Оскар Уайльд хронологічна таблиця життя і творчості відомого ірландського письменника і поета.
Оскар Уайльд хронологічна таблиця
16 жовтня 1854 – Оскар Уайльд народився в Дубліні (столиця Ірландії)
1864-1871 – навчання в Королівській школі Портора, місто Енніскіллен поблизу Дубліна. Дуже добре навчався.
1871-1874 – В Трініті-коледжі Уайльд вивчав античну історію і культуру, де знову блискуче проявляв свої здібності в стародавніх мовах.
1874 – Уайльд, виграв стипендію на навчання в Оксфордському коледжі Магдалини на класичному відділенні
1878 – Закінчив університет, переселяється до Лондона.
1881 – Опубліковано перша поетична збірка “Вірші” (Poems; 1881).
1882 – Уайльд відправився з лекціями в США.
1883 – п’єса “Герцогиня Падуанская”
1884 – Одружується на Констанс Ллойд
1885-1886 – У них народжуються двоє синів Сиріл і Вівіан, для яких Уайльд складає казки.
1887 – Уайльд опублікував оповідання “Кентервільський привид”, “Злочин лорда Артура Севіла”, “Сфінкс без загадки”, “Натурщик-мільйонер”, “Портрет пана У. Х.”, які й склали збірку його оповідань. Проте ж Уайльд не любив записувати все, що приходило йому на думку, багато розповідей, якими він зачаровував слухачів, так і залишилися ненаписаними.
1890 – Роман “Портрет Доріана Грея”, що приніс неймовірну популярність
1891-1895 – роки слави Уайльда. У 1891 році виходить збірка теоретичних статей “Задуми”, написаний трактат “Душа людини за соціалізму”. Написана драма на біблійний сюжет – “Саломея” (1891), комедія – “Віяло леді Віндермір” (1892), комедія – “Жінка, не варта уваги” (1893). У 1895 написані і поставлені дві п’єси – “Ідеальний чоловік” і “Як важливо бути серйозним”.
У 1891 році Уайльд познайомився з Альфредом Дугласом, який був молодший Уайльда на 17 років. У них зав’язуються стосунки, шлюб письменника розпадається. Їх стосунки пов’язували гроші і забаганки Дугласа, які Уайльд покірно виконував. Уайльд в повному розумінні слова забезпечував Дугласа.
1895 – За звинуваченням у содомії Уайльда засуджують до 2 років тюремного ув’язнення та виправних робіт. Тюрма повністю зламала його, більшість друзів від нього відвернулися. Альфред Дуглас жодного разу не приїхав до нього і не написав. У в’язниці Уайльд дізнається про смерть матері, про еміграцію дружини, яка змінила прізвища дітей. У в’язниці Уайльд пише гірку сповідь у формі листа Дугласу, яку називає “Epistola: In Carcere et Vinculis” (лат. “Послання: у в’язниці і оковах”).
1897 – звільнений в травні Уайльд переїхав до Франції і змінив ім’я на Себастьяна Мельмота. У Франції Уайльд написав знамениту поему “Балада Редингської в’язниці”, підписану ним псевдонімом С.3.3. – Такий був тюремний номер Оскара. І це був вищий і останній поетичний зліт жерця естетизму.
30 листопада 1900 – Оскар Уайльд помер у вигнанні у Франції від гострого менінгіту, викликаного вушною інфекцією.