Герої твору Стоять перед нелегким вибором у їх житті, в нелегкий час, а Характеристика героїв твору “Оборона Буші” Показує всі їх переживання. “Оборона Буші” образи героїв твору деякі вигадані, деякі реальні, але в уяві читачів вони проживають своє життя.
“Оборона Буші” характеристика героїв
Старицький “Оборона Буші” головні герої: Орися Завісна, Михайло Завісний, Антось Корецький, к Озаки, Стефан Потоцький, Образ Христа.
Характеристика Орисі “Оборона Буші”
Образ дівчини-патріотки Орисі, яка виявляє високу мужність під час оборони міста і віддає своє життя в ім’я перемоги над колонізаторами.
Образ Орисі позначений психологічною глибиною і логічною переконливістю. Вона твердо вирішила пожертвувати собою заради громадського: Орися сама стріляє з гармати у гурт ворогів, серед яких бачить коханого Антося. Дівчина з обуренням відкидає пропозицію покинути Бушу і полинути в щасливі далекі краї удвох з Антосем. Образ Орисі витриманий в дусі героїко-романтичних традицій, як і вся п’єса. Саме такий образ був актуальним в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Цю актуальність визначали відданість народній справі, нехтування особистим в ім’я колективу Патріотизм, самопожертву в ім’я суспільних ідеалів, високу духовність утілено в Образі сотниківни Орисі Завісної. З перших сторінок повісті увага читача зосереджується на долі і душевного конфлікті дівчини як романтичної героїні. Автор подкреслює високі моральні якості Орисі, провівши її через випробування любов’ю, показавши її патріотичний подвиг. Орися – сильна натура: у тяжкий момент вона непросто знічується, а, навпаки, твердо вирішує допомагати козакам – оборонцям фортеці. Цікаво трактує автор через образ дівчини категорію гріха в християнській етиці. Згадайте епізод, у якому Орися втішає і просвітлює подругу Катрю, котра побивається за коханим чоловіком, який може загинути в бою: “Гріх! Від перед цією Святою Матір’ю гріх! – показала особу Орися. – Вона віддала заради нас свого сина на борошна, до страти, а ми будемо побиватись, що доведеться за віру святу і за вітчизну вмерти!”
Образ Христа
Узагалі релігійність є домінантою світоглядної і ідейно-естетичної системи письменника. Образ Христа проходити через усю повість як істина і моральний орієнтир, утілення любові, добра і світла. Він – й натхненник, й помічник оборонців фортеці, для які на першому місці – захист віри, а ще через неї – і України: “…покликавши вас (Господь) статі твердо й укупі до останнього подиху за хрест цей й за матір Україну”.
Михайло Грушевський, аналізуючи історичний період Хмельниччини, писавши: “Релігія – це прапор національности в тім часі… Церква – се предмет особливої уваги і опіки української суспільності, заразом показник її національної сили й значення, живчик (тобто пульс) її національного життя”. Отож зрозуміло, чому герої повісті не можуть поступитися святинями, символами віри: “Не продамо нашої церкви й нашу життя!” – вигукує один із оборонців Буші.
Активним захисником віри, наставником Орисі і інших оборонців виступає панотець Василь. Його образ, як й інші у творі, романтично-пафосний. Рефреном через завісься твір проходити його настанова про богоданість й боговизначе-ність усього й вся у світі:
“- Я до вас, панотченьку, – сказала вон (Орися) рівним, спокійним голосом, – мой батько приславши із пригороду двох козаків для останньої оборони із нами замку – очевидячки, кінець наш прийшов!
Характеристика образу Завісного “Оборона Буші”
Михайло Завісний риси характеру: мудрий, щирий, відважний, загартований, здатний до самопожертви, стійкий у вірі, вірний обовязку та військовим наказам, ніжний та люблячий батько та чоловік, вправний командир.
Сотник Михайло Завіснний та його козаки – образи ідеалізовані. Старицький поетизує в романтичному ключі козацьку вольницю, звитягу, запорозьку науку для юнаків, а особливо – гумор. Навіть у батальних сценах репліки козаків щедро пересипані щирим сміхом:
“- А тривайте, ганьби гукне ще і пані, – сказавши ще і Шрам й приставивши гнота до полички.
Грюкнула пані, та так, що аж земля колом стріпонулася й посипалася купками в рів…
– Докинула, докинула пані вельможна! – зраділи козаки. – Саме на середину греблі шерепнула!
– Спасибі, добродійко! – поклонилися другі. – Відпасла, хвала Богові, черево, так свої ж по-панськи і гримнула!
– Та він, гля, братці, – деякі аж припали до греблі, – певно, винюхують… панський гостинець…”
Характеристика Антося “Оборона Буші”
Другий центральний образ п’єси – шляхтич Антось, князь Корецький. Ще дитиною він потрапив у порядну українську сім’ю, де виховувався і покохав дочку свого названого батька – Мар’яну.
Образ Антося Корецького найбільш динамічний й рельєфний у повісті: Антось не лише не погоджується із позицією нападників, а і розмірковує, як би закликати магнатів відмовитися від замірів поневолити Україну, як прихилити до мирного співжиття два сусідні народи. Проте мрії Антося виявилися недосяжними, тому його зазагибель бачиться символічною – як крах ілюзій щодо примирення двох народів. Антось не лише наскрізь видумана особа, але й і історично неможлива.
Повернувшись згодом до шляхетського табору, Антось не може забути Орисі, його душу роздирає конфлікт між почуттям обов’язку перед Вітчизною – Польщею, що кличе його воювати проти Буші, і любов’ю до своєї другої Батьківщини – України, де він виховувався всі юнацькі роки і де жила його кохана дівчина. Цей конфлікт мучить його, бентежить дух героя, шукає виходу і врешті знаходить його в ідеї єднання двох народів. Ця внутрішня душевна боротьба Антося завершується тим, що він так і залишається на роздоріжжі, зазнаючи краху всіх своїх сподівань. Він не мав сил і рішучості ні для того, щоб покинути шляхетський табір, ні для того, щоб пристати до козаків. Так і гине, стоячи між двома таборами, не подолавши конфлікту, що роздирав його душу. Ось чому цілком закономірно, що саме Орися у фіналі драми залишається переможцем, бо Антось мріє про особисте щастя, а Орися до кінця вірна інтересам народу і Вітчизни, які завжди стояли для неї вище за особисті інтереси.
“Оборона Буші” характеристику головних героїв можете доповнювати в коментарях, якщо у вас є така корисна інформація.