Луїза Мей Олкотт біографія скорочено американської письменниці викладена в цій статті.
Луїза Мей Олкотт ( Louisa May Alcott) вІдома завдяки романам «Маленькі жінки» та «Хороші дружини» про дитинство та юність чотирьох сестер.
Вона народилася 29 листопада 1832 в місті Германтаун, штат Філадельфія. Основну частину знань Луїза отримала від свого батька Бронсона Олкотт, так як її освітою більшою мірою займався він особисто. Луїза Мей дружила з Емерсон та сім’єю Торо.
Ставши старше, Луїза Олкотт стала послідовницею аболіціонізму і фемінізму. Через тяжке становища сім’ї вона рано почала працювати (була гувернанткою, вчителькою, швачкою). З дитинства захоплювалася літературою, складала невеликі оповідання і казки, писала п’єси для домашнього театру. У 22 роки Луїза написала свою першу книгу «Байки про квіти» («Flower Fables»), в яку увійшли оповідання, складені для Еллен Емерсон, дочки Ральфа Уолдо Емерсона.
Під час Громадянської війни була медсестрою у військовому госпіталі в Джорджтауні. У 1863 році в переробленому вигляді були видані її листи рідним, які вона посилала з госпіталю, і ця книга принесла їй першу, хоч і не дуже широку популярність.
У 1868 році була видана найвідоміша і популярна книга Олкотт — «Маленькі жінки» , що оповідає про дорослішання чотирьох дочок сім’ї Марч: Мег, Джо, Бет і Емі. Прообразом Мег послужила її старша сестра Анна, саму себе вона висловила в образі Джо, а образи Бет і Емі були написані на основі молодших сестер Елізабет і Мей відповідно. Успіх книги спонукав письменницю скласти кілька пов’язаних з цим твором романів: в 1869 році вийшло продовження під назвою «Хороші дружини», яке часто публікується разом з першою частиною роману і оповідає про юність сестер Марч і їх заміжжі; в 1871 році була видана книга «Маленькі чоловіки», також напівавтобіографічна, що оповідає про племінників письменниці; нарешті, в 1886 році вийшла книга «Хлопці Джо». Крім того, багато з подальших оповідань і повістей Олкотт перегукувалися з «Маленькими жінками».
На відміну від Джо Марч, свого літературного втілення, Луїза Мей Олкотт ніколи не була заміжня.
У 1879 році, після смерті її сестри Мей, письменниця взяла на виховання свою дворічну племінницю Луїзу Мей Нерікер (вона була названа так на честь тітки і навіть отримала таке ж сімейне прізвисько — Лулу).
Пізніше Олкотт стала активним борцем за права жінок і була першою жінкою, зареєстрованою для участі у виборах в Конкорді, Массачусетс.
Ряд літературознавців вважають, що Олкотт першою використала повністю сформований сюжет про «прокляття мумії» у своєму оповіданні «Загублені в піраміді, або Прокляття мумії» (1869).
Незважаючи на погіршення здоров’я, Олкотт продовжувала писати до самої своєї смерті. Вона померла в Бостоні 6 березня 1888 від наслідків тривалого отруєння ртуттю (через черевний тиф вона довгий час приймала каломель).