“Лускунчик і Мишачий король” – казка Е. Т. А. Гофмана, опублікована в 1816 році.
“Лускунчик и Мишачий король” скорочено
“Лускунчик і Мишачий король” короткий зміст ви можете прочитати за 10 хвилин.
24 грудня в будинку радника медицини Штальбаум всі готуються до Різдва. Марі і її брат Фриц гадають, що ж цього разу їм піднесе в подарунок старший радник суду Дроссельмейер – їх хресний, вигадник і мастак, який часто лагодив годинник у будинку Штальбаумів. Марі мріяла про сад і озеро з лебедями, а Фріц заявив, що йому більше подобаються подарунки батьків, якими можна грати, а зробити цілий сад хресному не під силу.
Увечері дітей впустили до красивої ялинки, біля і на якій були подарунки: нові, сукні, гусари і т. д. Хресний зробив дивовижний за́мок, проте танцюючі в нім ляльки виконували одні і ті ж рухи. Потрапити всередину замку було неможливо, тому диво техніки швидко набридло Мари і Фрицу – тільки їх мати зацікавилася складним механізмом. Коли усі подарунки розібрали, Марі побачила Лускунчика. Потворна зовні лялька здалася дівчинці дуже милою.
Фріц швидко виламав Лускунчику пару зубів, намагаючись розколоти тверді горіхи, і іграшкою стала опікуватись Марі. На ніч діти прибрали іграшки в скляну шафу. Марі затрималася у шафи, розміщуючи свого підопічного з усіма зручностями, і стала учасницею битви семіголового Мишачого Короля і армії ляльок під проводом Лускунчика. Ляльки здалися під натиском мишей, і коли Мишачий Король вже підібрався до свого суперника, Марі кинула в нього (тобто в Мишачого Короля) своєю туфелькою.
Вона прокинулася в ліжку з ліктем, порізаним розбитим склом шафи. Ніхто не повірив її розповіді про нічну пригоду. Хрещений приніс відремонтованого Лускунчика і розповів казку про твердий горіх. У короля і королеви народилася прекрасна принцеса Пірліпат, але королева Мишільда, бажаючи помститися за родичів, убитих мишоловками придворного годинникаря Християна-Еліаса Дроссельмейера, перетворила красуню в виродка.
Заспокоїти її тепер могло тільки клацання горіхів. Дроссельмейер під страхом смертної кари за допомогою придворного Звіздаря обчислив гороскоп принцеси – повернути красу їй допоможе горіх Кракатук, розколотий юнаком особливим методом. Король відправив Дроссельмейера і Звіздаря на пошуки порятунку. І горіх, і племінник годинникаря були знайдені у брата Дроссельмейера, Крістофа-Захаріуса, в його рідному місті. Це був “майстер іграшок, різьбяр по дереву, лакувальник і позолотник”.
Багато принців зламали зуби об Кракатук, і коли король пообіцяв видати дочку заміж за рятівника, вперед вийшов Дроссельмейер-молодший. Він розколов горіх, і Пірліпат, з’ївши його, повернулася до свого попереднього стану, але юнак не зміг виконати весь обряд, бо Мишільда кинулася йому під ноги. Вона загинула, але Дроссельмейер-молодший перетворився в Лускунчика. Король вигнав Дроссельмейера-старшого, його племінника і Звіздаря. Однак останній передбачив, що Лускунчик буде принцом, і потворність зникне, якщо він переможе Мишачого Короля, і його (тобто Лускунчика) полюбить прекрасна дівчина.
Через тиждень Марі видужала і стала докоряти Дроссельмейера в тому, що він не допоміг Лускунчику. Той відповів, що лише вона може допомогти, тому що править світлим царством. Мишачий Король унадився вимагати у Марі її ласощі взамін за безпеку Лускунчика. Батьки стривожилися тим, що завелися миші. Коли він зажадав її книжки і сукні, вона взяла на руки Лускунчика і заридала, так як була готова віддати все. Але коли нічого не залишиться, Мишачий Король захоче загризти її саму.
Лускунчик ожив і обіцяв подбати про все, якщо добуде шаблю – з цим допоміг Фріц, нещодавно відправив у відставку полковника і покарав гусар за боягузтво під час бою. Вночі Лускунчик прийшов до Марі із закривавленою шаблею, свічкою і 7 золотими коронами. Віддавши трофеї дівчинці, він повів її в царство солодощів, куди вони потрапили через платтяну шафу, діставши з рукава батьківської лисячої шуби кедрову драбинку. Допомагаючи сестрам Лускунчика по господарству, запропонувавши розтовкти в золотий ступці карамель, Марі раптом прокинулася у своєму ліжку.
Звичайно, ніхто з дорослих не повірив її розповіді. Про корони Дроссельмейер сказав, що це його подарунок Марі на її 2-річчя, і відмовився визнати Лускунчика своїм племінником, так як іграшка стояла на своєму місці в шафі. Батько пригрозив викинути всіх ляльок (в тому числі і Лускунчика), і Марі не сміла заїкатися про свою історію. Але одного разу на порозі їхнього будинку з’явився племінник Дроссельмейера, який наодинці зізнався Марі, що перестав бути Лускунчиком, і запропонував їй розділити з ним корону і трон марципанового замку. Кажуть, вона і понині там королева.