Характеристика твору Ю. Словацького “Мазепа”
“Мазепа” Ю. Словацький характеристика
Юліуш Словацький створив дві драми, в основі яких історія Мазепи: першу – 1834 року, яку сам потім знищив, а другу – 1839 року, і то був єдиний твір поета, поставлений за його життя на сцені. Драма Ю. Словацького “Мазепа” заснована на історичних реаліях. Його герой, шляхетний, хоч дещо необачний, був утягнений у похмуру драму, в якій рушійними силами є боягузтво короля, злочинна любов Збігнєва та сліпа ненависть воєводи.
Честь не дозволяє Мазепі, який не був сам закоханий, а став свідком кохання, розкрити всі обставини “забороненного кохання”, що наражає його на жорстоку помсту магната. У кульмінаційній сцені його за розпорядженням ревнивого воєводи замуровують заживо в глухій кімнаті, але й перед лицем жахливої смерті він не видає таємниці нещасних закоханих, яким щиро співчуває. В останню мить його за наказом короля розмуровують і напівмертвого виносять із могили, чим завершується його випробування смертю. Але на героя чекає ще одне тяжке випробування – скачка зв’язаним на дикому коні степами України, яка в метафоричномусенсі є його Голгофою. З сюжетно-композиційного погляду ця сцена видається зайвою, повтором, навіть такою, що порушує жанрові засади драми. Але вона необхідна авторові для остаточного зображення міфічності Мазепи.