Олексій Толстой біографія скорочено
Олексій Миколайович Толстой (1883 — 1945) — російський письменник, поет.
Народився 29 грудня 1882 (10 января 1883) в Ніколаєвську Саратовської області в сім’ї графа.
Першу освіту здобув вдома. Потім після переїзду в Самару навчається в училищі. Далі отримує освіту в Петербурзькому технологічному інституті.
У цей час написані перші вірші Толстого. Залишивши інститут, присвячує себе літературі. Дебют у пресі почався з книги Толстого «За синіми ріками». На ранню творчість Толстого вплинули твори Горького, Некрасова, Волошина.
Під час Першої світової війни Толстой Олексій був кореспондентом на фронті. Твори Толстого того часу відбивали військову ситуацію («Підводячи», «На горі»).
Після революції зайнявся вивченням
образу Петра І. У 1918 році переїздить до Одеси, потім у Париж, Берлін. Вдалині від батьківщини написані твори Толстого «Дитинство Микити», «Аеліта», «Чорна п’ятниця».
Після повернення в СРСР видана трилогія «Ходіння по муках». Найбільшим твором Олексія Толстого вважається історичний роман «Петро Перший». Над ним письменник трудився 16 років.
Романи Толстого «Аеліта» (1922-1923) і «Гіперболоїд інженера Гаріна» (1925-1927) стали класикою радянської наукової фантастики.
Повість «Хліб» (1937), присвячена обороні Царицина в роки громадянської війни, цікава тим, що в захоплюючій художній формі розповідає те бачення громадянської війни в Росії, яке побутувало в колі І. В. Сталіна та його соратників і послужило основою для створення сталінського культу особи. Одночасно з цим в повісті приділяється докладний увагу опису воюючих сторін, побуту і психології людей того часу.
Серед інших творів: розповідь «Російський характер» (1944), драматургія — «Змова імператриці» (1925), про розкладання царського режиму; «Щоденник Вирубової» (1927).
Деякі великі твори автор піддавав згодом серйозній переробці — романи «Сестри», «Гіперболоїд інженера Гаріна», «Емігранти» («Чорне золото»), п’єсу «Любов — книга золота» та ін.
На Першому з’їзді письменників (1934) виступив з доповіддю про драматургію.
Був за кордоном (Німеччина, Італія — 1932, Німеччина, Франція, Англія — 1935, Чехословаччина — 1935, Англія — 1937, Франція, Іспанія — 1937). Учасник Першого (1935) та Другого (1937) конгресів письменників на захист культури.
У 1936-1938 роках, після смерті Максима Горького, А. Н. Толстой очолював Спілку письменників СРСР.
А. Н. Толстой — академік АН СРСР (1939), депутат ВР СРСР 1-го скликання з 1937 року.
Член Комісії з розслідування злодіянь фашистських окупантів. Був присутній на Краснодарському процесі. Один з фактичних співавторів знаменитого звернення Молотова-Сталіна 1941 року, в якому радянські лідери закликають народ звернутися до досвіду великих предків:
А. Н. Толстой помер 23 лютого 1945 року.