«Майстер і Маргарита» аналіз ЗНО — жанр, сюжет, проблематика, тема та ідея
«Майстер і Маргарита» аналіз твору
Автор — Булгаков
Рік написання — 1929-1940
Жанр «Майстер і Маргарита» : містичний, філософський, сатиричний, фантастичний, «магічний реалізм» За формою — роман у романі (Булгаков пише роман про майстра; майстер пише роман про Пілата; Левій Матвій пише про Ієшуа)
Тема «Майстер і Маргарита» — Етична відповідальність людини за свої вчинки
Ідея «Майстер і Маргарита» – 1) Пошук істини неможливий без терпіння мужності, кохання. В ім’я кохання і віри Маргарита долає страх і перемагає обставини.
2) Хід історії не міняє людську природу: Іуди і Алоїзії існують у всі часи.
3) Письменницький борг — повернути людині віру у високі ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя.
Події В московській частині роману відбуваються у Страстний тиждень
З 1(середа) по 4 травня 1929 року, а нічний політ доводиться в ніч на Пасхальну неділю 5 травня.
Єршалаїмські події — суд над Ієшуа і страта відбуваються в п’ятницю 14 нісана. Попутно згадується, що Ієшуа приїхав в Ершалаїм в середу, 12 нісана, а закінчуються єршалаїмські події вранці в суботу 15 нисана. За староєврейським календарем це могло бути у 29-ому р.
Художній час | ||
| Теперішнє | Минуле | Майбутнє |
| Москва 30-х років | Єршалаїм | (Космос, який відкривається майстру) |
Художній простір | ||
| Земний світ (мікрокосм) | Біблійний світ (символічний) | Космічний світ (макрокосм) |
| Москва 30-х років (зовні — цілком благополучне суспільство, а насправді — світ абсурдного існування, де зникають люди, переслідуються творці, ніхто не вірить у Христа ) | Єршалаїм (зовні — оплот державної влади, а насправді — духовно нице суспільство, втілення насильства, що карає за будь-яку віру, окрім віри в кесаря) | Воланд і його почет (зовні — як люди, а насправді — це диявол і його демони) |
|
|
|
Історія створення «Майстер і Маргарита»
Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» — сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (…)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо.
1931-1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937-1938 рр. з’явилася остаточна назва — «Майстер і Маргарита».
Джерела роману
Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920-1930 рр. Життя в СРСР у 1920-1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця. Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнєцова у Володи-мирському соборі у Києві, художня панорама «Голгофа» тощо).
Книжні. Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», Й. В. Гете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського
Міфологічні. Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів)
Філософія Г. Сковороди.
Сковорода Григорій Савич — видатний український філософ-просвітитель, поет. Розробив вчення про дві природи й три світи. — Дві природи — видима й невидима — є у кожній речі чи явищі. Видима відразу впадає у вічі, а невидима — це справжня сутність. Стрижнем філософської теорії Г. Сковороди стала ідея вічного прагнення людини осягнути й збагнути це вище, вічне, невмируще. Все це є у кожному явищі, у кожній речі, але насамперед — у душі людини. Тому пізнавати самого себе — це значить пізнавати людину взагалі. Тривала подорож до найпотаємніших таємниць людського серця — це і є шлях філософа Г. Сковороди
— Сковорода визнавав Бога як основу вищої моральності, справедливості, гуманності. Всі ці ознаки притаманні істинній людині, яку філософ порівнював з Богом.
— Три світи у вченні Сковороди — це Всесвіт, Біблія і людина. Всесвіт — макросвіт, зашифрований у світі символічному — Біблії, який належить пізнати людині — мікросвітові. Тобто, у Біблії прихована й сконцентрована уся мудрість Всесвіту, а пізнати її належить людині.