Category: Література

“Пурпурові вітрила” характеристика Грея

“Пурпурові вітрила” образ Грея з повісті О. Гріна розкритий в цій статті, ви також можете додати цитати, щоб розширити його характеристику.

“Пурпурові вітрила” характеристика Грея

Артур Грей – головний герой повісті “Пурпурові вітрила”, виходець із знатного роду, єдиний син Ліонеля і Ліліан Грей. З дитинства Артур ріс у величному замку, його батьки були невільниками свого високого становища, проте хлопчикові це було чуже. Він відрізнявся живою і мрійливою??душею. Коли йому було вісім років, стало зрозуміло, що він схожий на лицаря або шукача пригод. Так, наприклад, побачивши картину розп’яття Христа, він вирішив зафарбувати цвяхи і кров на руках нещасного, бо вважав це неправильним.

Його життя змінилася, коли у віці дванадцяти років він побачив картину з великим кораблем, що плив по хвилях. Він вирішив вирости і стати капітаном власного судна. Так все і сталося. Приблизно п’ять років він плавав з капітаном Гопом, який навчив його всім премудростям морської справи, а потім придбав свій трищогловий галіот під назвою “Секрет”. Одного разу доля закинула Грея до берегів міста Лісс, поряд з яким розташовувалася село Каперни. Там, на вечірній рибалці, він випадково побачив сплячу дівчину і закохався в неї. Це була Ассоль.

Дізнавшись від жителів села, що дівчина має славу, мало не недоумкуватої, оскільки з дитинства мріє про хороброго лицаря на кораблі з пурпуровими вітрилами, він вирішив її здивувати. Для цього Грей грунтовно підготувався, накупив достатньо червоного шовку, запросив музикантів і підготував своїх матросів до майбутньої зустрічі. Він розповів, що має намір одружитися на дівчині, так як це їхня доля. Уміння переходити від слів до справи, видавало в Артурі людину сміливу і надійну. Ассоль була щаслива, коли її мрія здійснилася. Вона анітрохи не сумнівалася, що все буде саме так. Так, Грей, ощаслививши дівчину, знайшов і сам щастя.

Паспорт-характеристика образу Артура Грея

Родина. Багаті і знатні батьки, які мало приділяли уваги хлопчикові. “Народився з живою душею, зовсім не схильною продовжувати родинну лінію”

Матеріальний стан. Багатий, знатного роду, але приховував це, плаваючи на кораблі матросом

Дитинство. Самотність у родині. Відчуженість від холодних й егоїстичних батьків-аристократів. Спілкувався з простими людьми більше, ніж із батьками.

Рід занять, освіта. Моряк, капітан корабля

Ставлення оточуючих. Людям було важко зрозуміти його, він жив у власному світі фантазій. Найкраще юного Грея розумів Польдішок. Та ставши капітаном “Секрета”, Грей намагається якнайкраще ставитися до своєї команди й до всіх людей, з якими його зводить доля.

Сприйняття навколишнього світу. Відчував красу природи, яка була живою істотою, поетичне сприйняття навколишнього світу.

Риси характеру : романтик, співчутливий, добрий, розумний, цілеспрямований, допитливий, витривалий, щирий, наполегливий, сміливий, із глибоко розвиненими естетичними почуттями; мав “летючу, живу душу”.

Складові щастя: творити дива власними руками

“Ангел нез’ясовного Екстраваганця” (англ. The Angel of the Odd) – гумористична розповідь американського письменника Едгара Аллана По, написана і вперше надрукована в 1842 році.

“Ангел нез’ясовного Екстраваганця” скорочено

Оповідач розповідає про зустріч з Ангелом Нез’ясованого. Оповідач не вірив ні в що незрозуміле, він багато пив. І одного разу, коли він в черговий раз сказав, що не вірить у незрозуміле, перед ним з’явився Ангел нез’ясовного. Це була істота, у якого замість рук були пляшки, замість живота – бочка, замість ніг – маленькі бочки, а замість голови красувалася фляжка.

Ангел загрожує оповідачеві, каже, що змусить його повірити в Нез’ясовне.
З цього дня оповідачеві починає сильно не везти. У всьому він стикається з невдачею. Наприклад, він повинен був одружитися на одній дівчині, але одного разу на вулиці йому в око потрапила порошинка, і він не розгледів наречену. Вона образилася і пішла. Тоді наблизився Ангел і витягнув смітинку з ока. Вдруге він вже з іншою нареченою кланялися один одному, як раптом їх волосся сплітається і з голови головного героя злітає перука, і він залишається з лисиною.

Потім в будинку оповідача починається пожежа. Будинок повністю згорає, і оповідач вирушає втопитися. Він знімає одяг і заходить у річку, але в цей момент прилітає ворона і бере щось важливе з речей. Оповідач кидається за вороною і, не помітивши обриву, падає в нього. Він встигає схопитися за канат, який був скинутий з кошика повітряної кулі. Оповідач кличе на допомогу і бачить, що в повітряній кулі сидить Ангел. Ангел запитує його, чи вірить він тепер в Ангела Нез’ясованого. Той злякано відповідає “так”. Тоді Ангел відпускає його, і він падає в пічну трубу свого будинку.
Ангел Нез’ясовного

Образ Ангела сімволічний. Автор гумористично описав його. Можливо, що оповідач побачив Ангела у вигляді бочок і пляшок тому, що сам був напідпитку. Крім того, Ангел говорить з сильним німецьким акцентом (замість букви “В” вимовляє “Ф” і так далі). Він має суворий характер і звертається до головного героя досить грубо.
Ангел каже, що він являється тим людям, які не вірять у Нез’ясованого (мається на увазі факти, які неможливо пояснити) і доводить їм зворотне.

Маленькі вірші для дітей про маму, про тварин, про природу, про дружбу зібрані в цій статті.

Корокті вірші для дітей

ЛАПА

Дорогенький мій Остапе,
Не бери до рота лапу,
Не смокчи її завзято,
А то станеш волохатим…
І ревтимеш: “Ніжки – босі!”,
Мов ведмедик, у барлозі.

БОГАТИР
Той, хто любить кашу їсти,
Проживе аж років двісті;
Буде сильним, мов солдат,
І народить сто малят!

Я ПРИЧЕСУЮСЯ
Дві косички –дві сестрички
Дуже сплутались за нічку.
Я нікуди не спішу,
Гребінцем їх причешу,
І в косички-невеличкі
Заплету дві гарні стрічки.

Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні:
– От якби зловить мені
Карася в сметані!

Хвiст трубою, спритнi нiжки –
Плиг iз гiлки на сучок! –
Носить бiлочка горiшки
В золотий свiй сундучок.
В неï й очi, мов горiшки,
Кожушинка хутряна,
Гострi вушка, наче рiжки, –
У дуплi живе вона.

Кухар варить борщ і суп,
Голубці готує.
Він дорослих і малят
Смачно нагодує.

Ліс чарівний восени,
Жовті клени, ясени.
Під ялинкою їжак
Скуштував грибок на смак.

Хто нас дуже, дуже любить,
Нагодує, приголубить?
Це бабуся молоденька,
Це моєї мами ненька.

На порозі Рік Новий –
Добрий, світлий, чарівний.
Щастя, злагоду – усе,
Хай до хат він нам несе!

Заєць
Вухань лякливий, взимку хутко
“Відбілює” сіреньке хутро,
Щоб, доки стане на відлигу,
Не відрізнятися від снігу.
Н. Матюх

Ведмідь
Взимку міцно спить в барлозі,
Лапку смокче у знемозі.
Влітку ж має стільки втіхи –
Мед, малина і горіхи!…
Н. Матюх

Синичка
Пташечка мене гука,
вийду – зразу ж утіка.

Тільки в хату я зайду,
вже виспівує в саду.

Винесу їй хлібця, сала,
щоб і завтра заспівала.
В. Бойко

Цуцик, цуцик – куций хвіст!..
Він цукерки гарно їсть.
Він на задні лапки стане –
Дуже високо дістане.
З’їм одну цукерку сам,
Другу цуцику віддам.

А. М’ястківський

Он дивіться: чорний жук
Виліз грітися на сук.
В нього довгі ноги,
Дуже гострі роги,
Може пощипати,
як його чіпати.
М’ястківський А.

На пеньочку жук сидить
І тихенько буркотить:
Жученят малих навчає,
Їм казки розповідає.
Та малі лише регочуть
І давно літати хочуть.
А. Валевський

Нетерплячий (Грицько Бойко)

Чому цуцик у муці?
Він хотів спекти млинці

Та собача вдача
Дуже нетерпляча:

Лиш розбовтав тісто –
З’їв його все чисто!

Перші крапельки весни (Грицко Бойко)

Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу! –
Прямо цуцику на лапу.

Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним.

Песик помагає (Грицько Бойко)

Підмітає зранку
У дворі Мар’янка,
Чисто підмітає.
Песик вийшов на поріг
І хвостом змітає сніг –
Песик помагає.

Сторож (Вадим Крищенко)

Біля хати песик Гав
Жовтий місяць вартував.
Пильнував усеньку нічку,
Аби той не впав у річку.
Бо впаде – то буде штука:
З’їсть його зубата щука.
Пес не спить давненько вже
В небі місяць стереже.

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.

Заєць спати захотів,
Сам собі і постелив,
Сам зробив собі подушку,
Підмостив її під вушко.
Та занадто довге вушко –
Вилізає за подушку!

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг,
Поки смажив, поки пік –
То пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

БИЧОК

Іде бичок хитається,
Зітхає на ходу-
Ой, кладочка кінчається,
Я зараз упаду!

ЛОШАТКО

Я люблю своє лошатко,
Причешу його спочатку,
Гребінцем пригладжу хвостик –
Ми ж із ним підем в гості!

ВЕДМЕДИК

Впав ведмедик на підлогу,
Покалічив собі ногу…
Я в біді його не лишу –
Він для мене наймиліший!

М’ЯЧИК

Наша Таня гірко плаче:
Закотився в річку м’ячик. –
Таню, люба, ну не плач,
Не потоне в річці м’яч!

Чому така назва “Червоне і чорне” Розуміють не всі навіть після його прочитання, адже сенс назви можна трактувати по різному.

Стендаль “Червоне і чорне” сенс назви

Досі літературознавці не можуть прийти до єдиної думки про те, який сенс вклав автор у назву роману “Червоне і чорне”. Сам Стендаль цього не пояснив.

1. Перед головним героєм протягом усього роману стоїть вибір між церковною кар’єрою (одяг кліриків мала чорний колір) і службою в армії (офіцерський мундир володів червоним кольором) – це одне з пояснень назви роману “Червоне і чорне”.

2. Деякі дослідники вважали, що мається на увазі червоне і чорне поле рулетки: роман говорить про гру випадку, про людську долю, поставлену на кон (виграш – піднесення, програш – загибель). Але Жюльєн Сорель – не гравець, що не Германн з “Пікової дами”, він людина вольова, свідомо йде до наміченої мети. Жюльєн працьовитий і розважливий, азарт і ризик мало притаманні його натурі. Хоча, рулетка навряд чи може бути головним символом роману.

3. Червоний колір – колір любові, пристрасті. Жюльєн любив пані де Реналь і Матильду де Ла-Моль, міг бути щасливий у любові з кожною з них, але різниця в суспільному становищі зробила це щастя неможливим. Чорний колір – колір жалоби, смерті, яка забрала не тільки Сореля, а й пані де Реналь (вона не перенесла його страти).

Назва роману таїть в собі безліч значень, і кожен читач вільний самостійно розгадувати цю загадку, замислюючись над історією життя і смерті Жюльєна Сореля.

Тепер ви знаєте чому роман називається “Червоне і чорне” і що автор хотів донести до читача.

“Гордіїв вузол” – фразеологізм, який кожен з нас чув, але що означає фразеологізм “гордіїв вузол” Пояснить не кожен.

“Гордіїв вузол” значення

У переносному вживанні ” Гордіїв вузол ” – заплутана справа. У понятті сучасної людини “гордієвим вузлом” називають важку, непосильну задачу, домогтися рішення якої стандартним способом не представляється можливим.

” Розрубати гордіїв вузол ” – швидко і просто розв’язувати складне, заплутане питання (розв’язати складне сплетення обставин швидко і несподіваним способом)

Історія фразеологізму “Гордіїв вузол”

За легендою, наведеною старогрецьким істориком Плутархом (І-II ст. н. е.), фрігійці, послухавши поради оракула, обрали царем першого, хто зустрівся їм з возом біля храму Зевса. Це був простий хлібороб Гордій.
В пам’ять про своє несподіване звеличення Гордій поставив у храмі Зевса цей віз, прив’язавши ярмо до нього дуже заплутаним вузлом. Олександр Македонський, дізнавшись про пророцтво оракула (“той, хто розплутає Гордіїв вузол, стане володарем усієї Азії”), розрубав вузол мечем.

Приклади з фразеологізмом “Гордіїв вузол”

Чи вона божевільна, ..чи, може, задумує щось дуже мудре,.. таке, як Гордіїв вузол, що йому ні початку, ні кінця не знайдеш? (Іван Франко, VIII, 1952, 91).

Бригадир також говорив коротко, але кожним реченням немов розрубував гордіїв вузол (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 243).

Молодиці прозорливіші від мене і гордіїв вузол рубають відразу влучними словами. (Г. Хоткевич, Гуцульські образки)

Як часто ми вже зустрічалися з літературними “гордієвими вузлами”, які запросто розрубували “вищестоящі”… (В. Брюховецький, Без строку давності…)

“Звук павутинки” образ Льоньки – головний в повісті Віктора Близнеця.

План характеристики образу Льоньки

1) Льонька – головний персонаж повісті В. Близнеця “Звук павутинки”.

2) Портрет і зовнішність хлопця.

3) Риси характеру Льоньки

4) Вплив інших персонажів на формування світогляду хлопця.

5) Льонька – мала природна енциклопедія.

6) Значення образу героя.

“Звук павутинки” характеристика Льоньки

Риси характеру Льоньки :
а) доброта і щирість;
б) чуйність;
в) здатність до фантазії і творчого мислення;
г) спостережливість і обізнаність;
д) працьовитість;
е) поважність до матері, Адама, Ніни;
ж) любов до природи;
з) вміння цінувати дружбу.

Головний герой “Звук павутинки” – Льонька, живе з мамою в хаті, що часто затікає від дощу. Хлопець цілими днями перебуває на природі, сприймаючи її як істоту, йому все цікаво: “…там були свої комашині школи, були палаци війська і відбувались великі святкові паради з музикою і піснями…”. “Який світ!” – проголошує хлопець, бо довкілля дійсно для нього дивовижне.

Льонька любить Рекса, поважно ставиться до Адама, полюбляє спілкуватися з Ніною, допомагає матері по господарству.

Мати хвилюється, що її син постійно перебуває на самоті. Хлопцю ніколи сумувати, він повсякчас спостерігає за красою природи. “Збиваю ногами росу, і вона розсипає намисто – вишневі, райдужні бризки” – хлопець отримує від цього насолоду.

Дзюрчання річки Лопотухи, сюрчання коників, вироблення ластівками свого гніздечка, музика павутинки, спів пташок – усе захоплює хлопця.

Знайомство та дружба Льоньки з Адамом суттєво вплинули на формування світосприйняття хлопця. Вчений учить свого друга долати життєві перешкоди, навіть коли це складно. “Йду на дно, а гребусь, щоб і на останній хвилі – жить”, – говорить смертельно хворий Адам.

Цікавим другом для Льоньки є Ніна. Хлопець розмірковує над власним призначенням у цьому світі. Він не вірить, щоб “люди вмирали зовсім”. Ніна на ці роздуми дає йому цікаву відповідь: “з добрих людей виростає щось добре – яблуні, бузок…, а хто злий, завидющий, то буде реп’яхом, кропивою.”

І Льонька починає розуміти, що кожна людина повинна не тільки любити цей світ, красу довкілля, а й уміти оберігати його від жорстокості, зла, підступності…

Отже, тільки добра, чуйна людина спроможна захистити красу навколишнього світу.

Казка “Золота рибка” добре відома й дорослим і дітям. А чи памятаєте ви хто автор, хто написав Золоту рибку.

Хто написав Золоту рибку

Автор казки “Золота рибка” – невідомий, тому ця казка вважається народною. Причому в кожній країні є свої варіанти казки, звісно вони схожі між собою. О. С. Пушкін також написав казку “Про рибака та рибку”.

Українська народна казка – Про золоту рибку текст

Пішов дід до моря ловити рибу. Ловив, ловив, нічого не зловив, тілко одну рибку золоту. Рибка каже:

– Діду, пусти мене. Що схочеш, то будеш мати. Лиш прийди і скажи: “Рибко да рибко!” Я прийду і дам тобі, що ти хочеш.

Пустив її дід. А на другий день прийшов до моря і каже:

– Рибко да рибко! Припливла рибка та й питає:

– Чо’ ти хочеш, діду?

– Я хочу, щоб ми з бабою добре жили і все, що треба, мали.

– Добре, діду, будеш мати.

І попливла рибка. А дід пішов додому. Приходи, а там уже все є їсти й пити. Вже добре жиють дід з бабою. А баба каже до діда:

– Дурачина ти, простофіля. Іди скажи рибці, щоб ми будинок добрий мали.

Пішов дід до моря.

– Рибко да рибко! Рибко да рибко! Припливла рибка.

– Чого ти, діду, хочеш?

– Хоче моя баба, щоб у нас був будинок добрий.

– Добре, будеш мати.

Прийшов дід додому – є будинок добрий. А баба каже:

– Іди й кажи рибці, щоб нам люди кланялися. Щоб ми були старші над людьми і в кареті їхали.

Прийшов дід до моря та й кличе:

– Рибко да рибко! Рибко да рибко! Припливла рибка.

– Чого ти, діду, хочеш?

– Хоче моя баба, щоб ми в кареті їхали і щоб нам люди кланялися. Щоб ми були старші над людьми.

– Добре, будете їхати в кареті і будуть вам люди кланятися. Будете старші над людьми, – сказала рибка і попливла від діда.

Приходи дід від моря, а баба вже в кареті сидить. Їдуть вони в кареті, а всі люди їм кланяються. А баба й каже до діда:

– Хочу бути царицею. Пішов дід до моря та й кличе:

– Рибко да рибко! Рибко да рибко!

Довго не приходила рибка. Ждав дід, ждав – нема рибки. Знов кричить дід: “Рибко да рибко!”. Припливла рибка.

– Чого ти хочеш, діду?

– Хоче моя баба, щоб вона була царицею, а я – царем. І щоб весь світ нам поклонявся.

– Іди, діду, додому і будеш таким, як був.

Махнула рибка хвостиком і попливла. А дід пішов додому. Приходи, а там, як перше було. Хатина на курячих лабах і його баба під хатиною сидить. Та й на цім скінчилося.

Тепер ви знаєте хто автор, хто написав “Золоту рибку”.

” Планетник ” Цитати до образів твору Бориса Харчука наведені в цій статті.

“Планетник” цитатна характеристика

– “Мати, не розгинаючись, розпушувала холодну землю, лазала на колінах, розминаючи кожну грудочку, дихала, хуркала на неї, віддаючи їй своє тепло і свій дух; вправно пробивала пальцями ямки і жваво та побожно тикала й тикала, набираючи з пролому насіння, яке вигрілося у численних вузликах за зиму” ( Мати хлопчика )

“Планетник” цитатна характеристика Планетника

“Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці якої пущено під пахви, в сірячому із закаченими рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки беручкі”.

– “Я такий мудрагель: робити – це і є жити у згоді зі всім світом”
– “Я… виплекаю квітку – я стану над громом”.
– “Як мені зберегти цю красу?.. Як? Щоб ця краса не боялася ні грому, ні морозів?”

“Планетник” цитатна характеристика діда Капуша

– “Ми будемо… шукати з тобою корінь… корінь весни і літа, корінь осені й зими… А шукатимемо його до схід сонця і при зорях…”

– “Земля – найпривітніша людська домівка. Кращу чи й знайти?”

– “Шукай пізнання у трьох коренях – у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі”.

“Планетник” цитатна характеристика Олени Булиги

Зовнішність Олени Булиги “…Із сунутій на потилицю хустині, в камізельці, сиділа на дубовому порозі, спустивши ноги в шкарбунах на зачовганий камінь, і дивилася в небо”

Працьовитість Олени Булиги (“Стара до пізньої пори, аж до заходу сонця, поралася в городі. Вставала ще до сигналу мого самоскида, будила мене й уже була зарошена: від неї віяло кропом, морквою, петрушкою і прозорим світанком”
– “Так у мене ж нема корови… Товчу й товчу вермішель з плавленим сиром, а вам же треба і молочка, і…”

“…А плата? За гріш не купиш маку, а за гривню правди. Мені б живе слово, бо я говорю зі всім на світі й сама із собою”.

Максим Горький цікаві факти З життя і творчості відомого письменника викладені в цій статті.

Максим Горький цікаві факти

Справжнє ім’я – Олексій Максимович Пєшков.

Максим став круглою сиротою в 11 років, виховувала його бабуся. В юні роки Горький мив посуд на пароплаві і розносив у взуттєвому магазині взуття.

Максим закінчив тільки ремісниче училище. Максим не отримав справжньої освіти, тому вчився самостійно.

В. Г. Короленко допоміг юнакові проявити себе у світі літератури.

У 1906 році Горький Нелегально виїжджає до Америки за дорученням партії. Максим агітував американців підтримувати революцію в Росії. Марк Твен забезпечив прийом Горькому в Америці.

Улюбленим письменником Сталіна був саме Горький.

Письменник був досить стійким до спиртних напоїв, абсолютно не п’яніючи. Горький багато курив, і був хворий на туберкульоз.

Зі швидкістю чотири тисячі слів за хвилину читав Максим.

Цікавий факт з життя Горького одного разу розповіла одна з його дружин. Займаючись хатніми справами, вона почула гучний гуркіт з кабінету чоловіка. Забігши в кабінет, жінка в подиві побачила лежачого на підлозі закривавленого чоловіка. Як виявилося, таким чином, заподіявши собі умисне каліцтво, письменник хотів вжитися в образ персонажа свого твору і передати той біль, який він відчував.

За революційні настрої Максима часто заарештовувала поліція.

Біблійна книга Йови була улюбленою книгою письменника.

Максим Горький особисте життя

Горький мав кілька невдалих шлюбів і роман із заміжньою жінкою.

Особисте життя Максима Горького не менш цікаве, чим його літературна і громадська діяльність. Але до історії увійшли не декілька невдалих шлюбів і позашлюбних сексуальних стосунків письменника, а його зв’язок із заміжньою актрисою М. Ф. Андреєвою, яка призвела до сенсаційного скандалу під час поїздки Горького в Америку. Подорожуючи з коханкою, Олексій Пєшков представляв Марію Федорівну в якості законної дружини, поки представники Російського посольства не викрили письменника. В результаті Максим Горький втратив матеріальну і моральну підтримку серед впливових осіб США, а власники американських готелів відмовлялися пускати пару на нічліг.
Горький намагався покінчити життя самогубством у 1887 році.

Багатьом здаються підозрілими обставини смерті Горького. Горький був кремований після смерті. Мозок Горького після смерті був видалений для подальшого вивчення.

Загадки про природу на українській мові з відповідями – ви знайдете в цій статті. Загадки про сонце, небо, зорі, місяць, хмари, веселку, дощ, землю, вогонь, грім, вітер, мороз, сніг та інші природні явища.

Загадки українською мовою про природу

Що таке: чотири кольори мають, раз у три місяці барви міняють? (Пори року)

Одна землю прикрашала,
друга сонцем зігрівала,
третя сипала дощами,
четверта віяла снігами.
Хто ж вони такі? (Пори року)

Загадки про весну

Я пробуджую поля і заквітчую гаї.
Прокидається земля, і співають солов’ї.
Всяк на світі мене зна: я – … (Весна)

Загадки про осінь

Голі поля, мокне земля, дощ поливає. Коли це буває? (Восени)

Загадки про літо

Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває. Коли це буває? (Влітку)

Загадки про зиму

Хто вночі у лісі, полі
побілив усе довкола?
Хто смереку і ялину
вбрав у сніжну кожушину? (Зима)

Загадки про сонце

Усі його люблять, усі його чекають, а хто подивиться – кожен скривиться.

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.

Хто однаково всіх любить,
Всіх однаково голубить?
Кожний скоса тільки гляне,
А обняти не дістане.

По соломі ходить, а не шелестить. (Промінь сонця)

Він і гріє, і пече
І, як зайчик, грається
Схочеш взять його – втечен
І мерщій сховається. (Промінь сонця)

Загадки про небо

Два брати весь вік живуть, один на одного дивляться, а докупи не зійдуться. (Небо і земля)

Синій кожух покрив увесь світ. (Небо)

Синє море хитається, білий заєць купається. (Небо і сонце)

Загадки про небо і зорі

Розстелене рядно, а на ньому – горох і шматок хліба. (Небо, зорі, місяць)

На синьому килимі жовті зерна посіяні.(Небо, зорі)

У синьому мішечку золотих гудзиків багато.(Небо, зорі)

Загадки про місяць

На небі біліє, світить, а не гріє. (місяць)

За лісом, за пралісом червона скибка має.(місяць)

Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами.(місяць)

Один пастух багато овець пасе. (Місяць і зорі)

Біг зайчик попід лісок, сипав з гори пісок. (Місяць і зорі)

Загадки про хмару

Без крил, а літає, ніхто її не б’є, а вона плаче.

Кудись
Біжать булані
А поводи в них рвані,
Ні запрягти,
Ні загнуздати,
Ні з батогом
Їх перейняти. (Хмари)

Летить орлиця по синьому небу, КРИЛА РОЗКРИЛА, СОНЦЕ ЗАТУЛИЛА. (Хмара)

Загадки про веселку

Червоне коромисло через річку повисло.

Дуга з’єднала береги,
Немов у казці, гожа.
А от дзвіночка до дуги
Ніхто вчепить не може. (веселка)

Прийшла звідкись гарна дівка,
на ній стрічка-семицвітка,
а де з річки воду брала,
там коромисло зламала.

Загадки про дощ

Летіло золото, а стало болото.

Їхав пан – у воду впав, а сам не змочився, а води побільшало…

Коли нема – чекають, а коли прийду – тікають.

Спершу блиск, за блиском тріск, за тріском плеск.(Блискавка, грім, дощ)

Як іде –
Голови
І дрючком не дістать.
А впаде –
І з трави-мурави
Не видать. (Дощ)

Загадки про землю

Що у світі найбагатше?

Всіх годує, напуває, а про неї не всяк дбає.

Загадки про вогонь

Червоний гість дерево їсть.

Загадки про грім та блискавку

Влітку чуємо всі, а взимку – ні. (грім)

Блиснула,
Зламалася,
Десь умить сховалася.
Не впіймати,
Не догнати,
Тільки одголос чувати. (блискавка)

Загадки про град

Без рук, без ніг – вікна вибиває.

Загадки про вітер

Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає.

Молоденький розбишака із хати солому зносить.

Рукавом махнув – дерево зігнув.

Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.

Хоч безкрилий, а літає,
Безголосий – свище.
Хоч безрукий, а буває,
Груші з дерева збиває,
Навіть часом вириває
Сосни з коренищем.
А як втомиться – впаде
І нема його ніде. (вітер)

Загадки про туман

Хмара сива увесь світ накрила.

Сивий кінь увесь світ заліг.

Вночі на лузі –
Гляньте ви!
Сивко пасеться
Без трави. (Туман)

Загадки про мороз

Що то за гість, що тепло їсть?

Без рук, без голови, а по вікнах малює.

Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.

Загадки про сніг

Біла скатертина всю землю застелила.

Зимою народжуюсь, навесні вмираю, своїм тілом землю зігріваю.

Надворі горою, а в хаті водою.

Лежало, поки лежалось, а як припекло, то й сліду не зосталось.

Коли живе, то лежить, а помре, то побіжить.

Загадки про поле

Взимі ся біліє, на ярі зеленіє, в літі квітне, восени жовтіє.

Зимою біле, навесні чорне, літом зелене, восени стрижене.

Загадки про річку

Без ніг, а біжить; без рук, а рукави має.

Тече, тече – не витече; біжить, біжить – не вибіжить.

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.

Між берегів текла, текла, мороз зміцнів – під скло лягла.

День і ніч біжить, втоми не знає, півроку покрита буває.

Загадки про тінь

Іду – іде, стану – стоїть.

Неживе, а за людиною ходить.

На воді –
Не плине й не втопає,
На вогні –
Не тліє й не горить.
На піску –
Слідів не залишає,
По соломі йде –
Не шелестить. (Тінь)

Загадки про ніч

Махнула птиця крилом – затулила півсвіту чорним рядном.

Загадки про дерева

Влітку жупани вдягають, взимку їх знімають. ( Дерева)

Восени опадають, а весною виростають. ( Листя)

Якщо ви знаєте цікаві загадки про природу лишайте їх в коментарях.