Category: Література

“Доля людини” образ Андрія Соколова у творі Шолохова один з головних, його характеристика наведена в цій статті.

“Доля людини” характеристика Андрія Соколова

Андрій Соколов – головний герой роману М. О. Шолохова “Доля людини”, фронтовий шофер, людина, що пройшла через всю війну. Під час Громадянської війни він втратив батька, матір і молодшу сестру, а під час Великої Вітчизняної війни – дружину, двох дочок і сина. Андрій був уродженцем Воронезької губернії. З початком громадянської війни подався до Червоної Армії, в дивізію Кіквідзе, а в 1922-му році виїхав на Кубань наймитувати на куркулів. Завдяки цьому, він залишився живий, а його сім’я померла від голоду. У 1926-му році він продав хату і перебрався до Воронежа, де працював слюсарем.

Незабаром він одружився на гарній дівчині Ірині – сироті з дитбудинку, яка пізнала всі печалі життя з дитинства. Андрій у дружині душі не чув, а якщо ненароком ображав, то тут же обіймав і вибачався. У них народилося троє дітей: один син Анатолій і дві доньки. З початком війни його призвали на фронт. Після цього він свою сім’ю більше не бачив. Потрапивши в полонений табір, він не раз був поранений і не раз – на волосок від смерті. Його довго возили по всій Німеччині, працював то на заводі, то на шахті, але з часом став шофером одного німецького майора-інженера, від якого згодом втік. Опинившись на рідній землі, він написав листа дружині, але отримав відповідь від сусіда. У листі говорилося, що в його будинок у 1942-му році потрапила бомба, дружина і доньки загинули. Сина не було вдома, значить уцілів. Однак незабаром він дізнався, що Анатолія вбив снайпер.

Так і залишився Андрій один на цілому світі. В Воронеж він не захотів повертатися, а поїхав до друга в Урюпинск. Той з дружиною поселили його. Незабаром Соколов познайомився з юнаком-сиротою на ім’я Ваня. Батьки хлопчика загинули і він залишився зовсім один. Соколов сказав йому, що він його батько і взяв на виховання. Дружина приятеля допомагала ростити хлопчика. Так вони й жили спочатку в Урюпінську, а потім Андрій з Ванюшою відряджалися в Кашари. Це була перша весна після війни. Подальша доля героя невідома.

“Викрадений лист” (англ. The Purloined Letter), іноді Украдений лист – розповідь американського письменника Едгара Аллана По, вперше опублікована в 1844 році. Розповідь є третім з трьох творів По про вигаданого детектива Огюсте Дюпен, що послідував за “Вбивством на вулиці Морг” і “Таємницею Марі Роже”. Всі три оповідання визнані найважливішими творами, зароджувавшогося детективного жанру.
У XX столітті розповідь стала предметом двох знаменитих текстів Жака Лакана і Жака Дерріда про природу бажання.

“Викрадений лист” Едгар По скорочено

Неназваний оповідач, від імені якого ведеться розповідь, обговорює з паризьким детективом-аматором Огюстом Дюпеном його найдивовижніші розслідування. У цей момент до них приєднується Жіске, префект поліції, у якого справа до Дюпену.
У вітальні якоїсь молодої леді викрадено лист, що містить компрометуючі дані. Відомо, що лист викрав якийсь міністр Д. Він був у кімнаті, бачив листа і підмінив його іншим малозначимим листом. Д. шантажує листом свою жертву.

Префект зробив два основоположні виведення, з якими, в свою чергу, погодився і Дюпен:
Лист досі в руках міністра, бо власне володіння, а не вживання листа дає владу.
Можливість представити лист негайно і в дану мить – це така ж важлива умова, як і саме володіння листомом.
Префект зізнається, що поліцейські здійснили обшук у будинку міністра, але нічого не знайшли. Вони дивилися навіть за шпалерами і під килимами. Люди префекта оглянули всі столи і стільці з мікроскопами, перевірили оббивку голками, але не виявили ніяких слідів того, що хтось порушував їх цілісність.

Дюпен попросив префекта дати докладний опис листаа. Давши опис, Жіске прощається з Дюпеном. При його відсутності Дюпен і оповідач обговорюють методи поліції по веденню обшуків.
Вони зустрічаються знову через місяць у тому ж складі. На цей раз Жіске повідомляє про готовність виплатити 50 тисяч франків тому, хто дістане лист і виплутає його з усієї цієї історії. Дюпен охоче відгукується. Він просить виписати йому вексель на цю суму і обіцяє негайно повернути Жіске лист. Вражений Жіске виписує йому вексель і дійсно отримує лист з рук Дюпена. Не ставлячи більш ніяких питань він спішно покидає кабінет Дюпена, а Дюпен розповідає, як саме йому вдалося знайти лист.

Піфагор коротка біографія на українській мові давньогрецького філософа і математика викладена в цій статті.

Піфагор Самоський роки життя – 570-490 рр. до н. е.

Піфагор біографія скорочено

Біографію Піфагора важко відокремити від легенд, що представляють його в якості мудреця і великого вченого. Найбільш ранні відомі джерела про вчення Піфагора з’явилися лише 200 років після його смерті.

Імовірно вчений народився на острові Самос, який пізніше покинув на знак протесту проти тиранії правителя Полікрата. Піфагор багато подорожував.

У юному віці Піфагор вирушив до Єгипту, щоб набратися мудрості і таємних знань у єгипетських жерців. Потім Платон опинився у Вавилоні, де пробув 12 років, спілкуючись з магами, поки нарешті не зміг повернутися на Самос, де співвітчизники визнали його мудрою людиною. У той час там продовжував правління Полікрат, через тиранічну влади якого Піфагор вимушений був покинути Самос.

Піфагор влаштувався на півдні Італії. Філософія Піфагора, його спосіб життя привернули багатьох послідовників. Згуртувавшись, вони створили орден, що добився великої влади в Кортоні. Піфагор очолював своє таємне товариство тридцять дев’ять років. Пізніше самому Піфагору довелося виїхати в Метапонт, оскільки поряд з послідовниками, у філософа і вченого було багато супротивників.

Як математик Піфагор досяг великих успіхів. Йому приписують відкриття і доказ теореми Піфагора, створення таблиці Піфагора. Відомо, що члени його ордена займалися космологією, вірили в переселення душ. Філософське вчення Піфагора можна розділити на дві частини – наукове і релігійне.

Також можете ознайомитися з Цікавими фактами про Піфагора, щоб підготувати гарну доповідь.

Аналіз вірша “Сеньйорито акаціє, добрий вечір” Миколи Вінграновського – тема, ідея, жанр, художні засоби, віршовий розмір

“Сеньйорито акаціє, добрий вечір” аналіз

Іван Дзюба так писав про поезію М. Вінграновського: “Поезія Миколи Вінграновського – це стихія, що в ній цілковито відсутня якась навмисна спрямованість, передбаченість. Постійне переливання настроїв, станів, натхненна гра уяви. Ніколи не вгадати, про що він говоритиме за мить, що зрине дивовижно з глибин нутрів його душі і який настрій хвилею його огорне й хвилею спаде, щоб поступитися місцем іншому…”

Вид лірики: інтимна.

Жанр “Сеньйорито акаціє, добрий вечір” : ліричний вірш.

Провідний мотив твору. Ліричний герой згадує минулі дні й радіє, що вдалося притишити біль у серці від нещасливого кохання. Але осіння краса акації знов розбудила приспані почуття.

Тема : Розкриття почуттів, які спалахнули на схилі літ.

Ідея вірша – показати невмирущість любові, вічність кохання, важливість навіть спогадів про нього.

Композиція “Сеньйорито акаціє, добрий вечір” . У вірші перед читачем постає алегорична картина зустрічі з давно забутим коханням – і ось загорілася в душі пожежа, хоча “осінь зійшла по плечі” і “відходились усі мости”.

Автор використав прийом діалогу з акацією, емоційно наснажені речення, звертання, за допомогою яких передає хвилювання, збентеженість ліричного героя від згадок про почуття, які він пережив у юності.

Образи “Сеньйорито акаціє, добрий вечір”. Ліричний герой – це витончений поет, який вбачає поезію у самому житті, у кожній його рисі. Тому й звертається до акації як до живої істоти. Адже вона нагадала йому про давні події та почуття.

Римування “Сеньйорито акаціє, добрий вечір” – перехресне: вечір – плечі; вас – час; важче – щастя; знов – любов.

Віршовий розмір : чотиристопний ямб із пірихієм.

Художні засоби “Сеньйорито акаціє, добрий вечір”

Епітети : “колюче щастя”, “година суха й волога”, “осінній я”. Метафори “осінь зійшла по плечі”, “відболіло… прогоріло… ступлювало і душу, й тіло”, “відходились усі. мости” створюють образи-символи: осінь – не лише пора року, але й пора життя; мости – не тільки інженерні споруди, але й символ зв’язку з минулим; Звертання : “сеньйорито акаціє”, “сеньйорито, колюче щастя”, “пожежо моя”; Риторичні питання “Хто воно за таке – любов?”, “Вже б, здавалось, нащо мені?”, “Ви з якої дороги, пожежо моя?” емоційно наближують увесь світ до поетичного бачення поета, споріднюють його зі світом акацій і мостів; Оксиморон “колюче щастя” відображає ставлення до коханої.

У вірші виразний звукопис. Повторення с-з-ч (шиплячих і свистячих) за допомогою алітерації створюють звуковий образ шурхоту осіннього листя. А свідомо використана тавтологія “забув, що забув був вас” за допомогою гри слів (граматичних форм минулого часу) створює цікавий образ ніби вже двічі минулого (забув, що забув, забув був). Цікаво, шо поет використовує займенник “Хто” замість традиційного у такому питанні: “Що воно за…” Таким чином ми бачимо образ коханої, яка уособлює любов.

У поезії “Сеньйорито акаціє, добрий вечір…” поет змальовує незвичну картину зустрічі із забутим коханням, що завдавало ліричному герою тільки болю. Здавалося, що все забулося, але акація, облита пожежею осені, нагадала про давні почуття.

Брати Грімм “Попелюшка” скорочено

У багатого чоловіка помирає дружина. Перед смертю вона просить дочку бути скромною і доброю. Після смерті матері дочка щодня ходить до матері на могилу і виконує її прохання, вона скромна і добра. Настає зима, потім весна, і чоловік одружується на іншій жінці. У мачухи дві дочки – красиві, але злі. Вони відбирають від дочки багатія красиві сукні і виганяють її жити на кухню. Крім того, дівчина тепер з ранку до вечора виконує найбруднішу й найважчу роботу, а спить у попелі, тому її називають Попелюшкою. Зведені сестри знущаються над Попелюшкою, наприклад, висипають горох і сочевицю в попіл. Батько їде на ярмарок і питає, що привезти дочці і пасербицям. Пасербиці просять дорогих суконь і дорогоцінного каміння, а Попелюшка – гілку, яка на зворотному шляху першим зачепить його за шапку. Привезену гілку ліщини Попелюшка садить на могилі матері і поливає сльозами. Виростає гарне дерево.

Король влаштовує триденний бенкет, на який скликає всіх найкрасивіших дівчат країни, щоб його син міг вибрати собі наречену. Зведені сестри йдуть на бенкет, а Попелюшці мачуха заявляє, що ненавмисно висипала в золу миску сочевиці і Попелюшка зможе піти на бал, тільки якщо вибере її за дві години. Попелюшка кличе: “Ви, голубки ручні, ви, горлиці, пташки піднебесні, скоріше до мене летіть, сочевицю вибрати допоможіть!”. Вони справляються з завданням менше ніж за годину. Тоді мачуха “ненавмисно” висипає вже дві миски сочевиці і скорочує термін до години. Попелюшка знов кличе голубок і горлиць, і вони справляються з роботою за півгодини. Мачуха заявляє, що Попелюшці нічого надіти і танцювати вона не вміє, і їде з своїми дочками так і не взявши Попелюшку. Вона приходить до горіхового деревця і просить: “Ти хитнися, обтрусися, деревце, ти одягни мене в зололо-срібло”. Дерево скидає розкішний одяг. Попелюшка приходить на бал і принц весь вечір танцює тільки з нею. Потім Попелюшка тікає від нього і підіймається на голубник. Принц розповідає про все королю. “Подумав старий: – А чи не Попелюшка це? – Велів принести сокиру і багор, щоб зруйнувати голубник, але в ньому нікого не було.”

На другий день Попелюшка знову просить у деревця одяг і повторюється все те ж, що і в перший день, тільки Попелюшка не тікає на голубник, а підіймається на грушу. На третій день Попелюшка знову просить у деревця одяг і танцює на балу з принцом, але коли тікає, то до вкритих смолою сходах (хитрість принца) прилипає її туфелька з чистого золота. Принц приходить до батька Попелюшки і говорить, що візьме в дружини тільки ту, на чию ногу підійде ця золота туфелька. Одна з сестер відрізує палець, щоб надіти туфельку. Принц забирає її з собою, але дві білих голубки на горіховому дереві співають, що її черевичок весь в крові. Принц повертає коня назад. Те ж повторюється з іншого сестрою, тільки вона відрізати не палець ноги, а п’яту. Тільки Попелюшці підходить черевичок. Принц впізнає дівчину і оголошує своєю нареченою. Коли принц з Попелюшкою проїжджають повз кладовища, голубки злітають з дерева і сідають на плечі Попелюшці – одна на ліве, інша на праве, і так і залишаються сидіти. “А коли прийшов час весілля справляти, з’явилися і віроломні сестри – хотіли до неї підлеститися і розділити з нею її щастя. І коли весільна хода вирушила до церкви, старша виявилася по праву руку від нареченої, а молодша по ліву; та виклювали голуби кожній з них по оку. А потім, коли поверталися назад з церкви, йшла старша по ліву руку, а молодша по праву; та виклювали голуби кожній з них ще по оку. Так були вони покарані за злобу свою і лукавство на все своє життя сліпотою.”

Ані Лорак – популярна співачка, народна артистка, найкрасивіша жінка України. А яке справжнє ім’я Ані Лорак пам’ятають не всі.

Справжнє ім’я Ані Лорак

Справжнє ім’я Ані Лорак – Кароліна Мирославівна Куєк

Дата народження: 27.09.1978

Місце народження: м. Кіцмань, Чернівецька обл. , Україна

Сім’я Ані Лорак

З 1996 року по 2004 рік Ані Лорак жила у громадянському шлюбі зі своїм продюсером Юрієм Фальосою.

15 серпня 2009 Ані Лорак вийшла заміж за одного з власників туроператора ” Turtess Travel ” – громадянина Туреччини Мурата Налчаджиоглу (нар. 12 червня 1977 ). Пара розписалася в центральному РАГСі Києва, а після цього відсвяткувала своє весілля з розмахом в Туреччині. Зі своїм майбутнім чоловіком співачка познайомилася в 2005 році в Анталііна відпочинку. У 2006 році Мурат переїхав на Україну. А через два роки зробив співачці пропозицію руки і серця.

Дочка Ані Лорак – Софія Муратовна Налчаджиоглу (9 червня 2011 ).

7 квітня 2012 в Києві відбулося хрещення Софії, хрещеним батьком став Філіп Кіркоров.

Ані Лорак – хрещена мати Кароліни Нагірної, дочки Лілії Подкопаєвої та Тимофія Нагорного.

Цікаві факти про Ані Лорак

Псевдонім “Ані Лорак” утворений зворотним написанням імені Кароліна. За словами співачки, ім’я, дане при народженні, несе свою долю, і вона б не хотіла його міняти. За друге місце на Євробаченні 2008 президент України В. Ющенко присвоїв Ані Лорак і одному з авторів її пісні (англійською мовою ) Філіпу Кіркорову звання народних артистів України У 2011 році взяла участь у телепроекті Першого каналу ” Привид Опери ” Ані Лорак має голос в 4,5 октави. За підтримки Ані Лорак видані 2 дитячі книжки: “Як стати зіркою” і “Як стати принцесою”. Ані Лорак – обличчя косметичної фірми Schwarzkopf & Henkel на Україні, шведської косметичної компанії Oriflame і обличчя туристичної фірми TurTess Travel Крім своєї кар’єри, знаменита співачка займається і важливими суспільними питаннями – Ані Лорак є послом Доброї волі з питань ВІЛ СНІД в Україні, за що отримала подяку ЮНІСЕФ та ООН.

Тепер ви знаєте справжнє ім’я Ані Лорак, а також цікаві факти про красиву, харизматичну, талановиту співачку.

Скласти план повісті “Шинель” допоможе даний матеріал, адже з поданих варіантів ви зможете зіставити свій.

“Шинель” план твору

1) Акакій Акакійович і ділові папери в департаменті.
2) Шинель – образ-символ його життя.
3) Шинель ремонту не підлягає.
4) Шинель готова. Вітання колег.
5) Лихо на темній площі.
6) Зустріч із байдужістю “значних людей”.
7) Хвороба та смерть.
8) Поява примари на вулицях Петербургу.
9) Генеральська шинель підійшла мерцю за розміром.

“Шинель” план повісті Гоголя

1. Характеристика Акакія Акакійовича.
2. Акакій Акакійович замовляє собі нову шинель.
3. Грабіжники знімають шинель з бідного чиновника.
4. Акакій Акакійович шукає правди у приватного пристава, у генерала.
5. Чиновник помирає від горя.
6. Привид чиновника лякає перехожих.

“Шинель” Гоголь план

1. Історія життя Башмачкіна.
2. Збір коштів на нову шинель.
3. Пошиття нової шинелі.
4. Втрата шинелі і безрезультатні пошуки справедливості.
5. Поява привиди.
6. Зустріч його зі значним особою.
7. Відплата.

“Блакитна дитина” цитатна характеристика героїв

“…Замислена й трохи печальна. Сумота огортає її збляклі вуста, гусне в дрібних зморшках довкола очей”. ( Мати )

· “…Лобик ще великий, вуха стирчать, і волосся прилизане, мов у дівчини”. ( Толя )

· “…Судилася казкова доля: ходити у формі, курити “Казбек” і водити поїзди”. ( Ванька )

· “…Сидить за масивним столом, спиною до вікна, обличчям до нас. Він, мабуть, невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову. …Скільки живу, не бачив такої блискучої лисини. Вона була схожа на облуплену крашанку”. ( Директор школи )

· “Там такий задавака. Як учився в сільській школі, ще у сьомому класі, то в нього одного була справжнісінька портупея з великою мідною пряжкою”. ( Федько )

· “…Ходила здебільшого в самій сорочці, так їй було жарко. Піт зрощував її кругле обличчя, і вона раз по раз витиралася рушником, мов після лазні”. ( Домна Данилівна )

· “Ставив оцінки залежно від того, що ти одержав з іншого, попереднього предмета. Якщо “задовільно”, то хоч проси, хоч моли, вищої оцінки не доб’єшся нізащо”. ( Вчитель фізики Юрій Сергійович )

· “…Відвідував гурток планеристів. Він єдиний із восьмикласників піднімавсь у повітря…” ( Василь Гаврильченко )

· “Двері рипнули, і до класу ступила така молода, така гарна дівчина, що коли б ми зустріли її десь поза школою, то нізащо не повірили б, що вона вчителька”. ( Анжеліка Михайлівна )

· “Дівчата за ним вмирали. Носилися як з писаною торбою, казали, що це єдиний хлопець, вартий їхньої уваги”. ( Кім )

· “В неї був старечий надтріснутий голос, вона трохи сюсюкала, деформована постать її зовсім не пасувала до тих високих емоцій, про які йшлося в поезіях, але ми не помічали того нічого”. ( Марія Федорівна )

· “Серед того неймовірного багатства походжав завжди заклопотаний, завжди трохи сердитий…- середнього зросту чоловік із сивим розпатланим волоссям і запаленими короткозорими очима”. ( Михайло Семенович )

Олександр Твардовський біографія коротка викладена в цій статті.

Олександр Твардовський біографія коротко

Олександр Твардовський – радянський письменник і поет, лауреат багатьох премій, головний редактор журналу “Новий світ”.

Олександр Трифонович Твардовський народився 8 (21) червня 1910 в Смоленської губернії на хуторі Загір’я в селянській родині. Олександр досить рано почав писати вірші. У 14 років він вже залишав свої замітки в газетах. Його роботи сподобалися М. В. Ісаковському, який став хорошим другом і наставником юного поета.

У 1931 році з’явилася у пресі його перша поема під назвою “Шлях до соціалізму”. Він одружився з М. І. Горєловою, у них народилося дві дочки. До того моменту всю родину письменника розкуркулили, а рідний хутір спалили. Незважаючи на це, він підтримував колективізацію та ідеї Сталіна. З 1938 року він став членом ВКП (б).

У 1939 році отримав диплом Московського інституту філософії, літератури та історії. Потім був призваний до лав Червоної Армії, а також брав участь у Фінській війні в якості військового кореспондента. У роки Великої вітчизняної війни вийшла в світ найвідоміша поема письменника – “Василь Тьоркін”. Ця поема стала втіленням російського характеру і загальнонародного патріотизму.

У 1946 році Твардовський закінчив роботу над поемою “Будинок біля дороги”. У 1960-і роки письменник написав поему “По праву пам’яті”, де розповідав всю правду про життя свого батька і про наслідки колективізації. Цей вірш до 1987 року було заборонено до публікації цензурою. Поряд з віршами, письменник захоплювався і прозою. Так, в 1947 році вийшла в світ його книга про минулу війну “Батьківщина і чужина”. У 1960-і роки поет виявляв себе як професійний критик і написав статті про творчість С. Маршака, М. Ісаковського, І. Буніна.

Протягом багатьох років Твардовський був головним редактором журналу “Новий світ”. У 1970 році письменника змусили залишити пост редактора.

О. Т. Твардовський помер 18 грудня 1971 від раку легенів. Поета поховали на Новодівичому кладовищі.

Березовий сік – прозора рідина, що виступає з надломлених і перерізаних гілок і стовбурів берези під дією кореневого тиску. Виділення соку починається навесні і триває до розпускання бруньок, а збір березового соку починається в квітні і по травень.

Важливо пам’ятати, що свіжозібраний березовий сік можна зберігати в холодильнику не більше двох діб, так як по закінченню цього часу його корисні властивості пропадають.

Хімічний склад березового соку

У таблиці наведені усереднені значення ( поживні речовини, мікроелементи) з розрахунку на 1 літр продукту.

Харчова цінність березового соку
Березовий сік калорійність 240.0 кКал
Вуглеводи 58.0 гр
Жири 0.0 гр
Білки 1.0 гр
Цукор 1-4%
Зола 0.5 мг
Березовий сік Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 0.25 мг
Калій 273.0 мг
Кальцій 13.0 мг
Магній 6.0 мг
Натрій 16.0 мг
Фосфор 0.01 мг
Алюміній 1.5 мг
Марганнец 1.0 мг
Мідь 0.02 мг
Цирконій 0.01 мг
Нікель 0.01 мг
Титан 0.08 мг
Стронцій 0.1 мг
Кремній 0.1 мг
Барій 0.01 м

Березовий сік корисні властивості для організму людини

Свіжий березовий сік є гарним тонізуючим і загальнозміцнюючим засобом. Також корисний березовий сік при хронічній втомі, сонливості, млявості.

Березовий сік є дуже хорошим дієтичним напоєм.

Свіжозібраний сік вживають при кашлі і ангіні, головних болях, захворюваннях суглобів. Березовий сік – один з кращих засобів, що сприяють поліпшенню обміну речовин і роботи шлунка. Його слід пити при захворюваннях дихальної системи, ревматизмі, туберкульозі, подагрі; каменях у жовчному міхурі та нирках, набряках, так як він має сечогінну дію.

Зовнішньо березовий сік застосовують при фурункульозі і екземі, вуграх і випаданні волосся, пігментації шкіри, не загоюються ранах і виразках.

Березовий сік – протипоказання і шкода

Сік берези протипоказаний людям з виразкою шлунка і сечокам’яною хворобою. Також він шкідливий для тих, хто страждає алергією на березовий пилок.