Основні мотиви поетичної творчості М. Старицького
Оригінальна поезія Михайла Старицького – помітне явище в історії української словесності. Провідні мотиви поезії митця: любов до рідного краю, зображення тяжких умов життя трудящих, заклик до боротьби за встановлення соціальної справедливості, проголошення єдності слов’янських народів, хвала чарівності природи й красі людських почуттів.
Провідний мотив вірша М. Старицького ” Виклик ” – показ краси, вірності у коханні. Кохання – це найвиша цінність у житті ліричного героя. І хоча молоді люди “працею зморені”, “обкрадені долею”, бідні, вони мають те, чого не купиш ні за які гроші, – вірне кохання, яке робить їх щасливими. А тому й почувається ліричний герой “паном над панами”.
В оригінальній поетичній спадщині митця основне місце посідає громадянська лірика з виразними соціальними та патріотичними мотивами. Саме таким є вірш М. Старицького ” До українців “, у якому поет зі своїм болем звернувся не до народу взагалі, а до інтелігенції, до завзятці в-юнаків, “борців за щастя України*.
Основний мотив вірша “До українців” – це сподівання поета на молоду – силу юних українців, у серцях яких палає любов “до обездоленого люду*. У вірші виразно звучить заклик нести “сліпому світнво просвіти* і надії.
Баладу ” Гетьман ” М. Старицький присвятив дочці Люді. Цей твір увібрав у себе романтичний пафос визвольних змагань українців, епічний розмах та ліричне бачення філософії життя. У ньому виразно відчувається мистецька позиція автора: героїчне минуле – жалюгідна сучасність.
У баладі звучать роздуми про славне минуле України, заклик до боротьби, почуття безнадії і розчарування через те, що “перемучені діти” – козацькі нащадки – не стають у лави борців.