Комедія “Міщанин-шляхтич” має багато Особливостей класицизму.
“Міщанин-шляхтич” риси класицизму
- п’єса поділена на п’ять дій з чіткою прив’язкою кожної з них до головних етапів розгортання сюжету; дотримано Правило трьох єдностей персонажі п’єси поділяються на позитивних і негативних, у їхніх характерах чітко окреслюється певна домінуюча риса, а головна проблема, що її ставить комедія, має виховну функцію.
Дотримання правил класицизму в комедії “Міщанин-шляхтич”
Єдність місця (всі події відбуваються в паризькому будинку пана Журдена);
– єдність часу (дія обмежується однією добою);
– протиставлення негативних і позитивних персонажів;
– викриваються соціальні та людські вади
Порушення правил класицизму “Міщанин-шляхтич”
Порушено правило трьох єдностей (не витримано єдність дії: звісно всі події розгортаються навколо особи головного героя. але крім сюжетної лінії закоханого пана Журдена, у комедії розгортаються ще три лінії: Люсіль і Леонта, Доранта і Доримени, Ніколь і Ков’єля); Порушено жанрові межі
Особливості жанру “Міщанин-шляхтич”
Комедія Мольєра “Міщанин-шляхтич” за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.
Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство.
Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного прошарку.
В “Міщанині-шляхтичі” головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єсі прошарків тодішнього французького суспільства – буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар – господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті – створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця – вказувати суспільству на моральні негаразди, які потребують виправлення.
В мольєрівській комедії дотримано класицистичні вимоги.