Category: Література

  • Географічні загадки на українській мові

    Географічні загадки на українській мові зібрані в цій статті. Географічні загадки для дітей, які навчаються в школі стануть в нагоді для проведення цікавих конкурсів та закріплення матеріалу.

    Географічні загадки

    Загадки з географії

    1. Найглибший океан на Землі. (Тихий)

    2. Найвища вершина Африки. (Кіліманджаро)

    3. Повітряна оболонка. (Атмосфера)

    4. Протока, що сполучає Середземне море і Атлантичний океан. (Гібралтар)

    5. Мандрівник, що першим здійснив навколосвітню подорож. (Магеллан)

    6. Співвідношення між наявною вологістю (Вмістом водяної пари) і максимально можливій при даній температурі у процентах. (Відносна вологість повітря)

    7. Зображення земної поверхні на площині виконане певним математичним способом у мсштабі і за допомогою умовних знаків. (Карта)

    Загадки з географії України

    1. Найбільший за площиною річковий басейн в Україні. (Р. Дніпро)

    2. Регіон України, де випадає більше 1000 мм опадів. (Карпати)

    3. Найглибше озеро України. (Світязь)

    4. У межах яких кліматичних поясів знаходиться Україна. (Помірний і субтропічний)

    5. Найвища вершина України. (Говерла)

    6. Процес розчинення карбонатних гірських порід і утворення рельєфу. (Карст)

    7. Фізично-географічна провінція, в якій знаходиться м. Сарни. (Українське Полісся)

    Загадки про населення України

    1. Процес переміщення населення зі зміною місця проживання. (Міграція)

    2. Представників якої національності в Україні найбільше? (Українців)

    3. Середня густота населення України. (84 чол./км2)

    4. Скільки відсотків населення України становлять жінки? (53%)

    5. Який вік вважають працездатним в Україні? (16-54 жінки,16-59 чоловіки)

    6. Країна з найбільшою східною українською діаспорою. (Росія)

    Загадки про господарство України

    1. Найбільший камяновугільний басейн України. (Донецький)

    2. Який виробничий комплекс включає: лісозаготівлю, деревообробну промисловість, лісохімію, целюлозно-паперову. (Лісовиробничий)

    3. На яких видах електростанцій виробляється близько 5% електроенергії? (ГЕС)

    4. Які підприємства відносяться до промисловості групи “А”? (Важка промисловість)

    5. Один із світових центрів ракетобудування. (Дніпропетровськ)

    6. Що таке феросплави? (Сполуки Fe з іншим металами)

    7. Золотополітаметалічний комбінат на Закапатті знаходиться у селі. (С. Мужієве)

    Цікаві географічні загадки

    1. Яка протока з’єднує два моря, два океани; розділяє дві частини світу, два материки та два півострови? (Берингова протока)

    2. Який канал з’єднав два океани та розділив два материки? (Панамський канал)

    3. Який канал сполучив два моря двох океанів; розділив два материки та дві частини світу? (Суецький канал)

    4. В якому морі ловлять рибу рибалки трьох частин світу? (Середземне море)

    5. Кого вважають хрещеним батьком географії? (Ератосфена)

    6. Чиїми картами користувались мореплавці аж 14 століть? (Птоломея)

    7. В Америці “індіанське літо”, а в нас – …..? ( бабине літо )

    8.Чому на глобусі Бехайма не було Америки (Антарктиди, Австралії)? ( вони ще не були відкриті)

    9.Чому корінних жителів Америки називають індіанцями? (їх так назвав Хр. Колумб; він був впевнений, що відкрив Індію)

    10.Яку протоку назвали на честь керівника першого навколосвітнього плавання? (Магелланову протоку)

    11. Достовірність якого факту підтвердила перша навколосвітня подорож? (що Земля має кулясту форму)

    12.Який материк часто називають материком “навпаки”? (Австралію)

    13.Який з материків образно називають “улюбленицею Сонця”? (Африку)

    14.Хто з відомих мореплавців здійснив три навколосвітні плавання? (Джеймс Кук)

    15.Яке географічне “закриття” здійснив Дж. Кук? (Антарктиди;стверджував, що материка не існує)

    16.Саме так називають об’ємну модель земної кулі? ( глобус )

    17.Що є географічною адресою будь-якого географічного об’єкта? ( географічні координати)

    18.Цей дивовижний прилад допомагає орієнтуватись на місцевості? ( компас )

    19.Конус –не геометричний, жерло –не гарматне, вогнем плюється, але не дракон?( вулкан )

    20.Природні фонтани поблизу вулканів? ( гейзери )

    21.Чиєю працею створені бархани? ( вітру)

    22.Цей чарівний кут допоможе повернутись з лісу додому? (азимут)

    23.Умовна лінія між небом та Землею, до якої неможливо дійти? (горизонт)

    24.Дивна сітка на глобусі або на географічній карті? (градусна сітка)

    25.На карті чи глобусі він маленький та дрібний, а на місцевості-великий. (масштаб)

    26.Чи можна здійснити навколосвітню подорож по меридіану, рухаючись лише на північ(на південь)? (не можна, на полюсах напрями змінюються)

    27.Де на Землі можна збудувати будинок, щоб усі вікна виходили на Північ,(на Південь)? (на Південному полюсі;на Північному полюсі)

    28.Яку назву має найбільша паралель? (екватор)

    29.Назвіть найбільший меридіан? (такого не існує, всі меридіани рівні за довжиною)

    30.Який меридіан є володарем дат на Землі? (180, лінія зміни дат)

    31.Скажіть одним словом: тверда кам’яна оболонка Землі? (літосфера)

    32.Вся земля двигтить, трясеться-все ламається і гнеться? (землетрус)

    33.На горі високій чаша, з неї тече гаряча каша? (кратер, лава)

    34.По мантії вони пливуть, материки та океани на собі несуть? (літосферні плити)

    35.Скажіть по японськи : “хвиля в гавані”? (цунамі)

    36.Наслідком чиєї праці є яри? (текучої води)

    37.Скажіть одним словом “повітряна оболонка земної кулі”? (атмосфера Землі)

    38.Що за вихор чудернацький:в ньому ясно та безхмарно;взимку-холодно, влітку – дуже жарко? (антициклон)

    39.Цей же вихор мчить як авто;взимку він тепло приносить, влітку холод та дощі? (циклон)

    40.Це надзвичайно мінливі вітри:вдень дмуть із моря, вночі-навпаки? (бризи)

    41.Ці вітри вже більш постійні :влітку з моря дмуть вони, взимку зовсім навпаки? (мусони)

    42.Це і “нахил” Землі, і багаторічний режим погоди? (клімат)

    43.Ці вітри напрочуд постійні:мандрівним вітрильникам допомагають –від тропіків до екватора їх підганяють? (пасати)

    44.Завдяки цим вітрам утворилась навколоземна бурхлива океанічна течія? (західним, течія Західних вітрів)

    45.Саме про неї говорять, що вона змінюється сім раз на день? (погода)

    46.Саме в них перетворюється туман на великій висоті? (погода)

    47.Скажіть одним словом: “водна оболонка Землі”? (гідросфера)

    48.Скажіть по-англійськи: “плаваюча льодова гора”? (айсберг)

    49.Біжить, біжить, не вибіжить;тече, тече, не витече? (річка)

    50.Перший назвали за “характером”, але трохи помилково;другий –на честь міфічних героїв, що “тримають на своїх плечах небо”; третій – на честь країни, яку так і не відвідав Колумб;четвертий – за своїм географічним положенням? (Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан)

    51.Скажіть одним словом “жива оболонка Землі”? (біосфера)

    52.Саме так називають вологі екваторіальні ліси? (гілея, сельва, джунглі)

    53.В пустелях вони мають досить багату рослинність, в Антарктиді-вільні від льоду? (оазиси)

    54.Саме так називають степи в Південній Америці (Північній Америці)? (пампа/прерія)

    55.Саме так називають безлісий природний комплекс помірного поясу? (степ)

    56.Саме цей півострів Північної Америки по-індіанськи означає “велика земля”, а яку назву має він на географічній карті? (Аляска)

    57.Скажи на кечуа “мідні гори”? (Анди)

    58.Скажи на кечуа “пустельна земля”? (Атакама)

    59.Знайди на карті “багате озеро”,знаючи що воно найглибше на Землі? (Байкал)

    60.Його назва “видовжене озеро”,а унікальне воно через те, що на заході-прісне, на сході –солоне. Знайди це озеро на карті. (Балхаш)

    61.Колись за прохід через цю протоку брали платню великою рогатою худобою, тому його назва означає “коров’ячий або бичий брід”. Знайдіть протоку на карті, якщо вона з’єднує Чорне та Мармурове моря? (протока Босфор)

    62.Назва цієї ріки, що протікає по території Польщі означає “річка”.Яку назву має вона на карті? (Вісла)

    63.Ця найбільша річка Європи в перекладі означає “світла”,а під якою назвою ми знайдемо її на карті? (Волга)

    64.Цей географічний об’єкт має назву, що походить від арабського “Джебель-аль-Тарік”,тобто гора Тарика-полководця, який перетнув її з військами в 711 році. За іншою версією цей же об’єкт називали Геркулесові Стовпи. Під якою назвою знаємо цей географічний об’єкт ми? (Гібралтарська протока)

    65.Скажи на санскриті “оселя снігів”? (Гімалаї)

    66. “Течія затоки”- найпотужніша серед теплих течій Світового океану. Яку назву має вона на географічній карті? (Гольфстрім)

    67.Одну з цих великих заток називають образно – “мішок з льодом”, іншу – “гарячою сковорідкою”.Під якими назвами ми знайдемо їх на карті? ( Гудзонова та Мексиканська)

    68.Дон, Дніпро, Дністер, Дунай…Що об’єднує всі ці річки? (їх назви означають на давньослов’янській мові “річка”)

    69.Цю, одну з найбільших рік Південної Азії, називають на хінді “батько вод”. Як називаємо її ми на географічній карті? (Інд)

    70.Єнісей –в Азії, Замбезі –в Африці. Що об’єднує ці дві великі річки? (назви, в перекладі – “велика річка”)

    71.Назва цього географічного об’єкта означає “льодова земля”,однак льодовики займають лише 1/10 його території. Що це за об’єкт? (острів Ісландія)

    72.Скажи на суахілі “гора бога холоду”? (Кіліманджаро)

    73.Назви “кольорові моря”? (Біле, Чорне, Червоне, Жовте)

    74.Знайди на карті “кольорові річки”? (Хуанхе-Жовта, Колорадо-Червона, Янцзи-Голуба, Оранжева)

    75.Назва цієї найпротяжнішої гірської системи земної кулі означає “шнур, ланцюг”.Яку назву мають ці гори на карті? (Кордильєри)

    76.Назва найбільшого півострова Північної Америки означає “землероб”,в нас його назва асоціюється з відомою породою собак. Яку назву має півострів на географічній карті? (Лабрадор)

    77. “Цибульні гори” на географічній карті мають назву-………………,а “небесні гори”- ………….? (Куньлунь/Тянь – Шань)

    78.У Південній Америці є “срібна річка” та “срібна країна”.Назвіть їх. (Ла – Плата та Аргентина)

    79.Цей острів – вулкан, що відомий винятково сильним виверженням у 1883 році, має відповідну назву, яка в перекладі означає “тріщати”.Як ми називаємо цей вибухонебезпечний географічний об’єкт? (Кракатау)

    80.Найвищий гірський масив та вершина Європи має назву “біла гора”.Яку назву має цєй об’єкт на географічній карті? (Монблан)

    81.Для індіанців це – “гуркітлива вода”,а для нас – ……………? (водоспад Ніагара)

    82.Це дві великі ріки Північної Америки;одна –”велика річка”, друга – “каламутна, мулиста”.Іноді їх жартівливо називають “велика та товста бруднуля”.Як їх названо на географічній карті? (Міссісіпі та Міссурі)

    84.Що об’єднує Лену, Об, Нігер та Ніл? (назва, в перекладі – “річка”)

    85.Чому озеро Лобнор та озеро Онтаріо можна вважати антиподами? (Лобнор – “біле озеро”,Онтаріо – “чорне озеро”)

    86. “Дахом світу” вважають саме це нагір’я. Яке саме? (Памір)

    87.Назва якого географічного об’єкта складається з добре відомого числа – 3,14 та не менш відомого вигуку? (мис Піай)

    88.Який півострів постійно ображається на свої розміри? (Ямал)

    89.Який острів своєю назвою натякає на спортивний одяг? (Ямайка)

    90.Де, крім обличчя, можна побачити “носи та губи”? (на карті Євразії; Канин Ніс – півострів, Обська губа – затока)

    91.ЇЇ назва означає “червоно-коричнева” та нічого спільного не має ні з російським “сахаром”,ні нашим цукром. (пустеля Сахара)

    92.Назва найбільшого півострова означає в перекладі не що інше, як “іди подій корову”.Яка його назва на географічній карті? (Сомалі)

    93.Це озеро в Африці, що глибиною поступається лише Байкалу, має місцеву назву “зібрання вод”.Яка його назва на карті? (Танганьїка)

    Якщо ви знаєте цікаві географічні загадки українською лишайте їх в коментарях.

  • “Три товстуни” скорочено

    “Три товстуни” скорчено читати українською Ви можете за 8 хвилин.

    “Три товстуни” короткий зміст (переказ)

    Три товстуни – повість-казка Юрія Олеші. У книжці розповідається про революцію, підняту під проводом зброяра Просперо та канатоходця Тібула проти багачів-товстунів.

    “Три товстуни” головні герої

      Доктор Гаспар Арнені – найвідоміший в країні учений, досить похилого віку, співчуває народу; Канатоходець Тібул – один з вождів революціонерів, акробат, цирковий артист з труппи “Балаганчик дядечка Брізака”, найкращий в країні гімнаст; Суок – дванадцятилітня дівчинка-циркачка, напарниця Тібула; Август – старий клоун з труппи “Балаганчик дядечка Брізака”; Тітонька Ганімед – економка доктора Гаспара; Зброяр Просперо – один з вождів революціонерів; Спадкоємець Тутті – хлопчик дванадцяти років, спадкоємець Трьох товстунів; Раздватричі – учитель танців, який співчуває Товстунам; Три Товстуни – правителі країни, їхні імена не згадуються, в повісті їх називають Першим, Другим і Третім Товстунами; Граф Бонавентура – капітан палацової гвардії; Туб – учений, творець ляльки спадкоємця Тутті.

    Країною правлять Три Товстуни – магнати-монополісти, які не мають ні титулів, ні формальних посад. Хто правив країною до них, невідомо; вони – правителі, які мають неповнолітнього спадкоємця Тутті, якому і мають намір передати владу.

    У країні Трьох Товстунів революційна ситуація – невдоволення бідної частини суспільства, раз у раз спалахують сутички заколотників з гвардією Трьох Товстунів. Лідерами революціонерів є зброяр Просперо і повітряний гімнаст Тибул. Один з головних героїв роману, вчений найширшого профілю, доктор Гаспар Арнері, співчуває народу, хоча сам – досить забезпечена людина. Просперо заарештований і посаджений в клітку звіринця, але Тибул залишається на волі. Гаспар ховає Тибула в своєму будинку і за допомогою розчину, що змивається, перефарбовує його в негра для тимчасового маскування. На наступний день “негр” випадково дізнається про підземний хід з палацу Трьох Товстунів (цей секрет відкриває Тібулу продавець повітряних куль, який напередодні мав необережність залетіти на своїх кулях на палацову кухню і тільки за в’язку своїх куль купив свободу у кухаря, який погрожував видати його).

    Тим часом, піднявші заколот гвардійці палацової варти псують шаблями механізм чудової ляльки спадкоємця Товстунів, випещеного, але пригніченого хлопчика Тутті. Коли лялька була справна, вона не відрізнялася зовні від живої дівчинки і навіть росла ідентично з Тутті. Як кращому розуму країни, доктору Гаспару відданий наказ полагодити ляльку за один день і одну ніч під загрозою суворої кари. Він не може цього зробити з об’єктивних технічних причин і везе ляльку до палацу, щоб чесно здатися, але по дорозі втрачає її. Пошуки ляльки приводять його в фургон бродячих артистів, і там він бачить свою стару знайому – маленьку циркачку Суок, як дві краплі води схожу на зламану ляльку. З ініціативи Тибула (теж член трупи цього Балаганчика) вона погоджується підмінити собою ляльку і допомогти революціонерам: врятувати Просперо з палацового звіринця. Більш того: доктор, домовившись з Суок, демонструє, нібито лялька безповоротно помре, якщо Товстуни не скасують масову страту полонених при невдалому штурмі заколотників, і кара скасована, щоб смертю ляльки не засмутити Тутті!

    Дівчинці вдається звільнити Просперо: вона взяла ключ від його клітки у Тутті, якому Товстуни повісили його на шию, вважаючи, що так він буде в безпеці. Звільняючи Просперо з звіринця, Суок випадково чує передсмертний хрип якогось людиноподібного вовка, що представляється опальним ученим, що колись запозичив з неї, Суок, образ чудової ляльки для Тутті; більш того: нещасний в’язень перед смертю зізнається, що насправді Суок і Тутті – розлучені близнюки. Просперо бере зі звіринцю жахливу пантеру, і, прикриваючись їй, він і Суок намагаються втекти з палацу. Зброяру це вдається – через той самий підземний хід, що починається з кухні, – а Суок, через безглузду випадковість, немає. Її присуджують до смерті через розривання трьома тиграми. Тутті, щоб своїм плачем не завадив стратити фальшиву ляльку, особливі шпигуни присипляють на кілька днів, закапавши йому сплячому снодійне в вухо. Проте, все для хороброї дівчинки і революціонерів складається вдало: гвардійці, що перейшли на бік народу, підміняють дівчинку на знайдену ляльку, і лише Товстуни встигають здивуватися, чому тигри не чіпають дівчинку, як їх владу скидають, а Суок і Тутті остаточно возз’єднуються і дають вистави разом.

  • “Капітанська дочка” сюжет

    “Капітанська дочка” сюжет історичного роману О. Пушкіна ви згадаєте прочитавши даний матеріал.

    “Капітанська дочка” сюжет

    На схилі років поміщик Петро Андрійович Гриньов веде оповідь про бурхливі події своєї молодості. Дитинство своє він провів у батьківському маєтку в Симбірській губернії, поки в 16 років суворий батько – офіцер у відставці – не розпорядився відправити його служити в армію: “Полно ему бегать по девичьим да лазить на голубятни”.

    Волею долі по дорозі до місця служби молодий офіцер зустрічається з Омеляном Пугачовим, який тоді був просто збіглим, нікому не відомим, козаком. Під час бурану той погоджується проводити Гриньова з його старим слугою Савельйовичем до заїзду. На знак вдячності за послугу Петро віддає йому свій заячий кожух.

    Приїхавши на службу в прикордонну Білогорську фортеця, Петро закохується в дочку коменданта фортеці, Машу Миронову. Друг Гриньова, офіцер Швабрин теж небайдужий до капітанської дочки і викликає Петра на дуель, в ході якої завдає Гриньову поранення. Про поєдинок стає відомо батькові Петра, який відмовляється благословити шлюб з безприданницею.

    Тим часом розгорається “російський бунт, безглуздий і нещадний”. Пугачов зі своїм військом наступає і захоплює фортеці в оренбурзькому степу. Дворян страчує, а козаків закликає в своє військо. Батьки Маші гинуть від рук бунтівників, Швабрин присягає Пугачову, а Гриньов відмовляється. Від вірної страти його рятує Савельйович, звернувшись до Пугачова. Той впізнає людину, яка йому допомогла взимку, і дарує йому життя.

    На пропозицію вступити до військо Пугачова Гриньов не погоджується. Він їде до обложеного повстанцями Оренбургу і воює проти Пугачова, але одного разу отримує листа від Маші, яка залишилася в Білогірську через хворобу. З листа він дізнається, що Швабрин хоче насильно з нею одружитися. Гриньов за допомогою Пугачова рятує Машу. Пізніше за доносом його заарештовують вже урядові війська. Поки Гриньов сидить у в’язниці, Маша їде в Царське Село до Катерини II і вимолює прощення нареченому, розповівши, що його оббрехали

  • Загадки про школу українською

    Загадки про школу українською мовою для дітей та дорослих – використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають дитині розвити логіку, вчать швидко думати. Різні загадки про школу та шкільне приладдя зібрані в цій статті. Всі Загадки про школу з відповідями.

    Українські загадки про школу

    Великий будинок у місті стоїть,
    Та завжди, як вулик бджолиний, шумить.
    Як чаша, він повний знаннями,
    Ласкавий будинок цей з нами. (Школа)

    Чистенькі віконця
    Сміються до сонця.
    Діточки довкола.
    Наша люба…
    (Школа)
    * * *

    Для здоров’я – спорт.
    Вагу – солодкий торт.
    Мед – працьовиті бджоли.
    Знання глибокі – …
    (Школа)

    Загадки на шкільну тему

    Коли хочеш ти читати,
    То мене повинен знати.
    А коли мене не знаєш,
    То нічого не вгадаєш.
    (Буква)

    Він нам, як мама, дорогий,
    Він хоче нас навчити.
    Любити край чудовий свій
    Це мудрий наш…
    (Учитель)
    * * *
    – Що ти, донечко, шепочеш?
    І чому це ти не спиш?
    – Я, матусю, спати хочу,
    Але треба вивчить…
    (Вірш)

    * * *
    На базарі їх не купиш,
    На дорозі не знайдеш,
    І не зважиш на терезах,
    І ціни не підбереш.
    (Знання)

    * * *
    На уроках, в книжці, в школі
    Почерпнеш ти їх доволі.
    І назавжди у житті
    Стануть друзями тобі.
    (Знання)

    Ось до класу всіх скликає
    Голосистий цей дзвінок,
    І ми радо поспішаєм
    Не в садок, а на…
    (Урок)

    Біля школи на перерві
    Дітлахів гурти веселі.
    Одні бігають, стрибають,
    Інші щось розповідають,
    Дехто весело сміється,
    Бо у них все удається.
    Раптом продзвенів дзвінок.
    Всі побігли на…
    (Урок)

    Я іду у перший клас,
    Я у школі перший раз,
    На 12 буду вчиться,
    Бо я старанна…
    (Учениця)

    В сумці зошит і буквар.
    Хто до школи йде?
    (Школяр)

    Хто скликає на урок?
    То гучний шкільний…
    (Дзвінок)

    * * *
    Є чарівник у школі в нас,
    Ану впізнайте, хто він!
    Озветься – тиша йде у клас,
    Озветься ще раз – гомін.
    Щоб не спізнитись на урок
    Нам голос подає…
    (Дзвінок)

    Загадки про шкільне приладдя

    Біла грядка –
    Чорні зернятка.
    Посіяла по порядку
    Та й маю загадку.
    Хто зернятка знає,
    Той відгадає.
    (Аркуш, літери)
    * * *
    З нам подружить кожен з вас,
    Як піде у перший клас.
    Бо хоч завжди він мовчить,
    Та читати вас навчить!
    (Буквар)
    * * *
    Я негарно написала,
    А вона усе злизала.
    Олівців моїх сусідка,
    Ця вертлява-буквоїдка.
    (Гумка)

    Загадки про ручку

    Хутко стрибне на папір,
    І, хоч вір, а хоч не вір,
    Враз напише нове слово.
    Ось і речення готове.
    Вправно пише у руці,
    Бачать всі старання ці.
    (Ручка)

    * * *
    Їдуть братці
    Верхи на конячці,
    Не кусає кінь удило,
    П’є не воду, а чорнило,
    За ним тягнеться слідок,
    За рядком встає рядок.
    (Ручка)

    Загадки про олівець

    Дерев’яний
    Та довгенький,
    Маю носик я
    Гостренький.
    На білому
    Слід лишаю
    І всіх діток
    Потішаю.
    (Олівець)

    * * *
    У носатого Івана
    Одежина дерев’яна.
    Він у чистім полі ходить
    І по ньому носом водить.
    Нестрижений, нечесаний,
    Гострим ножем затесаний.
    (Олівець)

    * * *
    Я, не шкодуючи себе,
    Служити ладен вам щодня.
    Червоне, жовте, голубе
    Носити можу я вбрання.
    З братами я в коробці сплю.
    Тож розбудіть хутчіш мене!
    Бо дуже, діти, вас люблю,
    Хоч серце в мене й кам’яне!
    (Олівець)

    * * *
    Всяк школяр його шанує,
    Бо він пише ще й малює.
    Хто ж цей славний молодець?
    Це звичайно…(Олівець)

    * * *
    Довгі палички кругленькі –
    Сині, жовті, червоненькі.
    На папері походили,
    Кольори свої лишили…
    Звуться палички оці
    Кольорові…(Олівці)

    Носики в нас кольорові:
    Білі, чорні та бузкові,
    Жовті й сині на кінці.
    Це, звичайно, …(Олівці)

    Всім про все вона розкаже
    І малюночки покаже.
    Усіх розуму навчить,
    Хоч сама завжди мовчить.
    (Книга)

    * * *
    Пензлик, аркуш та вода…
    Де ж малюнок? От біда!
    Що іще забув я взяти,
    Щоб пейзаж намалювати?
    (Фарби)

    Загадки про портфель

    А у мене є торбинка,
    Зошитам й книжкам хатинка,
    Ще й пенал туди кладу,
    Як до школи я іду. (Ранець)
    * * *

    Паперовий кораблик щодня
    Відпливає в країну Знання.
    А надвечір оцей корабель
    Повертається в рідний… (Портфель)

    * * *
    Цю з підручниками скриню
    Я щодня ношу на спині.
    Як до школи прибігаю,
    То тоді її знімаю.
    (Ранець)

    Поля письменник-агроном
    Засіяв буквами-зерном.
    Отож, читачу, поспішай
    Зібрати мудрий урожай.
    (Книга)

    Разом стіл я і стілець.
    Хто вгадає – молодець.
    (Учнівська парта)

    Загадки про зошит

    Книжечки маленькі,
    Аркуші біленькі.
    В них вчимося ми писати,
    І складати, і віднімати.
    (Зошит)

    * * *
    У білому полі чорні ниви.
    Хто розуміє, той у полі сіє.
    (Зошит)

    Для письма, сказати прошу,
    Що потрібно взяти?
    (Зошит)

    Ручки й олівці, щоб знали,
    Ми кладемо у…
    (Пенали)

    Загадки про букварь (абетку)

    Букви всі від – А до Я, –
    Як одна міцна сімя.
    Варто всіх у цій родині
    Знати грамотній дитині.
    (Абетка)

    Цю найпершу в школі книжку
    Знає будь-який школяр.
    До усіх книжок доріжку
    Прокладає наш…
    (Буквар)
    * * *
    Букви в книжці цій вивчай
    Та докупи їх складай.
    Як їх гарно поскладаєш –
    Що завгодно прочитаєш!
    (Буквар)

    * * *
    Букви всі від А до Я
    На сторінках…
    (Букваря)

    У цій статті ви можете знайти загадки про книгу, загадки про знання, загадки про букварь, про зошит, про ручки та олівці, про все шкільне приладдя. А якщо ви знаєте цікаві загадки про школу лишайте їх в коментарях.

  • Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі

    Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі

    Австрійці застали в Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості та торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого, закріпаченого населення. Тому австрійська влада у 70-80-х рр. XVIII ст. проводила реформи, це припало на часи імператриці Марії-Терезії ( 1740-1780 рр.) та її сина Йосифа II (1780-1790 рр.):

    – Аграрна реформа – селяни були звільнені від особистої залежності й визначено розмір паншини (до 30 днів на рік), заборона застосування тілесних покарань, надання селянам деяких громадянських прав;

    – Адміністративна реформа – Королівство Галичини та Лодомерії поділено на округи, очолювані старостами, у селах влада належала мандаторам, містами управляли магістрати, згодом – міські ради, найвищим представницьким органом краю став сейм, де провідні позиції посідала польська шляхта, центр – Львів;

    – Освітня реформа – відновлення у Львові замість закритої єзуїтської академії в 1784 р. університету, при ньому до 1809 р. діяв Руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці. Запроваджено початкові і середні школи. У початкових школах навчання мало проводитися рідною мовою;

    – Релігійна реформа – католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні в правах. Заборона примушувати греко-католиків змінювати віру, рівні права при прийнятті на державну службу, зрівняння євреїв у правах з іншими народами імперії.

    Наслідки реформ:

      – позитивний вплив на політичну модернізацію краю; – посилення німецького впливу, українці, як і раніше, усунуті від участі в управлінні; – у той час, коли Йосиф II ліквідовував найогидніші вияви кріпацтва, Катерина II запроваджувала його для мільйонів українських селян, позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви; – поширення серед селян і греко-католицького духівництва прихильного ставлення до Габсбургів.

  • Чому професію геолога вважають романтичною?

    Чому професію геолога вважають романтичною?

    Професію геологів вважають насиченою пригодами й романтичною. Воно й зрозуміло: мандри по білому світу, дослідження корисних копалин, багаття й пісні під гітару…

    Однак тільки на перший погляд здається, що нічого складного в професії немає. За зовнішньою романтикою стоїть важка праця. Глухі місця, повна відсутність побутових, звичних нам зручностей – найчастіше це залишається в тіні їх роботи. І лише фахівці зрозуміють, які небезпеки деколи підстерігають геологів, які працюють у важких умовах, розвідуючи родовища природних багатств в різних точках земної кулі, на рівнинах і в горах.

    Історія професії: Професія геолога пройшла досить довгий шлях свого розвитку, перш ніж постати перед нами у своїй остаточній формі. Лише в останні кілька століть в обов’язки геологів стало входити обов’язкове вміння складати і підтримувати геологічну базу даних, обробляти отримані результати і оформляти їх картографічним способом….

    Соціальна значущість професії в суспільстві: Рівень соціальної значущості професії геолога визначається середніми показниками її затребуваності на ринку праці. На сьогоднішній момент основні замовлення надходять від приватних організацій, хоча державні установи все ж не залишаються в тіні приватних підприємців.

    Масовість і унікальність професії: Професія геолога в своєму роді унікальна. Для її успішної практики необхідно, по-перше, відмінна профільна освіта, глибокі знання в сфері складання і тлумачення картографічних креслень, вміле користування специфічними вимірювальними та аналітичними приладами. Робота носить нерівномірний характер і відрізняється можливістю частих тривалих відряджень і повторних виїздів на досліджуваний об’єкт. Геолог повинен також мати міцне здоров’я, хорошу фізичну підготовку, витривалість, спостережливість, вміння працювати в обмеженому колективі, бути терплячим і цілеспрямованим.

    Ризики професії: У цілому професія геолога не володіє явно вираженими мінусами. Нормативність навантаження зазвичай планується до виїзду експедиційної групи на об’єкт, проте в разі потреби ненормований робочий день може негативно позначитися на працездатності колективу. Кар’єрний ріст можливий при наявності відмінних знань, диплома про вищу освіту і нестандартному або інноваційному підході до вирішення поставлених завдань.

  • “Свічечка букви Ї” аналіз

    Аналіз вірша ” Свічечка букви Ї ” І. Малковича – тема, ідея, головна думка, художні засоби розкриті в цій статті.

    “Свічечка букви Ї”І. Малкович аналіз

    Тема: звернення до дитини – майбутнього країни, яка повинна плекати і оберігати свічечку букви “І” і серпик букви “Є”.

    Ідея: увіковічення рідної мови і бережливе ставлення до неї.

    Основна думка: доки є мова, доти існує нація. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову (Л. Костенко).

    Жанр: громадянська лірика.

    Римування: білий вірш.

    Художні засоби “Свічечка букви Ї”

    – Пестливі слова: свічечка, серпик, пальчики, ниточка, долоньки.

    – Епітети: “місячний серпик”, “мова солов’їна”.

    – Метафора: “місячний серпик зрізаний з неба”.

    – Повтори: дитино.

    Зміст поезії “Свічечка букви Ї”

    – Кожна дитина покликана захищати національну святиню. Зараз свічечку букви “ї”, місячний серпик букви “є”, а потім мову – культурну спадщину народу.

    – Возвеличення нашої мови.

    -Застереження дитини, щоб вона особисто прагнула зберігати мову, не покладаючись на будь-кого.

    Написана верлібром поезія Малковича “Свічечка букви “Ї”” стала популярною піснею-романсом. Автор знайшов дуже оригінальні слова на захист рідної мови. Він звертається до дитини, до майбутнього, якому берегти мову й передавати наступним поколінням.

  • Хронологічний довідник: Початок національно-визвольної війни

    Хронологічний довідник: Початок національно-визвольної війни українського народу

    1648 р., 25 січня – початок Національно-визвольної війни українського народу. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького.

    1648 р., лютий – Б. Хмельницький у Бахчисараї уклав союзну угоду з кримським ханом про надання військової допомоги.

    1648 р., 5-6 травня – перемога козаків над польським військом Стефана Потоцького під Жовтими Водами

    1648 р., 16 травня – розгром польської армії Миколая Потоцького у Гороховій Діброві поблизу Корсуня. Звільнення всієї Лівобережної України.

    1648 р., 11-13 вересня – розгром армією Б. Хмельницького польського війська під Пилявцями. Українські загони дійшли до Західної України.

    1648 р., 26 вересня – 16 жовтня – облога українським військом Львова, Гетьман обмежився викупом.

    1648 р., 28 жовтня – 14 листопада – облога армією Б. Хмельницькою Замостя.

    1648 р., 23 грудня – урочистий в’їзд Б. Хмельницького в Київ.

    1649 р., 30 червня-13 серпня – облога повстанським військом фортеці Збараж.

    1649 р., 21 липня – битва під Лотом, загибель київського полковника Михайла Кричевського. Литовське військо Януша Радзнвілла зазнало значних втрат і зупинило свій наступ.

    1649 р. 5-6 серпня – розгром польського війська поблизу міста Зборів.

    1649 р. 8 серпня – укладення Зборівського мирного договору між Б. Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром. Визначення 40-тисячного козацького реєстру, обмеження території козацької України Київським, Брацлавеьким і Чернігівським воєводствами.

    1650 р., серпснь-вересень – перший молдовський похід козацьких військ. Господар Молдови Василь Лупул зобов’язувався не допомагати Польщі.

    1651 р., 18-30 червня – битва під Берестечком. Поразка козацького війська. Вихід значної частини українського війська з оточення завдяки рішучим діям наказного гетьмана І. Богуна.

    1651 р., 26 червня – битва під Лоєвом і Ріпками. Загибель чернігівського полковника Мартина Небаби. Литовське військо Януша Радзнвілла продовжило наступ на південь.

    1651 р., 18 (28) вересня – Білоцерківський мирний договір між Україною та Польщею. Встановлення 20-тисячного реєстру, обмеження влади гетьмана Київським воєводством.

    1652 р., 22-23 травня – розгром польського війська на чолі з Мартином Калиновським козацько-татарською армією під проводом Б. Хмельницького. Фактичне відновлення умов Зборівського договору.

    1652 р., 21 серпня – одруження Тимоша Хмельницького з донькою молдавського господаря В. Лупула. Укладення українсько-молдовського союзу.

    1653 р., серпень-вересень – новий похід козацьких загонів Т. Хмельницького в Молдову і їхня поразка під Сучавою. Смерть Т. Хмельницького під час захисту фортеці (5 вересня).

    1653 р., вересень-грудень – облога козацькими військами польської армії в Жванці на Поділлі. Усна угода про припинення воєнних дій, відновлення умов Зборівського договору.

    1654 р., 8 (18) січня – козацька рада в Переяславі ухвалила присягнути на вірність цареві Московії.

    1654 р., 27 березня – укладення козацьким посольством договору з московським урядом (Березневі статті). Установлення чисельності козацького війська у кількості 60 тис. осіб.

    1654 р. – заснування Харкова.

    1655 р., 19-20 січня – бої козацько-московської армії з польсько-татарськими військами під Охматовим (Дрижипільська битва). Б. Хмельницький не зумів завдати вирішального удару та звільнити Брацлавщину.

    1655 р., 19 вересн Я – поразка польського війська у битві з козацько-московською армією під Городком.

    1655 р., 19 вересня – 29 жовтня – облога Львова військом Б. Хмельницького.

    1656 р., 8 жовтня – укладення у Чигирині союзу з трансільванським князем Юрієм (Дєрдєм) II Ракоці проти Польщі.

    1656 р., 24 жовтня – підписання між Москвою і Річчю Посполитою Віденського перемир’я. Порушення Московією договору з Україною.

    1657 р., січень-липень – воєнні дії армії трансільванського князя Юрія (Дєрдя) II Ракоці та козацьких загонів на чолі з київським полковником Антоном Ждановичем проти Польщі, закінчилися фактично невдало.

    1657 р., 27 липня – смерть Б. Хмельницького у Чигирині.

    Читайте тему: Початок національно-визвольної війни українського народу середини 17 ст, щоб детальніше зрозуміти матеріал.

  • “Фауст” Гете короткий зміст

    “Фауст” Гете короткий зміст

    Твір починається ліричною присвятою. Поет з сумом згадує про безповоротні часи юності, коли він задумав писати свою поему. Він присвячує вступ до поеми рідним і друзям своєї юності, тим, хто вже помер чи знаходиться далеко: “Ви знов зі мною, марива туманні, що в юності давно вже промайнули”. Поет з вдячністю згадує “всіх тих, хто жив того яскравого полудня”.

    Після “Присвяти” йде “Театральний вступ”, безпосередньо не пов’язаний з сюжетом поеми. Директор театру, Поет і Комічний актор у розмові обмірковують проблеми художнього мистецтва. Чи повинне мистецтво слугувати юрбі чи залишатись вірним своєму високому призначенню? Ця розмова є відбиттям поглядів самого Гете на мистецтво.

    Пролог на небі

    У “Пролозі на небі” міститься зав’язка трагедії. Тут діють Господь, архангели (Рафаїл, Гавриїл і Михаїл) і Мефістофель. Архангели співають хвалу діянням Господа, що створив Всесвіт. Вони малюють картину природи, велич якої неможливо осягнути розумом:

    Земля із швидкістю страшною
    В просторі крутиться-літа,
    І райське світло дня чергою
    Зміняє ночі темнота.
    Хвилює море неозоре
    І шумом скелі покрива
    Та сфер стремління вічно-скоре
    І гори, й море порива.

    Славослів’я архангелів перериває Мефістофель своєю саркастичною реплікою: “О Господи, ти знов між нас явивсь, питаєш, як ідуть у кого справи…” Не все на землі так чудово, як тільки-но запевняли у своїх пишномовних тирадах архангели. На землі, говорить Мефістофель, “я свідок лиш мізерності людської”.

    Між Богом і Мефістофелем починається суперечка. Вперше звучить ім’я вченого мужа Фауста, котрого Бог бере за взірець як свого вірного і старанного раба. Мефістофель відповідає, що “його думки на безум хворі”, не схожий він на інших рабів, що в ньому немає покірності й спокою. Він відзначає суперечливу, роздвоєну натуру Фауста:

    Його думки, на безум хворі,
    Ширяють десь в непевній далині.
    То з неба б він зірвав найкращі зорі,
    То пив би він всі радощі земні;
    Та ні земля, ні далі неозорі
    Не вдовольнять тієї маячні.

    Мефістофель вважає, що він може дати Фаустові земні радощі, котрі захоплять його і примусять забути про високі пориви до знань. Бог дозволяє Мефістофелю піддавати Фауста будь-яким спокусам, опустити його в будь-яку безодню, вважаючи, що відчуття виведе Фауста з глухого кута. Мефістофель приймає суперечку, він упевнений, що виграє її, що примусить Фауста “…плазувати у пилу”. Якщо Фауст визнає себе вдоволеним життям, його душа буде віддана Мефістофелеві. Бог надає право Мефістофелеві боротися за душу вченого. Починається грандіозна за масштабом боротьба добра і зла, піднесеного і ницого!

    Сцена 2 “Біля міських воріт”

    Яскравого святкового дня пістрява юрба міщан, що гуляють, направилась за місто. Фауст і його помічник Вагнер – сухий педант, “нудний, обмежений школяр” – приєдналися до святкової юрби. Всі оточуючі поважали Фауста: він сам і його батько без утоми лікували людей, рятуючи їх від хвороб. Його не лякали ні “виразка морова”, ні чума. Прості міщани і селяни вітають лікаря, кланяються йому і поступаються дорогою. Але це щире визнання не доставляє радості Фаусту. Він далекий від того, аби переоцінювати власні заслуги. На слова Вагнера про те, що доктор повинен гордитися такою любов’ю народу, Фауст відповідає, що часто лікував людей, але часто не дізнавався потім, чи допомогло людині його лікування і чи вижила вона. Фауст зізнається Вагнеру, що у ньому живуть дві протилежні людини, що не поступаються одна одній. Одна палка і лине до землі, а інша – за хмари, готова вирватися з тіла.

    На прогулянці до Фауста й Вагнера прибивається дивний чорний пес, якого Фауст спочатку вважає перевертнем.

    Вагнер заспокоює Фауста: “Ви бачите не примару, це звичайний пес. Гарчить, хвостом виляє, ліг на живіт. Все, як у собак. Не схожий він на духа”.

    Фауст забирає пса з собою.

    Сцени 3 і 4 “Кабінет Фауста”

    Фауст у своєму робочому кабінеті, й знову його гризуть тяжкі сумніви. Біля його ніг чорний пудель – пес, що причепився до нього на прогулянці. Прагнучи побороти зростаюче занепокоєння, повільність думок і розбрат, Фауст береться за переклад на німецьку мову Нового завіту.

    “Спочатку було Слово”,- читає він у Євангелії. Але тлумачення грецького “Логос” як “Слово” не задовольняє його, й він намагається підставити інші поняття: спочатку “Думка”, потім “Сила” й, нарешті, “Діло”. “Спочатку було Діло!” – вигукнув Фауст, тому що для нього діяти – вище за все.

    Але тут від занять його увагу відвертає чорний пес, Фауст намагається вигнати його з кімнати, але пес наїжачився й виріс у висоту й ширину та врешті-решт перекинувся на Мефістофеля, котрий уперше постає перед доктором під виглядом мандрівного студента. Фауст здивований: ось значить як, пес у собі приховував школяра?

    На запитання господаря про ім’я несподіваний гість відповідає, що він частина сили тієї, що без числа творить добро, бажаючи усьому зла… Дух, що звик завжди заперечувати.

    Гість поблажливо насміхається над людськими слабкостями, над людським таланом і зізнається Фаустові, що світ поки зносить його нападки “без втрат”. Не поладивши в цілому зі Всесвітом, Мефістофель шкодить по дрібницях.

    Мефістофель хоче спокусити Фауста маленькими радощами життя й на підтвердження людського почуття розважити його. Він кличе на допомогу духів, ті водять “танок” навколо доктора, співають про плотські радощі, коли зранку й до заходу – пісні, гуляння, танці, небо, трава. І поцілунки… Фауст засинає під цей танок, а Мефістофель тим часом зникає.

    У наступній сцені Мефістофель знову з’являється в кабінеті Фауста, але тепер він “прийшов… зухом”. На ньому “червець,… блаватас, плащем обвинувся єдвабним, вдяг капелюх з пером привабним, ще й шпагу замашну припас”. Цього разу він з місця в кар’єр пропонує старому самітнику розвіяти тугу та, вдягнувшись у пишні шати, покинути “нікчемні заняття”.

    Фауст віднікується, кажучи, що в будь-якому одязі буде відчувати “тугу існування”, що він “життя заперечив” і з тугою чекає смерті. Мефістофель вмовляє Фауста припинити “панькатись із вічною журбою”, пропонуючи йому своє товариство й запевняючи, що Фауст не буде з ним нудитись.

    Якщо запропонована насолода захопить Фауста настільки, що він попросить зупинити цю мить, то він стане здобиччю Мефістофеля, й Мефістофель зможе забрати його душу.

    Фауст врешті-решт погоджується підписати домовленість з дияволом. За цією домовленістю Мефістофель повинен прислуговувати Фаустові й виконувати всі його бажання до тих пір, поки той не вигукне: “Зупинись, мить, ти прекрасна!”. Фауст дає Мефистофелеві розписку, підписану кров’ю.

    Скріпивши кров’ю договір, вони вирушають у мандри – просто в повітрі, на широко розстеленому плащі Мефістофеля.

    Сцена 12 “Сад”

    За час, що минув між цими сценами, до Фауста повернулась молодість – тридцять років геть з плеча.

    Мефістофель звів Фауста з відьмою, котра омолодила його, давши випити чарівного напою, й зробила його більш сприйнятливим до насолод. Фауст тепер молодий, красивий, кров його кипить, і він не знає більше вагань у своїй рішучості пізнати всі насолоди життя й осягнути вище щастя. Мефістофель радіє, що примусив його забути про потяг до знань і науки.

    Однак яку ж спокусу придумав кульгавий біс своєму підопічному? Одна з них називається Маргарита, або Гретхен. їй п’ятнадцять років, вона звичайна, чиста й невинна дівчина. Гретхен виросла в маленькому містечку, де біля криниці обмінюються плітками кумасі. Сім’я її небагата, хоч батько й залишив невеликий спадок – і сад, і невеличкий будинок у слободі. В будинку немає служниці, і дівчині доводиться виконувати самій всю роботу по господарству. Брат її служить в армії, а молодша сестричка, яку вона винянчила, недавно померла. Між Фаустом і Гретхен з її наївною простотою – велика дистанція. Але саме це в ній полонило Фауста.

    Побачивши на вулиці Маргариту, що поверталася з церкви, Фауст спалахнув до неї безумною пристрастю. У відповідь на пропозицію провести її дівчина відповідає гнівною відмовою. Й тоді свої послуги пропонує зводня-диявол. Маргарита відповідає Фаустові таким же полум’яним коханням. Вони зустрічаються в саду. Дівчина зриває ромашку і, відриваючи одну за іншою пелюстки, ворожить: “Не любить. Любить. Ні… Любить!”.

    Її почуття безмежне, про його глибину та силу ми можемо лише здогадуватись, якщо ця скромна, лагідна й наївна дівчина не просто стає коханою Фауста, але згодом, за його порадою, приспала свою матір, щоб та не заважала їхнім побаченням.

    Фауста приваблює ця юна й невинна простолюдинка, можливо тому, що з нею він знаходить відчуття краси й добра, до якого колись прагнув. Кохання дарує їм насолоду, але воно ж стає й причиною нещасть.

    Гретхен

    До брата Маргарита, Валентина, доходять чутки, що його сестра, котра раніше була взірцем, вже не може бути прикладом моралі. Проходячи повз вікна Гретхен, Валентин випадково зустрічається з Фаустом і Мефістофелем. Здогадуючись, що один з них сестрин коханець, він кидається в бійку За знаком свого кульгавого компаньйона (“Сміливіше, докторе! Шпагу! Вперед!”) Фауст приймає бій. Разом з Мефістофелем вони борються проти Валентина, й Фауст заколов брата своєї коханої. Побачивши, що Валентин убитий, Фауст зі своїм провожатим тікає з місця подій. Помираючи, Валентин проклинає свою сестру, називаючи її шльондрою, й віддає на громадський Осуд. Він передвіщає їй: настануть дні, коли тебе відцураються всі чесні люди, як чуми.

    До брата Маргарита, Валентина, доходять чутки, що його сестра, котра раніше була взірцем, вже не може бути прикладом моралі. Проходячи повз вікна Гретхен, Валентин випадково зустрічається з Фаустом і Мефістофелем. Здогадуючись, що один з них сестрин коханець, він кидається в бійку За знаком свого кульгавого компаньйона (“Сміливіше, докторе! Шпагу! Вперед!”) Фауст приймає бій. Разом з Мефістофелем вони борються проти Валентина, й Фауст заколов брата своєї коханої. Побачивши, що Валентин убитий, Фауст зі своїм провожатим тікає з місця подій. Помираючи, Валентин проклинає свою сестру, називаючи її шльондрою, й віддає на громадський Осуд. Він передвіщає їй: настануть дні, коли тебе відцураються всі чесні люди, як чуми.

    Сцена 25 “В’язниця”

    Отже, Фауст утік від розплати за вбивство, поспішивши, забрався з міста. Що ж трапилося відтоді з Маргаритою? Нещасна дівчина стала тяжкою злодійкою. Як виявилося, вона мимоволі умертвила матір, тому що та одного разу не прокинулася від сонного зілля. Пізніше Маргарита народила дівчинку й, рятуючись від людського осуду, втопила її у річці. Тепер вона, затаврована як убивця й блудниця, заточена у в’язниці та чекає покарання. Фауст дізнається про це нещастя і обрушується на Мефістофеля з докорами. Диявол з холодною посмішкою відбиває ці докори, але обіцяє йому звільнити Маргариту. Фауст проник у в’язницю, де знемагає Гретхен, очікуючи на покарання.

    Маргарита втратила розум. Простоволоса, боса, вона співає в ув’язненні дитячу пісеньку і тремтить від будь-якого шелесту. Коли прийшов Фауст, вона його не впізнала. Вважаючи його за ката, вона благає дати дожити їй до ранку. Він у відчаї слухає її безумні речі. Вона щось каже про дитину, яку треба покормити, просить не вести її під сокиру. Фауст падає перед нею на коліна, називає її по імені (“Гретхен! Гретхен!”), розбиває кайдани. Нарешті вона розуміє, що перед нею друг:

    Це він, це він! Не стало мук, образ,
    І тьми тюрми, й кайданів, і недолі!..
    Це ти! Я знов на волі!
    Ти мене спас!
    Дивись, ось тая вулиця,
    Де вперше ми ззирнулися,
    А ось і той садок,
    Де з Мартою тебе я ждала в вечорок.

    Ланцюги Маргарита спадають. Вона не може повірити у свій порятунок. Фауст підганяє її: часу мало, треба йти, скоріше залишити темницю. Але Маргарита не поспішає, вона докоряє коханому, що він став холодним у ставленні до неї, до її обійм, розучився цілуватись:

    Вже й цілуватись розучився?
    Чому ж тепер такий страшний став?

    Маргарита розповідає Фаустові, що в ставку втопила дитину. Фауст знову просить її поквапитись: “Йдемо! Довірся! Не тягни”. Вона каже Фаусту, що немає гіршої долі, ніж ходити з хворою совістю завжди з оглядкою, чи нема позаду ворогів чи засідки – й відмовляється йти за ним на волю. Він вирішив вивести її силою. Але Маргарита на здивування виявляється рішучою й знову відмовляється.

    Мефістофель, що з’явився біля дверей, підганяє Фауста. Вони залишають в’язницю вдвох, так і не вмовивши Маргариту йти з ними. “Я покорюся Божому суду”,- каже дівчина. Йдучи, Мефістофель каже, що Маргарита приречена на муки. Однак голос вище каже: “Врятована!”. Надавши перевагу лютій смерті і каяттю над втечею, влаштованою дияволом, Маргарита врятувала свою душу.

    Останній монолог Фауста (II частина)

    Фауст знову старий і відчуває, що життя наближається до кінця. На нього чекає ще один удар – він осліп і залишився у повній темряві. Сліпий і немічний старий, що стоїть уже на краю могили, Фауст все ж прагне здійснити свою заповітну мрію: збудувати греблю, щоб відвоювати в моря шматок землі, котру кожний рік затоплює морський приплив, позбавляючи її родючості.

    Розв’язка наближається. Мефістофель передбачає близьку смерть Фауста й скликає лемурів, злих духів, щоб приготувати йому могилу. Він сподівається, що душа Фауста потрапить йому до рук. Сліпий Фауст чує дзвін лопат, і йому здається, що це його народ займається будівництвом греблі. Ним оволоділа шалена радість і енергія – він думає, що заповітна мета уже близько. Проте незрячому Фаусту невтямки, що це не будівники – навколо нього метушаться злі духи, риючи йому могилу. Натхненний ідеєю будування, він продовжує віддавати накази будівельникам.

    У його уяві виникає така грандіозна картина багатої, родючої й процвітаючої країни, де живе “народ вільний на землі вільній”, що він промовляє сокровенні слова про те, що хотів би зупинити мить.

    Отже, фатальні слова промовлені. Фауст падає на руки лемурів і помирає. Мефістофель уже передбачає мить, коли згідно з домовленістю заволодіє його душею. Однак тут з’являються небесні сили, і починається боротьба злих духів з янголами. Мефістофель проклинає янголів. Але троянди, які розкидають янголи і що загоряються від вогняних подихів бісів, печуть тіло Мефістофеля. Не витримавши боротьби, біси тікають, і янголи відносять душу Фауста на небеса.

    Душа Фауста врятована.

  • Джон Барт біографія

    Джон Барт біографія скорочено американського письменника викладена в цій статті.

    Джон Сімонс Барт (John Simmons Barth) – один з основоположників “школи чорного гумору”

    Джон Сіммонс Барт біографія

    Джон Сіммонс Барт народився 27 травня 1930 у маленькому містечку Кембридж штату Меріленд. Після закінчення школи вступає у престижне Джуліардське музикальне училище у Нью-Йорку. Згодом навчався в університеті Джонса Хопкінса, де вивчав англійську мову.

    Після закінчення університету Джон Барт займався викладацькою діяльністю в університетах Пенсільванії (1953-1965), Буффало (1965-1973), Бостона (1972-1973), Балтімора (Джона Хопкінса, 1973-1995).

    Отримавши в 1951 році університетський диплом і залишившись в alta mater в магістратурі, Барт представив через рік свій перший, досі не виданий роман “Хітон Несса” і отримав магістерський ступінь. Після чого, не закінчивши роботу над докторською, був змушений влаштуватися на викладацьку роботу в англійське відділення Пенсільванського університету. У 1955 році Барт пише першу “пару” романів: “Плавучу оперу” і “Кінець шляху”

    Популярність письменникові принесла книга “Торговець дурманом”. У 1965 році, коли був публікуваний “Козлик Джайлз”, Джон Барт був названий американським письменником номер один. За наступну свою книгу, трилогію “Химера” (1972), письменник був удостоєний престижної в той час в Америці Національної книжкової премії. Класикою постмодерністської літератури стали і наступні його книжки – “Письмена”, “Приливні оповіді”, збірники “П’ятнична книга” і “Заблудившись в кімнаті сміху”.

    Найвідоміший роман письменника – “Козлоюноша Джайлз, або Переглянте новий розклад занять” (1966). Фантастичні мотиви зустрічаються в оповіданнях Барта зі збірки “Загублені в веселому будинку; проза для друку, записування на магнітофон, проголошення вголос “[Lost in the Funhouse: Fiction for Print, Tape, Live Voice] (1968) і” Химера “[Chimera] (1972).

    Джон Сіммонс Барт бібліографія

    Романи
    Плавуча опера / The Floating Opera (1956)
    Кінець шляху / The End of the Road (1958)
    Торговець дурманом / The Sot-Weed Factor (1960)
    Козлоюноша Джайлс / Giles Goat-Boy (1966)
    Химера / Chimera (1972, рос. Переклад 2000)
    Листи / Letters (1979)
    Академ / Sabbatical: A Romance (1982)
    Приливні оповіді / Tidewater Tales (1987)
    Останнє плавання Ім’ярек моряка / The Last Voyage of Somebody the Sailor (1991)
    Жив-був: Плавуча опера / Once upon a Time (1994)
    / Coming Soon! (2001)
    / Where Three Roads Meet (три новели) (2005)
    Всяко Третє роздуми / Every Third Thought (2011)

    Розповіді
    Заблукавши в кімнаті сміху / Lost in the Funhouse (1968)
    / On with the Story (1996)
    / The Book of Ten Nights and a Night (2004)