Category: Література

Персоналії

Україна в Першій світовій війні

Брусилов Алексєй (Олексій; 31.08.1853, Тифліс, нині Тбілісі – 17.03.1926, Москва) – рос. військ. діяч. Учасник Першої св. війни. Б. командував 8-ю армією, Пд.-Зах. фронтом, який 1916 здійснив успішний наступ проти австро-угорських військ (“Брусиловський прорив”), верховний головнокомандувач рос. армії (22.05.-19.07.1917). Виступав проти українізації військ, прибічник продовження війни до переможного закінчення, при ньому здійснено невдалий червневий наступ 1917. Б. з 1920 – у Червоній армії, посідав значні пости.

Галущинський Михайло (26.09.1878, с. Звиняч, тепер Бучацького р-ну Тернопільської обл. – 25.09.1931, Львів) – гром.-політ. і військ. діяч, педагог. Закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському (1898-1900) і Віденському (1900-1901) ун-тах. З 1909 – директор Рогатинської (нині Івано-Франківська обл.) гімназії, визначний організатор гімназійної освіти в Галичині. На початку Першої св. війни Г. став першим командувачем легіону УСС (до 14.03.1915).

Донцов Дмитро (10.09.1883, Мелітополь Таврійської губ., нині Запорізька обл. – 30.03.1973, Канада) – визначний публіцист, політ. діяч, літ. критик. Навчався у Петербурзькому та Віденському ун-тах. 1913 накреслив програму побудови Укр. незалежної держави у виступі на студентському з’їзді у Львові. 1914-1918 – голова і активний член СВУ.

Левицький Кость (18.11.1859, Тисмениця, тепер Івано-Франківська обл. – 12.11.1941, Львів) – визначний гром.-політ. і держ. діяч, публіцист. Навчався на юрид. ф-ті Львівського і Віденського ун-тів. Л. 1899 був співзасновником, а згодом головою УНДП. 1907 обраний депутатом австр. парламенту, 1908 – галицького сейму. На поч. Першої св. війни Л. став головою ГУР, а з травня 1915 – ЗУР. 9.11.1918 політик став головою уряду ЗУНР – Держ. Секретаріату (до поч. 1919).

Скоропис-Йолтуховський Олександр (псевд. Г. Будяк, О. Вишневський, Л. Галій; 1880, Сх. Поділля – 1950, Темниківський концтабір, Мордовія, РФ) – відомий гром. і політ, діяч. Одружений з дочкою Є. Чикаленка. Навчався у Київському ун-ті. Під час Першої св. війни – один з керівників СВУ, заступник голови ЗУР. За активної участі С.-Й. у Німеччині полонених українців з рос. армії розміщено в окремих таборах, де проводилася широка культ, і нац. робота. За дорученням УЦР у січні 1918 займався о-цією військ, частин з полонених українців у Німеччині. За Гетьманату – губ. староста Холмщини, Підляшшя і Зах. Волині.

Читайте тему ” Україна в Першій світовій війні “, щоб знати деталі подій.

“Тарасова ніч” Аналіз вірша Шевченка – тема, ідея, жанр, художні засоби, ідейно-художній зміст, композиція.

“Тарасова ніч” Шевченко аналіз

Жанр “Тарасова ніч”: історична поема.

Тема “Тарасова ніч”: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час антишляхетського повстання 1630 р., очоленого гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).

Ідея “Тарасова ніч”: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом Трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської.

Основна думка: наш народ завжди буде пам’ятати і шанувати своїх оборонців, їх подвиги; тих, хто визволяв їх від рабства і поневолення.

Художні засоби “Тарасова ніч”

Порівняння: кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали.

Уособлення: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою.

Епітет: тії ночі кривавої, козацькії діти

Метафора: заплаче серденько.

Синекдоха: козачество = червоні жупани.

Гипербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось.

Риторичне звернення: Грай же, море, мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем – / Плачте, діти козацькії, / Така ваша
доля! “

Анафора: Нехай собі бенкетують, / Нехай на здоров’я! / Нехай,
кляті, бенкетують.

Композиція “Тарасова ніч”

Події у творі перемежовуються у двох часових площинах – сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами).

Співаючи, кобзар розповідає про лихо, яке огорнуло Україну, коли польська шляхта заполонила рідний край і намагалася перетворити народ у рабів, позбавляючи його навіть віри християнської.

“Тарасова ніч” – це історична пісня про далеке героїчне минуле, про перемогу козаків під проводом Трясила над ворогом. Тому народ і уславлює вірних захисників неньки України, завдяки яким має волю, віру і щастя.

Історія написання “Тарасова ніч”

У Санкт-Петербурзі 6 листопада 1838 р. Т. Шевченко написав твір “Тарасова ніч”. З-посеред безстрашних ватажків селянсько-козацьких повстань кінця XVI ст. – Тараса Федоровича (Трясила), Павла Павлюка (Бута), Северина Наливайка, Якова Остряниці – першого з них Великий Кобзар оспівав особливо натхненно. В основу згаданого твору покладена історична подія – перемога козаків над військом польської шляхти у 1630 р. під Переяславом.

Ідейно-художній аналіз поеми “Тарасова ніч” Т. Шевченка

Наскрізний образ твору – кобзар, який оспівує минулі перемоги козаків над москалями, татарами, турками і ляхами, і в піснях почуття гордості за звитяжну славу предків переплітаються з журбою:

Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.

Народний співець Шевченко у своєму творі закликає українців “тієї слави козацької” повік не забути і гартувати себе до боротьби проти сучасних орд колонізаторів, отих “поганців”, що запанували над “дітьми козацькими”. Мотив “годі журитися” та заклик “покепкувати з вороженьків” надають оптимістичного звучання поемі, кличуть до лав нових лицарів національно-визвольної боротьби. Автор радіє перемозі запорожців, називає гетьмана Тараса Федоровича сизим орлом, що взявся “віру рятувати”. Та водночас Шевченко й сумує, бо тепер над внуками Трясила, “над дітьми козацькими поганці панують”. Разом з Тарасом-козаком Тарас-поет обливається “гіркими сльозами”, тому що Україна стоптана ворогами.

Була колись козацькая
І слава, і воля,
Слава сяє, а воленьку
Спіткала недоля.

Історичні рани України ятрили серце молодого Тараса, яке змалку палало незрадливою любов’ю до рідного краю. У поемі “Тарасова ніч” автор викриває тих, хто знищив гетьманщину – форму правління української державності. Це “москалі, орда, ляхи”. Але вона не зникла – саме завдяки Шевченкові відновилася історична пам’ять народу:

Де поділось козачество,
Червоні жупани?
Де поділась доля-воля,
Бунчуки? Гетьмани?

Славне минуле вітчизни поет зіставляє з ганебним під’яремним станом України в XIX ст. Через осмислення історичної долі України автор нагадує читачам про потребу власного державного устрою.

На думку відомого літературознавця І. Дзюби, Шевченко “в минулому шукає традиції волі й героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову Україну…”

Образ ночі в поезії – символ суспільного мороку. Світанку народові нема, та оскільки в цій ночі засвітив місяць і “зірки засіяли”, то зміст поеми настроює на оптимізм долі народу в майбутньому, бо все ж місяць і зірки є джерелом світла, а не мороку. Пригадується тут народне прислів’я: “Місяць – козацьке сонце”. У поемі з народних споконвічних джерел море – синє, орел – сизий, хмари – темні, ворон – чорний. Важливе місце займає також образ могили – це символ минулого, України. Так через зображення минулого українці краще розуміли сучасне.

“Добрий вечір тобі, пане господарю!” – Різдвяна колядка, одна з найпопулярніших.

“Добрий вечір тобі, пане господарю!” текст

Добрий вечір тобі,
Пане господарю, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.

Застеляйте столи,
Та все килимами, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.

Та кладіть калачі
З ярої пшениці, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.

Хай святкує з нами
Вся наша родина, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.

Вся наша родина –
Мати Україна, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.

А на цьому слові
Бувайте здорові, радуйся,
Ой радуйся, земле,
Рік новий народився.

“Добрий вечір тобі, пане господарю!” аналіз

Тема: вітання господаря з доброю новиною – народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами.

Ідея: побажання господарю “віку, щастя, долі”.

Основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці “празники” в наступному році дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.

Будучи творами язичницькими, з прийняттям християнства колядки дуже повільно засвоювали біблійно-християнські елементи, які упродовж довгого часу вкраплювались у давні тексти. Згодом назви язичницьких божеств та інших реалій стали підмінятись християнськими.

Із утвердженням християнства церква, борючись проти ідолопоклоніння, намагалась викорінити язичницькі свята календарної обрядовості, тому християни вирішили на противагу язичницьким оргіям святкувати християнські урочистості в ті самі дні. Зимовий цикл став величанням народження Ісуса Христа. Тому з часом колядки поповнилися апокрифічними мотивами про Христа, Діву Марію, Петра та Павла. Оскільки досить довгий час після прийняття християнства на наших землях Біблія була малодоступна простим неписьменним людям, то народ складав твори, в яких відображав своє бачення біблійних образів та мотивів, що нерідко зберігало язичницькі уявлення і не співвідносилось із текстами Святого Письма, а то й повністю суперечило їм. Сюжетами, образами та тематикою апокрифічні колядки наближені до народних апокрифічних легенд, які широко побутували у ранній період християнства і час двовір’я. Такою, зокрема, є колядка “Добрий вечір тобі, пане господарю”, де дохристиянська поетика та образність (наприклад, мотиви гостювання в господаря; образи хлібів, зерна, святкового столу) поєднались із окремими християнськими вкрапленнями, згадки про церковні свята – зі святами язичницькими.

Василь Макарович Шукшин – радянський кінорежисер, актор, письменник, сценарист.

Шукшин хронологічна таблиця

1929, 25 липня – народився в селі Зростки Бійського району Алтайського краю в селянській родині.
1943 – закінчив сільську семирічну школу в Зростках. Вступив до Бійського автомобільного технікума. Технікум не закінчив.
1945 – прийнятий в колгосп у селі Зростки.
1946 – покидає рідне село.
1947-1949 – працював слюсарем на декількох підприємствах тресту Союзпроммеханізація: на турбінному заводі в Калузі, на тракторному заводі у Володимирі.
1949 – призваний на строкову службу у Військово-Морський Флот СРСР.
1950-1952 – Служив матросом на Балтійському флоті, потім радистом на Чорноморському. Почав писати в армії розповіді, які читав своїм товаришам по службі.
1953 – звыльнений в запас з флоту через виявлену виразки шлунка і повернувся в село Зростки.
1953, весна – склав іспити на атестат зрілості екстерном у зросткінській середній школі № 32.
1953-1954, жовтень-червень – викладає російську мову, літературу, історію в Зросткінській школі сільській молоді, одночасно – директор школи.
1954, червень – їде до Москви, складає вступні іспити у Всеросійський інститут кінематографії.
1954-1960 – навчання у ВДІКу.
1958 – В. Шукшин знявся в першій своїй головній ролі у фільмі М. Хуциєва “Два Федора”.
1958, серпень – в журналі “Зміна”, № 15 надрукована розповідь “Двоє на возі” – перша публікація В. Шукшина в центральній пресі.
1963 – у видавництві “Молода гвардія” вийшла перша книга “Сільські жителі”.
З 1963 – В. Шукшин – режисер кіностудії імені М. Горького. Знімає за своїм сценарієм перший фільм “Живе такий хлопець”.
1965 – вийшов фільм В. Шукшина “Ваш син і брат”.
1967, листопад – Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1967, грудень – В. Шукшин удостоєний Державної премії імені братів Васильєвих за фільм “Ваш син і брат”.
1968 – у видавництві “Радянський письменник” вийшла збірка “Там, вдалині”.
1968-1969 – В. Шукшин знімає за своїм сценарієм фільм “Дивні люди”.
1969 – за заслуги в галузі радянської кінематографії удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.
1971 – за виконання ролі інженера Черних у фільмі С. Герасимова “Біля озера” удостоєний Державної премії СРСР.
1972 – вийшов фільм В. Шукшина “Пічки-лавочки”.
1973 – у видавництві “Сучасник” вийшла збірка оповідань “Характери”.
1974 – фільм “Калина червона”; “Бесіди при ясному місяці”, роман “Я прийшов дати вам волю”.
2 жовтня 1974 – Василь Шукшин помер у період зйомок фільму “Вони билися за батьківщину”, на теплоході “Дунай”. (Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.)

Українські загадки про знаряддя праці – про молоток, пилку, ножиці, сокиру, лопату, граблі, ніж, косу, серп, вила, сапку та інше. Дитячі загадки про знаряддя праці з відповідями.

Загадки про знаряддя праці для дітей

Загадки про голку

Маленька, гостренька,
Всім потрібна.
Усіх обшиваю,
Сама одягу не маю( голка)

Усіх обшиваю, сама одягу не маю.

Куди мишка, туди й хвостик.

Як порвалася футболка,
Дірочку зашиє… голка

Загадки про ножиці

Два кільця, два кінця, а посередині цвяшок(ножиці)

Загадки про пилку

Зуби є, рота немає(пилка)

Без рук, без ніг, зуби є, дрібно жує.

Теля рогате, на зуби багате, не їсть, не п’є, тільки дерево жує.

Швидко гризе, дрібно жує, саме не ковтає, хто відгадає?

Зуби залізні цілий ліс розгризли.

Їла-їла дуб-дуб та зламала зуб-зуб.

Хоч зубата, та не вилка,
Дерево пиляє…( пилка)

Загадки про граблі

Маю ручку та залізні зуби,
Ні одного листочка на доріжці не забуду(граблі)

Листя виберуть з землі,
Не лопата, а… граблі

Загадки про сокиру

Між двома дубами
Зав’язло порося зубами(сокира)

З гострим лезом, не задира,
Нарубає дров…

Загадки про молоток

Залізний ніс, дерев’яний хвіст(молоток)

В стіну ужене гвіздок,
Не цеглина – (молоток)

Загадки про лопату

Я землю копала – і не зморилась,
А той, хто мною копав, піт витирав(лопата)

Ростом невеличка –
ні звір, ні птичка,
а землю риє,
хату будує.

Хоча і гостра, не зубата!
Копає землю нам… (лопата)

Загадки про косу

Блищить, горить, по полю гуляє, всі квіти зрізає.

Трави наїлася – зуби затупила, піску схопила і погострила.

Ходить пані в золотім жупані, куди гляне – трава в’яне.

Вранці, як лежить роса,
Постриже траву… коса

Загадки про серп

Кривеньке, маленьке, всеньке поле збігає і з женцями обідає.

Загадки про ніж

Нагостри його і ріж –
Все поділить рівно… ніж

Загадки про вила

Треба чималенька сила,
Щоб підняти з гноєм… вила

Загадки про сапку

Пострибає наче жабка
По рядочках в полі… сапка

Якщо ви знаєте цікаві загадки про знаряддя праці лишайте їх в коментарях.

Загадки для дітей українською мовою з відгадками (відповідями) про тварин, школу, зиму, транспорт, птахів, професії, овочі, фрукти зібрані в цій статті. Дитячі українські загадки різної складності, від найменших до старших, які вже навчаються в школі.

Дитячі загадки на українській мові

Загадки для дітей 6-7 років

Загадки про казкових персонажів

Вовка зовсім не боявся
І ведмедю не дістався,
Але лисиці на зубок
Все ж потрапив… (Колобок)

Допоможе завжди вам,
І птахам, і дітлахам.
Він під деревом сидить,
Добрий лікар… (Айболить)

Старенька бабуся у лісі жила,
Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку ту по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б відповів? (“Червона Шапочка”)

Загадки для дітей про тварин

До пухнастого хвоста
личить шубка їй руда.
Як рушає полювати,
не виходить зайчик з хати. (Лисиця)

Диба-диба у лісок
кожушок із голочок.
На нім – яблучко, грибочки,
золотистії листочки. (Їжак)

Хвіст куценький, довгі вуха,
має в шафі два кожухи.
Влітку одягає сірий,
ну а взимку – теплий білий. (Зайчик)

Загадки для дітей 1 класу

Загадки про іграшки

З виду ніби невеличка,
в ній – молодшенькі сестрички.
У собі сестер ховає.
Як звуть лялечку? Хто знає?
(Матрьошка)

Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти? (М’яч)

Загадки для дітей про школу

Ось до класу всіх скликає
Голосистий цей дзвінок,
І ми радо поспішаєм
Не в садок, а на…(Урок)

Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш…(Буквар)

Загадки для дітей про птахів

Тук-тук-тук, тук-тук-тук –
лине лісом перегук.
Телеграми всім завзято
відправляє з пошти… (дятел).

Як веселка кольоровий,
має здібності до мови.
Слово птаху лиш скажіть,
він його повторить вмить. (Папуга)

Загадки про овочі для дітей

І печуть мене, і варять мене,
і їдять, і хвалять, бо я добра.
(Картопля.)

Дівка в коморі, а коса надворі. (Морква.)

Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)

Загадки про пори року для дітей

Нас сім братів: літами всі рівні, а іменами різні. (Дні тижня.)

Махнула птиця крилом – закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч.)

Звечора вмирає, вранці оживає. (День.)

Іде, співає, степи, луги квітом квітчає. Коли це буває? (Весною.)

Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває, коли це буває? (Влітку.)

Голі поля, мокра земля, дощ поливає, коли це буває? (Восени.)

Якщо ви знаєте цікаві загадки для дітей лишайте їх в коментарях.

Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє, коли це буває?
(Взимку.)

Іван Білик – письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури.

Іван Білик біографія

Іван Іванович Білик народився 1 березня 1930 В селищі Градизьк, сучасна Полтавська область

1950 – ті рр.- вчителював у сільській школі, безуспішно намагався поступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту.
1961 р.- закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет. Друкується з 1956 р.

З 1967 р. – член Спілки письменників України.

Автор найсенсаційніших українських історичних романів радянських часів – “Меч Арея” (1972) й “Похорон богів” (1986).

Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Утім, “Меч Арея” 1972 р. заборонили та вилучили з бібліотек, а нерозпродані примірники з книгарень (однак устигли знищити 5 тисяч примірників із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції “Літературна Україна” (3,5 роки був безробітним, лише 1976 р. вдалося влаштуватися в редакцію часопису “Всесвіт” на посаду “секретар-друкарка”), позбавили права друкуватися, піддали цькуванню в пресі.
Після того книжка в СРСР поширювалася “з рук у руки”, але була перевидана за кордоном – у Канаді, Америці, Великобританії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в т. ч. 9 – за кордоном).

Відомий також як перекладач творів сучасних болгарських письменників. Лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка, Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року (за роман “Не дратуйте грифонів”, 1993).

Помер 27 листопада 2012 року після тривалої хвороби у віці 82 років.

Твори

“Танго” (роман, 1968) – про життя української еміграції. “Меч Арея” (роман, 1972) “День народження Золотої рибки” (роман, 1977) – про будівництво ГЕС, шкідливої для навколишнього середовища; порушено проблеми відповідальності особи перед суспільством і природою. “Земля Королеви Мод” (роман, 1982) – апофеоз людини, яка зберігає гідність і честь у найскрутніші моменти життя. “Похорон богів” (роман, 1986) – про події IX–X століть на землях Київської Русі. “Золотий Ра” (1989) – “Історії” Геродота у вільному переказі. “Яр” (перший роман І. Білика – написаний 1958, виданий 2008 року)

Трилогія “Скіфи”:

“Дикі білі коні” (роман, 1989) “Не дратуйте грифонів” (роман, 1993) “Цар і раб” (роман, 1992).

Інше

Цар, якого вигодувала собака – історичне оповідання (є складовою частиною книги “Золотий Ра”). Дарунки скіфів – історичне оповідання (є складовою частиною книги “Золотий Ра”). Аксіоми недоведених традицій – післяслово до роману “Меч Арея”, яке одночасно є обгрунтуванням поглядів автора на історію. До написання автором цього післяслова рецензенти взагалі не допускали “Меч Арея” до друку.

Франц Кафка біографія скорочено про видатного письменника наведена в цій статті.

Франц Кафка коротка біографія

Франц Кафка – австрійський письменник, один з фундаменталістів модерністської прози. Творча спадщина письменника включає в себе три незакінчених романи, кілька збірок новел і притч, афоризми, листи і щоденники. За життя опублікував лише кілька збірок і оповідань, які не притягали особливої ​​уваги до його творчості. Основна слава прийшла посмертно, коли всупереч заповіту, його душоприказник не став знищувати рукописи, а опублікував їх.

Народився в Празі 3 липня 1883 року в єврейській родині. Батько був комерсантом із середнім достатком. Навчався в початковій школі, після закінчив гімназії в 1901 році. Потім він вступив до Карлового університету в Празі, після чого став доктором права.

У 1906 році отримав ступінь доктора юридичних наук, почав кар’єру в страховій фірмі. Взагалі завжди дуже роздратовано ставився до своєї роботи і не вважав її чимось важливим. Більшу частину зусиль докладав до літературної діяльності. Перебував на дрібних посадах до самого відходу на пенсію.

У 1909 році були надруковані два уривки з незакінченого оповідання “Опис однієї боротьби”.

1911 рік – подорожував по Італії, Франції, Швейцарії.

У 1912 році почав роботу над романом “Зниклий безвісти” (пізніше названим “Америка”), написав новели “Вирок” і “Перетворення”.

Публікація збірника “Споглядання” припала на 1913 . А в 1914 році почав писати роман “Процес”.
У 1917 році захворів на туберкульоз.

У 1919 році була опублікована збірка новел “Сільський лікар”, і було написано оповідання “Лист батькові”.

У 1922 році через хворобу, був змушений вийти на пенсію. Почав роботу над романом “Замок”, підготував до друку збірку новел “Голодарь”, повість “Дослідження одного собаки”, оповідання “Нора”.

3 червня 1924 помер в санаторії поблизу Відня.

У житті Кафки було багато проблем, як зовнішніх, так і внутрішніх. Він був дуже хворий величезною кількістю захворювань. Були складні стосунки з батьком. Так і не вдалося створити сім’ю, не дивлячись на те, що жінки в житті і були. Все це відбилося в світогляді письменника, і в його складних, абсурдних і часом страшенно-прекрасних, шокуючих творах. В яких філософія втрачається в абсурді, а реальність занадто тісно переплетена з вимислом.

Томас Едісон коротка біографія представлена в цій статті.

Томас Едісон біографія скорочено

Томас Алва Едісон – американський винахідник, який отримав в США 1093 патенти і близько 3 тисяч в інших країнах; творець фонографа; удосконалив телеграф, телефон, кіноапаратуру, розробив один з перших комерційно успішних варіантів електричної лампи розжарювання. Саме він запропонував використовувати на початку телефонної розмови слово “алло”.

Томас Едісон народився 11 лютого 1847 в місті Майлен штат Огайо в родині власників магазину столярних виробів. Коли йому було 7 років, сім’я збанкрутувала і переїхала в штат Мічиган.

Навчання цілком захоплювало маленького Томаса. Особливо його цікавили різноманітні досліди, і в 10 років він вдома влаштував свою лабораторію. Для експериментів були потрібні гроші, тому він в 12 років влаштувався на роботу залізничним газетярем. Згодом його лабораторія переноситься в багажний вагон поїзда, де він продовжує проводити досліди. У 1863 році він захоплюється телеграфією, і протягом наступних п’яти років працює телеграфістом. На цій роботі він застосував свій перший винахід – телеграфний автовідповідач. В 22 роки він заснував власну фірму з продажу побутової електротехніки.

Свій перший винахід Едісон запатентував в 1869 році. Це був електронний реєстратор голосів при балотуванні. Покупців на цей патент не було. Однак за винахід біржового тіккера (телефонного апарата, що передає котирування акцій) в 1870 році він отримав 40 тисяч доларів. На виручені гроші він відкрив майстерню в штаті Нью-Джерсі і почав випускати тікер. У 1873 році Едісон відкрив дуплексний, а потім і чотиристороній телеграф. У 1876 році він створив нову вдосконалену лабораторію для комерційних цілей. Цей тип промислової лабораторії теж вважається винаходом Едісона. В кінці 1870-х тут був винайдений вугільний телефонний мікрофон. Наступним продуктом лабораторії став фонограф. В цей же час учений став посилено працювати над впровадженням найважливішого свого винаходу – лампи розжарювання.

У 1882 році в Нью-Йорку була відкрита перша електростанція Едісона. Більш того, він серйозно задумався над об’єднанням своїх компаній в єдиний концерн. У 1892 році йому вдалося приєднати і свого найбільшого суперника в сфері електрики, утворивши найбільший в світі промисловий концерн “Дженерал електрик компані”. За своє життя Едісон був одружений двічі і від кожного шлюбу мав по три дитини. У вченого прогресувала глухота через перенесену в дитинстві скарлатину.

Томас Едісон помер в 1931 році 18 жовтня, в своєму будинку в Вест Оранж, штат Нью-Джерсі.

Вірш “І все таки до тебе думка лине” входить до циклу “Невільничих поезій” – циклу, що продемонстрував нову енергійну дикцію української поезії межі століть. Написаний у 1895р.

“І все таки до тебе думка лине” ідейно-художній аналіз

Жанр “І все таки до тебе думка лине” : Медетація, в якій автор осмислює недолю свого “занапащеного, нещасного краю” , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльзи.

Співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи

У вірші “І все-таки до тебе думка лине” авторка формулює знаменитий афоризм – “Що сльози там, де навіть крові мало!” Тим, хто живе серед бурі, в епоху боротьби й героїки, слід забути “журбу безсилля”. За глибоким переконанням поетеси, лити сльози над українським безталанням – Це ще не велика послуга для краю.
“І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю…” Патріотичний мотив – один з найчастіших у поезії Лесі Українки. Її любов до України не можна навіть і порівнювати з тими зітханнями, які були такими попу­лярними серед частини української інтелігенції.

Ідея “І все таки до тебе думка лине” :

О сліз таких вже вилито чимало,-

Країна ціла може в них втопитись;

Доволі їм вже литись,-

Що слози та, де навіть крові мало… –

Це заклик до дії за визволення рідного краю.

Вірш “І все-таки до тебе думка лине” – це висновок, резуль­тат болючих роздумів авторки: хоч її батьківщина найнещасніша, сама занапащена, але для неї вона найдорожча, а свою любов до рідного краю можна виявити не сльозами, тільки ціною три­валої боротьби за волю, ціною крові, ціною навіть життя:

О, сліз таких вже вилито чимало,- Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись,- Що сльози там, де навіть крові мало!