Маркес коротка біографія життя і творчості колумбійського письменника і журналіста викладена в цій статті.
Габріель Гарсія Маркес біографія скорочено
Народився 6 березня 1928 року в прибережному колумбійському містечку Аракатака. Виховували його бабуся і дідусь, які познайомили його з переказами, фольклором і народною мовою цієї провінції.
У 1940 виїхав до Боготи вчитися в єзуїтському коледжі. У 1946 році за наполяганням батьків вступив до Національного університету Боготи на юридичний факультет. На третьому курсі Габріель познайомився з молодою дівчиною Мерседес Падро, яка стала його дружиною. Не довчившись один рік, Маркес залишає університет і збирається стати журналістом.
У 1950-му він починає писати перші статті для місцевої газети “Ель Херальдо”, вступивши в одну з великих груп журналістів. У 1955-1956 році Маркес співпрацював зі столичною пресою, де публікував рецензії на кінофільми й аналітичні статті на гостросоціальну тематику.
В якості кореспондента працював в Італії та Франції, в 1957 повернувся в Колумбію, згодом жив у США, Іспанії, на Кубі, в Мексиці.
Ставши повноцінним кореспондентом, Маркес часто відвідує з робочими візитами Європу і США. Побував Габріель і в тодішньому СРСР, виступивши штатним співробітником на столичному фестивалі молоді. У 1959 році у автора народився син – майбутній відомий кінорежисер.
Перша повість Гарсіа Маркеса “Опале листя” (1955) відкриває обширний прозаїчний цикл про Макондо, спекотне прибережне містечко, зануреному в атмосферу катастроф, епідемій і чудес. Хроніку Макондо продовжують повість “Полковнику ніхто не пише” (1961) і роман “Лиха година” (1966), а завершує її знаменитий роман “Сто років самотності” (1967). Саме за останню книгу автор отримав премію Ромуло Гальєгоса (1972) і Нобелівську премію з літератури (1982).
Перу Гарсіа Маркеса належать також збірка оповідань “Похорон Великої Мами” (1962), романи “Осінь патріарха” (1975), “Хроніка оголошеної смерті” (1981) і “Кохання в час холери” (1986), Записник з моїми сумними курвами (2004 ), Генерал у своєму лабіринті (1989).
Останніми великими роботами письменника стала книга “Жити, щоб розповісти про життя” та збірка “Я тут не для того, щоб говорити промови”.
У 1989 році лікарі виявили у письменника ракову пухлину в легенях, але після операції в 1992 році хвороба призупинилася. Але письменник продовжував відчувати проблеми зі здоров’ям. Медичне обстеження в 1999 році виявило у нього інше онкологічне захворювання – лімфому. Після йому довелося перенести дві складні операції в США і Мексиці і довгий курс лікування.
17 квітня 2014 після перенесеної інфекції, він помер у себе вдома в Мехіко від ниркової недостатності.
Також ви можете ознайомитися з Хронологією життя Маркеса Та Цікавими фактами про нього.