Міф про Тесея і Мінотавра читати
Мінотавр — міфічна страшна істота з тулубом людини і головою бика — був народжений Пасіфаєю, дружиною царя Міноса (одного з трьох синів Зевса і Європи), від бика, якого повелитель морів Посейдон послав на острів Крит.
Коли син афінського царя Егея — Тесей — прийшов до Афін, вся Аттика була занурена в глибоку печаль: вже втретє від могутнього царя Криту, Міноса, сюди прибували посли за даниною, яку повинні були виплачувати йому афіняни у вигляді викупу за смерть його сина Андрогея, убитого в Афінах марафонським биком. З тих пір кожні дев’ять років жителі Афін посилали Миносу сімох юнаків і сім дівчат на поживу Мінотавра, що знаходиться в Лабіринті царського палацу.
І на цей раз афіняни спорядили корабель з чорними вітрилами в знак жалоби по юних жертвах Мінотавра. Бачачи загальний смуток, юний герой вирішив битися на смерть з жахливим чудовиськом, відправившись з афінськими юнаками і дівчатами на острів Крит, щоб покласти край цій жахливій данині. Старий цар Егей не хотів і чути про від’їзд свого єдиного сина, але Тесею вдалося наполягти на своєму. Він приніс жертву Аполлону-Дельфінію — покровителю морських подорожей, а з Дельф перед самим від’їздом був даний Тесею оракул — обрати собі покровителькою в цьому подвигу богиню кохання Афродіту.
Після прибуття на острів Крит, афінських юнаків та дівчат відразу відвели до Міноса. Могутній цар Криту тут же звернув увагу на прекрасного Тесея. Помітила його й дочка царя, Аріадна, в серці якої Афродіта викликала глибоку любов до юного сина Егея. Саме тому дочка Міноса вирішила допомогти Тесею, щоб врятувати його від розтерзання.
Перш ніж вирушити на бій з критським чудовиськом, Тесею довелося захистити одну з афінських дівчат, ображену гордовитим царем Міносом:
— Ти пишаєшся своїм походженням від Зевса, але і я не син простого смертного: батько мій — великий землетрясець, бог моря Посейдон.
— Якщо ти — син бога Посейдона, то доведи це і дістань кільце з морської безодні, — відповів Мінос Тесеєві, кинувши в море золоте кільце.
Тесей безстрашно стрибнув з крутого берега в море. Як тільки над головою героя зімкнулися морські хвилі, його підхопив вісник глибин, син Посейдона і Амфітрити, бог Тритон і в мить ока домчав до підводного палацу Посейдона, який з радістю подав синові кільце Міноса. Тритон знову підхопив Тесея і виніс його з морської безодні до берега, де повною печалі стояла Аріадна: вона, як і інші, думала, що юнак загинув. Але Тесею мав битися з самим Мінотавром!
Аріадна таємно від батька дала Тесею гострий меч і клубок ниток. Коли Тесея і всіх приречених на смерть відвели в Лабіринт, юнак прив’язав біля самого входу кінець нитки Аріаднови і пішов по заплутаних нескінченних переходах. Нарешті, він дійшов до місця, де знаходився Мінотавр, який з грізним ревом кинувся на прибульця. Почався страшний бій… Під час сутички, в якусь мить, Тесею вдалося схопити чудовисько за ріг і встромити йому в груди свій гострий меч. Убивши Мінотавра, юнак зі своїми супутниками, слідуючи за ниткою, вийшов з Лабіринту, де біля виходу їх радісно зустріла Аріадна.
Тепер потрібно було подбати про врятування від гніву царя Міноса. Тесей швидко спорядив свій корабель в зворотний шлях, заздалегідь прорубавши дно в усіх витягнених на берег кораблях крітян. Аріадна же послідувала за Тесеем, якого пристрасно полюбила.
На зворотному шляху мандрівники вийшли на берег Наксоса, де вирішили переночувати. У сні Тесею з’явився бог вина Діоніс, що повідав йому про те, що він повинен покинути Аріадну на пустинному березі Наксоса, оскільки боги призначили її в дружини йому, богу Діонісу. Тесей прокинувся і, повний смутку, швидко зібрався в дорогу, слухаючи волю богів. Так Аріадна стала богинею — дружиною великого Діоніса.
А корабель Тесея швидко понісся на своїх чорних вітрилах по блакитному морю. Засмучений втратою Аріадни, Тесей забув дану Егеєві обіцянку замінити, у разі перемоги над Мінотавром, чорні паруси білими…
Егей чекав свого сина на високій скелі біля моря. Ось вдалині показалась чорна точка, стрімко наближається до берега… Це корабель його сина, але не блищать білі вітрила на сонці, значить, загинув Тесей… У відчаї Егей кинувся в море, потонувши в морській безодні… Саме з тих самих пір море це так і зветься — Егейським…