“Місто” М. Семенко аналіз вірша
М. Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою вірша, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні. Вірш “Місто” має яскраво виражений урбаністичний характер.
Вид лірики: вірш-медитація.
Жанр : ліричний вірш.
Провідний мотив. У вірші “Місто* автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив життя великого мегаполіса, а й передав своє захоплення містом, що живе інтенсивним життям.
Композиція твору. Вірш “Місто” – це одне речення, у якому немає жодного розділового знака. Щоб передати динаміку життя великого міста, автор розбив деякі слова на частини, а деякі частини слів об’єднав між собою таким чином, що утворилися цікаві й незвичні неологізми, значення яких без контексту не можна зрозуміти.
Образи твору. Ліричний герой – людина, що добре відчуває місто, розуміє його, чує кожен звук. У вірші “Місто” центром є образ-символ міста, яке причарувало автора своїм рухом і неспокоєм.
Художні засоби “Місто”
- Звукові образи : “блимно й крапно”; Зорові образи : “блиск лініями”, “міняться силуетами”; дієслівні форми “сунути”, “лізуть”, “повзуть”, “пересовуються”, “міняться”, “вирізують”, “закріплюються” передають рух і створюють динамічну картину міста. Практично так автор передає зоровий образ міста; Неологізми “автомобілібілі”, “бігорух”, “рухобіги”, “життєдать”, “житгєрух”, “життєбензин” типові для футуристів, адже вони мали на меті оновити мову, нехтуючи усім попереднім культурним досвідом;
Версифікація твору. Вірш “Місто” не поділяється на строфи, рими відсутні, відсутня і внутрішня рима. Вірш-речення записано так, шо кожне окреме слово чи словосполучення утворює рядок, підкреслюючи значення кожного з них. Крім того, така побудова допомагає створити звукові образи.
Вірш М. Семенка “Місто” – це експеримент зі словом і звуком. Звуки відтворюють шум, гамір, суєту великого міста, але поет-футурист ніби упивається і димами від пахітоски (сигаретки), і чадом заводів, і запахом бензину, серед якого люди кахикають і кохаються. Ідея вірша – висловити емоційне ставлення до міста, захоплення його багатогранністю, різноманітністю.