“Маруся Чурай” аналіз

“Маруся Чурай” аналіз твору Ліни Костенко – тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет і композиція

“Маруся Чурай” Ліна Костенко аналіз

Літературний рід : ліро-епос.

Жанр “Маруся Чурай” : історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко).

Тема “Маруся Чурай” : зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєд­нанні з широкою картиною життя України XVII ст.

Головна ідея : незнищенність українського народу (особистості з бага­тим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.

Головні герої “Маруся Чурай” : Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Чер­кес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань.

Сюжет і композиція “Маруся Чурай”

Дві сюжетні лінії, які переплітаються, – осо­биста (Маруся-Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти різних за обсягом розділів.

I розділ “Якби знайшлась неопалима книга”. Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отру­єнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки – полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.

II розділ “Полтавський полк виходить на зорі”. Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.

III розділ “Сповідь”. Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує ди­тинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зра­да з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, цент­ральний) Марусю виводять на страту.

IV розділ “Гінець до гетьмана”. Іван Іскра мчить до гетьмана Бог­дана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

V розділ “Страта”. Марусю виводять на площу для страти, де зі­бралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Ма-русиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві.

VI розділ “Проща”. Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

VII розділ “Дідова балка”. Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.

VIII розділ “Облога Полтави”. Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.

IX розділ “Весна, і смерть, і світле воскресіння”. Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата – пісню “Ой не ходи, Грицю”.

Проблематика й композиція “Маруся Чурай”

Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він “нагадує кристал, у якому безліч граней” (В. Панченко).

За своєю суттю це – глибоко національний твір. Ліна Костенко здійснила ве­личезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше, зриміше показати, “оживити” Україну XVII ст. Письменниця спершу осягнула, відчула її сама, а згодом, пра­цюючи над романом, відкрила її й для нас, обезсмертила в Слові.

Серед порушених у творі проблем:

– таїна, сила й незбагненна, часто без­жальна логіка любові;

– фатальне зіткнення духовного й матеріального, піднесе­ного й приземленого в людському житті;

– доля як наслідок вибору між цими цінностями;

– шляхетність і вірність як шлях порятунку, пристосуванство й зра­да як шлях до загибелі;

– творець і суспільство, нелегка, але висока місія митця в історії свого народу;

– славна й трагічна боротьба народу за свою державність

Така широка проблематика роману й зумовила необхідність ускладненої, “багатоярусної” композиції. В основі твору – дві наскрізні взаємопов’язані сю­жетні лінії: доля Марусі й доля України. Вони прочитуються не лише в конкретно-історичній площині, а й у понадчасовій: Маруся – неповторна, одухотворена, творча особистість, яку намагається поглинути дріб’язковий, егоїстичний, без­жальний буденний світ; Україна – сильна й прекрасна країна, яка протягом століть прагне здобути свободу, державність, але цьому заважають інтриги сусі­дів і підступність своїх перевертнів.