Микита Хрущов біографія скорочено Українською мовою викладена в цій статті.
Микита Хрущов коротка біографія
Радянський політичний діяч Микита Хрущов народився в 1894 році, 15 квітня в селянській родині, яка мешкала в селі Калинівка. З 1909 року був слюсарем в шахтах Донбасу і на заводах. З 1928 року призначений завідувачем орг. відділом ЦК КП (б) України. У 1922 році Хрущов познайомився з Ніною Кухарчук, своєю майбутньою дружиною. Але дружиною Хрущова Ніна стане тільки після виходу Микити Сергійовича на пенсію, в 1965 році.
У 1929 році вступив в Промислову академію, а вже в 1931-му виявився на партійній роботі в Москві. Далі, в період з 1935 по 1947 роки Хрущов займав високі партійні посади. Був 1-м секретарем Московського комітету, а так само, Московського міського комітету ВКП (б) (1935 р), головою Раднаркому (Ради міністрів) України та секретарем ЦК КП (б) України (1944 -. 1947 рр).
У той період діяльність Хрущова зіграла чималу роль в організації масових репресій, як в Москві, так і на Україні. Під час Великої вітчизняної війни, Хрущов входив до військових рад фронтів і до 1943 року отримав звання генерал-лейтенанта. Так само, Хрущов керував партизанським рухом за лінією фронту.
Однією з найбільш відомих післявоєнних ініціатив, стало зміцнення колгоспів, що сприяло зменшенню бюрократії. Піковим в біографії Микити Хрущова, став 1953 – рік смерті Сталіна. Спроба захоплення влади Берією, була відвернена Маленковим і Хрущовим, які об’єдналися на час. Маленков отримав владу, незабаром відмовився від посади секретаря ЦК. Таким чином, вже восени 1953 року вищу партійну посаду зайняв Хрущов. Час правління Хрущова почалося з оголошення про масштабний проект освоєння цілини. Метою освоєння цілинних земель, було збільшення обсягів зерна, зібраного в країні.
Внутрішня політика Хрущова ознаменувалася реабілітацією жертв політичних репресій, поліпшенням рівня життя населення СРСР. Також, ним була зроблена спроба модернізації партійної системи. Пізніше реформи Хрущова коротко назвуть ” Відлигою “. Так, серед висунутих Хрущовим на 20 З’їзді КПРС тез пролунала і теза про те, що війна між соціалізмом і капіталізмом зовсім не є неминучою. Мова Хрущова на 20 з’їзді, містила досить жорстку критику діяльності Сталіна, культу особи, політичних репресій. Лідерами інших країн вона була сприйнята неоднозначно. Незабаром, в США був опублікований англійський переклад цієї мови.
В силу деяких економічних прорахунків, після 20 З’їзду позиції Хрущова помітно похитнулися. У 1957 році була створена змова проти Хрущова, що не увінчалася успіхом. В результаті змовники, в число яких входили Молотов, Каганович і Маленков, були відправлені у відставку рішенням Пленуму ЦК.
“Відлига” Хрущова в кінці 50-х, торкнулася і зовнішньої політики. Після переговорів з Ейзенхауером, відносини СРСР і США помітно покращилися. Але, це викликало деякі ускладнення у співпраці з країнами соц. табору. Фактична відставка Хрущова відбулася в 1964 році, за рішенням Пленуму ЦК КПРС. Після цього, він залишався членом ЦК, але відповідальних посад уже не займав.
Помер Хрущов 11 вересня 1971 року.
Внутрішня політика Хрущова
У період правління Хрущова мав місце значний поворот економіки в бік споживача.
19 березня 1957 року по ініціативі Хрущова, Президія ЦК КПРС прийняла рішення про припинення виплат по всіх випусках облігацій внутрішньої позики, тобто, в сучасній термінології, СРСР фактично опинився в стані дефолту. Це призвело до значних втрат в заощадженнях для більшості жителів СРСР, яких сама ж влада до цього десятиліттями змушувала ці облігації купувати. При цьому треба зазначити, що в середньому на передплати за позиками у кожного громадянина Радянського Союзу йшло від 6,5 до 7,6% від суми заробітної плати.
У 1958 році Хрущов почав проводити політику, спрямовану проти особистих підсобних господарств – з 1959 року жителям міст і робітничих селищ було заборонено тримати худобу, у колгоспників особиста худоба скуповувалася державою. Почався масовий забій худоби колгоспниками. Ця політика призвела до скорочення поголів’я худоби і птиці, погіршила становище селянства. У
Розпал кукурудзяної кампанії припав на 1962 рік, коли кукурудзою засіяли 37 млн га, а визріти вона встигла лише на 7 млн га.
Початком Реформи освіти 1958-1964 рр. стала мова Н. С. Хрущова на XIII з’їзді ВЛКСМ в квітні 1958 року, в якій, зокрема, говорилося про відрив школи від життя суспільства. Потім послідувала його записка до Президії ЦК КПРС, в якій він описує реформу більш детально і в якій давалися вже більш певні рекомендації по перебудові школи. Потім запропоновані заходи прийняли форму тез ЦК КПРС і СМ СРСР “Про зміцнення зв’язку школи з життям” і далі закону “Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР” від 24 грудня 1958 р де головним завданням середньої освіти оголошувалося подолання відриву школи від життя, в зв’язку з чим єдина трудова школа ставала політехнічною. У 1966 році реформа була скасована.
У 1960-х становище в сільському господарстві погіршилося поділом кожного обкому на промисловий і сільський, що спричинило за собою погані врожаї. У 1965 році, після його відходу на пенсію, ця реформа була скасована.