“Ой на горі та й женці жнуть” аналіз пісні – тема, ідея, основна думка, художні засоби. Коли чуєш пісню перед очима постає уявна картина, навіяна піснею: хвилюються дозрілі хліба, женці жнуть пшеницю, а коли розігнули натомлені спини, помічають неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками – тютюном і люлькою…
“Ой на горі та й женці жнуть” аналіз
Тема “Ой на горі та й женці жнуть”: зображення військового походу козаків.
Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.
Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).
Жанр “Ой на горі та й женці жнуть”: козацька пісня.
Художні засоби “Ой на горі та й женці жнуть”
Повтори:
“Гей, долиною,
Гей, широкою”
“…Женці жнуть”,
“Гей..”,
“Під ними…”,
“…Необачний!”
Риторичні оклики:
“Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!”
“…Необачний!”
“Не журися!”
“Під ним кониченько”
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!”
Епітети : “зелена гора”; “долиною широкою”
Звертання:
“Гей, вернися, Сагайдачний”,
“Гей, хто в лісі, озовися”.
“Ой на горі та женці жнуть” – народна козацька пісня і зараз є популярною, у якій оспівується слава й гордість України – Запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. Козаки не дбали про власне збагачення, для них єдина цінність – добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. Традиційно на Січ не допускалися жінки, тому Сагайдачний ніби так недбало говорить про жінку. Насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. Пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору, самоіронії.