Гауф В. “Маленький Мук” скорчено читати українською
“Маленький Мук” – казка Вильгельма Гауда. “Маленький Мук” Скорочено Ви можете прочитать за 8 хвилин.
Її розповідає юний купець Муля як історію зі свого дитинства. Сюжет заснований на базі східних казок про талісмани.
Пролог
Мулей розповідає свої спогади про дитинство і знайомиться з Маленьким Муком з міста Нікеї, будучи дитиною:
Справа в тому, що в ті часи Маленький Мук був уже дідком, зростом не більше трьох-чотирьох футів. Притому виглядав він був вельми дивно: на тулубі його, маленькому і крихкому, сиділа голова, розміром куди об’ємніше, ніж у інших людей.
Карлик жив зовсім один у величезному будинку. На вулицю він виходив раз на місяць, але сусіди щовечора бачили, як він розгулює по плоскому даху свого будинку. Мулей і інші діти часто дражнили карлика, наступали йому на величезні туфлі, смикали за халатик і кричали услід образливі віршики. Одного разу оповідач сильно образив Мука, і той поскаржився батькові Мулея. Останній був покараний, але зате дізнався історію Маленького Мука.
Спогади
Батько Маленького Мука, якого звуть по-справжньому Мукра, був у нас, в Нікеї, людиною поважною, хоч і бідною. Він жив майже так само замкнуто, як нині його син. Сина цього він недолюблював, соромлячись його малого зросту, і не дав йому ніякої освіти.
Коли Муку було 16 років, його батько помер, а його будинок і всі речі забрали ті, кому заборгувала сім’я. Мук взяв собі лише одяг батька, укоротив його, і відправився шукати своє щастя. Карликові було важко йти: йому були міражі, і його мучив голод. Вже через два дні він увійшов в якесь місто. Там він побачив стару Агавці, яка закликала всіх бажаючих прийти поїсти. До неї бігли тільки кішки і собаки, але і Маленький Мук прийшов теж. Він повідав Агавці про те, що сталося з ним, і та запропонувала залишитися у неї працювати. Мук доглядав за кішками і собаками, що живуть у бабусі.
Незабаром вихованці розбалувалися і починали громити будинок у відсутності господині. Природно, стара вірила своїм улюбленцям, а не Муку. Одного разу карлику вдалося потрапити в кімнату старої, але там він розбив кришку однієї з судин. Мук вирішив тікати, прихопивши з кімнати нові туфлі (його старі вже зовсім зносилися) і паличку з красиво вирізаною левовою головою – стара все одно не платила йому обіцяної платні. Туфлі і паличка виявилися чарівними:
Уві сні йому з’явилася собачка, яка допомогла йому здобути туфлі в будинку пані Агавці, і повела таку промову: “Милий Мук, ти ще не навчився поводитися з туфлями. Знай, що, одягнувши їх і тричі перевернувшись на підборах, ти полетиш куди побажаєш, а паличка допоможе тобі знаходити скарби, бо там, де закопано золото, вона буде стукати об землю тричі, де срібло – двічі “.
Таким чином Мук дістався до найближчого великого міста і найнявся скороходом до місцевого короля. Спочатку всі його висміяли, але після того, як він виграв змагання з першим скороходом в місті, його стали поважати. Всі придворні короля зненавиділи карлика. Той же хотів роздобути їх любов через гроші. За допомогою палички він знайшов скарб і став роздавати всім золоті монети. Але його звинуватили в тому, що він вкрав золото з королівської скарбниці, і посадили до в’язниці.
Щоб уникнути страти, Маленький Мук відкрив королю таємницю своїх туфель і палички. Карлика звільнили, але у нього відібрали чарівні речі. Маленький Мук покинув країну і знайшов два дерева зі зрілими фігами, хоча був ще не сезон. Від плодів одного дерева вуха і ніс подовжувалися, а від плодів іншого поверталися до свого попереднього стану.
Мук переодягнувся і відправився назад в місто торгувати плодами першого дерева. Головний королівський кухар Аули був дуже задоволений своєю покупкою, і всі його хвалили, поки не стали потворними. Жоден лікар – ні міський, ні заїжджий – не міг повернути колишній зовнішній вигляд придворним і самому королю.
Тоді Маленький Мук переодягнувся в ученого і відправився назад до палацу, де він вилікував одного із спотворених плодом з другого дерева. Король в надії на поправку відкрив Муку свою скарбницю: той міг брати що завгодно. Маленький Мук кілька разів обійшов казну, розглядаючи багатства, але вибрав свої туфлі і паличку. Після цього він відкрився королю, але не дав йому лікувальних фігів, і той назавжди залишився виродком, щоб це нагадувало йому про його віроломство.
Маленький Мук оселився в іншому місті, де живе і зараз. Він самотній, так як він зневажає людей, але зате він став дуже мудрим.
Епілог
Мулей розповів іншим хлопчикам про пригоди Маленького Мука, і тепер ніхто не смів ображати карлика. Навпаки, хлопчаки стали кланятися йому з любов’ю і повагою.