Основою поетичної творчості Михайла Шевченка є тема любові до України, хвилювання за її долю. Михайло Шевченко “До Вкраїни” аналіз вірша викладений в цій статті.
“ДО ВКРАЇНИ” МИХАЙЛО ШЕВЧЕНКО
Одступають сонячні балади
На свої запльовані шляхи
Час такий – вожді наїлись влади,
А народ голодний – то лихий.
І його сини – котигорошки,
Чобітьми розчавлюючи вірш,
Розтягли пошарпані гармошки,
Шапки перекинувши під гріш.
Під бравурні, під козацькі марші,
Під купонний шелест у шапках
Впізнають вітчизну діти наші
Із новим знаменом у руках,
Я з надії й відчаю одлитий,
Збитий сам із гніву і молінь,
Вперше повертаюсь до молитви,
Зроду не ламаючи колін:
Україно! Чи замало Трої,
Чи коня не знайдеш…під сідло,
Що отак – завжди були герої,
І ніколи правди не було?
Чи твої сини такі ж лукаві,
І, мов греки, в’їхали у град
Щоби тільки у жиру і славі
Провести омріяний парад?
І гуде історія підземно,
І гряде історія вгорі,
І сидить Вкраїни чорний демон
Верхи на золоченій зорі.
І дитя помітило ізмалу,
Вирісши собі не по роках:
Україна шапки не зламала –
Перевернуту… несе в руках.
І все ж ми піднесем свої знамена,
Зламавши древка тим, що відбули.
В ногах таки свойого ж Карфагена
Постанемо, воскреслі, із золи.
Вкраїнонько моя мільйоннолиця,
Мільйоннодуша діво молода,
Не дай нам гріховодити й молиться,
І гнутися, й коритися не дай!
Не дай купити ближніх на любові,
На дай продати дальніх за бариш.
Не дай нам заблудитися у слові,
Не дай нам, Карфагене, бо згориш!
Не дай нам заблукатись у параді
У захваті свій час перебрести.
Ну хтось же в світі знайде шлях до правди?
Вкраїнонько, це будеш саме ти!
Сама собі не заламавши руки
Й синам своїм не скручуючи теж…
З глибин, з надій, з могил своїх і муки,
Зоринонько, Вкраїнонько… грядеш!
Михайло Шевченко “До Вкраїни” аналіз
Тема – уболівання за долю рідної України
Головна думка – Віра в незламність нації, засудження обивательства
Образи твору – України, чорного демона, золоченої зорі, символічний образ Трої)
– Про які часи говорить автор? (Про сучасність)
– За що переживає ліричний герой, які його прагнення. (Ліричний герой переймається болем України)
– Чому автор називає своїх синів “котигорошками”? З чим він їх порівнює? (З мізерними душами)
– Алегоричність образу Трої (Символ підступності, зради, лукавства)
– Значення символічного образу демона (Зло, зневіру)
– Значення символічного образу зорі (Зародження нового життя)
– Значення вислову “на золоченій зорі”? (Настає нова доба – доба поклоніння грошам, золоту)
До написаного поет ставився надзвичайно відповідально. Накладало відбиток і те, що мав спільне прізвище з видатним Тарасом Шевченком. Часто Михайла Васильовича запитували, чи не важко йому нести Шевченкову ношу, маючи на увазі одне прізвище з Кобзарем?. А скептики зауважували: “Треба бути дуже відчайдушним хлопцем, щоб з таким прізвищем почати писати вірші…”. На закиди поет влучно відповів у поезії “І викупи із рабства власних душ”:
Ми всі в душі потроху від Шевченка.
Нехай дрібні, нехай собі маленькі.
Але за ним-то й тягнемось увись.