Category: Література

  • 3 універсал зміст, значення

    3 універсал причини прийняття, зміст, значення

    Захоплення влади в Петрограді більшовиками отримало відгук і в Україні. УЦР засудила більшовицький переворот. 29-31 жовтня в Києві відбувалися бої за владу між більшовиками, прихильниками ТУ і УЦР, в яких переможцями вийшли прихильники УЦР. Влада Генерального Секретаріату поширена на всі українські губернії. 7 листопада 1917 р. – ухвалення III Універсалу.

    Основні положення Третього універсалу

      Проголошення Української Народної Республіки (УНР) як рівноправної частини Російської федерації; до Установчих Зборів найвищий законодавчий орган – УЦР, виконавчий – Генеральний Секретаріат; до УНР мають бути включені землі, де більшість населення становлять українці; скасування права приватної власності на поміщицькі землі, які мали перейти до селян без викупу. Але остаточно це питання мало вирішитися на Українських Установчих зборах; запровадження 8-годинного робочого дня і встановлення державного контролю над продукцією; УЦР обіцяла забезпечити всі демократичні права і свободи, окремо про права національних меншин; сформульовано також негативне ставлення до війни, зробити все для початку мирних переговорів; амністія, скасування смертної кари, а також призначено на 27 грудня 1917 р. вибори до Українських Установчих зборів, котрі мали узаконити нові державні форми в УНР.

    Значення ІІІ Універсалу

    Це стало видатною подією в житті українського народу. Основна маса українців підтримувала УЦР, про що свідчать результати голосування до Всеросійських Установчих зборів, на яких українські національні партії здобули 75 % голосів (більшовики – 10 %). Неоднозначне ставлення різних верств населення. Суперечливе становище: УНР – складова Росії, невизнання Раднаркому законним урядом Росії.

  • “Дорогою ціною” тести

    Тести до твору “Дорогою ціною” допоможуть перевірити знання повісті М. Коцюбинського.

    “Дорогою ціною” тестові завдання

    Вступ

    1. З якою сільськогосподарською худобою порівнюється неволя народу:
    а) волом;
    б) туром;
    в) конем;
    г) биком.

    2. Де “хоробріші, завзятіші, звили собі гніздо”?
    а) В лісах;
    б) у степах;
    в) неподалік від Угорщини;
    г) в Туреччині.

    3. Народ намагався боротися з панами якщо не зброєю, то:
    а) сокирами;
    б) кіллями;
    в) лопатами;
    г) ножами.

    4. Боротьбу двох станів – панського і мужичого М. Коцюбинський називає:
    а) жорстокою;
    б) хронічною;
    в) масовою;
    г) одвічною.

    5. Чого не робилося панами з тими холопами, яких було спіймано за їх втечу?
    а) Оддано в рекрути;
    б) заслано на Сибір;
    в) катовано канчуками;
    г) вішано на центральній площі.

    6. На півдні якої країни “стояло військо і заслоняло волю”?
    а) Румунії;
    б) Росії;
    в) Бессарабії;
    г) Угорщини.

    І частина

    1. Як незадоволений пан за поведінку і прагнення Остапа до волі, називав кріпака:
    а) скаженим;
    б) лихущим;
    в) підступним;
    г) гайдамакою.

    2. За що Остап засуджує простий люд? Бо покріпачений народ:
    а) не прагне отримати хоча б початкову освіту;
    б) байдуже ставиться до власної долі;
    в) виявив бажання потрапити на протилежний берег Дунаю;
    г) не слідкує за власною зовнішністю.

    3. Де відбувалося розтавання Остапа з коханою?
    а) У хаті старого лірника;
    б) край лісу;
    в) під вербами у ставка;
    г) біля панського колодязя.

    4. Від чого застерігає Соломія коханого, коли той ось-ось вирушить у подорож?
    а) Небезпечних вовків у лісі;
    б) розмовляти з будь-ким;
    в) багато не пити холодної води;
    г) не йти селом.

    5. Про що попросив Остап Соломію вирушаючи в дорогу?
    а) Не забувати про нього;
    б) доглядати дідуся героя;
    в) щоб вона писала йому листи;
    г) щоб та позичила йому трохи грошей.

    6. Художні засоби, які використав автор твору, висловлюючись: “Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку”:
    а) гіперболу, фразеологізм;
    б) метафору, порівняння;
    в) епітет, метафору;
    г) порівняння, гіперболу.

    II частина

    1. Про що автор повісті зазначає: “У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою і розливалось з пітьми”?
    а) Ліс;
    б) Чорне море;
    в) левада;
    г) Дунай.

    2. Переховуючись у яругах, втікачі очікували:
    а) румунів;
    б) перевожчиків;
    в) козаків;
    г) коли буде дощ.

    3. Чому втікачі, переховуючись, раптом погасили вогнище?
    а) Вже добре зігрілись;
    б) напекли картоплі;
    в) почули кінський тупіт;
    г) хтось чужий кричав у темряві.

    4. Тікаючи з неволі, Іван в дорозі пристав до Остапа через те, що вони:
    а) були з одного повіту;
    б) разом колись збирали панський урожай;
    в) мали спільних родичів;
    г) знали один одного ще з дитинства.

    5. Якою була причина того, що Іван вирішив залишити рідне село?
    а) Не хотів працювати на пана;
    б) від голоду;
    в) через свою жінку;
    г) виявив бажання вирушити на пошуки кращого життя.

    6. Що вразило втікачів, коли вони переховувалися в комишах?
    а) Крик ворони;
    б) сяяння трьох вогників;
    в) вий вовка;
    г) хлюпіт води.

    7. Тікаючи від охорони, Остап із Соломією нагадували:
    а) сполоханих птахів;
    б) тварин, яких цькували собаками;
    в) листячко, що тріпотіло від сильного вітру;
    г) тремтіння людей перед бурею.

    8. Річка, за якою знаходиться Туреччина:
    а) Прут;
    б) Дунай;
    в) Ворскла;
    г) Знам’янка.

    9. Що робили Остап із Соломією для того, щоб переправитися через річку?
    а) Латали свій одяг;
    б) готували зброю;
    в) майстрували пліт;
    г) ремонтували човен.

    III частина

    1. Вирушаючи на пошуки людей, Соломія залишила Остапа:
    а) в ярузі;
    б) біля вогнища;
    в) на плоті;
    г) у лісі.

    2. Через що Соломія вимушена була вернутися до Остап, розпочавши пошуки людей? Бо:
    а) забула взяти гроші;
    б) необхідно було зробити перев’язку пораненому коханому;
    в) не позначила своєї дороги назад;
    г)почула чийсь стогін.

    3. Яких диких тварин Соломія не бачила, рухаючись через комиші озерця?
    а) гусей;
    б) качок;
    в) гадюк;
    г) вужів.

    IV частина

    1. Циганський виселок складався з:
    а) однієї школи і п’яти хаток;
    б) млина і двох хаток;
    в) трьох хаток;
    г) хати-читальні і двох мазанок.

    2. Селяни наддунайських сел. Їздять битим шляхом у:
    а) Київ;
    б) Львів;
    в) Тернопіль;
    г) Галац.

    3. Яким чином Соломія віддячила циганам за допомогу? Вона їм:
    а) доглядала худобу;
    б) працювала на полі;
    в) няньчила дітей;
    г) сплатила срібними монетами.

    4. Кого стосується погрозливе звернення Остапа: “Я б тобі утер мани, коли б москаль не виточив із мене крові”?
    а) Раду;
    б) заможного болгарина;
    в) вартового;
    г) стару циганку.

    5. Що робили цигани ввечері?
    а) Читали біблію;
    б) пили спиртне;
    в) грали у карти;
    г) ремонтували одяг і взуття.

    6. Що робили жінки?
    а) Жебракували;
    б) ходили на панщину;
    в) шили шкіряний одяг;
    д) в’язали.

    7. Найнявшись до заможного болгарина Соломія йому:
    а) обробляла городину;
    б) випасала худобу;
    в) господарювала у хаті;
    г) перемивала вовну.

    8. Яку приказку використав Остап, пропонуючи Соломії тікати від циган?
    а) “Взяв на час та і в добрий час”;
    б) “Вскочити вище халяв”;
    в) “Хліб за хліб людям віддавай”;
    г) “Борг не реве, а спать не дає”.

    9. Музичний інструмент, яким Гіца розважав сім’ю:
    а) гітара;
    б) акордеон;
    в) сопілка;
    г) скрипка.

    10. Через що Остапа пов’язали турецькі жовніри?
    а) бо він вважався біглим;
    б) через циган;
    в) оскільки ухилявся від сплати податків;
    г) за вказівкою зрадника.

    V частина

    1. Для чого Соломія потрапила на базар?
    а) За наказом хазяїна;
    б) купити одяг Остапу;
    в) придбати коханому нове взуття;
    г) найнятися на роботу.

    2. Щоб знайти Остапа, Іван порадив Соломії звернутися до:
    а) інших циган;
    б) міграційної служби;
    в) багатого болгарина;
    г) поліцейської дільниці.

  • Запорізька Січ цікаві факти

    Запорізька Січ цікаві факти про це відомий всім українцям військово-адміністративний центр Ви дізнаєтесь з цієї статті.

    Цікаві факти про Запорізьку Січ

    Запорізька Січ – одне з перших демократичних об’єднань в світі. Всі питання та рішення стосовно життя, діяльності та побуту вирішувалось на загальних зборах чи радах, шляхом голосування.

    Запорізька Січ – вважається першими політичним формуванням на території України. Вона мала всі ознаки республіки. До того ж, Січ була повністю незалежною і багато європейських країн намагались встановити з нею дипломатичні зв’язки.

    На Запорізькій Січі побутували Суворі та жорстокі правила. Так, наприклад, крадіжку чи вбивство побратима, винуватець не те що повинен буде розплачувався своїм життям, а робив це в доволі жорстокій формі: його могли бити кийками чи навіть поховати живцем в домовині разом з небіжчиком.

    На головному прапорі Запорізької Січі було зображено Архангела Михаїла на червоному фоні з одного боку, а на іншому боці було зображено білий хрест, золоте сонце, півмісяць та зорі.

    Гербом Запорізької Січі був образ козака з мушкетом.

    На Хортиці до сих пір росте дуб, який був оспіваний ще козацькими легендами, думами та піснями. За переказами, біля цього дуба проводились ритуали і обряди перед важливим боєм. Сам Богдан Хмельницький любив часто під ним сидіти.

    Козаки, що проживали на Запорізькій Січі повністю стригли волосся, залишаючи тільки Чуба-оселедця, якого прийнято було закладати за вухо. Невід’ємним атрибутом життя козака була люлька.

    Запорозькі козаки мали звичай насипати кургани, або пагорби, щоб ховати в них тих, хто чимось відзначився. І якщо хто-небудь загинув у бою за Батьківщину, то йому споруджують такий самий мавзолей, навіть коли його тіло не було знайдене.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались щось цікаве про Запорізьку Січ.

  • Загадки на логіку для дітей

    Загадки на логіку для дітей На українській мові – використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають розвити логіку, вчать швидко думати. Логічні загадки для дітей Українською зібрані в цій статті, рівень складності у них теж різний, деякі складні, деякі простіші. Всі загадки на логіку для дітей з відгадками (відповідями). Також ви можете вибати Загадки на логіку для дорослих.

    Загадки на логіку для дітей

    1. Якою хворобою зазвичай не хворіють на землі? Відповідь – морською хворобою.

    2. Яке хлоп’яче ім’я можно однаково читати з обох боків, вперед і назворот?

    3. Коли людина в кімнаті буває без голови?

    4. Що вам належить, проте користуються ним частіше інші, ніж ви?

    5. У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов мельник з котом, скільки тепер стало ніг?

    6. На дереві сиділа зграйка горобців, стрілець вистрилів – один упав. Скільки залишилось горобців?

    7. В яку бочку не можна налити води?

    8. Серед горба осел, з одногу боку горба вогонь горить, з другого ліс густий, з третього глибоке озеро. Лісом піти – осел роги поламає, вогнем – згорить, через озеро – не вміє плавати, утопиться. Куди ослові пройти?

    9. Одного батька і одної матері дитина, а нікому з них не син.

    10. Коли дурень розумний?

    11. Ішло дві матері і дві дочки. Знайшли три яблука і поділились. Кожній дісталось по одному. Як так вийшло?

    12. Як пронести в решеті воду?

    13. Летів гурт голубів, і стояли дуби; як сядуть по два – один дуб гуляє, як сядуть по одному – то дуба не вистачає. Скільки було голубів і дубів?

    14. Який острів каже, що він одяг?

    15. Сорок п’ят і сорок п’ят – скільки буде?

    16. Що стоїть посередині Полтави?

    17. Якщо машина їде, яке в неї колесо не крутиться?

    18. Від чого у качки ноги червоні?

    19. Що дістане зубами потилицю?

    20. Де вода стоїть стовпом?

    21. Яке море не має води?

    22. Якою косою не можна косити?

    23. Скільки фломастерів може увійти в пенал?

    24. Чи можливо, щоб одна та одна було одинадцять?

    25. Чоловік їде у вагоні і йому сниться, що він сидить на підлозі, а дошки летять у безодню. Чоловік лишився на одній дошці, що йому треба зробити, аби не впасти.

    26. Жило триста котів і один чоловік. Скільки було там ніг?

    27. Що тепліше за одного кожуха?

    28. Хто показує кожному його обличчя, бо не має власного?

    29. Як написати ” м’ясо без кісток”, щоб було чотири букви?

    30. На небі одна, на землі немає, у баби дві, у дівки нема.

    31. Що важче: пуд пір’я чи пуд заліза?

    32. Без чого хату не можна збудувати?

    33. Клои ми дивимось на цифру “два”, а кажемо “десять”?

    34. В готелі 7 поверхів. На першому розмістилися чотири людини, на кожному наступному – на 2 більше, ніж на попередньому. На якому поверсі готелю найчастіше викликають ліфт?

    Відгадки: 1. Морською хворобою. 2. Пилип. 3. Коли виставить голову у вікно. 4. Ваше ім’я. 5. Дві ноги мельника. 6. Один, той, що впав. 7. У повну. 8. Лісом, бо в нього ріг нема. 9. Дочка. 10. Як мовчить. 11. Ішли бабуся, дочка, онука. 12. У замороженому вигляді. 13. Чотири голуби і три дуби. 14. Ямайка. 15. Вісемдесят п’ят. 16. Літера “Т”. 17. Запасне. 18. Від колін. 19. Гребінець. 20. У склянці, у пляшці. 21.Те, що на географічній карті. 22. Дівочою. 23. Анітрохи, так як фломастери ходити не можуть. 24. Як написати одну коло одної. 25. Прокинутись. 26. Дві, бо у кота – лапи. 27. Два кожухи. 28. Дзеркало. 29. Язик. 30. Літера “Б”. 31. Однаково. 32. Без стуку. 33. Коли годинникова стрілка показує десять хвилин. 34. На першому

    Якщо ви знаєте цікаві загадки на логіку для дітей лишайте їх в коментарях.

  • “Хамелеон” головні герої

    Головні герої оповідання “Хамелеон” Чехова

      поліцейський наглядач Очумєлов городовий Єлдирін золотих справ майстер Хрюкин

    Головні герої “Хамелеон” – люди різні, вони представляють народ, “вулицю”, вони люди натовпу. Оскільки розповідь невелика автор не може дати персонажам розгорнуті характеристики, а ім’я, прізвище набувають особливої ​​ваги: ​​вони відразу і повністю представляють тих, про кого йде мова.

    Головний герой “Хамелеон” – Очумєлов постійно змінює свої погляди не з безпринципності. Навпаки, в основі його поведінки лежить дуже стійкий принцип, що полягає в перевазі “генеральського” над “іншим”.

    “Поліцейський наглядач Очумєлов у новій шинелі і з вузликом в руці” – це і є його повне, що створює комічний ефект “ім’я”, бо без шинелі (символу влади) він неможливий, як і без “вузлика в руці” (символу його користолюбства ).

    ” Єлдирін – рудий городовий з решетом, вщерть наповненим конфіскованим агрусом”, він “крокує”, отже, високого зросту.

    І Очумєлов, і Єлдирін іменуються тільки за прізвищем, що характеризує їх як осіб суто офіційних і само по собі вже свідчить про відсторонення автора від цих своїх персонажів.

    Хрюкин (якого і вкусила собачка за палець) не викликає симпатії і співчуття читача. Розвага цієї напівп’яної людини абсолютно не відповідне до її віку. З нудьги він знущається над беззахисним цуценям. “Він, ваше благородіє, цигаркою йому в морду для сміху, а вона – не будь дура, і тяпне…”

    Генерал Жигалов – несценічний персонаж, слово “генерал” як би є частиною його імені, причому ім’я та по батькові у генерала Жигалова відсутні: вони неможливі в очах тих, хто знаходиться нижче нього на сходинках суспільної і службової драбини.

    Володимир Іванович Жигалов – брат генерала Жигалова, йому як людині з високим суспільним становищем потрібно мати привілей – ім’я та по батькові.

    Інші персонажі: Прохор – генеральський кухар, люди з натовпу і – “біле щеня з гострою мордою і жовтою плямою на спині, в очах його вираз туги й жаху.

  • “Intermezzo” образи

    “Intermezzo” – імпресіоністична новела М. Коцюбинського, написана в 1908 році. Новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця – учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.

    “Intermezzo” образи

    М. Коцюбинський визначає у новелі, що не є за жанровою ознакою драматичним твором, назви дійових осіб:

      Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. Зозуля. Жайворонки. Залізна рука города. Людське горе.

    Але ці дійові особи – це засіб художньої умовності, застосований для того щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної мови природи та символічного змісту інших образів. Якщо є дійові особи, то має бути і сцена; нею виступає душа ліричного героя з її болями і радощами, з утомою і надією, вірою в перемогу світлих ідеалів. Через внутрішній етичний конфлікт між громадським обов’язком і втомою, хвилинною зневірою, через емоції, переживання змальовуються ширші проблеми – соціального (митець і суспільство) та психологічного (переживання на межі душевних сил) характеру. Контрастно протистоять одна одній дві групи образів: “моя утома”, “людське горе”, “три білих вівчарки”, “залізна рука города” і “ниви у червні”, “зозуля”, “жайворонки”, “сонце”. Конфлікт між ними створює ту багатозначність символів, які й дають уявлення про складні душевні процеси ліричного героя. Засіб контрасту відіграє також важливу ідейно-композиційну роль (місто й природа, краса природи й нелюдські умови життя селян). І думки, й сприйняття природи злиті в єдиний нерозривний потік переживань ліричного героя та його усвідомлення себе у світі й суспільстві.

    Символічні образи “Intermezzo”

      Моя утома – зневіра, надломленість, депресія, розчарування. Ниви у червні (ниви в червні тільки починають набирати сили) – символізують життєву енергію, а її так не вистачає головному герою. Сонце – символ вічності, космічної енергії, сили. Три білих вівчарки :самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармерія (кличкою стало прізвище міністра внутрішніх справ), “дурний Оверко” – принижене і темне селянство, якому досить дати трошки волі і воно вже не кинеться ні на кого. Зозуля (народний образ) – символ, що втілює надію і життя (образ часу). Жайворонки – символ творчого піднесення. Залізна рука города – потяг і саме місто, що вторгається в життя особистості. Людське горе – становище народу. Образ ночі – символ краси, одухотвореної Богом. Образ білих мішків – образ повішених людей.

  • Вірш про картоплю

    Вірш про картоплю для дітей на українській мові зібрані в цій статті.

    Дитячі вірш про картоплю

    Нагодує всіх вона –
    Ця КАРТОПЕЛЬКА смачна,
    Її бульби їстівні
    Викопують восени.

    Купуйте куштуйте усі бараболю.
    Варіте і смажте із сіллю й без солі
    Сто страв господиня з картоплі готує,
    Картопля як хліб, вона всіх нагодує.

    Віршики про картоплю

    Мене смажать, мене варять,
    Мене тушать і печуть.
    На вогні великім шкварять,
    Чистять, ріжуть і товчуть.
    Страва ситна і відмінна,
    В кожній хаті незамінна.
    І смачна для всіх осіб –
    Я, картопля, – другий хліб!
    З мене можна готувати
    І млинці, і деруни.
    І до столу подавати
    Пампушки і вергуни.
    І вареники в сметані,
    Зрази, бабки і пюре.
    Різні страви, дуже гарні,
    Апетит уже бере!
    Без картоплі й без води:
    Ні туди і ні сюди!

    Гімн картоплі

    Популярна з давніх пір
    І як страва, як гарнір
    Ти, картопле, – другий хліб!
    На сніданок і обід –
    Добра з всяким молоком,
    Також з кислим огірком,
    З свіжим й маринованим,
    З кроликом тушкованим,
    З рибою чи із м’ясцем,
    З котлетою й холодцем,
    З куркою чи з гускою,
    З кислою капусткою,
    З свіжими томатами,
    З різними салатами.
    Добра і з печінкою,
    З оселедцем, кількою,
    З анчоусом, шпротами,
    Також з антрекотами!
    Мабуть добру сотню блюд
    Приготовить з тебе люд!
    Чіпси і пюре, і фрі,
    Із начинкою в нутрі
    Чорносливом чи грибом,
    Або просто – деруном.
    У мундирі чи в горшку –
    Завше будеш до смаку!
    Ти народ у трудний час
    Не один спасала раз!
    Честь тобі за це й хвала,
    Щоб великою росла!
    Пилип Тихий

  • “Євшан-зілля” короткий зміст

    “Євшан-зілля” короткий зміст не донесе всіх деталей цікавої поеми Миколи Вороного, тому її краще Читати повністю.

    “Євшан-зілля” короткий зміст

    У Києві жив у неволі син половецького хана. Князь Володимир Мономах узяв його під час походу, тримав при дворі, оточив розкошами й славою. Хлопець помалу став забувати рідний стен а край чужий, чужі звичаї почав уважати за свої.

    Не так жилося ханові. Він сумував за дитиною, страждав. Покликав гудця (співця) до себе, попросив його поїхати розшукати сина, розказати йому про рідну країну, заспівати половецьку пісню. А як все те не допоможе юнакові згадати батьківщину, хан дасть йому понюхати євшан-зілля (полину).

    Пішов гудець у дорогу, на четвертий день прийшов до Києва, знайшов ханського сина. Став розказувати йому про батька, родину, але забув хлопчина всіх, не пам’ятає й мови. Гудець по струнах ударив, заспівав про лицарські походи, про славні події половецькі; заспівав і пісні колискові. Але не вразив цей спів юнацьке серце. Тоді посланець дав юнакові понюхати чарівне євшан-зілля. І згадав хлопець усе – рідний степ, батенька свого, волю. І сказав він, що краще в ріднім краї полягти кістками, ніж у землі ворожій перебувати в славі й шані. Темної ночі вирушили вони вдвох на батьківщину.

  • “Косивши дядько на узліссі жито…” Євген Плужник

    Вірш “Косивши дядько на узліссі жито…” Євгена Плужника простими, але чіткими і виразними словами показує трагедію нашої визвольної боротьби: українці не змогли відстояти свою державність, оскільки на її захист ішли одиниці, багато лишилося байдужими.

    “Косивши дядько на узліссі жито…” Євген Плужник

    Косивши дядько на узліссі жито,
    Об жовтий череп косу зазубив…
    Кого й за віщо тут було убито,
    Хто і для кого вік свій загубив,

    Йому байдуже…
    Тут, на місці бою,
    Таке дорідне жито і густе,
    А що на гній хтось жертвував собою, –
    Пусте…

    Косар схиливсь над річчю дорогою –
    Косою срібною, що череп пощербив,
    І, череп той відкинувши ногою:
    Порозкидало вас! – проголосив.

    РАНННЯ ОСІНЬ. Київ, в-во “МАСА”, 1927.

    Віршам Плужника Притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова.
    Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Косивши дядько на узліссі жито…” Плужника Євгена лишайте інформацію в коментарях.

  • “Паломництво Чайльд Гарольда” скорочено

    “Паломництво Чайльд Гарольда” – поема в чотирьох частинах, написана Лордом Джорджем Гордоном Байроном.

    “Паломництво Чайльд Гарольда” скорочено

    “Паломництво Чайльд Гарольда” короткий зміст ви можете згадати за 5 хвилин.

    Розповідний “зачин” поеми, що складається з чотирьох частин, зводиться до кількох рядків про бездоганно вихованого англійського юнака з дуже знатного роду, про світського денді, який у дев’ятнадцять років переситився задоволеннями, розчарувався в інтелектуальних здібностях своїх співвітчизників, чарах співвітчизниць і відправився подорожувати.

    У першій пісні поеми Чайльд відвідує Португалію та Іспанію, в другій – Албанію, Грецію, а також Стамбул, столицю Оcманской імперії. У третій пісні, після повернення і недовгого перебування на батьківщині, Байрон описує перебування Чайльда в Бельгії і Німеччині. Надовго він затримується в Швейцарії. Четверта пісня присвячена подорожі байронівського героя по містах Італії.

    Ця лірична розповідь в певному сенсі не що інше, як аналог поточного огляду міжнародних подій. На той час Європа була охоплена полум’ям малих і великих військових конфліктів. І якщо Чайльд виступає лише спостерігачем і спостерігачем подій, що розгортаються на його очах трагедій і драм, то Джордж Байрон, ніколи не упускає можливості висловити своє ставлення до подій. Поет приходить до наступного висновку: військове протистояння, приносячи численні жертви народам, не приносить жодних звільнень.

    Поема висловлює тугу і розчарування, які в ту пору відчуває все покоління, втомлене епохою Великої французької революції і наступних наполеонівських воєн. Французькі філософи закликали народ до небаченого раніше бунту. Байрон задається питанням, чи завжди виправдані шляхи відплати?

    На думку Байрона, запорукою людського безсмертя стає творчість. Тому невипадково апофеозом всіх мандрів Гарольда по світу стає країна Італія – ??колиска загальнолюдської культури. Принижена доля італійського народу в пору так званого “Священного Союзу” стає для Байрона джерелом невгамовної душевної муки, а також стимулом до дії.

    Сама поема, включаючи і самобутній образ її ліричного героя, – це символ віри автора, який заповідав як своїм сучасникам, так і нащадкам, стійкі принципи своєї життєвої філософії.