Микола Карамзін біографія скорочено українською російського історика, письменника, поета викладена в цій статті. Карамзін – реформатор російської мови, почесний член Петербурзької Академії наук (1818), автор багатьох слів російської мови
Микола Карамзін біографія коротко
Микола Михайлович Карамзін народився 1 (12) грудня 1766 р. в селі Михайлівка під Симбірськом (нині Бузулукський район Оренбурзької області). Його батько Михайло Єгорович Карамзін (1724–1783) середньопомістний симбірський дворянин, нащадок кримськотатарського мурзи Кара-Мурзи. Отримав домашню освіту, з 14 років навчався в Москві в пансіонаті професора Московського університету Шатена, одночасно відвідував лекції в університеті.
В 1779-81 навчався в московському пансіоні Шатена.
В 1782-83 служив у гвардійському Преображенському полку.
В 1789–1790 здійснив подорож у Західну Європу, де познайомився з багатьма відомими представниками Просвітництва (Кант, Гердер, Віланд, Лафатер та ін.).
Микола Карамзін почав писати “Історію держави Російської” в 1806 році, однак не встиг її закінчити. Результатом двадцятирічної праці стало видання 12 томів. Інші два історики – Сергій Соловйов та Василь Ключевський – лише розширили, поглибили й удосконалили раніше написане. Проте зміст книжок по історії зазначених трьох авторів викликає сумніви щодо їх об’єктивності.
Помер 3 червня 1826 Р. у Санкт-Петербурзі.
Вірші Карамзіна пронизують різні почуття: від фаталізму, безвиході до ніжності. Вірші Карамзіна часто описують просте життя. Він використовує прості рими, виключає красиві метафори для надання мові буденності. Карамзін вплинув на розвиток російської літературної мови, вперше став використовувати неологізми, варваризми, відійшов від церковної лексики.