“На панщині пшеницю жала” Шевченко аналіз
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання – 1858
Жанр : Громадянська лірика.
Тема : Зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини.
Ідея : Засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі.
Основна думка: А) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі – ось, що характерно для уярмленого селянства;
Б) сон – це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові.
Римування : Перехресне.
Віршовий розмір : Ямб.
“На панщині пшеницю жала” художні засоби
Порівняння: “Попестила; і ніби сном /Над сином сидя, задрімала”.
Повтори: “дожать… дожинать”, “вольній… волі”. Епітет: “веселім полі”.
Надруковано вірш Сон (На панщині пшеницю жала) вперше в журналі “Русская Беседа” (1859, № 3) з присвятою Марку Вовчку. У січні 1858 року Тарас Григорович познайомився з Марком Вовчком, оповідання якої читав ще в засланні, дуже ними захоплювався, розцінював їх як важливий внесок у тогочасну
Українську літературу. Шевченко мав великий вплив на Марію Олександрівну, заохочував її до творчості. Ці письменники щиро приятелювали.
“На панщині пшеницю жала” Шевченко
Марку Вовчку
На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.
Воно сповитеє кричало
У холодочку за снопом.
Розповила, нагодувала,
Попестила; і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться ій той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою-таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть.
І усміхнулася небога,
Проснулася – нема нічого…
На сина глянула, взяла
Його тихенько сповила
Та, щоб дожать до л а н о в о г о,
Ще копу дожинать пішла.