Балада ” Ой на горі вогонь горить” – уславлює мужність і відданість козаків-захисників, сповнена тронного звучання.
“Ой на горі вогонь горить” аналіз балади – Тема, ідея, художні засоби, композиція розкриті в цій статті.
“Ой на горі вогонь горить” аналіз
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав “порубаний, постріляний”.
Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Римування: паралельне.
Віршовий розмір: ямб.
Символи балади “Ой на горі вогонь горить”:
Кінь – символ вірності, відданості, швидкості, волі.
Вогонь – символізує війну.
Ворон – насторожливий птах, символізує смерть, негоду.
Композиція “Ой на горі вогонь горить”
Експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний…
Зав’язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.
Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?
Розв’язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Художні засоби “Ой на горі вогонь горить”
Метафори: “Накрив очі осокою”, “коник плаче”.
Пестливі слова: “ніженьки”, “рученьки”, “вороненький”, “вірненький”, “паняночку”, “земляночку”.
Звертання: “Не плач, коню, надо мною”, “Біжи, коню, дорогою”, “Не плач, мати, не журися”.
Риторичне запитання: “А де ж мій син молоденький?”.
Риторичний оклик : Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький!
Повтори: “Ой коню мій вороненький”, “А ніженьки китайкою”.
Важкою і небезпечною була служба козака, особливо сторожового. Він повинен був день і ніч вартувати, чи не збираються вороги напасти зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки – запалювати сигнальний вогонь. Козак устиг повідомити про нападників, а сам лежить “порубаний, постріляний”. І посилає вірного товариша, коника вороненького, щоб сказав батькам, що син їхній не повернеться, бо одружився “із сирою землею” – такою метафорою означена загибель козака.