Blog

  • Фразеологізми зі словом Брати

    Фразеологізми зі словом Брати

    БРАТИ (ВЗЯТИ) НА ГЛУМ
    Брати (взяти) на глум (рос. поднимать на смех) – викрити й осміяти когось за брехню, похваляння тощо.

    БРАТИ БИКА ЗА РОГИ
    Брати (узяти) бика за роги – сміливо, рішуче братися за справу, починаючи з основного, найважливішого.

    БРАТИ ЗА ЖИВІТ
    Брати (узяти) за живіт – дошкуляти; корчитися від заздрощів, скупості, страху, досади й под.

    БРАТИ НА КЛИН
    Брати (узяти, піднімати) на клин (на кпини) – глузувати, насміхатися.

    БРАТИ ДО СЕРЦЯ
    Брати (узяти, приймати) до серця – гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю.

    БРАТИ ЗА ЖАБРИ
    Брати (хапати) за жабри – ставити в безвихідне становище, брати міцно у свої руки; піймати на чомусь, звинуватити.

    БРАТИ В ЛЕЩАТА
    Брати в лещата (рос. брать в тиски) – змусити щось робити, нав’язати свою волю, позбавити можливості супротиву.

    БРАТИ В РОБОТУ
    Брати в роботу (рос. брать в оборот) – залучити когось аба щось до діла, часто нечесним способом, з корисливою метою.

    БРАТИ ЗА ГОРЛЯНКУ
    Брати за горлянку – вчепитися.

    БРАТИ СЕБЕ В РУКИ
    Брати себе в руки – ставати зібраним, цілеспрямованим, діяльним, рішучим.

    БРЕХНЕЮ СВІТ ПРОЙТИ
    Брехнею світ пройти – все життя брехати.

    БРЕХНЮ ЗАВДАВАТИ
    Брехню завдавати – звинувачувати когось у брехні.

    БРАТИ НОГИ В РУКИ
    Брати, взяти ноги в руки (на плечі) у ролі прис.– швидко бігти, квапливо іти, тікати.

    БРАТИ ВЕРХ
    Брати верх – здо­бувати перевагу в чомусь; перемагати

    НА ГЛУЗИ БРАТИ
    На глузи брати (узяти, піднімати) – насміхатись, глузувати.

    НАБРАТИ ШОЛОМОМ ВОДИ
    Набрати (напитися) шоломом води – здобути перемогу.

    НАБРАТИ ВОДИ В РОТ
    Набрати води в рот – уперто мовчати, берегти таємницю.

    НАБРАТИСЯ ЮШКИ
    Набратися юшки – перейнятися чиїми-небудь поглядами, думками, ідеями; засвоїти чиїсь манери, звичаї.

  • Цікаві факти про Харківську область

    Чи знаєте Ви щось цікаве про Харківську область? Цікаві фарки про Харківщину для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

    Цікаві факти про Харківську область

    Харківська область утворена 1932 року.

    Найбільшою річкою області є Сіверський Донець

    В області збудовано 57 водосховищ і 2 тис. 538 ставків

    44,3% жителів Харківської області вважають Російську мову рідною

    У Харківській області 27 районів (за цим показником область поряд з Вінницькою займає перше місце в Україні)

    До Харківщини у 1918-1920 роках входила Бєлгородщина (Білгородщина).

    Харківщина була і поки залишається головним газовидобувним регіоном України. Її перспективні запаси оцінено 8 мільйонами 100 тисячами тонн.

    60 % обсягу перевезень в Харківській області припадає на частку залізничного транспорту. Протяжність залізниць – 1442 км.

    У Харківській області Народилася або проживали :

      Акторка Людмила Гурченко Філософ Г. Сковорода Художник І. Рєпін Біолог І. Мечніков Історик Д. Багалія Письменник Г. Квітки-Основ’яненка Педагог А. Макаренка Члена Української Центральної Ради – Білецького Спиридона Максимовича

    У Харківській області знаходяться 778 пам’яток містобудування й архітектури, з них 553 – у Харкові і 225 – в області (75 пам’яток мають загальнонаціональне значення). 16 міст області занесено до Списку історичних населених місць України

    Цікаві відомості про Харківську область може розширити кожен читач через форму коментарів.

  • “Хатина дядька Тома” аналіз

    Хатина дядька Тома – жанр, тема розкриті в цій статті

    “Хатина дядька Тома” аналіз

    Автор – Гаррієт Бічер-Стоу

    Жанр – соціальний роман

    Рік написання – 1852

    Головні герої – дядько Том, Еліза, Єванджеліна Сент-Клер, Саймон Легрі

    Другорядні герої – Артур Шелбі, Емілі Шелбі, Джордж Шелбі, Августін Сент-Клер, Топсі, Міс Офелія, Квімбо та Самбо

    Основна тема роману – зло й аморальність рабства. Стоу вплітає в канву твору й інші теми, наприклад материнську відповідальність та перевиховну силу християнства, але вони тільки допомагають у розкритті теми жаху рабства. Іноді вона вкладає осуд руйнівної природи рабства в уста епізодичних персонажів, на кшталт того, коли біла жінка на пароплаві говорить: “Найжахливіше в рабстві те, як на мене, що воно глумиться над почуттями й прив’язаностями людини, наприклад, коли розлучаються сім’ї”. Саме цю рису цього “дивного інституту” Стоу виставила на передній план.

    Оскільки Стоу бачила в материнстві “етичну й структурну модель для всього американського життя” й вірила, що тільки жінка має моральний силу врятувати Сполучені Штати від демона рабства, іншою головною темою “Хатини дядька Тома” є моральна сила й святість жінки. Образи Елізи, яка втекла з рабства разом із сином і зуміла об’єднати родину, та Єви, як “ідеальної християнки”, Стоу викристовує, щоб показати, як жінка на її погляд може врятувати своїх ближніх навіть від найжостокішої несправедливості. Хоча пізніше критики зауважували, що жіночі образи Стоу не реалістичні, що вони є тільки кліше жінки-домогосподарки, роман Стоу “ще раз стверджує важливість жіночого впливу” і прокладає шлях до боротьби жінок за свої права в наступні десятиліття.

    Пуританські релігійні переконання Стоу звучать в ще одній темі – дослідженні природи християнства. Стоу намагається показати, що християнська теологія принципово несумісна з рабством. Ця тема звучить найбільш очевидно тоді, коли Том закликає Сент-Клера після смерті доньки “шукати Ісуса”. Коли помирає сам Том, Джордж Шелбі промовляє “Ось що значить бути християнином”. Осклільки тема християнства настільки важлива для роману, й тому, що Стоу часто прямо від імені автора розмірковує над проблемами віри й релігії, “Хатина дядька Тома” “набуває звучання проповіді”.

    Стиль

    “Хатина дядька Тома” написана в сентиментальному й мелодраматичному стилі, характерному для романів 19 століття та для жіночої літератури. В часи Стоу ці романи користувалися великою популярністю. Зазвичай головними героями в них були жінки, а написані вони були так, що викликати у читача симпатію та почуття. Хоча роман Стоу відрізняється від більшості сентиментальних романів тим, що висвітлює ширшу тему рабства, й тим, що головним героєм у ньому є чоловік, все ж вона опирається на сильні почуття читача. Сучасні роману читачі реагували відповідно. Джорджіана Мей, приятелька Стоу, у листі до автора зауважує: “Минулої ночі я зачиталася до першої години, аж доки не закінчила „Хатину дядька Тома”. Не могла відірватися так, наче від дитини на смертному ложі.”. Інша читачка настільки перейнялася романом, що планувала змінити ім’я своєї доньки на Єва. Вочевидь Євина смерть настільки вплинула на читачів, що в 1852 тільки в Бостоні 300 новонароджених дівчаток отримали її ім’я.

    Попри схвалення читачів літературні критики впродовж кількох десятиліть звверхньо дивилися на стиль “Хатини дядька Тома” й інших сентиментальних романів, оскільки ці книги були написані жінками й опиралися на “плаксиві жіночі емоції”. Один критик сказав, що якби роман не був про рабство, то “він був би ще одним з низки сентиментальних романів”, а інший описав роман “перш за все вторинним шматком халтури”. В “Історії літератури США” Джордж Ф. Вічер назвав “Хатину дядька Тома” “літературою в стилі недільних шкіл”, “повною масштабної мелодрами, гумору й пафосу”.

    1985 року Джейн Томпкінс у книзі “Сентиментальний дезайн: Культурна робота американської літератури” глянула на “Хатину дядька Тома” по іншому. Вона похвалила стиль, який багато інших критиків відкидали, зауваживши, що сентиментальні романи показали як жіночі почуття мають силу перетворити світ на краще місце. На її думку популярні домашні романи 19 століття, включно з “Хатиною дадька Тома”, відзначаюься складністю, амбіціями й винахідливістю, а “Хатина дядька Тома” критикує американське суспільство набагато гостріше, ніж відомі його критики на кшталт Натаніеля Готорна чи Германа Мелвілла.

    Така точка зору залишається спірною. 2001 року юрист Річард Познер охарактеризував “Хатину дядька Тома” як одну з тих канонічних робіт, які випливають на поверхню, коли літературі силоміць нав’язуються політичні критерії

  • Значення вірусів

    Значення вірусів

    Значення вірусів для еволюції життя на Землі є дуже великим. Вони здійснюють процес горизонтального перенесення генів суть цього процесу в тому, що вірус, який уражає кілька видів організмів, може захоплювати у свої вібріони деякі гени одного виду й переносити їх у геном іншого виду. Наприклад, віруси рослин, які переносяться з допомогою попелиць, можуть здійснювати обмін генами між рослинами й комахами.

    Цю властивість вірусів широко використовують у сучасних біотехнологічних дослідженнях З них роблять так звані “вектори”, які здатні доставляти та вбудовувати в геном ті гени, що вибирають дослідники.

    Віруси відіграють і дуже важливу екологічну роль. Як збудники захворювань вони є добрими регуляторами чисельності популяцій і не допускають надмірного зростання в них кількості особин.

  • Художні особливості давньогрецької літератури

    Художні особливості давньогрецької літератури

      Греки ніколи не відходили від божественної тематики, але навіть богів зображували як реальних людей у земному житті. Музичність ( Аеди виконували власні твори під супровід ліри, а Рапсоди – чужі) Своєрідний віршовий розмір – гекзаметр (5 дактилів і 1 хорей)

    Жанри давньогрецької літератури

      Епічна поема ( Гомер “Іліада”, “Одісея”) Лірика ( Тіртей, Анакреонт, Сапфо) Трагедія ( Есхіл, Софокл, Еврипід) Комедія (Аристофан) Роман (Лонг) Філософська ( Аристотель, Платон, Діоген, Сократ ) та історична (Геродот) проза

    Антична література Стала основою для європейських літератур, для розвитку всієї європейської культури та мистецтва. Створивши самобутню культуру, піднявши мистецтво на небувалу висоту греки, а за ними римляни завоювали собі першість серед народів давнини.

    Причини популярності античної літератури

      Увага до людини, її внутрішнього світу та того, що її оточує. Гомерівський епос “Іліада” та “Одіссея” Тонкий психологізм Гуманістичний пафос, співчуття людському горю і засудження війни. Еллінська література є глибоко філософічною (Сократ й Платон, Геракліт й Піфагор, Епікур й Демокріт, Діоген й Арістотель) Розмаїта проблематика. Давньогрецька та латинська мови були мовами міжнаціонального спілкування.

    Головна заслуга античного мистецтва – с Творення ідеалу людини, хоч і в обмеженій статичній формі, є історичною заслугою античної думки та античного мистецтва.

  • Олександр Купрін біографія скорочено

    Олександр Купрін біографія скорочено українською мовою відомого російського письменника-реаліста викладена в цій статті.

    Олександр Купрін біографія коротко

    Купрін Олександр Іванович народився 26 серпня ( 7 вересня) 1870 в місті Наровчат (Пензенська губернія) в небагатій родині дрібного чиновника.
    1871 був складним для сім’ї Купріна – помер батько, і бідна сім’я переїхала до Москви.
    У шестирічному віці Купріна віддали в клас Московського сирітського училища, з якого він вийшов в 1880 році. Після цього Олександр навчався у військовій академії, Олександрівському військовому училищі. Час навчання описано в таких творах Купріна, як: “На переломі (Кадети)”, “Юнкера”.

    “Останній дебют” – перша опублікована повість Купріна (1889).
    З 1890 року був підпоручиком у піхотному полку. Під час служби було видано багато нарисів, оповідань, повістей: “Місячної ночі”, “В темряві”.
    Через чотири роки, Купрін вийшов у відставку. Після цього письменник багато подорожує по Росії, пробує себе в різних професіях. У цей час Купрін познайомився з Іваном Буніним, Антоном Чеховим і Максимом Горьким.

    Короткі розповіді Купріна охоплюють безліч тематик: військову, соціальну, любовну. Повість “Поєдинок” (1905) принесла Купріну справжній успіх.

    Кохання у творчості Купріна найбільш яскраво описане в повісті “Олеся” (1898), яка була першим великим і одним з найулюбленіших його творів, і повести про нерозділене кохання – “Гранатовий браслет” (1910).
    Олександр Купрін також любив писати оповідання для дітей. Для дитячого читання ним були написані твори “Слон”, “Шпаки”, “Білий пудель” і багато інших.

    Для Олександра Купріна життя і творчість нероздільні. Не приймаючи політику воєнного комунізму, письменник емігрує до Франції. Навіть після еміграції письменницький запал Купріна не вщухає, він пише повісті, оповідання, багато статей і есе. Незважаючи на це, Купрін живе в матеріальній нужді і тужить за батьківщиною. Лише через 17 років він повертається до Росії. Тоді ж публікується останній нарис письменника – твір “Москва рідна”.

    25 Серпня 1938 р. – письменник помер після важкої хвороби (рак язика). Похований у Ленінграді, на Літераторських містках, поряд з могилою Тургєнєва.

    Коротка біографія письменника може бути розширена даними з Хронологічної таблиці Купріна.

  • Характеристика хімічного елемента Магній

    Характеристика хімічного елемента Магнію за планом викладена в цій статті у двох варіантах.

    Характеристика хімічного елемента Магній

    1. Хімічний символ Магнію Mg. Порядковий номер 12.

    2. Магній міститься у 3 періоді, головній підгрупі II групи періодичної системи.

    3. Відносна атомна маса Магнію Ar(Mg) = 24,305.

    4. Ядро атома Магнію містить 12 протонів (Пригадайте, що число протонів в ядрі атома дорівнює порядковому номеру елемента в періодичній системі).

    Число нейтронів у ядрі дорівнює різниці між нуклонним і протонним числом: 24 – 12 = 12.

    В атомі Магнію 12 електронів.

    5. Магній – елемент 3-го періоду, тому електрони в його атомі розміщуються на трьох енергетичних рівнях. Електронна формула Магнію: 12Mg ls22s22pe,3s2. В атомі Магнію перший і другий енергетичні рівні завершені. На зовнішньому енергетичному рівні є 2 валентні електрони.

    6. Оскільки електрони зовнішнього електронного шару Магнію містяться в s-орбіталі, то Магній належить до s-елементів.

    7. На зовнішньому енергетичному рівні атома Магнію є 2 електрони, тому магній належить до металічних елементів. Проста речовина магній – метал.

    8. У сполуках Магній двовалентний.

    Характеристика хімічного елемента Магнію

    1. Mg – Магній.

    2. Елемент Магній має атомний номер 12, відносну атомну масу 24 (заокруглене значення). Розміщений у третьому періоді, в другій групі.

    3. Оскільки атомний номер Mg Z = 12, то ядро атома Mg містить 12 протонів, заряд ядра +12. Число нейтронів у ядрі дорівнює:

    N = Ar – Z = 24 – 12 = 12. Оскільки атом електронейтральний, то число електронів у атомі також дорівнює 12. Електрони утворюють в атомі три шари (три енергетичних рівні):

    12Mg 2ё; 8ё; 2ё.

    Електронна конфігурація атома Магнію 1s 22s 22p 63s 2. Виходячи з будови атома, можна передбачити ступінь окиснення Магнію в його сполуках. Оскільки під час хімічних реакцій атом Магнію віддає два зовнішніх електрони, виявляючи відновні властивості, то його ступінь окиснення дорівнює +2. Отже, Магній – типовий металічний елемент. Якщо порівняти з елементами-сусідами по групі, то відновні властивості у Магнію виявляються сильніше, ніж у Берилію Be, але слабкіше, ніж у Кальцію Са. Це пов’язано зі збільшенням радіусів атомів при переході від Ве до Mg і Са. У зв’язку з цим два зовнішніх електрони дедалі більше віддаляються від ядра, їхній зв’язок з ядром послаблюється, і атом легше втрачає їх, перетворюючись на позитивний двозарядовий йон.

    4. Елемент Магній утворює просту речовину – магній, для якої характерні металічні кристалічні гратки і металічний хімічний зв’язок, тобто усі типові для металів властивості.

    5. Магній оксид MgО є основним оксидом. Він виявляє всі типові властивості основних оксидів (пригадайте, які саме).

    6. Елементу Магнію відповідає гідроксид Mg(OH)2 – основа, що виявляє всі характерні властивості основ (пригадайте, які саме).

    7. Леткої сполуки з Гідрогеном Магній не утворює, а утворює тверду солеподібну сполуку – магній гідрид.

    Характеристику хімічного елемента можна подати в скороченій формі, наприклад:

  • “Свята Великобританії” англійською

    “Свята Великобританії” на англійській мові викладений в цій статті.

    “Свята Великобританії” англійською

    It may seem surprising but the British have fewer holidays than many other countries. Some of them are named Bank Holidays due to the fact that on those days the banks are closed.
    In England and Wales they comprise at present five bank holidays ( New Year’s Day, Easter Monday, spring and late summer holidays at the end of May and August respectively, and Boxing Day 1; they also have two common holidays ( Good Friday 2, Christmas Day ). In Scotland and Northern Ireland they have six bank holidays, plus two other public holidays. The particular dates of the bank holidays are fixed annually.

    New Year’s Day

    January, 1
    It is a bank holiday though many Britons do not celebrate on New Year’s Eve. In Scotland New Year’s Eve is called Hogmanay 3 and is an occasion for joyous celebration. In London Scottish people gather on the steps of St. Paul’s Cathedral and sing “Auld Lang Syne” 4 at midnight.

    Easter

    April, 3
    The word Easter owes its name and many of its customs to a pageant festival hold eostre which is the name of Anglo-Saxon goddess of spring time. Every spring European peoples celebrated the festival to honour the awakening of new life in nature. Christians related the rising of the sun to the resurrection of Jesus and their old spiritual rebirth. This “holy” day is celebrated in many countries of the world.

    Spring and Summer Bank Holidays

    The Summer Bank Holidays is the most popular holiday, because it comes at a time when children are not at school. Many families try to go away to the seaside or the country as they may indeed have done at Easter or in Spring.

    Guy Fawkes Night

    November, 5
    Guy Fawkes Night or Bonfire Night is an annual celebration held on the evening of 5 November to mark the failure of the Gunpowder Plot of 5 November 1605, in which a number of Catholic conspirators, including Guy Fawkes, attempted to destroy the United Kingdom’s Houses of Parliament, in London. The occasion is primarily celebrated in the United Kingdom where, by an Act of Parliament called The Thanksgiving Act, it was compulsory until 1859, to celebrate the deliverance of the King of England, Scotland, and Ireland. Festivities are centred on the use of fireworks and the lighting of bonfires.

    Halloween

    October, 31
    Halloween is also called All Saints’ Eve. It has ancient roots in the polytheistic Celtic harvest festival of Samhain (pronounced /s??w? n/) and the Christian holy day of All Saints, but is today largely a secular celebration.
    Halloween activities include trick-or-treating, wearing costumes and attending costume parties, carving jack-o’-lanterns, ghost tours, bonfires, apple bobbing, visiting haunted attractions, pranks, telling scary stories, and watching horror films.

    Remembrance Day

    November, 11
    Remembrance Day (also known as Armistice Day) is observed throughout the Commonwealth and dates back to November 11, 1918 when all fighting in the First World War ended. it now commemorates British soldiers, sailors and airmen who gave their lives in the two world wars. Special Services are held and wreaths are laid at the Cenotaph, a war manorial at Whitehall, where thousands of Londoners observe the two-minute silence and participate in the remembrance ceremony. Similar ceremonies are held throughout the country.

    Christmas

    December, 25
    In England Christmas is the most important of all the bank holidays of the year. it is celebrated much the same way as in the United States of America. On December 26, the Boxing Day, traditionally people give each other Christmas presents, which used to come in boxes. It is a very pleasant custom indeed.

    London remains one of the world’s strongholds of pageantry much of which is centred on traditional observances connected with the Royal family. They are always attracting large crowds of spectators, native Londoners as well as foreign visitors. Here are two of them.

    Trooping the Colour

    This ceremony is held on the Sovereign’s official birthday in June. This is the most colourful of all London’s annual events, a pageantry of rare splendour with the Queen riding side-saddled on a highly trained horse. On Horse Guards’ Parade in Whitehall the Queen inspects the Brigade of Guards, dressed in ceremonial uniforms. Then comes the Trooping ceremony, followed by the March past of the Guards to the music of the bands. Specially noted should be the precision drill of the regiments.

    The State Opening of Parliament

    This is another royal event at the end of November which draws thousands of spectators, who see the Queen on the drive from Buckingham Palace to the Houses of parliament in the State Coach. The public are not admitted to parliament to see her read the speech from the Throne, prepared for her by the Government. But the State Opening is televised. Visitors are admitted to the Public Galleries only by the personal invitation of the members of Parliament.

    Notes

    1. Boxing Day (День подарунків) – свято це – продовження англо-саксонської традиції дарувати традиційні подарунки бідним людям і рабам. У середні віки в цей день священики зазвичай відкривали ящики для пожертвувань і роздавали їх вміст бідним людям приходу. Згодом звідси розвинувся звичай роздачі різдвяних грошових подарунків (“boxes”) прислузі і державним службовцям. обслуговуючому персоналу тощо. Святкується зазвичай 26 грудня, після Різдва, в день св. Стефана.

    2. Good Friday – Велика пятниця (також Страсна п’ятниця, лат. Dies Passionis Domini) – п’ятниця Страсного тижня, яка присвячена спогаду хресної смерті Ісуса Христа, зняттю з хреста Його тіла і поховання.

    3. Hogmanay ([h??m? ne?]) – так в Шотландії називають останній день року Вважають, що це слово походить від гельської “oge maidne”, що означає “новий ранок”. Також є думка, що назва свята – англо-саксонського походження і спочатку писалася як “Haleg Moneth” – “святий місяць”. “Хогманай” – дуже давнє свято, яке відзначали ще язичники, які вклонялися вогню і сонцю. Також він пов’язаний і зі святом сонцевороту, який існував у вікінгів.

    4. Auld Lang Syne ([???ld l???s? in]: ) – шотландська поема, написана Робертом Бернсом в 1788 році і перекладена на мелодію народної шотландської пісні

    Словник:

    Pageantry – 1. пишне видовище, пишність, блиск 2. шик 3. помпа
    Pageant – 1. пишне видовище 2. пишна процесія 3. карнавальна хода 4. маскарад
    Celebrate – 1. святкувати 2. прославляти
    Eve – 1. Напередодні 2. (вуст.) вечір
    Joyous – 1. задоволений 2. радісний, щасливий
    Awakening – пробудження
    Spiritual – 1. духовний 2. одухотворений, піднесений 3. святий, божественний 4. релігійний, церковний 5. (амер.) спірічуел, негритянський релігійний гімн
    Resurrection of Jesus – воскресіння Ісуса
    Annual – щорічний
    To hold (held, held) celebration – проводити святкування, святкувати
    Failure – провал, невдача
    Conspirator – змовник
    Deliverance – 1. звільнення, позбавлення 2. офіційна заява 3. (юр.) вердикт
    Firework – феєрверк
    Bonfire – вогнище
    Commonwealth – співдружність
    Commemorate – 1. відзначати 2. святкувати 3. шанувати пам’ять 4. служити нагадуванням
    Wreath – вінок, гірлянда
    Remembrance – 1. згадка 2. пам’ять 3. сувенір, подарунок на пам’ять
    Ancient roots – давнє коріння
    Harvest – урожай
    Holy – святий
    Trick-or-treating – фраза, яку кажуть американські діти на Хеллоуїн, обходячи навколишні будинки з вимогою цукерок – “Відкупись, а то зачарую!”, або “Цукерки або життя!”
    Carve – висікати, вирізати
    Jack-o’-lantern – 1. блукаючий вогник 2. ліхтар з гарбуза
    Ghost – привид
    Haunted attractions – атракціони з привидами
    Haunt – часто відвідувати, переслідувати (про привидів)
    Prank – 1. витівка, проказа, витівка, витівка 2. жарт
    Scary – 1. (розм.) моторошний 2. полохливий
    Stronghold – оплот
    Observances – 1. (of) дотримання 2. обряд, ритуал 3. (вуст.) повагу
    Splendour – 1. блиск 2. пишність, пишність 3. велич, слава
    Draw (drew, drawn) thousands of spectators – залучати тисячі глядачів

  • Антимонархічні та антиклерикальні мотиви “Простак”

    Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору “Простак”

    Гуронець толерантніший за європейців й у сфері релігійних переконань, і особливо віротерпимості. “Немилосердний суддя… хотів довідатись, якої релігії дотримується гуронець: англіканської чи гугенотської.

    “Я дотримуюся своєї релігії,- сказав той,- як ви своєї”. “Та, Боже мій,- сказала панна де Сент-Ів,- як це може бути, чи то ж гуронці не католики? Хіба велебні отці єзуїти не всіх їх навернули до віри?”

    Простак запевнив її, що в його країні ще нікого не навернули до віри, ще ніколи справжній гуронець не змінив переконань і що в їхній мові нема навіть терміна, що означав би зрадливість…

    “Ми охрестимо його,- говорила панна де Керкабон панові пріорові,- ви матимете честь зробити це, мій любий брате, а я дуже хочу бути йому за хрещену матір; пан абат де Сент-Ів прийме його від купелі””.

    Отже, дикунові й на думку не спало нікого з присутніх навертати до своєї віри, зате цивілізовані християни повели себе зовсім інакше, їх украй здивував і навіть обурив той факт, що хто-небудь може сповідувати не їхню віру.

    Щоправда, можливо, французи перестаралися в емоційному ставленні до релігійного питання, а саме по собі прагнення “врятувати душу” поганина було безкорисливим і щирим? Але вже наступні репліки свідчать про те, що мотиви ці були зовсім не високими, а продиктованими бажанням уславитися незвичайною акцією:

    “То буде блискуча церемонія, про неї говоритимуть по всій Нижній Бретані, і це дасть нам навіки шанобу й повагу”.

    Отже, і в релігійних питаннях природна людина перевершує людей цивілізованих.

    Вольтер не був би Вольтером, якби вже з перших рядків повісті не поіронізував над церквою. Ось показовий пасаж – характеристика гуронового дядька, абата Керкабона:

    “Пріор, трохи вже пристаркуватий, був добрий панотець, його любили сусіди, як раніш любили сусідки. Найбільше зажив він пошани за те, що був єдиною духовною особою, яку не треба було нести до ліжка після вечері з братією”.

    Що й казати, непересічна особистість. І вельми вагомі підстави для поваги серед прихожан.

    З тією ж метою використано вже згадане очуднення. Показовим є той факт, що гуронець жодного разу не назвав Біблію Біблією, а лише висловами на кшталт “книга, яку дав мені дядько”, “книга, яку ви мені дали” тощо. А чого варта лише сцена сповіді дикуна, коли він буквально тлумачить припис Біблії “зізнаватися один одному”, адже, за логікою формули “один одному”, якщо він зізнався ченцеві, то і той, у свою чергу, повинен зізнатися йому: ” Спочатку треба було висповідатися, і це було найважче.

    У Простака завжди була в кишені книжка, що дав йому дядько: там він не знайшов жодного апостола, що сповідався б, і тому правив своє. Пріор заткнув йому рота, показавши в посланні Святого Якова-молодшого ці слова, що завдали стільки лиха єретикам: “Сповідайте ваші гріхи один одному”. Гуронець замовк і висповідався в одного францисканця. Закінчивши сповідь, він витяг францисканця зі сповідальні й, схопивши цього чоловічка дужою рукою, сів на його місце, а того поставив навколішки перед собою.

    “Ну, друже мій, сказано: “Сповідайте свої гріхи один одному”. Я розповів тобі свої гріхи, і ти не вийдеш звідси, поки не розповіси мені своїх”. Кажучи так, він уперся своїм широким коліном у груди супротивникові. Францисканець закричав не своїм голосом. На крик збіглися люди й побачивши неофіта, що душив ченця в ім’я святого Якова-меншого”.

    Після низки не менш смішних казусів, зумовлених буквальним тлумаченням Святого письма (дикун не знав європейських звичаїв і вірувань, а просто буквально розумів те, що написано в Біблії), гуронець легко, немов між іншим, робить узагальнений висновок:

    “Я увесь час бачу, що у вас тут робиться безліч речей, яких нема у вашій книзі, й не робиться аж нічого з того, що там сказано”.

  • Безумовні рефлекси приклади

    В цій статті розглянемо Що таке безумовні рефлекси, яка їх Роль в житті Людини.

    Приклади безумовних рефлексів людини

    Безумовні рефлекси – це вроджена видова реакція організму, яка відбувається в межах стабільного рефлекторного шляху у відповідь на дію адекватного для цього виду діяльності подразника.

    Ознаки безумовних рефлексів:

    1. Проявляються при дії адекватного подразника без особливих спеціальних умов (слиновиділення, ковтання, дихання та ін.).
    2. Мають готові анатомічно сформовані рефлекторні дуги.
    3. В їх здійсненні основна роль належить підкірковим ядрам, стовбуру мозку, спинному мозку. Вони зберігаються і після видалення кори великого мозку. Проте представництво безумовного рефлексу є в корі великих півкуль.
    4. Є видовими реакціями, характерними для усіх представників даного виду.
    5. Є відносно постійними рефлекторними реакціями, стійкі, незмінні, зберігаються протягом усього життя.

    За рівнем складності Безумовні рефлекси поділяються на :

    – прості безумовні рефлекси;

    – рефлекторні акти;

    – реакції поведінки;

    – інстинкти.

    В залежності від виду реакції безумовні рефлекси поділяють на:

    – харчові,

    – статеві,

    – оборонні,

    – орієнтовно-дослідницькі.

    Основні види безумовних рефлексів:

    – дихальні,

    – харчові,

    – хапальні,

    – захисні,

    – орієнтувальні,

    – статеві.

    Приклади безумовних рефлексів

    Дихальні безумовні рефлекси – це рефлекторні дихальні рухи, що забезпечують вдих і видих.

    Харчові безумовні рефлекси – виділення слини, жовчі, травних соків, жування, ковтання під час потрапляння їжі до рота.

    Захисні безумовні рефлекси забезпечують захист організму від дії різних чинників: відсмикування руки при уколі, кашель і чхання при потраплянні алергенів, мікроорганізмів у дихальні шляхи, мигання повік очей, зіничний рефлекс тощо.

    Багато безумовних рефлексів проявляються не відразу після народження, а запускаються програмою генетичного розвитку тільки через деякий час. До таких рефлексів відносять, наприклад, орієнтувальний і статевий рефлекси.

    Орієнтувальний рефлекс, або рефлекс “що таке?”, – це відповідь на нові або біологічно важливі (світло, звук та інші) подразники. Він виникає щоразу, коли з’являється несподіваний або новий подразник, і людина на нього реагує повертанням голови. Так вона оцінює біологічне значення подразника.

    У період статевого дозрівання проявляються складні безумовні Статеві рефлекси, пов’язані з розмноженням і турботою про нащадків.

    Безумовні рефлекси Є основою для утворення умовних рефлексів.

    Порушення безумовних рефлексів зазвичай пов’язане з органічними ураженнями головного мозку. Дослідження безумовних рефлексів проводиться для діагностики ряду захворювань центральної нервової системи.