Назарук “Роксоляна” аналіз

“Роксоляна” – повість Осипа Назарука. Аналіз “Роксоляна” – тема, ідея твору, жанр, проблематика описані в цій статті.

Осип Назарук “Роксоляна” аналіз

Тема “Роксоляна” : достовірне зображення історичних подій XVI ст., відтворення поетичного образу Роксоляни, її тяжких переживань, викликаних спогадами про страждання України, рідний Рогатин, навалу татар.

Ідея “Роксоляна” : утвердження думки автора про те, що міцна вдача, велика сила волі, цілеспрямованість та щира любов до рідного краю здатні вивищити людину над безоднею безправ’я та зневаги; гімн чистому і світлому коханню; засудження насильства, жорстокості, власності.

Основна думка: повість – це історія боротьби нікому не знаної дівчини й жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти і вберегти себе, а тоді вознестися над оточенням, може, й над цілим світом. Роксоляна – героїня, яка віднаходить необхідні виміри і якості, що роблять її особистістю.

Жанр “Роксоляна” : історична повість.

Головні герої “Роксоляна” – Сулейман Великий і Роксоляна (дівчина-русинка Настя Лісовська).

Проблематика “Роксоляна”

    – любов і ненависть; – керівник та народ; – підступність і зрада; – воля та поневолення; – єдність людини з рідним краєм; – влив релігії на людину; – мораль і бездуховність; – жага до збагачення.

Композиція “Роксоляна”

Твір складається з 18 частин, які поділяються на окремі розділи.

Кожна з частин має підзаголовок:

“Страшне весілля”; “Ой битим шляхом килиїмським, ой диким полем ординським”; “В області татарських аулів”; “У Криму”; “В школі невольниць в страшнім городі Кафі”; “В невідому будучність”; “В Царгороді на Авретбазарі”; “Служниця в султанській палаті”; “І зачалася боротьба невольниці з паном трьох частей світу”; “В парку Ільдіз-Кіоску”; “Перша подорож на прощу Роксоляни”; “І два весілля, а одного мужа…”; “Уродини первородного сина Роксоляни”; “…А червона кровця на рученьках твоїх…”; “Султанка Місафір”; “Бог всемогучий”; “Джігад”; “Гаддж Роксоляни”.

Експозиція: юнацькі роки Насті Лісовської, весілля, яке не відбулося.

Зав’язка: полонення героїні татарами і продаж її до султанського гарему;

Кульмінація: Роксоляна – улюблена дружина Сулеймана; народження дитини для султана “невольницею з руської країни”.

Розв’язка: підсумки другого Гадджу султанки Роксоляни.

Сюжет “Роксоляна”

Під час нападу татар (влітку, 1518 р.) на прикарпатському селі Рогатин була захоплена і продана в султанський гарем Настя, дочка місцевого священика Лісовського. Незабаром із наложниці-рабині вона стала улюбленою дружиною Сулеймана I

Пишного – одного з наймогутніших представників грізної Османської імперії.
Дівчина, як свідчать сучасники, була невеличка на зріст, граціозна, з ніжними лініями тіла і одухотвореним поглядом променистих карих очей. Полонила ж вона Сулеймана непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду. Султан розпустив свій гарем і не хотів нікого знати, окрім своєї Гуррем (чарівна). Він надав Насті титул великої султанші Стамбула. Наша співвітчизниця стала високоосвіченою жінкою, читала і писал багатьма мовами Європи і Сходу, любила творчість поета-єретика Назімі з його гуманістичною закоханістю в людину та принади життя. Її власні вірші позначені рисами ренесансного стилю, плетіння словес ренесансної європейської поезії. Роксоляна уявляла світ значною мірою як мусульманка, про це свідчать її листи, вірші. Проте, Настя не забувала і свій рідний край. Сулейман дав слово не грабувати Україну і 41 рік войовнича Порта не чинила нападів.