Опис клена українською мовою в художньому та науковому стилі ви знайдете в цій статті.
Опис клена в художньому стилі
Клен – одне з найкрасивіших дерев, особливо восени. Кленове різьблене листя не може нікого залишити байдужим, бо це справжнє диво природи. Тоненькі, наче привид, прожилки розходяться, ніби стежинки, від держака. Я завжди розглядаю кленові листочки, як картину художника. Невипадково вони зображені на гербі Канади.
Листя клена восени пофарбовані у яскравий жовтий колір, який ніби охоплений полум’ям. Я стою поруч з кленом, що росте в нашому дворі, пильно дивлюся вгору: так хочеться вловити ту мить, коли листочок відривається від гілочки. Довго спостерігаю, але у мене нічого не виходить. Падає додолу черговий листочок, а мені так і не вдалося помітити, звідки, з якої гілки.
Під вікном моєї кімнати – маленький палісадник. Крім кущів агрусу і смородини ростуть мої улюблені айстри, а поряд з ними великий клен. Якось вранці я вийшла в палісадник. Крапельки роси блищали на пожовклому листя агрусу та смородини, на траві, на айстрах, а місцями вони були прикриті дивовижними і неповторними за своєю красою листям клену.
Несподівано погляд упав по ліву сторону Я побачила кленовий листочок, який ніби прикрив одну айстру. На ньому блищала крапелька роси. Я обережно зняла листочок, так, щоб крапелька збереглася, але вона зісковзнула на мою руку. Між рожевими пелюстками айстри я побачила комах. Так ось чому кленовий листочок лежав на квітці!
Я уявила, як повільно він злетів з гілки і легко ліг на квітку, на якому сховалося комаха, щоб ніхто її не чіпав. Я порушила її спокій. Потримавши жовтий, з рожевою крапкою кленовий листочок, я обережно поклала його на айстру і посміхнулася: відпочивайте разом!
Опис клена в науковому стилі
Клен – високе (25-30 м заввишки), струнке дерево з колоноподібним стовбуром, вкритим дрібнотріщинуватою темно-сірою корою, з густою розлогою кроною. Пагони буруваті, блискучі з світлими смужками і сочевичками. На пагонах супротивно розміщені притиснуті бруньки, прикриті чотирма-шістьма шкірястими лусками. Верхівкова брунька більша і оточена двома боковими. Листки великі (5 – 15 см завдовжки, 8-15 см завширшки), 5-7-пальчастолопатеві, при основі серцеподібні. Лопаті загострені, виїмки між ними тупі.; молоді листки по жилках волосисті, у кутках жилок з борідкою волосків.
Квітки правильні одностатеві або двостатеві з подвійною оцвітиною, розміщені в багатоквіткових прямостоячих щіткоподібних голих суцвіттях на коротких квітконосах. Чашечка п’ятироздільна (5-7 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки), пелюсток п’ять, вони жовтувато-зелені, трохи вужчі і довші за чашолистки, оберненояйценодібні, тупі, звужені в нігтик. Тичинок 5-12, маточка одна, зав’язь верхня з двома стовпчиками..
Плід – блідо-зелена двокрилатка (8-11 см завдовжки), крила її розходяться під тупим кутом. Плоди клена розвиваються з квіток і мають своєрідну будову. Крилатка клена складається з двох зрослих між собою крилатих плодиків, які стирчать у протилежні боки. У кожному плодику міститься одне насінина. Крилаті плодики клена опадають з дерева, швидко обертаючись, мов пропелер і плавно опускаються на землю. Швидкість такого приземлення невелика, тому вітер відносить насіння далеко від дерева.[2]
Клен звичайний росте в другому ярусі листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала, досить морозостійка рослина. Цвіте у квітні – травні.
Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Райони заготівель – правобережний і лівобережний Лісостеп. Прикарпаття та Карпати.