Category: Література

Бальзак “Батько Горіо” стислий переказ

Події роману розгортаються в пансіоні Воке, яка здає кімнати постояльцям, що відрізняються за ціною і рівнем комфорту, зручностей і умов. У неї оселилися семеро підопічних, з яких особливу увагу привертає колишній хлеботорговець Горіо, якого раніше при його приїзд в пансіон все іменували не інакше, як паном, він займав спочатку кращу кімнату пансіону, у нього були заощадження, навіть господиня Воке будувала плани з приводу Горіо, щоб перестати бути вдовою, перетворившись на заможну пані Горіо, але надії її впали, коли на другий рік свого проживання у неї він з’їхав у дешевшу кімнату і навіть припинив взимку топити, щоб заощадити на дровах.

Решта мешканців поспішили з’ясовувати причину фінансового занепаду, і тут же приписали його до старих розпусників, оскільки до нього приходило багато знатних дам, яких приймали за його коханок, на яких він нібито витратив свій добробут. А коли він видає їх за власних дочок, ця ідея всіх тільки розсмішила і потішила. На третій рік проживання в пансіоні Горіо з’їхав у найдешевшу кімнату і ходив лише в обносках, що ще більше розлютило всіх проти нього, оскільки після цього репутація марнотратного розпусника за ним зміцнилася ще більше.

Інший постоялець пансіону, Ежен де Растіньяк, бідний студент, пристрасно бажає потрапити у вищий світ, переслідуючи честолюбні мрії. Одного разу за рекомендацією своєї знатної родички, віконтеси де Босеан, він потрапляє на бал, де його увагу приковує чарівна Анастазі де Ресто, дружина графа. У пансіоні він розповідає про привабливу графиню і дізнається від Вотрена, іншого постояльця, що Горіо підтримує з графинею знайомство, навіть погасив її прострочені векселі відомому в окрузі лихвареві Гобсеку.

Надалі загадка вирішується: в дівоцтві графиня мала прізвище Горіо, у неї є сестра Дельфіна, яка одружена з банкіром де Нусінгеном. Обидві вони практично відреклися від старого батька, хоча він віддав їм усе. У пансіонаті Растіньяк оголошує, що бере Горіо під своє заступництво. Растіньяк домагається прихильності Дельфіни, йому допомагає батько Горіо, на останні гроші знімає їм квартиру, благаючи жити поверхом вище. Але іншій дочці терміново потрібні гроші, щоб викупити фамільні коштовності у лихваря, закладені заради Максима де Трая, її коханця, а гроші батька пішли на любовне гніздечко Дельфіни.

Сестри переходять до взаємних образ, у батька трапляється удар. Дочки навіть не з’явилися на похорон, його ховають за свої гроші бідні студенти Бьяншон і Растіньяк, а порожні карети його дочок слідують за ними.

Чому коломийки називають “перлами розсипаного намиста”, відповідь на це запитання Ви відшукаєте в даній статті.

Чому коломийки називають “розсипаними перлами”?

” Коломийки – це перли розсипаного намиста”, – так їх назвав Іван Якович Франко. Він говорив, що це “перли розсипаного намиста”, тому що ця коротенька пісня, що перекочується з місця на місце і мерехтить та засліплює своїм блиском як намистинка.

Коломийка – це коротенька, зазвичай дворядкова пісня, кожен з якого включає в себе 14 складів. Вони популярні більше в західних областях України, але їх слухають в кожному регіоні.

Вважають, що Назва цих пісень Походить від назва м. Коломия – культурний центр Гуцульщини. Вони виникли в XV-XVI століттях, а стали поширюватися ближче до XIX століття.

Розмір коломийки: (4+4+6)*2, тобто 14 складів. Така будова іноді в народі називається “коломийковим віршем”. Автори та люди, що виконували ці пісні часто порушували правила наголосу слів, задля того, щоб в пісні було присутнє чітко виражене римування.

Цикли коломийок (за змістом): дозвілля, залицяння, одруження, сімейне життя, жарти тощо.

В коломийках завжди присутній жартівливий пафос, саме через це, їх завжди пам’ятають та передають передають з покоління в покоління.

Отже, коломийки – це “перли розсипаного намиста”, що стали прикрасою українського народу, його художньої творчості.

Артишок – трав’яниста рослина родини складноцвітих з великими суцвіттями, нижні м’ясисті частини яких йдуть у їжу. Артишок – це квіткова брунька рослини, що складається з великих м’ясистих лусочок. Батьківщина артишоку – Середземномор’я. Має сіро – зелений, гіллясте, прямостояче стебло до 2 м заввишки. Цвітіння артишоку зазвичай припадає на червень – липень.

Хімічний склад артишоку

У таблиці наведені усереднені значення ( поживні речовини, вітаміни, мікроелементи) з розрахунку на 100 грамів продукту.

Харчова цінність артишоку
Артишоки калорійність 28.2 кКал
Вуглеводи 6.0 гр
Жири 0.1 гр
Білки 1.2 гр
Вода 90.0 гр
Моно – і дисахариди 5.0 гр
Крохмаль 0.5 гр
Харчові волокна 0.5 гр
Органічні кислоти 0.1 гр
Зола 1.0 гр
Артишок вітаміни
Вітамін А 0.02 мг
Вітамін B1 0.04 мг
Вітамін В2 0.05 мг
Вітамін В6 0.2 мг
Вітамін В9 18.5 мкг
Вітамін C 5.0 мг
Вітамін PP 0.6 мг
Артишоки Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 0.4 мг
Калій 238.0 мг
Кальцій 15.0 мг
Магній 9.0 мг
Натрій 20.0 мг
Сірка 15.0 мг
Фосфор 34.0 мг
Хлор 47.0 мг
Алюміній 815.0 мкг
Бор 100.0 мкг
Йод 2.0 мкг
Кобальт 1.0 мкг
Марганнец 210.0 мкг
Мідь 135.0 мкг
Молібден 10.0 мкг
Фтор 14.0 мкг
Цинк 290.0 мкг

Артишоки корисні властивості для організму людини

У народній та офіційній медицині артишок використовується для лікування атеросклерозу, захворювань жовчних шляхів і печінки, а також як сечогінний засіб.

Артишок вважається дієтичним продуктом, який добре засвоюється і рекомендується як замінник крохмалю при цукровому діабеті.

Постійне вживання артишоку надає свіжість подиху, знижує підвищену кислотність, покращує роботу мозку.

Також корисні властивості артишоку, а саме застосування соку овоча при випаданні волосся, тим самим зміцнюючи їх.

Екстракт артишоку послаблює токсичну дію на печінку деяких ліків.

Артишок містить в собі силімарин – антиоксидант запобігає рак.

Артишоки – протипоказання і шкода

Протипоказано вживання артишоку дітям, яким ще не виповнилося 12 років, а також жінкам, які годують груддю і вагітним. Таке ж обмеження поширюється на людей, які страждають печінковою недостатністю і закупоркою жовчних шляхів.

“Доктор Серафікус” розкриває проблеми особистості й суспільства, раціонального і чуттєвого, чоловічого і жіночого начал. У романі відчутний і сатирично-іронічнии струмінь.

“Доктор Серафікус” проблематика

У своєму творі Домонтбвич висвітлює одну з найболючіших проблем сучасності – Існування людини в суспільстві, раціональність чоловіка й чуттєвість жінки, духовність відносин між ними.

Домонтович показав, що людина, яка замикається в собі, у своєму вузькому внутрішньому світі, ніколи не зможе нормально існувати серед людей. На прикладі головного героя доктора Серафікуса, який жив у своєму “абсурдному світі”, вважаючи себе ідеальним, порушивши тим самим закон життя, бачимо, що така людина не може стати самодостатньою, шанованою іншими людьми особистістю. Автор у даному романі акцентує увагу на важливій проблемі людства – ” Я і світ “.

Саме через любовні стосунки, як важливий елемент тексту, письменник-інтелектуал прагнув розкрити проблеми часу, філософію людського буття, різні життєві моделі, розв’язати моральні питання епохи. У романі “Доктор Серафікус” основною проблемою, яку прагне дослідити автор, є Природа і сутність кохання: основні герої твору (Комаха, Корвин, Вер Ельснер) висловлюють з цього приводу свої судження, формулюють власні концепції і прагнуть їх довести.

Народні прикмети жовтня, які допомагають передбачити погоду зібрані в цій статті.

Прикмети жовтня

Чим сухіший і тепліший початок жовтня, тим пізніше настане зима. Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя – сніг ляже пізно.

Як восени випадає ранній сніг (десь перед Покровою), то цей сніг зразу ж згине і ще після цього не буде снігу 40 днів. Якщо молодик з’являється у дощовий день жовтня, то дощовим буде весь наступний місяць. Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку й коротку зиму. Якщо жовтень студений, то і зима не-тепла. В жовтні вітер зі сходу – холодна зима. З’явилися комарі у жовтні – чекай теплу зиму.

П Рикмети про жовтень на українській мові

Чорна бузина і калина достигли не по порі – чекай холодної і лютої зими. Пізньоцвіт осінній на Закарпатті з’явиться у жовтні – на ранню зиму, у листопаді – на пізню. Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня. Скільки не впало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінна відлига. Пізній гриб – пізній сніг. Синиці, сороки, сойки влітку рано вмощуються на ночівлю – чекай холодної осені. Восени довго не зникають мухи, то осінь буде довгою, сніг ляже пізно. Якщо журавлі відлітають у вирій високо, повільно, стиха курличучи, немов перемовляючись, осінь буде довга й погожа. Який жовтень, такий і березень.

Народні прикмети про місяць жовтень

1 жовтня – Ярини.

Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів; а як затримаються – зима раніше ніж 18 листопада себе не покаже.

2 жовтня Трохима.

Якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом – зима буде суворою; а коли злегка, то теплою.

3 жовтня – Дениса.

Північний вітер – на холод, південний – до тепла, західний – на мокречу, а східний – зелено, але сонячно.

4 жовтня – Кіндрата.

Погода цього дня протримається без змін чотири тижні.
Різкий північно-східний вітер на холодну зиму.

5 жовтня – Фотія.

Якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

8 жовтня – Фросини.

Ранній сніг – на ранню й теплу весну; якщо він глибокий, то наступного року буде добрий врожай; якщо сухий – літо буде погоже.
Якщо цього дня випаде сніг, то зима встановиться на Михайла (21 листопада).
Коли на Фросини тепла погода, то ще тепло триватиме три тижні.

9 жовтня – Івана Богослова.

На Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.
Після Івана Богослова не можна сіяти озимини, бо пізнувато вже і врожай буде мізерний.

14 жовтня – Покрова.

Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а не чисто – до суворої зими.
Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж до цього таки чисто вишня зелена – зима буде люта.
Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.
Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодає.
Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
На Покрову вітер – весна буде вітряна.
Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.
Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
На Покрову віє вітер з півдня – буде тепла зима.
Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.
Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

20 жовтня.

Денний сніг не лежить, а перший міцний сніг випадає вночі.
Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць бути справжній зимі.

23 жовтня – Євлампія.

Якщо на Євлампія ріжки місяця на північ – буде незабаром зима, і буде вона сувора, сніг ляже на суху землю.
Якщо ріжки місяця на південь – чекай скорої зими, буде сльота і грязюка до самої Казанської (4 грудня).
Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

28 жовтня – Євфимії.

Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива.

Історія створення барометра

Вчені ніколи не залишали спроби навчитися передбачати погоду. Вони хотіли досягти можливості визначати метеопрогнози на найближчий період часу. Першим винахідником, який запропонував ідею створення пристосування, за допомогою якого можна було б здійснити задумане, був Галілей. Однак створити цей прилад – барометр, вдалося лише в 1643 році. І зробили це знамениті учні Галілея – Вінченцо Вівіані і Еванджеліста Торрічеллі.

Саме Торрічеллі зумів довести, що таке явище, як атмосферний тиск існує. Вперше ним була сформована гіпотеза, що повітряний океан, на дні якого живе людина, постійно надає на неї певний тиск. Він запропонував одному своєму учневі Вінченцо Вівіані виміряти його величину, використовуючи запаяну з одного кінця трубку, наповнену ртуттю. Трубку перекинули в посудину, де була ртуть, речовина при цьому залишилося на певній висоті, в трубці над ртуттю, з’явилося порожній простір.

Перший в історії барометр був сконструйований після даного експерименту. Досвід, який провів в 1643 році Торрічеллі, став початком наукової метеорології. Завдяки тому, з якою високою точністю ртутний барометр міг виміряти атмосферний тиск, він швидко знайшов широке застосування в метеорології. Єдиним його недоліком вважається те, що у нього висока ймовірність витікання ртуті.

Відомим англійським вченим Робертом Гуком в 1670 році була створена шкала барометра, низький тиск в якій вказував, що наближається дощ або шторм, а суху і сонячну погоду віщував високий тиск. Цей старовинний предмет і є прообраз сучасного кімнатного барометра.

Історія створення водяного барометра починається з 1657 року завдяки вченому Отто фон Геріке. Прилад представляв собою довгу мідну трубку, нижній кінець якої був занурений у посудину, наповнену водою, а верхній зі скляною трубкою мав спеціальний кран і з’єднувався з повітряним насосом. Після відкачування повітря вода в трубці піднялася до висоти в 19 ліктів, потім винахідник закривав кран, а сам барометр від’єднував від насоса. Отто помітив залежність між станом погоди і висотою води в трубці. У 1660 році йому вдалося передбачити сильну бурю в Магдебурзі за 2:00 до того, як вона почалася, що викликало здивування місцевих жителів.

Ідею створити анероїдний барометр висловив в XVII столітті Готфрід Вільгельм фон Лейбніц – фізик-математик з Німеччини. Але втілити її в життя йому не вдалося. “Анероїд” в перекладі з грецької – “безводний”. Це означає, що в анероїдних барометрі відсутня ртуть. У 1847 р французьким інженером Люсьеном Віді був побудований перший анероїдний барометр. Головною складовою анероїдного барометра є запаяний металевий циліндр, що має гофровану поверхню. З посудини в певному обсязі було викачане повітря, тобто всередині залишалося розріджене повітря.

Циліндр стискався, якщо тиск підвищувався, і, навпаки, розширювався, якщо воно знижувалося. Точність вимірювання атмосферного тиску анероїдним барометром трохи нижче ртутного, але зате він безпечний, і його можна використовувати в побутових умовах.

“Різдвяна пісня в прозі” аналіз

Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.

Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.

Композиція

І строфа – зображення реального життя Скруджа

ІІ –ІІІ-ІV строфи – фантастична подорож Скруджа у Часі і Просторі

V строфа – відродження Скруджа, зміни в його житті

Експозиція – розповідь про Скруджа та його контору Зав`язка – поява душі Марлі, яка хоче врятувати героя Розвиток дій – подорож Скруджа різдвяної ночі з Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього Кульмінація – Скрудж, сповнений відчаю, біля власної могили Розв`язка – переродження Скруджа

Сюжет

Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарлз Діккенс Із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість “Різдвяна пісня у прозі”. Головний герой твору – власник торгової спілки “Скрудж і Марлей”. Скрудж це була дуже скупа і жорстока людина. “Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів”. Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.

“Не нюхати пороху” значення фразеологізму ви дізнаєтеся в цій статті.

“Не нюхати пороху” фразеологізм

Не ню́хати / не поню́хати по́роху. 1. Не бути на війні, не брати участі у воєнних діях
2. Не мати досвіду в чому-небудь.

“Не нюхати пороху” речення (приклади)

1. Мати плакала: ми вже втратили двох синів, нехай повоюють ті, хто не нюхав ще пороху (А. Горбатов. Роки і війна).

– Ваші жовніри, князю, вже вимуштровані, а наші ще Й пороху не нюхали (І. Нечуй-Левицький);

– Ха! Знайшов, де шукати наші війська! Змоталися всі. Нами дірку заткнули,- сердито сплюнув напарник.- Ти, я бачу, Й пороху не нюхав? (А. Дімаров);

Війна вже скінчилася: хто їхав у відпустку побачитися з кревними, хто зовсім повертався додому, так І не понюхавши пороху (Ю. Мокрієв);

Старші (сини) порубані та постріляні з-під Конотопу вернулися, тільки наймолодший ще Пороху не нюхав, хіба що на ловах (Б. Лепкий).

2. – Юнь, юнь! Завзята, беручка, але куди з ними – Пороху ще ніхто з них Не нюхав (О. Гончар);

– Згодьтесь, що молодому спеціалістові, який, так би мовити, ще Не нюхав пороху, але відчуває свою заборгованість перед народом за науку, так само незручно йти на все готове, як бідному женихові у прийми до бага

Навчання в Іспанії для українців

На навчання в Іспанії приїжджають тисячі студентів та випускників з різних куточків світу. Іспанія має розвинену систему освіти, а дипломи іспанських університетів цінуються по всьому світу.

Популярність іспанських вузів в першу чергу обумовлена ​​доступною вартістю освіти. В Іспанії університети діляться на державні та приватні (державних університетів значно більше). У дорогих приватних вузах плата за академічний рік не перевищує 15000 євро, а вартість навчання в державному університеті варіюється в межах 500-800 євро за семестр.
Навчання в іспанському університеті дозволяє студенту практично самостійно складати свій навчальний план, порівнюючи свої можливості і бажання, враховуючи ймовірні зміни в процесі професійного самовизначення особистості, що розвивається. Проходить іспанською та, набагато рідше, англійською мовою.

Процес вступу в іспанський ВНЗ порівняно легше, ніж в будь-якомий європейський вуз. Але все ж, для цього Ви повинні вивчити іспанську мову і здати вступні іспити.
Існує кілька шляхів втупу, залежно від того, ви – абітурієнт, студент одного з українських вузів або вже отримали диплом в Україні і хочете продовжити свою освіту в Іспанії.

Як вступити до ВНЗ Іспанії після школи?

Ви можете вступити в іспанський університет відразу після школи. Цей шлях досить складний, оскільки українські випускні іспити не вважаються дійсними в Іспанії. Тому абітурієнтам необхідно:

скласти вступні іспити для іноземних студентів (Selectividad). Це письмові іспити, три з яких є обов’язковими – іспанська мова; філософія чи історія Іспанії; іноземна мова (англійська, німецька, французька, італійська або португальська). Також, на розсуд студента, можна здати ще два додаткових іспити, для підвищення кількості набраних балів. Складають іспити в червні або вересні;

Як правило, іноземні студенти проходять курс підготовки до здачі іспиту Selectividad. Курс підготовки, як правило, триває 8 місяців, з жовтня по травень. Програма підготовки в січні і триває 30 тижнів. Для зарахування на програму необхідно мати знання іспанської мови на рівні вище середнього, так як в програму включено: навчання навичкам написання есе, участь у дебатах, швидкочитання, інтерпретація і побудова діаграм і різних графіків, виділення тез і т. д.

вибрати місце проживання. Це може бути студентська резиденція або гуртожиток, наймана квартира або іспанські сім’ї, які приймають у себе іноземців; успішно склавши іспити, вибрати відповідний університет в Іспанії, куди можна вступити виходячи з кількості набраних балів; зібрати і оформити всі необхідні документи (закордонний паспорт, атестат, віза).

Прийом документів в іспанські вузи проводиться з середини травня.

Переведення з українського ВНЗ в університет Іспанії

Другий варіант – перевестися з українського вузу. При переводі з українського університету в іспанський іспити здавати не треба. Переводитися можна на ту ж спеціальність, але за умови, що студент провчився в університеті не менше року на денному стаціонарі. Крім цього необхідно представити такі документи, перекладені іспанською мовою:

список курсів прослуханих студентом в українському вузі і дисциплін, за якими він здавав іспити. Це необхідно для проведення порівняльного аналізу навчальних програм, за результатами якого буде ясно, на який курс іспанського університету може бути зарахований студент. рекомендаційний лист з українського вузу;

Кожна заява розглядається університетом Іспанії окремо, тому можуть знадобитися додаткові документи. Розгляд документів проводитися з середини травня.

По закінченні навчання в іспанському університеті студенти отримують науковий ступінь “спеціаліста” (Licenciado). Якщо ви вирішили підвищити кваліфікацію або хочете займатися науковою діяльністю, слід продовжити навчання в магістратурі.

Навчання триває рік або два і по закінченні студенту присвоюється ступінь “магістра” (Master).

Післядипломна освіта в Іспанії

Третій варіант – отримати післядипломну освіту в Іспанії. Тобто, вчитися в магістратурі за програмою MBA в Іспанії маючи на руках український диплом про вищу освіту.
Як правильно вибрати університет. Існує безліч різних рейтингів університетів Іспанії, які складені при обліку таких критеріїв як: кількість випускників, нагороджених нобелівської премією, або число поданих наукових праць; престижне працевлаштування випускників та соціальна значимість ВНЗ. Для того щоб спростити процес вибору, можна скористатися докладним каталогом університетів Іспанії.
Більшість університетів Іспанії мають власну біржу праці, що дозволяє випускникам уникнути довгих пошуків роботи і розчарувань викликаних невідповідністю вимог і можливостей.

“Айвенго” характеристика героїв

“Айвенго” характеристика головних героїв роману Скотта – Айвенго, Ричарда, Ребекки, Ровени, Седрик Сакс, Ісаака, Бріан де Буагільбера, Ательстан, Гурта, Вамби.

“Айвенго” характеристика героїв

“Айвенго” характеристика головного героя

Айвенго – молодий саксонський дворянин, син Седріка Сакса, ярого супротивника чванливої ​​норманской знаті, лицар без страху і докору, що складається суцільно з позитивних якостей. Айвенго бере участь у третьому хрестовому поході, очолюваному королем Річардом Левове Серце. Батько прогнав Айвенго з дому за те, що той закохався в його вихованку леді Ровену, яку Седрік хотів видати заміж за Ательстана – одного з останніх нащадків саксонської королівської крові. Цей шлюб ставив мету – відродження королівської саксонської династії. Айвенго таємно повертається з Палестини. В одязі мандрівника він потрапляє в рідний замок, там в цей час гостює лицар-тамплієр – давній суперник Айвенго. Молодий лицар залишається невпізнаним, але з розмови з Ровеною дізнається, що вона любить його. Айвенго допомагає єврею Ісаку, купцеві з Йорка, уникнути небезпеки, вдячний за це Ісаак купує йому обладунки, коня і зброю. Айвенго з’являється на лицарському турнірі інкогніто і здобуває перемогу над чотирма учасниками, в тому числі і тамплієром де Буагільбером. Переодягнений і невпізнаний король Ричард допомагає Айвенго перемогти в загальному турнірі, але Айвенго отримує серйозну рану. Рятує його прекрасна Ребека, дочка Ісаака. Вдячний Айвенго заступається за неї, коли їй загрожує спалення на багатті за звинуваченням у чаклунстві – бореться за неї на поєдинку “Божого суду”. Противником його повинен виступити де Буагільбер, закоханий в Ревекку і вимушений відстоювати рішення суду, прирікає кохану на мученицьку смерть. Айвенго, ще не до кінця оговтавшомуся від рани, загрожує поразка, але Буагильбер не витримує внутрішньої боротьби між почуттями і обов’язком і вмирає, не розпочавши поєдинку. Король Річард заступається за Айвенго перед Седриком, і той прощає сина. Ательстан відмовляється від одруження на Ровені, і тепер ніщо не заважає закоханим бути разом.

“Айвенго” характеристика Ричарда

Персонаж роману і реальна історична особа, король Ричард I намагався проводити політику примирення між саксонськими і норманськими аристократами, оточував себе відважними, вірними і доблесними лицарями будь-якої національності. У романі автором створений образ короля-лицаря й заступника, близький духу народних балад. У романі він зявляється під різними іменами (Чорний Ледар, Лицар Висячого Замка, Левове Серце)

“Айвенго” характеристика Ребекки

Ребекка – неординарний образ, вона і сильна і слабка, в ній поєднана зовнішня та внутрішня краса.

Мета Ребеки – допомагати іншим, підтримувати слабких.

Риси характеру Ребекки

Щирість і готовність до самопожертви. Надзвичайна мужність і витримка. Уміння вірити та сподіватися на краще.

Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі (вірність традиціям батьків, нерозділене кохання).

“Айвенго” характеристика Ровени

Леді Ровена – найкращий взірець представниці англійських жінок свого класу. Вона вірна своєму коханому, в ній поєднані зовнішня та внутрішня краса: почуття гідності, вміння себе поводити.

Риси характеру Ровени

Милосердя до слабих. Витримка і мужність. Бажання щастя для всіх (розмова з Ребекою).

“Айвенго” характеристика Седрик Сакс

Седрик Сакс – яскравий представник і виразник ідей англосаксів (навіть прізвисько говорить про це)

В його образі простежується прихильність до старовинних традицій та рідної мови, захист її. Гордість за славу англосаксів (під час розповіді паломника на турнірі).

Седрик може жертвувати власними інтересами заради спільної справи (хоче перш за все врятувати Ательстана; прагнучи прислужитися Англії, вигнав з домівки власного сина, щоб влаштувати шлюб Ательстана і Ровени)

“Айвенго” характеристика Бріана де Буагільбера

Знатність, багатство, перевага над багатьма іншими норманами (письменний, має вагу в суспільстві).
Нещирий, як усі храмовники.

Мужній боєць.
Але і в цього негативного персонажа проявляютья хороші почуття до Ребеки.

“Айвенго” характеристика Ісаака

Велике багатство, можливість утримувати у фінансовій залежності сильних людей. Страх усе втратити.

Найвищі цінності – гроші та дочка. (Тортури у замку. Торгівля за викуп свого життя. Все вимірює у грошах.) Шкодує не за пораненим лицарем, а за пошкодженими обладунками.

Гурт характеристика “Айвенго”

Гурт у романі “Айвенго” зображений як виразник інтересів нижчих верств англійців.

Найголовніша мрія Гурта – стати вільним, позбавитися рабського становища.

Гурт має вірність хазяям та служіння благородній ідеї:

А) служить зброєносцем у Айвенго;
б) незважаючи на покарання, хоче визволити Седрика.

Вамба характеристика “Айвенго”

Вамба – людина, що сміється над своєю долею й активно втручається в події.

Розум та гострий язик блазня (вміє постояти за себе і товариша) свідчать про його рівень освіченості.

Волелюбність Вамби захоплює, адже він критикує загарбників, правильно оцінює стан пригнобленого народу.

Риси характеру Вамба

Кмітливість, вміння гідно захистити господаря (турнір, “щит”). Почуття справедливості та людяності: не дозволяє кинути напризволяще Ісаака з донькою, образити їх. Вірність хазяїну та жертовність. Хоробрість та розумна обережність (під час супроводження Ричарда).

“Айвенго” характеристика Ательстана Конінгсбурзького

Знатність, багатство, походження від короля Едуарда Сповідника.
Не завжди спроможний розпорядитися власною долею (надії на одруження), бажання жити за рахунок інших.