“Остання ніч” М. Старицький історія написання

Історія створення “Остання ніч” М. Старицького

Відійшовши за станом здоров’я від активної театральної діяльності, М. Старицький цілком віддається літературній творчості. Саме в ці роки він і написав історичну драму “Остання ніч”.
Минуле для митця не було втечею від дійсності. Навпаки, обираючи для цього твору справжню історичну подію, М. Старицький оспівував мужність народу в боротьбі з ворогом, його проводирів, які вчиняли народну волю.

Уперше твір “Остання ніч” надруковано в журналі “Киевская старина” ( 1899 , № 10).

За свідченням автора, у примітках до першої публікації, сюжетом для твору послужила дійсна історична подія – організація проти шляхетського повстання волинських селян 1702 р. Данилом (у Старицького – Степаном) Братковським, якого засуджено за зв’язки з Палієм, Самусем й Іскрою та організацією повстань проти польської шляхти на Правобережній Україні та в Галичині, а потім і страчено в Луцьку 1702 р.

Опублікована 1899 р. п’єса вперше була виставлена 1908 р. на вечорі пам’яті вже покійного драматурга.
Сам автор зазначав про дійсність факту, відображеного у творі: “В кінці ХVII століття був собі шляхтич руський Братковський: він мав собі маєток на Волинщині, а проживав часто у Львові, Братковський був чоловік освічений, талановитий… великий патріот і на диво великий народовець. У ті часи шляхта вже вкоренилася й дбала про зневолення селян; Братковський, навпаки, пішов проти шляхти за голоту і знався з гуртом правобережних лицарів – Палієм, Самусем, Іскрою,- які тягли до Лівобережної України і хотіли одбитися від Польщі і залучитись з Правобережною Україною. Братковський хотів піднять на Волині повстання селян, його піймали з маніфестаціями і покарали на горло в Луцьку 1702 року. Жону і єдиного сина не допустили навіть на побачення”.