Слов’янські боги – Сварог, Перун, Даждьбог, Лада, Стрибог, Велес.
Давньослов’янський міф про створення світу
На початку часу світ перебував у пітьмі. Та Всевишній явив Золоте Яйце, в якому знаходився Рід – Батько всього сущого.
Рід народив Любов – Ладу-матінку і, силою Любові зруйнувавши свою темницю, породив Всесвіт – безліч зіркових світів, а також наш земний світ.
Сонце вийшло тоді з обличчя Його.
Місяць світлий – з грудей Його.
Зірки часті – з очей Його.
Зорі ясні – з брів Його.
Ночі темні – з дум Його.
Вітри буйні – з подиху…
(“Книга Коляди”)
Так Рід породив усе, що ми бачимо навкруги,- все, що при Роді, все, що ми звемо Природою. Рід відділив світ видимий, тобто Яв, від світу невидимого, духовного – Нові. Рід відділив Правду від Кривди.
У колісниці вогняній Рід утвердив Грім гримлячий. Бог Сонця, що вийшов з обличчя Рода, був утверджений у золотому човнику, а Місяць – у срібному. Рід випустив зі своїх вуст Дух Божий – птаха Матір Сва. Духом Божим Рід народив Сварога – Небесного Батька. Сварог закінчив створення світу. Він став хазяїном земного світу, владикою Божого Царства. Сварог утвердив 12 столпів, що підпирають небосхил.
Рід став Небесним Джерелом і породив води Великого Океану. З піни вод Океану з’явилася Світова Качечка, що породила багатьох богів-ясунів і демонів-дасунів. Рід народив Корову Земун і Козу Седунь, молоко яких розлилося і стало Молочним Шляхом. Потім він створив камінь Алатир, яким він і став збивати це молоко. З отриманого таким чином масла й була створена Мати Сира Земля.