«Моя любове! Я перед тобою…» Ліна Костенко

Вірш » Моя любове! Я перед тобою… » Ліни Костенко належить до любовної лірики. У поезії Л. Костенко «Моя любове, я перед тобою…» інтим­ний мотив тісно переплітається з філософським — лірична ге­роїня відкрита повені почуттів, не боїться їхнього солодкого полону, їхніх «блаженних снів», але і прагне зберегти себе як особистість, як часточка безмежного всесвіту, як спадкоєми­ця свого роду.

«Моя любове! Я перед тобою…» Ліна Костенко

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїм.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, — тільки до воріт.
А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

«Моя любове! Я перед тобою…» Ліна Костенко аналіз

У глибокоінтимній поезії «Моя любове! Я перед тобою» авторка звертається до найніжнішого свого почуття, але одночасно виголошує грізну пересторогу:

Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
Не ошукай і крил не обітни!

Для письменниці немає нічого страшнішого, як утрапити ще й у рабство почуттів. Підсвідоме лірична героїня відчуває, що це стане духовною зрадою усіх тих, хто жив до неї і плекав надії на її буття на цій землі:

Не дай мені заплутатись в дрібницях,
Не розміняй на спотички доріг,
Бо кості перевернуться в гробницях
Гірких і гордих прадідів моїх.

Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша «Моя любове! Я перед тобою…» Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

«Моя любове! Я перед тобою…» Ліна Костенко