Олександр Олесь біографія коротко викладена в цій статті.
Олександр Олесь біографія скорочено
Олександр Олесь (Кандиба) народився 5 грудня 1878 року в м. Білопілля Сумської області в чумацько-селянській сім’ї.
Олександр Олесь закінчив початкову школу й двокласне училище, а у 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова. Там Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з’являються його перші вірші.
Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити його. Працював у херсонських степах.
1903 Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під час навчання в університеті, паралельно працював на Дарницькій різниці.
У 1905 р. альманах «Багаття» вперше публікує твори Олександра Олеся.
У 1907 році одружився з Вірою Свадковською, яка народила йому сина Олега Ольжича.
За 1907–1918 рр. поет створив шість книг: «З журбою радість обнялась» (1907).
У 1912 р. подорожує Гуцульщиною, отримує незабутні враженням. О. Олесь познайомився та провів кілька днів у Карпатах з І. Франком, з В. Гнатюком, О. Кобилянською, М. Коцюбинським.
У 1913 р. Олександр Олесь побував в Італії, написав низку віршів про свої враження.
Після більшовицького жовтневого перевороту Олесь опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Після еміграції за кордон оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Олесь видає за кордоном ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною.
Восени 1941 р. юнак побував у Києві, мріючи про відновлення української державності. Нацисти схопили Олега Ольжича і в червні 1944 р. закатували в концтаборі Заксенгаузен.
22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.
Твори Олександра Олеся:
- збірка «З журбою радість обнялась» збірка «Княжа Україна» драматична поема «Ніч на полонині» драматичний етюд «По дорозі в Казку».
Інші твори:
- «Брати-вигнанці, пригадаймо…» «В болотах жаби рай знайшли…» «В Вас стільки сонця золотого…» «В вигнанні дні течуть, як сльози…» «Зима пройшла, весна минає…» Зимою «Золоті хвилини линуть…» «І ти продався їм, Тичино…» (1928) «Ні, душу мучити свою…» «Ні, забуття не дасть мені й сама природа…» «О правда! Мій народ смішний безкрає…» «О принесіть як не надію…» «О слово рідне! Орле скутий!..» «Одну я любив за веселість…» «Очі — дві волошки в житі…» «Хтось постукав в моє серце…» «Хтось ударив без жалю по серцю моїм…» «Чари ночі» «Чи вгледжу ще свою країну…» Юнацька пісня «Я закоханий… Люблю!..» «Я сонця жду, і сонце зійде…» «Як любо, як безмежно любо жити…» «Солов’єва пісня ллється…» «Сонце на обрії, ранок встає…» «Тікаю від крові до сонця, квіток…» «Уймають болі єдині сни…»