Category: Література

Прислів’я та приказки про родину, Сімю, Про маму й тата – показують ціність родинних стосунків, важливість батьків у вихованні дітей.

Прислів’я та приказки про родину

Одна мати вірна порада. Нема того краму, щоб купити маму. Все купиш, лише тата й мами – ні. Матері ні купити, ні заслужити. Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки. Рідна мати високо замахує, а помалу б’є. Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане. Мати одною рукою б’є, а другою гладить. Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать. Сліпе щеня і те до матері лізе. На сонці тепло, а біля матері добре. Дитина плаче, а матері боляче. У дитини заболить пальчик, а в мами – серце. Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить. Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого. У кого є ненька, у того й голівонька гладенька. Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна. Мене мати цілий вік дурила: Казала “битиму”, та й не била. Мачушине добро, як зимнєє тепло. Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне. Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти. Вдовець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота. Отець умре – то півсироти дитина, а мати – то вже цілая сиротина. Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має. По дочці і зять милий, по невістці і син чужий. Поки діда, поти й хліба. Поки баби, поти й ради. Годуй діда на печі, бо й сам будеш там. Які мамка й татко, таке й дитятко. Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина. З кривого дерева крива й тінь. Яке волокно, таке й полотно. Яке коріння, таке й насіння. Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти. Який дуб, такий тин; який батько, такий син. Яка гребля, такий млин; який батько, такий син. Які самі, такі й сини. Яка мама – така сама. Яке зіллячко, таке й сім’ячко. Яблучко від яблуні недалеко відкотиться. Від лося – лосята, а від свині – поросята. Добра то дитина: коли спить, то не плаче. Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Прислів’я про батьків

Багато няньок – дитина без носа. Син мій, а розум у нього свій. Від малих дітей голова болить, а від великих – серце. Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати! Малі діти – малий клопіт; великі діти – великий клопіт. Де одинець – хазяйству кінець, де сім – щастя всім. Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець. Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках. Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Нема вірнішого приятеля, як добра жінка. Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.

Приказки про родину

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга! І в лиху годину не кидай дружину! Найлучча спілка – чоловік і жінка! Всяка пташка своє гніздо знає. Як люба дружина, то люба й в ряднині. Живуть між собою, як риба з водою. Чоловік у домі – голова, а жінка – душа. Без хазяїна двір, а без хазяйки хата, плаче. Хату руки держать. Жінка за три угли хату держить, а чоловік за один. Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом. На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко. Краще жінка сварлива,: ніж дурна. Парочка – Мартин та Одарочка! Яке дибало, таке й здибало. Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз. Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє. Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого ухопиться. Рідня – серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається. При добрій годині – брати й побратими, а при лихій годині – нема й родини.

Прислів’я про родину

Рід великий, а пообідать ніде. Обідала не обідала, аби рід одвідала. Як до такого роду, то краще з моста в воду. Близька рідня – на одному сонці онучі сушили. Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали. Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка. Його мати моїй матері двоюрідна Параска. Василь бабі сестра у перших. Такий родич, як чорт козі дядько. До свого роду – хоч через воду.

Якщо у ви знаєте цікаві прислів’я та приказки про родину лишайте їх в комментарях.

Також можете переглянути Загадки про родину, які можна використати для конкурсів, чи проведення тематичних уроків.

Огюстен Луї Коші біографія українською мовою коротко викладена в цій статті.

Огюстен Луї Коші біографія скорочено

Огюстен Луї Коші – відомий французький математик, який точно довів теореми обчислення нескінченно малих.

Народився 21 серпня 1789 у Парижі. Першим його вчителем і вихователем був батько. Коші закінчив Політехнічну школу (1805–1807) і Школу мостів і шляхів (1810) у Парижі, яку закінчує з дипломом цивільного інженера.

Надалі Коші працює над будівельним проектом військового порту, але, не дивлячись на всю свою зайнятість, все ж знаходить час для підготовки наукових записок з математики.
Свої замітки він представить перед Основним відділенням ( наук фізичних і математичних ) Інституту Франції.

У 1805 р Коші знаходить рішення Завдання Аполлонія.

У листопаді 1815 Коші береться за викладання математики другокурсникам в Політехнічній школі. А роком пізніше він вже стає професором школи.

Починаючи з 1824 р публікуються значущі роботи Коші з математики. І в цей же період він отримує пропозиції викладати одночасно в Колеж де Франс і на Факультеті природничих наук Паризького університету.
У 1825 р Коші формулює “Теорію функцій комплексної змінної” , яка вважається однією з ключових робіт в області математики.
У 1826 він вводить чітке визначення “вирахування функції”. Огюстен – Луї Коші доводить теорему Тейлора і обчислює “залишковий член” теореми.

У 1830 р, після масових заворушень в Парижі, Коші залишає батьківщину і подорожує по Швейцарії, Сардинії і Чехії.
У 1831 він доводить “Інтегральну теорему Коші”. У 1838 р учений повертається в Париж.

У 1839 р Коші отримує призначення в Бюро довгот, засноване в 1795 р. для визначення координат географічних об’єктів на водній поверхні Землі. Але, оскільки учений відмовляється принести обов’язкову присягу обраних членів, король відхиляє його призначення.
Оплату за свою працю в Бюро Коші не отримує, але, тим не менш, продовжує свої дослідження і представляє Бюро ряд робіт на тему “Небесної механіки”. Пізніше, в 1843 р Коші на посаді замінить Пуансо.

Пішовши з Бюро викладає в Середньої духовній школі, займається підготовкою вчителів до викладацької роботи.
Коші є автором ряду значущих наукових робіт з математики: ” Зібрання праць Огюстена Коші, опубліковане під науковим керівництвом Французької академії наук і під патронатом пана міністра народної освіти” в 27 томах, “Підручник з аналізу для Королівської політехнічної школи”, і т. д.

У 1818 р. Коші одружується на Алоїзі де Бюр, яка походила з родини видавців і власників книгарень, що займалася публікацією здебільшого його робіт. У родині Огюстена і Алоїзи народилося дві дочки.

Помер Коші 23 травня 1857 р.

Жоден математик – за винятком хіба що Леонарда Ейлера – не залишив після себе стільки наукових праць, як Огюстен Коші.

Загадки про лампу на українській мові – використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають розвити логіку, вчать швидко думати. Загадки про лампу українські Зібрані в цій статті, рівень складності у них теж різний, деякі складні, деякі простіші.

Загадки про лампу українською мовою

Загадка про лампочку

Висить груша – не можна з’їсти. (Лампа)

На стелі видно грушу,
І не думай її їсти!
Світиться, як сонце,
А впустиш – розіб’єш.

Золота пташка
Увечері в будинок влітає,
Весь будинок освітляє.

Провели під стелею
Дивовижний провід.
Прикрутили склянку –
Загорівся вогник.

Вона зовні наче груша, Висить без діла днем,
А вночі палає.

Загадки про настільну лампу українською мовою

На столі у Ганці сонце у панамці.

Задачі про лампу

1. Якби у вас був тільки один сірник, і ви увійшли в кімнату, де є гасова лампа, камін і газова плита, що б ви запалили першим? (Сірник)

2. Є дві повністю ізольовані кімнати. В одній кімнаті на столі стоять 3 лампи, у другій – 3 вимикача. Кожен вимикач може включати одну лампу. Треба визначити який вимикач за яку лампу відповідає.
Експериментатор тільки один – це Ви. Тільки одна спроба: спочатку ви повинні увійти в кімнату з вимикачами. Потім ви повинні увійти в кімнату з лампочками і визначити який вимикач за яку лампу відповідає. Ніякими інструментами і вимірювальною технікою користуватися не можна. Ваші дії?

Відповідь: Підказка міститься в питанні: лампи стоять на столі. Ви заходите в першу кімнату. Для себе умовно нумеруете вимикачі: 1 , 2 , 3.

Потім включаєте тумблер 1 на якийсь час. Вимикаєте його. Включаєте тумблер номер два і йдете в сусідню кімнату.
Палаюча лампочка підключена до тумблера 2, це очевидно. Чіпаєте рукою дві решта лампи. Тепла лампочка (тільки що горіла ) – це номер 1. Холодна лампочка – номер 3.

Якщо ви знаєте цікаві загадки про лампу лишайте їх в коментарях, а якщо вам сподобалась наша стаття діліться нею в соцмережах.

Твір “…робить лиш добро, бажаючи лиш злого”

Мефістофель є втіленням злої мудрості. Він до тонкощів знає людську натуру і як ніхто вміє скористатися її слабкостями.

Ім’я Мефістофеля складається з двох давньоєврейських слів: “Мефіз” – руйнівник і “Тофель” – обманщик. Це одне з численних імен диявола.

Завдання Мефістофеля – спокусити Фауста, зіштовхнути його з морально бездоганної позиції і тим самим довести, шо люди – Божі створіння – нікчемні. Він постає перед нами як утілення крайнього скепсису, недовіри до “божественної” піднесеної природи людини. Недарма Мефістофель почуває себе в рідній стихії у погрібці Авербаха. П’яне гульбише, ниці пристрасті, розгул хтивості, що панує там, – усе це якнайкраще відповідає уявленню диявола про людину.

На думку Мефістофеля, нескладно втягнути людину у вир сумнівних насолод та розваг. Але для Фауста таке “солодке життя”, свого роду ідеал обивательського добробуту, не має ніякої цінності.

Мефістофель переконаний у нерозбірливості чоловіка в коханні: “Тепер з тим хмелем у голівці Гелену вбачиш в кожній дівці”. Це він звертає увагу Фауста на юну Маргариту – пересічну дівчину із звичайними життєвими запитами.

Мефістофель невисокої думки і про жіночу цнотливість. Сам він легко спокутує Марту – дружину солдата. Водночас він прагне дати Фаусту наочне свідчення, як саме треба поводитися з жінками. Проте настирна опіка Мефістофеля тяжка для Фауста. а цинічна іронія диявола викликає внутрішній протест.

Мефістофель щосили намагається розбестити Фауста. Проте любовна колізія Фауста і Маргарити йде своїм шляхом, і князь пітьми залишається часто лише пасивним спостерігачем.

Образ Мефістофеля у трагедії неоднозначний. Сам Гете пояснював цей образ як “дух заперечення”. Мефістофель не лише “заперечує” щось недосконале в житті, а й тим самим звільняє шлях для досконалішого. Так, Мефістофель, намагаючись висміяти і знеславити дії та вчинки Фауста, цим самим спонукає його до більшого духовного самовдосконалення та активного життя. Мефістофель – уособлення такого заперечення, яке не зупиняє, а посуває життя, спонукає розвиток. У “Пролозі на небі” Господь говорить:

Людина не всякчас діяльності радіє.
Понад усе кохає спокій;
Потрібен їй супутник ворушкий.
Щоб бісом грав і збуджував до дії.

Протиставляючи добру зло, дух заперечення спонукає творити добро. І буде так, доки люди живуть на білому світі.

Вірш “Захочеш – і будеш” – дев’ятий із циклу “Незнаному Воякові”, в якому поет безпосередньо звертається до кожного з нас, переконуючи, що все в житті залежить від нас самих, від нашого вольового рішення: “Захочеш – і будеш. В людині, затям, Лежить невідгадана сила”.

“Захочеш – і будеш” ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

Захочеш – і будеш. В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Зрослась небезпека з відважним життям,
Як з тілом смертельника крила.
І легко тобі, хоч і дивишся ниць,
Аби не спіткнутись ні разу,
І нести солодкий тягар таємниць
І гостру петарду наказу.

Навчишся надать блискавичність думкам
І рішенням важкість каміння.
Піти чи послати і стать сам на сам
З своїм невблаганним сумлінням

Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим.

Логічний наголос на слові ” Захочеш ” підсилює спонукання до вольового рішення людини. Так пізніше Василь Симоненко використає такий же потужний логічний наголос, звертаючись до сучасників: “Ти знаєш, що ти – людина?” Справжнє, наповнене боротьбою життя, вважає Олег Ольжич, не для слабких: “Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила”.

Це не означає – крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок: “І легко тобі, хоч і дивишся ниць, Аби не спіткнутись ні разу, І нести солодкий тягар таємниць І гостру петарду наказу”.

Якщо ви маєте інформацію для аналізу вірша “Захочеш – і будеш” лишайте її в коментарях, цим ви допоможете один одному.

Біографія Івана Скоропадського скорочено викладена у цій статті.

Іван Скоропадський – видатний український політичний, державний та військовий діяч. Генеральний бунчужний, генеральний осавул та стародубський полковник. З 1708 по 1722 рік гетьман Лівобережної України.

Іван Скоропадський коротка біографія

Іван Скоропадський народився в 1646 році в Умані в родині православного шляхетського роду з Підляшшя та Брацлавщини. За деякими відомостями, матір’ю майбутнього гетьмана була одна з представниць княжого дому Чарторийських. Іван добре навчався та закінчив Києво – Могилянську академію. Багаточисленна родина Скоропадських у 1674 році переходить на службу до Івана Самойловича – гетьмана Лівобережної України. Саме тут Іван Скоропадський розпочинає свою кар’єру:

1675 рік – стає канцеляристом в Генеральній військовій канцелярії.
1676 рік – отримав посаду старшого військового канцеляриста.
1681 рік – Іван виконує обов’язки чернігівського полкового писаря.
1698 рік – посада генерального бунчужного.
1701 рік – стає генеральним осавулом.

У військових походах Івана Мазепи Скоропадський не проявив ніякого військового таланту, він радше тяжів до виконання дипломатичних місій та завдань гетьмана, за що отримав його довіру та симпатію.
У 1706 році Іван Скоропадський стає стародубським полковником і згідно свідчень сучасників, розглядався Мазепою як одна із кандидатур на гетьманство. В період Північної війни, не дочекавшись підходу шведського війська, Скоропадський був змушений здати Стародуб російському корпусу Меншикова, який випередив шведів і прибув до міста раніше. Скоропадський фактично був заарештованим у московському таборі. Але в 1708 році він разом з Павлом Полуботком був єдиним кандидатом на гетьманську булаву після Мазепи. Справу “обрання” Скоропадського гетьманом вирішила особиста приязнь до нього Петра І, хоча цар не посвячував новообраного гетьмана у свої плани. Подальше правління тривало під пильним контролем російської влади і планомірним наступом на автономію Гетьманщини, що виявилося у виданні нової редакції українсько-російських договірних статей, розташуванні на Лівобережжі полків російської армії, залученні козацтва до виснажливих війн із Персією, будівництві комунікацій та фортець.

Останнім, що зробив на посаді гетьмана Івана Скоропадський – заснував Малоросійську колегію для управління Україною в 1722 році, проти якого він так активно, але безрезультатно виступав.

Був одружений двічі та мав двох доньок. Помер 14 липня 1722 року.

Вірш “Іван Підкова” Тарас Шевченко – возвеличує мужність, героїзм козаків та отамана Івана Підкови.

“Іван Підкова” Шевченко стислий переказ

Було колись в Україні, що запорожці панували, добуваючи славу та свободу. Тепер минули ті часи, тільки вітер нишком у полі з вітром говорить про волю.

Було колись добре жити на Вкраїні, згадаєш – і серце спочине.

Чорна хмара вкриває небо й сонце. Синє море звірюкою стогне і виє. Козаки на байдаках виходять у море погуляти. Хвилі кругом як ті гори, а козакам того тільки й треба, пливуть собі та співають. Попереду отаман веде, куди знає. Закрутив чорні вуса, підняв шапку – човни стали. І подає команду – рушати до самого Царграду, до султана в гості. Козаки готові, отаман дякує їм. Синє море кипить, а пан-отаман знову походжає та на хвилю поглядає.

“Іван Підкова” Шевченко скорочено

1

Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що “про волю нишком в полі з вітрами говорять”. Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце.

II

На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість запорожців та їх отамана. Запорожці, завзяті й сміливі вояки, вирушають у морський похід до Царграду, столиці султанської Туреччини:
А попереду отаман Веде, куди знає. Походжає вздовж байдака, Гасне молька в роті; Поглядає сюди-туди – Де-де буть роботі? Закрутивши чорні уси, За ухо чуприну, Підняв шапку – човни стали. “Нехай ворог гине!”

Образ Череваня – цікавий і неоднозначний.

Образ Череваня “Чорна Рада”

Суспільно-політичні погляди Череваня

– брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі; – хутір для героя – Україна; – відсутність патріотизму.

Риси характеру Череваня

– жага до збагачення; – улесливість і хитрість; – безсовісний, корисливий; – любов до дочки; – втрата почуття милосердя; – бездушність і жорстокість.

Характеристика образу Череваня “Чорна Рада”

Образ працелюбного і заможного українця втілено в образі Череваня. Він належить до заможного хуторянського панства “і веселий і негнівливий”, як характеризує його письменник. Він уособлення щасливого хутірського життя. Черевань не відзначається таким патріотичним запалом, як Сомко або Шрам, але щиро ображається, коли його назвали Барабашем. На Чорній раді Черевань підтримував Сомка, доки не відчув небезпеку для себе: “Ой, коли б мені діобратися живому і здоровому до Хмарища! Нехай тоді радує особі хто хоче!” (с. 136). У ньому переконливо поєднуються риси людини доброї, щирої і водночас пасивної, безвідповідальної, на яку не можна покластися – типові риси українського менталітету.

Черевань брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі, займаючи високі посади у війську Хмельницького. Автор, на жаль, не уточнює, ким в цей час був Черевань, але факт збагачення завдяки військовим трофеям і можливість стати тестем гетьманові (а в цьому разі мало було багатства і вродливої доньки, неодмінною умовою мусив бути і високий рід) свідчать про те, що під час Хмельниччини Черевань командував щонайменше полком.

Хоча для П. Куліша він є уособленням “хутірської ідилії”, все ж таки його образ важно назвати позитивним. Черевань прикипів до свого багатства і взагалі з хутора нікуди не виїздив. Війна, а потім легке збагачення зруйнували в його душі почуття милосердя. Навіть не дивлячись на те, що Черевань людина доброзичлива і щира, коли він з родиною приїжджає до Гвинтовки в трофейному ридвані, княгиня, впізнавши свою карету, мліє, а Черевань, сам люблячий батько, зі сміхом і навіть насолодою розповідає, як козаки розправилися з князем і дітьми, що їхали в цій кареті: князя віддали татарам в полон, а маленького сина кінськими копитами потоптали.

Для Череваня поняття України уособлює його хутір: “А що нам, брате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти, або пити, або ні в чому хороше походити?” (с. 32). Він на перший план ставить власне багатство і розкіш, а не Україну. Черевань іде на компроміс із своєю совістю, він погоджується їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих міркувань, що пізніше, на “чорній” раді, проявилося в наївному: “Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом” (с. 133).

Череваневою жінкою була українка, яка керувала своїм чоловіком, як хотіла. І Черевань і Череваниха дуже любили свою єдину доньку, але не догледіли її ні першого разу, коли викрав Кирило Тур, ні другого, коли Гвинтовка фактично почав торгувати Лесиною вродою заради власної вигоди. Навіть звістку Тура, що з Лесею нібито хоче одружитися старий Брюховецький, Черевані сприйняли з покірною готовністю.

Цитатна характеристика Череваня

“Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами… доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва”

“Черевань тілько похитувавсь, гладячи черево; а щоки – як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача”.

“…не любив ніяких сварок.., був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить”, “…йому дав і дочку краще маку в городі”.

Апельсин – назва дерева і однойменного плоду сімейства цитрусових. Апельсин одне з найдавніших рослин культивованих людством, причому як для вживання в їжу так і для лікувальних цілей. Батьківщиною апельсинів вважається Китай.

Хімічний склад апельсина

У таблиці наведені усереднені значення ( поживні речовини, вітаміни, мікроелементи) з розрахунку на 100 грамів продукту.

Харчова цінність апельсина
Апельсин калорійність 35.8 кКал
Вуглеводи 8.1 гр
Жири 0.2 гр
Білки 0.9 гр
Вода 86.8 гр
Моно – і дисахариди 8.1 гр
Харчові волокна 2.2 гр
Органічні кислоти 1.3 гр
Зола 0.5 гр
Апельсин вітаміни
Вітамін А 0.05 мг
Вітамін B1 0.04 мг
Вітамін В2 0.03 мг
Вітамін В3 0.3 мг
Вітамін В6 0.06 мг
Вітамін В9 5.0 мкг
Вітамін C 60.0 мг
Вітамін Е 0.2 мг
Вітамін Н 1.0 мкг
Вітамін PP 0.2 мг
Апельсин Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 0.3 мг
Калій 197.0 мг
Кальцій 34.0 мг
Магній 13.0 мг
Натрій 13.0 мг
Сірка 9.0 мг
Фосфор 23.0 мг
Хлор 3.0 мг
Бор 180.0 мкг
Йод 2.0 мкг
Кобальт 1.0 мкг
Марганнец 30.0 мкг
Мідь 67.0 мкг
Фтор 17.0 мкг
Цинк 200.0 мкг

Апельсин корисні властивості для організму людини

Кисло – солодка м’якоть апельсина, його сік – свіжий або консервований – збуджують апетит і сприяють поліпшенню травлення, стимулюють виділення жовчі.

При лікуванні гіпо-та авітамінозу і просто для профілактики корисно вживати апельсини, в яких міститься багато вітамінів.

Завдяки великій кількості калію, аскорбінової кислоти та інших вітамінів користь апельсина неоціненна при лікуванні гіпертонії, атеросклерозі, ожирінні, хворобах печінки, подагрі.

Якщо з’їсти кілька шматочків апельсина разом із жирною їжею, то вона краще перетравиться, рівень холестерину знизиться, і це значно зменшить ризик закупорки судин і серцевих нападів.

У народній медицині апельсини застосовують для лікування інфікованих ран і виразок, оскільки в апельсинах містяться сильні фітонциди, що вбивають деякі хвороботворні мікроби.

Апельсиновий сік має антимікробні властивості. Ці природні антибіотики ефективні і використовуються як у медицині, так і в косметиці, харчової промисловості.

Ефірне апельсинове масло – прекрасний засіб для усунення інфекцій порожнини рота.

Пектинові речовини, що містяться в плодах апельсинів, покращують роботу кишечника, сприяють виведенню шкідливих речовин і гальмуванню гнильних процесів.

Апельсини солодкі рекомендується їсти людям похилого віку, що страждають на хронічні запори: пити сік вранці натщесерце (при нормальній кислотності шлунку) або увечері перед сном.

При запорах готують відвар з шкірки апельсина ( цедра апельсина), плодів кмину і кори крушини ( 1:1:8 ). 1 столову ложку суміші заливають 1 склянкою води, доводять до кипіння, охолоджують, проціджують. Вранці і ввечері п’ють по 200 г.

При гастриті зі зниженою кислотністю готують настій з рівних частин шкірки апельсина, листя вахти, трави золототисячника, кореневища лепехи, гіркого полину. 1 столову ложку сировини заливають 1 склянкою окропу, кип’ятять на водяній бані в закритому посуді 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі і проціджують. Приймають настій 3 рази на день за 30 хвилин до їжі по 100 г.

При гастритах і скаргах на печінку використовують суміш рівних частин подрібненої апельсинової шкірки, кореня валеріани, листя вахти і м’яти. Заварюють 2 чайні ложки суміші 1 склянкою окропу, настоюють 30 хвилин під кришкою і проціджують. Приймають по 200 г 3 рази на день після їжі.

При сечокам’яній хворобі і деяких хронічних захворюваннях жовчного міхура корисно пити суміш соків, приготованих з апельсина і лимона, чорної редьки, підсолодивши суміш медом.

При бронхіті для полегшення дихання (особливо при гострому бронхіті ) роблять апельсинові інгаляції: хворому протягом 30 хвилин слід дихати парами відвару з тертої апельсинової шкірки і листя дерева апельсина.

Апельсини мають тонізуючі властивості, допомагають краще переносити втому і навіть зменшують чутливість до холоду.

Ефірне апельсинове масло допомагає впоратися з депресією, відновити сили і поліпшити настрій.

Комплекс корисних для організму речовин, що містяться в апельсинах, прискорює процеси одужання і сприяє виведенню продуктів метаболізму з організму.

Шкірка апельсина у вигляді відвару добре допомагає від наслідків отруєння свинцем, як протиотрута. 2 столові ложки шкірки на 0,5 л киплячої води, відварюють на повільному вогні під кришкою 5 хвилин, настоюють протягом 20 хвилин, проціджують і п’ють теплим по 1 склянці через кожні 5 годин. Додатково рекомендується щодня випивати по 200 г кислого апельсинового соку.

Апельсин фрукт служить хорошим заспокійливим засобом, сприяє полегшенню при сильному серцебитті, судомах, істерії. Вважається, що сік кислих апельсинів допомагає знизити частоту епілептичних припадків.

Для приготування заспокійливого трав’яного чаю 1,5 чайної ложки подрібненої апельсинової шкірки разом з 1,5 чайної ложки трави меліси заварюють 1,5 склянки окропу, щільно закривають, настоюють 15 хвилин, проціджують і додають 1,5 чайної ложки настоянки валеріани і мед за смаком.
П’ють по 150-200 г 2-3 рази на день.

Негативні властивості апельсина для організму людини:

Не варто вживати апельсиновий сік безпосередньо перед їжею, так як це може порушити травлення.

Діабетикам не слід вживати апельсиновий сік з додаванням цукру або меду.

Також апельсини протипоказані при виразках і гастритах (особливо при підвищеній кислотності шлункового соку) і запаленнях підшлункової залози або стінок тонкого кишечника.

У деяких дітей може виникнути алергія на апельсини після деякої перерви в їх вживанні. Якщо регулярно вводити в раціон дитини поступово зростаючі кількості апельсинового соку, додаючи його в напої, якими завершується прийом їжі, то в більшості випадків алергія може пройти або значно знизиться.

Форма плоду округла, покрита щільною шкіркою всіх відтінків оранжевого. Усередині апельсина знаходиться м’якоть розділена на часточки, які легко відокремлюються один від одного. М’якоть соковита і солодка, залежно від сорту розрізняють жовтий, оранжевий або навіть червоний апельсин, з невеликими насінням, зануреними в м’якоть гнізд.

Вибрати апельсин не так і складно, досить просто потримати його в руці. Як правило, чим апельсин важче, тим у ньому більше соку, а значить, він і смачніше. Фрукти невеликих розмірів зазвичай бувають солодші, ніж фрукти великі. Але найбільш солодкі апельсини ті, що зібрані в кінці листопада і в грудні. Причому такі апельсини і найкраще зберігаються.

Загадки про котів українською мовою для дітей – хороший спосіб, щоб розвити логіку, мислення. Загадки про котів дітям Дитсадка чи молодших класів часто використовують і вікторинах чи змаганнях. Загадки про кота українською мовою різного рівня складності, як для найменших дітей, так і для старших.

Загадки про кота українською

Ця тварина вже від ранку
Нам співає колисанку,
Нявкає, муркоче,
Бо сметанки хоче.
Що це, діти, за воркотик?
Це пухнастий сірий…(котик).

В хаті я мишей ганяю,
Вуса ще з дитинства маю,
Лапками чешусь щодня.
Я пухнасте _ _ _ _ _ _.
(Кошеня)

Хто з хвостиком і з вушками,
В кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись, полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від…
(Кішки)

У клубок скотившись, няв
Між клубками ниток спав.
Я йому погладив спинку,
Хай співає вуркотинку.
(Кіт)
* * *
Давно відомий він тобі:
Коли на сонечку дрімає,
Він колискову сам собі
Під ніс тихесенько співає.
Що в пісні тій – ніхто не зна,
І ми про це тут не напишем.
Ми тільки знаєм, що вона
Не до вподоби мишам!
(Кіт)
* * *
Має вуса й пишний хвіст
І негарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Після – вмиє личко.
(Кіт)

Як захоче їсти часом,
То й канючить: “М’я-яса, м’я-яса!”
Миє шубку волохатик –
Ждіть гостей у вашу хату.
За вушком почухайте,
Пісеньку послухайте.
Хоч ледаркуватий трішки,
Та страшний він є для мишки
Й пацюків порозганяє…
Тож назвіть його, хто знає!
(Котик)

* * *
Шерсть гладенька
І м’якенька,
Спинка гнеться,
Хвостик в’ється –
Тільки лапки
Цап-царапки!
(Котик)

Загадки про котика українською дітям потрібно давати вже з 2-3 років, вони мають бути прості та рифмовані, тоді дитині буде простіше дати відповідь. (Спочатку загадка про котика українською мовою має супроводжуватися картинкою.

Якщо ви знаєте цікаві загадки про котів лишайте їх в коментарях.