перший в українській літературі сказав правдиве слово про гірку долю жінки-солдатки, беззахисність сиріт у тогочасному суспільстві.

  • Павло Глазовий “Як мій кум був моржем”

    Гумореска Павла Глазового “Як мій кум був моржем”

    Кум в газетах начитався про “моржів”
    І скупатись в ополонці захотів:
    – Загартуюся на холоді як слід –
    Буду жити та брикати до ста літ.
    – Я боюся застудитися,- кажу.
    Кум же чваниться: – Я приклад покажу.
    Рано-вранці, взявши кирки і ломи,
    Ополонку пробивати вийшли ми.
    Дуже дружно працювали, як завжди.
    За годину докопались до води.
    Кум швиденько роздягнувся: – Ну, дивись! –
    Розігнався, посковзнувся, в воду – блись!
    Плечі в нору, ноги вгору – тільки ляп!
    Я до нього та за ноги зразу – хап!
    Тяг за ноги, тяг за руки, тяг за чуб…
    Витяг кума, а він синій, наче пуп.
    Посадив його, питаю: – Як вода?
    – Т-тепла,- каже, й зуб на зуб не попада.
    Кум посидів півхвилини на льоду.
    – Н-ну,- промовив,- т-ти к-купайсь, а я п-піду.
    Т-ти за плечі м-мене т-трохи потруси,
    Б-бо до льоду п-приморозило т-труси…-
    Я узяв його за голову та смик!
    – Т-ти сказився, н-ненормальний?!- кум у крик.
    Він схопився, закрутився і присів,
    Бо від льоду відірвався без трусів.
    Бачу, кум мій закоцюб, що аж опух.
    Я узяв його, закутав у кожух
    Та й поніс отак додому, як дитя,
    Що не вміє ще й ходити до пуття.
    Жінка плаче, діти плачуть… От біда!
    Кум з кожуха, наче лялька, вигляда.
    – Не ридай,- втішає жінку,- все як слід…
    Проживу тепер на світі до ста літ.
    Не давай мені ні хліба, ні коржа.
    Поклади скоріш на піч свого “моржа”
    І пали солому й дрова день і ніч.
    Для “моржа” найперше діло – тепла піч!

  • Прислів’я та приказки про місяць

    Прислів’я та приказки про місяць – це українська народна мудрість про сонце, без якого людина не може прожити.

    Прислів’я та приказки про місяць

    Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.

    Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.

    Від місяця не зріє пшениця.

    З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

    Зорі з неба здіймає.

    Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.

    Гарно і при місяцю, коли сонця немає.

    Пора до двора: сходить місяць і зоря.

    Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.

    Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

    Тільки зірок з неба не знімає.

    Так місячно, хоч голки збирай.

    Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.

    Ой місяцю-місяцю! Світиш, та не грієш – даремно хліб їси.

    Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.

    Місяць – козацьке сонце.

    Місяць – батько, звізда – мати, сонце – їх дитятко.

    Молодий місяць не всю ніч світить.

    Молодик, як бик!

    Прислів’я та приказки про з Орі

    – З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
    – Якби могла, зорі з неба брала б.
    – Пора до двора: сходить місяць і зоря.
    – Зорі на дощ дмуться та лупають.

    Також ви можете переглянути Загадки про місяць, та використати їх для конкурсів та тематичних уроків.

  • “Танталові муки” фразеологізм

    “Танталові муки” значення фразеологізму та історія його походження розширять ваші знання не лише з української мови, але й з давньогрецької міфології.

    “Танталові муки” фразеологізм

    Вислів “Танталові муки” означає страждання, яких зазнає людина від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти.

    “Танталові муки” походження

    Танта? л – син Зевса й німфи Плуто, лідійський або фрігійський цар. За міфами, Тантал був улюбленцем богів, бенкетував з ними на Олімпі. Коли він запишався та образив богів, ті скинули його в Аїд.

    За іншою версією, боги тяжко покарали Тантала за те, що він розголосив таємниці Зевса, викрав нектар і амброзію та частував ними людей; бажаючи переконатися, чи боги всезнавці, нагодував їх м’ясом з ноги свого сина Пелопа; заховав золотого собаку, якого Пандарей викрав із храму Зевса. На тому світі Тантал, стоячи по шию в воді, не міг утамувати спраги, бо коли він нахилявся, щоб напитися, вода відступала; над ним на гілках рясніли стиглі плоди, але він не міг їх дістати.

    “Танталові муки” речення (приклади)

    З полу маленькі та миттю до печі; Боже, які жайворіночки гречі Матінка там вибира на ослін, Сорок усіх і усі, як один! Повибирала, та ще гаряченькі, Маже олійкою скрізь їх гарненько: Крильця вилискують, хвос­тики, груди… Дітська ж думка – коли вона буде їх обді­ляти, якби-то скоріш, Муки Тантала, здається, незгірш (Манжура, Твори, 1955, стор. 116).

    Тепер ви знаєте, що означає вислів “танталові муки” та історію походження даного фразеологізму.

  • Порівняльна характеристика Катерини і Ганни

    Порівняльна характеристика Катерини і Ганни за поемами Шевченка “Катерина” і “Наймичка” викладена в цій статті.

    Порівняльна характеристика Катерини і Ганни

    Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину, заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства.

    Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона “безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.

    В обох творах головна увага зосереджена на переживаннях дівчини-покритки, жінки-матері. У поемі “Наймичка” Шевченко ніби знову повторює історію Катерини, трагедію її нещасливого кохання, але разом з тим розробляє її по-новому. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.

    Образи Катерини та Ганни мають багато спільного та відмінного.

    “Катерина”

    “Наймичка”

    “чорні брови”, “карі очі”;

    “біле личко”;

    Покритка;

    Здатна на великі страждання;

    Рішуча, безжалісна;

    Щира і проста, чесна і благородна;

    Відверта і довірлива.

    Любляча мати;

    Щирість, простота, відвертість;

    Працьовитість і щедрість;

    Набожність, дотримується народних обрядів;

    Повага до людей;

    Терплячість, здатність до важких страждань;

    Ніжність;

    Безталанність;

    Жертва тогочасного суспільства.

  • Загадки про іграшки українською

    Загадки про іграшки українською мовою – використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають розвити логіку, вчать швидко думати. Загадки про іграшки для дітей зібрані в цій статті, рівень складності у них теж різний, деякі складні, деякі простіші.

    Всі Загадки про іграшки з відповідями (з відгадками).

    Дитячі загадки про іграшки

    Загадки про дзигу

    Накрутив Івась пружину –
    танцювала без упину.
    І дзижчала, і крутилась.
    Як стомилась – зупинилась. (Дзига)

    Одноногий Івашка –
    Розписний кафтан!
    Танцювати – мастак,
    А стояти ніяк. (Дзига)

    На одній нозі стоїть,
    Йде за колом коло,
    Доки не зупиниться –
    Не впаде ніколи.

    Балерина закружляла
    На підлозі край стола,
    Притомилася, упала
    І в коробку спать лягла…

    Гуде, а не літак,
    Крутиться, а не колесо.

    Загадки про матрьошку

    Дерев’яні ці сестрички
    Мають одяг, черевички.
    Але всіх в собі схова
    Їх найбільшая сестра (матрьошка)

    З виду ніби невеличка,
    В ній – молодшенькі сестрички.
    У собі сестер ховає.
    Як звуть лялечку? Хто знає? (Матрьошка)

    Яку іграшку
    Спочатку навпіл ламають,
    А потім в неї грають? (Матрьошка)

    Загадки про ведмедика

    Я в барлозі взимку спав,
    Мед із вуликів збирав.
    Бант на шию пов’язали,
    І до іграшок поклали.
    Вайлуватий та м’який.
    Відгадай, хтоя такий? (Плюшеве ведмежа)

    Звір улюблений весь з плюшу:
    Лапки, хвостик, навіть вуха. (Плюшевий ведмедик)

    Загадки про м’яч

    Круглий, гарний і легенький,
    Високо літає.
    Йому діти дуже раді,
    Бо ним кожен грає.

    Б’ють мене старі й малі,
    І в повітрі, й на землі.
    Та від цього не вмираю.
    Тільки весело стрибаю.

    Плига, плига цілий день,
    Через лаву, через пень,
    Через кущ і через квіти.
    Що за іграшка це, діти? (М’яч)

    Загадки про барабан

    Сам пустий, голос густий,
    Дріб вибиває, дітей збирає.

    Люблять мене, поважають,
    Та б’ють мене, коли грають.

    Загадки про повітряну кулю

    Я із гуми, надувна,
    Як повітря я легка,
    Міцно мотузок тримай
    Та мене не відпускай!

    Загадки про ляльку

    Замість справжньої дитини
    Є у кожної дівчини.
    Її пестять, одягають,
    Спати ввечорі вкладають.
    І годують її смачно –
    Дуже мамі вона вдячна! (Лялька)

    В неї платтячко і банти
    Та до школи не іде.
    Їй би тільки весь час грати
    І не вчитися ніде

    Загадки про іграшки українською

    Про мене казка є відома,
    Я не люблю сидіти вдома,
    Пригоди ждуть мене завжди –
    Я не боюсь вогню, води.
    Дисциплінований, слухняний,
    Це я -… (Солдатик олов’яний)

    Коли квітень бере своє
    І сонечко пригріває,
    Я стрибаю через неї,
    А вона – через мене. (Скакалка)

    Тримаюся я тільки на ходу,
    А якщо стану – упаду! (Велосипед)

    Вона гарна і струнка,
    В неї густа грива!
    Шкода, що не може мчатись,
    Можна тільки погойдатись. (Конячка-качалка)

    Що за птах? Не синиця,
    Не орел і не баклан.
    Цей маленький птах
    Називається…(Волан)

    Вся дошка в квадратиках,
    На них – повно солдатиків.
    Нема патронів у солдат,
    Але поставлять шах і мат. (Шахи)

    Якщо ви знаєте цікаві загадки про іграшки лишайте їх в коментарях.