“Маг” – постмодерністський роман Джона Фаулза, історія Ніколаса Ерфе – молодого британського випускника Оксфорду, який вирушив викладати англійську мову на невеликому грецькому острові.
“Маг” Фаулз скорочено
Дія роману відбувається в Англії та Греції в 1950-і роки. Роман наповнений цілком впізнаваними реаліями часу. Головний герой твору – Ніколас Ерфе (від його імені ведеться розповідь у традиційній формі англійського роману виховання), випускник Оксфорда, типовий представник повоєнної англійської інтелігенції. Його життя невизначене і безцільне, він романтичний одинак, який ненавидить нинішній час і скептично відноситься до своєї “англійськості”. В Англії він зустрічає дівчину-австралійку на ім’я Алісон, яка працює стюардесою, заводить з нею роман, але не наважується визнати, що любить її.
Ніколас Ерфе біжить від буденності сьогодення і передбачуваності свого майбутнього на далекий грецький острів Фраксос в пошуках “нової таємниці”, уявного життя, гострих відчуттів, розлучившись з Алісон. Для Ерфе, захопленого модними в той час ідеями екзистенціалізму, вигаданий, нереальний світ більш цінний і цікавий, ніж світ, в якому він змушений перебувати. Протягом майже року Ніколас живе і працює на Фраксосі, і протягом цього часу починає усвідомлювати свою бездарність як поета, безглуздість існування, неможливість реалізуватися, що ледь не приводить його до самогубства.
Разом із тим у травні герой нарешті знаходить те, чого він так прагнув, – той самий вигаданий світ і нову таємницю, якими для нього стають вілла “Бурані” і її мешканці. З цього моменту він проходить через ряд загадок, таємниць, випробувань волі і психіки. Пережиті Ерфе події занурюють його все глибше в атмосферу міфу і таємниці, він практично втрачає почуття реальності. Незримий ляльковод – господар вілли Моріс Кончіс – контролює всі події, змушуючи Ніколаса то стикатися з бажаною ним Лілією-Жюлі, то знову повертатися в минуле, де живі почуття до Алісон. Коли ж головний герой, нарешті, приходить до переконання, що він визначився зі своїми істинними бажаннями, навчився відрізняти справжнє від помилкового, казка обривається і перетворюється в нічний кошмар, в якому Кончіс доводить Ерфе всю помилковість його висновків. На завершення Ніколас, оновлений і звільнений від помилкового, повертається в Англію, як і пророкував віршами Т. С. Еліота на початку їхнього знайомства Кончіс:
Ми будемо блукати думкою,
І в кінці поневірянь прийдемо
Туди, звідки ми вийшли,
І побачимо свій край вперше.
В Англії Ніколас Ерфе знову зустрічає Алісон і пропонує їй відновити їхні стосунки.
Епілогом твору Фаулз вибирає латинську фразу: “cras amet qui numquam amavit quique amavit cras amet”, яку можна перекласти як “І пізнає любов не любив ні разу, і полюбить той, хто вже розлюбив”.
Фінал залишається невизначеним, і сам Фаулз давав різні коментарі з цього приводу, хоча на його відповідь могла вплинути і особистість запитувача