“Мазепа” – романтична поема Джорджа Байрона. Історія написання Байроном поеми “Мазепа” Досить цікава.
“Мазепа” Байрон історія створення
Поему “Мазепа” Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році. Дехто з дослідників уважає, що на розповіді Мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню Терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого Байрона з юною дружиною графа Гвічіоллі, яку також звали Терезою.
На початку своєї поеми Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений один із епізодів з “Історії Карла XII” французького письменника Вольтера про те, як “шляхтич” Мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний – прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. Тоді “Мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер”. Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою 1709 року вони втікали до Туреччини.