Наталя Забіла біографія скорочено для дітей та дорослих українською мовою викладена в цій статті.
Наталя Забіла біографія коротко
Наталя Забіла – українська письменниця, поетеса.
Народилася 20 лютого (5 березня) 1903 року В Петербурзі у дворянській родині, яка мала давні культурні традиції.
Після Жовтневої революції 1917 року сім’я переїхала в Україну і оселилася в Люботині, неподалік від Харкова.
У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичний відділ Харківського інституту народної освіти.
Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу “Нова книга”, в Українській книжковій палаті.
Перші публікації Забіли з’являються 1924 року (вірш “Війна війні”). Незабаром молода поетеса увійшла в союз селянських письменників “Плуг”.
Виходить перший збірник лірики – “ДАЛЕКИЙ КРАЙ” (1926), а згодом і оповідання “За волю” і “Повість про Червоного звіра”.
У 1928 році виходить віршована розповідь для малюків “Про маленьку мавпу”, після чого Наталя Забіла починає писати для дітей.
Особливу популярність здобула “ЯСОЧЧИНА КНИЖКА” (1934), яка потім неодноразово перевидавалася.
У роки Великої Вітчизняної війни Наталя Забіла жила і працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал “Барвінок”.
За драматичну поему “ТРОЯНОВІ ДІТИ” (1971) та фантастичну п’єсу “ПЕРШИЙ КРОК” (1968) в 1972 році Наталя Забіла першою в Україні була удостоєна премії ім. Лесі Українки.
Наталя Забіла була упорядником “ЧИТАНОК” для другого (1933) і першого (1939) класів, які згодом неодноразово перевидавалися.
Як громадський діяч, Наталя Забіла протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради “ДЕТИЗДАТА”, виступала на письменницьких з’їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.
Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року в Києві.
Близько двісті книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: “Під ясним сонцем” (1949), “Веселим малюкам” (1959), “У широкий світ” (1960), “Оповідання, казки, повісті” (1962), “Стояла собі хатка” (1974), “Рідний Київ” (1977, 1982), а також “Вибрані твори” в чотирьох томах (1984).