Оскар Уайльд хронологічна таблиця життя і творчості відомого ірландського письменника і поета.
Оскар Уайльд хронологічна таблиця
16 жовтня 1854 — Оскар Уайльд народився в Дубліні (столиця Ірландії)
1864-1871 — навчання в Королівській школі Портора, місто Енніскіллен поблизу Дубліна. Дуже добре навчався.
1871-1874 — В Трініті-коледжі Уайльд вивчав античну історію і культуру, де знову блискуче проявляв свої здібності в стародавніх мовах.
1874 — Уайльд, виграв стипендію на навчання в Оксфордському коледжі Магдалини на класичному відділенні
1878 — Закінчив університет, переселяється до Лондона.
1881 — Опубліковано перша поетична збірка «Вірші» (Poems; 1881).
1882 — Уайльд відправився з лекціями в США.
1883 — п’єса «Герцогиня Падуанская»
1884 — Одружується на Констанс Ллойд
1885-1886 — У них народжуються двоє синів Сиріл і Вівіан, для яких Уайльд складає казки.
1887 — Уайльд опублікував оповідання «Кентервільський привид», «Злочин лорда Артура Севіла», «Сфінкс без загадки», «Натурщик-мільйонер», «Портрет пана У. Х.», які й склали збірку його оповідань. Проте ж Уайльд не любив записувати все, що приходило йому на думку, багато розповідей, якими він зачаровував слухачів, так і залишилися ненаписаними.
1890 — Роман «Портрет Доріана Грея», що приніс неймовірну популярність
1891-1895 — роки слави Уайльда. У 1891 році виходить збірка теоретичних статей «Задуми», написаний трактат «Душа людини за соціалізму». Написана драма на біблійний сюжет — «Саломея» (1891), комедія — «Віяло леді Віндермір» (1892), комедія — «Жінка, не варта уваги» (1893). У 1895 написані і поставлені дві п’єси — «Ідеальний чоловік» і «Як важливо бути серйозним».
У 1891 році Уайльд познайомився з Альфредом Дугласом, який був молодший Уайльда на 17 років. У них зав’язуються стосунки, шлюб письменника розпадається. Їх стосунки пов’язували гроші і забаганки Дугласа, які Уайльд покірно виконував. Уайльд в повному розумінні слова забезпечував Дугласа.
1895 — За звинуваченням у содомії Уайльда засуджують до 2 років тюремного ув’язнення та виправних робіт. Тюрма повністю зламала його, більшість друзів від нього відвернулися. Альфред Дуглас жодного разу не приїхав до нього і не написав. У в’язниці Уайльд дізнається про смерть матері, про еміграцію дружини, яка змінила прізвища дітей. У в’язниці Уайльд пише гірку сповідь у формі листа Дугласу, яку називає «Epistola: In Carcere et Vinculis» (лат. «Послання: у в’язниці і оковах»).
1897 — звільнений в травні Уайльд переїхав до Франції і змінив ім’я на Себастьяна Мельмота. У Франції Уайльд написав знамениту поему «Балада Редингської в’язниці», підписану ним псевдонімом С.3.3. — Такий був тюремний номер Оскара. І це був вищий і останній поетичний зліт жерця естетизму.
30 листопада 1900 — Оскар Уайльд помер у вигнанні у Франції від гострого менінгіту, викликаного вушною інфекцією.