«Маруся» Квітка-Основ’яненко цитати

«Маруся» Квітка-Основ’яненко цитати з повісті наведені в цій статті.

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко цитати

Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!

Ледача та дитина, котрої батько не вчив.

«…Немає на світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра — помер»

Чоловiковi треба трудитися до самої смертi; дасть бог дiточок — дiткам зостанеться, а не дасть — його воля святая! Вiн зна, для чого що робиться. Нiщо не наше, усе боже.

…любов — як сон: не заїси, не заспиш i що робиш, не знаєш, мов ввi снi.

Гріх смертельний накликать на себе не тільки смерть, — і саму болість, хоч би яку-небудь: бо, не поберігши тіла, загубиш і душу на віки вічні!

…зiрочка покотилась… далi друга… третя — i поховались у синьому небi, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули… от вiд їх слiзоньок пала роса на землю.

«Маруся» Квітка-Основ’яненко цитати