Поема “Мойсей” Франка – має велике значення в історії української літератури і суспільно-політичної думки, а особливо “Мойсей” Франко пролог. Пролог “Мойсей” був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в “Божественній комедії”. Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Перший рядок в терцині римується з третім, а середній – з першим і третім рядком наступної строфи. Виникає своєрідний ланцюг рим: аба, бвб, вгв.
Іван Франко “Мойсей” пролог
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш те судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?
Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов’ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?
Задарма край твій весь политий кров’ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров’ю?
Задарма в слові твойому іскряться
І сила й м’якість, дотеп і потуга
І все, чим може вгору дух підняться?
Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?
О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання…
О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!
О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!
Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом,–
Не нам тебе провадити до бою!
Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
Твойому генію мій скромний дар весільний.
Рік написання “Мойсей” Франко – 1905
“Мойсей” Франко пролог – це заклик до боротьби за кращу долю, що і є ідеєю поеми. Франко прагнув не лише висловити свої погляди на минуле свого народу “замученого, розбитого”, а – і це головне – націлити його на активні дії, на здобуття людських прав. Ця думка є основною філософською сентенцією твору. Вона знайшла сконденсоване ідейно-художнє втілення в пролозі до поеми “Мойсей”