Максим Рильський “Дощ”
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,-
І пшеницею й ячменем,
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.
Максим Рильський “Дощ” аналіз
Тема : оспівування краси природи.
Ідея : возвеличення чарівності дощу.
Основна думка : захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.
Жанр: пейзажна лірика.
Художні засоби:
- Епітети – благодатний, довгожданий дощ; дивним сяйвом; золотий, вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; закурені будинки; зголоднілі передмістя; гарячі груди; буйним посівом зеленим, білі села. Метафори – золотий вечірній гість, “впав бадьоро”, “відкривай груди”, “дощ остудить”, “дощ оживить і запліднить”, “дощ звеселить”. Порівняння : “дощ-гість”. .
Дощ дуже важливий у природі, адже без нього все засохне та пропаде, не буде хліба. Своє захоплення цим явищем у вірші “Дощ” М. Рильський виражає багатьма прикметниками та прислівниками, що доповнюють створений образ, землю називає матір’ю, дощ та землю персоніфікує, оживляє їх.