Наполеон Бонапарт біографія українською мовою викладена в цій статті.
Наполеон I Бонапарт – імператор французів в 1804-1815 роках, великий полководець і державний діяч, який заклав основи сучасної французької держави.
Наполеон Бонапарт біографія скорочено
Наполеон народився 15 серпня 1769 в Аяччо на острові Корсика, який довгий час перебував під управлінням Генуезької республіки.
Наполеона Буонапарте (так його ім’я вимовлялося на Корсиці) свою професійну військову службу розпочав у 1785 році в чині молодшого лейтенанта артилерії; висунувся в період Великої французької революції, досягнувши чину бригадного генерала (після взяття Тулона 18 грудня 1793 року). При Директорії домігся чину дивізійного генерала і посади командувача військовими силами тилу (після розгрому заколоту 13 вандемьера 1795), а потім посади командуючого Італійською армією (призначено 2 березня 1796 року). У 1798-1799 роках очолював військову експедицію в Єгипет.
У листопаді 1799 року здійснив державний переворот (18 брюмера), в результаті якого став першим консулом, фактично зосередивши тим самим в своїх руках всю повноту влади. Встановив диктаторський режим. Провів ряд реформ (заснування Французького банку (1800), прийняття цивільного кодексу (1804) та інші).
18 травня 1804 був проголошений імператором. Переможні наполеонівські війни, особливо австрійська кампанія 1805 року прусська і польська кампанії 1806-1807 років, австрійська кампанія 1809 року сприяли перетворенню Франції в головну державу на континенті. Однак невдале суперництво Наполеона з “володаркою морів” Великобританією не дозволяла цього статусу повністю закріпитися.
Поразка Великої армії у війні 1812 року проти Росії поклало початок краху імперії Наполеона I. Після “битви народів” під Лейпцигом Наполеон вже не міг протистояти об’єднаній армії антифранцузької коаліції. Вступ в 1814 році військ коаліції в Париж змусив Наполеона I відректися від престолу (6 квітня). Він був засланий на острів Ельба.
Знову зайняв французький престол у березні 1815 роки (Сто днів). Після поразки при Ватерлоо повторно зрікся престолу (22 червня 1815).
Поваленого імператора відправили в Атлантичний океан на острів св. Олени, де він був полоненим англійців. Там пройшли останні 6 років його життя, наповнені приниженням і стражданнями від раку. Саме від цієї хвороби, як вважалося, 51-річний Наполеон помер 5 травня 1821 р. Однак пізніше французькі дослідники прийшли до висновку, що справжньою причиною його смерті було отруєння миш’яком.
Наполеон I Бонапарт увійшов в історію як особистість видатна, неоднозначна, що володіє блискучими полководницькими, дипломатичними, інтелектуальними здібностями, вражаючою працездатністю і феноменальною пам’яттю. Закріплені цим найбільшим державним діячем результати революції знищити відновленій монархії Бурбонів виявилося не під силу. Його ім’ям була названа ціла епоха; його доля стала справжнім потрясінням для сучасників, в тому числі людей мистецтва; військові операції, проведені під його керівництвом, стали сторінками військових підручників. Цивільні норми демократії в західних країнах до цих пір багато в чому грунтуються на “наполеонівському праві”.