Аналіз вірша «Осінь» Пушкіна ви можете дізнатися в цій статті.
«Осінь» тема та ідея
Тема: О. С. Пушкін показує весь природний цикл і його ставлення до людини.
Ідея: Процес творчості такий же природний, як і сама природа. Корабель, зображений у творі, являється символом освоєння нових творчих етапів.
Засоби виразності вірша «Осінь»
Порівняння: «Як поля, ми страждаємо від посухи…»,
«Мені подобається вона, як, ймовірно, вам сухотна діва часом подобається»,
«Душа, соромиться ліричним хвилюванням,
Тріпоче і звучить, і шукає, як уві сні… «
Метафори: «скаженої забави», «залізом острим», «душевні здібності», «зими старти», «мрією норовливою», «сухотна діва», «на вустах пов’януло», «могильна прірва», «російський холод», «думи довгі «,» в солодкій тиші «,» ліричним хвилюванням «.
Уособлення: «Дзюрчачи ще біжить за млин струмок», «Але ставок вже застив…», «І страждуть озимини від скаженої забави…», «І будить гавкіт собак заснулі діброви…», «Кров бродить; почуття, розум тугою стисненні «,» Вона вам руку тисне, тремтячи! «(зима)
Епітети: «останні»: «осінній»; «від’їжжі»; «суворі»; «зимових»; «блискучі»; «червоне»; «пізньої»; «тихою»; «блискучої»; «нелюбиме»; «відверто»; «річних»; «марнославний»; «сумовита»; «прощальна»; «свіже»; «рідкісний»; «перші»; «віддалені»; «кожної»; «легко»; «радісно»; «непотрібних»; «В\відкритому»; «блискучим»; «промерзла»; «короткий»; «забутому»; «довгі»; «вільному»; «незримий»; «давні»; «легкі»; «вільно»; «нерухомий».
Віршовий розмір: Ямб з перихіямі в другій і в п’ятій стопі.
«Осінь» Пушкін аналіз
Вірш О. С. Пушкіна «Осінь» написано в 1833 році в саму плідну осінь для творчості поета. Вірш відноситься до пейзажної лірики. Однак автор описує не загальний пейзаж осені, а конкретний.
У його творі осінь відрізняється дивною реалістичністю, однак від цього принадність і краса природи не втрачається, автор так любив цю пору року, що навіть простий розмовний опис осені у нього вийшов просто приголомшливим. Пушкін не співає оду осені, він описує простий пейзаж середньоруської полоси, який без всяких перебільшень і прикрас незвичайно поетичний і неповторний.
Вірш написаний як розповідь, ліричний герой-оповідач ділиться з читачем не тільки своїм баченням красот природи, у вірші є маса відступів, гумор разом з тим Пушкін описує і свої почуття та емоції.
Осінь по висловленню самого поета була для нього самим благодатним часом для творчості, він порівнює цю пору із зимою, влітку і навесні, пояснюючи, чому саме осінь дарує йому стільки натхнення. Восени він ніби народжувався заново, незважаючи на будь-які життєві повороти. Його робота дарує поетові хвилини щастя, коли серце наповнюється життєвою енергією, а життя змістом.
У вірші є описи сцен з життя поміщиків — полювання, від якої гинуть посіви селян, сцени катання на ковзанах, зимових свят, спекотного і задушливого літа.
Вірш «Осінь» повен описів не тільки осені, але й інших пір року, і кажучи про осінь як про пору своєї творчості, автор торкається теми поета і поезії, її сили і сенсу. Він каже про скороминущість краси людини в рамках життя, про стислості життя в порівнянні з вічністю, недарма в тексті виникає образ сухотної діви, з якою він порівнює осінь.
Вірш закінчується німим запитанням: «Куди нам плисти?». Здається, ніби твір не закінчено, проте це не так. У цій фразі автор замислюється над майбутнім своїм і країни, майбутнє свого народу і змушує кожного з нас над цими фундаментальними темами задуматися також.