Отто Дікс — німецький художник і кресляр.
Отто Дікс біографія скорочено
Отто народився 2 грудня 1891 в містечку Унтерхауз (Саксонія), недалеко від Гери, в сім’ї робітника-ливарника. Після закінчення початкової школи в 1905 р. хлопець відправився в Геру, а потім в Песнек вчитися на художника-оформлювача. У 1909 р. Дікс стає стипендіатом Школи прикладних мистецтв у Дрездені.
Першими самостійними роботами художника, що починає, були ландшафти.
З початок Першої Світової війни Дікс, перервавши навчання, відправиться на фронт.
У 1919 завершивши навчання в Дрезденській художній академії, він одержує власну майстерню і організовує «Дрезденській Сецессіон» («Групу 1919»), намагаючись продовжити традиції групи «Міст». У цей період він створює багато цікавих робіт в стилі експресіоніста, розробляючи власну техніку і способи зображення. Малює художник на тему нелюдяності і жахів війни.
Водночас Дікс пише низку полотен про життя простих трудівників: «Портрет робітника», «Робітник в горищній кімнаті», «Портрет батьків», «Мати і дитина».
Персонажами картин Дікса стають також й представники буржуазії («Прагерштрассе», 1920 г.; «В кафе», 1922 г.; «Дві жертви капіталізму», 1923 р.). Він зображав їх в карикатурному ключі, в манері, близькій до майстра політичної сатири Георгу Гроссу.
У 1922 р. художник переїздить до Дюсельдорфа. Через рік він одружується на Марті Кох. Незабаром у них народилася дочка. У дюссельдорфській період творчості Дікс пише серію чудових портретів.
Головним досягненням художника стають найвідоміша його робота «Польові окопи» (1923 р.) і знаменита графічна серія «Війна» (1923-1924 рр.).
Не менш «антигромадськими» вважалися і полотна Дікса, що викривають «джунглі великого міста» (триптих «Велике місто», 1927-1928 рр.). А картина на біблійну тему «Сім смертних гріхів» (1933 р.), де в образі карлика з великою головою, втілюючого заздрість, він зобразив фюрера, була сприйнята як злобна карикатура на націонал-соціалізм.
Незабаром після приходу Гітлера до влади художника позбавили кафедри в Дрезденськой художній академії і він вимушений разом з сім’єю перебратися в замок свого шуряка в Рандегге під Зінгеном. Всю війну Дікс разом з сім’єю залишався в Німеччині. Незадовго до її закінчення його призвали в «фолькештурм», і буквально через декілька днів, він опинився в полоні у французів. У таборі військовополонених художник перемальовував фотозображення Шарля де Голля на транспаранти і писав ікону для капели, а після звільнення працював на фарбуванні автомобілів в Кольмаре.
Останніми роками життя Дікс писав біблійні сцени. Йому була повернена майстерня в Дрездені, а його твори — високо оцінені в Німеччині і за рубежем.
У 1969 р. Отто Дікс помер в Зінгене у віці 77 років від крововиливу в мозок.